Літаки повертаються. Цивільна авіація оговталася після безпрецедентної кризи

Можливе повернення Boeing 737 Max у китайське небо свідчить не тільки про певне порозуміння у відносинах між Китаєм та США, але і про відновлення світової цивільної авіації загалом.

Не пройшло і трьох років з наймасштабнішої кризи для світових авіаперевезень, як трафік в аеропортах майже повернувся на колишні показники, а виробники літаків знову укладають контракти на десятки мільярдів доларів.

За час пандемії перевізники настільки зголодніли до літаків, що деякі цьогорічні контракти стали рекордними для галузі авіабудування, а самі компанії не встигають поповнювати штат пілотів. 

І хоча в Україні цивільна авіація тимчасово померла, авіаперевезення у світі перетворюються на острівець стабільності посеред криз, війн та ризиків деглобалізації.

Авіакомпанії виходять із коми

Пандемія у 2020 році зламала все. Ділові поїздки, на які припадала більша частина прибутків авіакомпаній, припинились та перейшли в Zoom. Рецесія призвела до хвилі звільнень людей з роботи, позбавляючи можливості мандрувати. Власне подорожі припинились, адже країни сідали на карантин.

Трафік у світових аеропортах у квітні 2020-го знизився на 70%. Перевізники залізли в борги, щоб виплачувати зарплати та компенсації за зірвані рейси.

На піку кризи близько 14 тис пасажирських літаків з 22 тис простоювали на злітних смугах спорожнілих аеродромів. Оновлення парків літаків тимчасово припинилось, ціна повітряних суден на вторинному ринку обвалилась на 20-40%.

Кількість замовлень у провідних авіабудівних компаній Boeing, Airbus, Bombardier та Embraer впала в рази. В галузі почалась хвиля звільнень працівників. Уже через рік після початку пандемії компанія Boeing недорахувалася 19% свого штату.

Одразу за пандемією стався інший шок — вторгнення РФ в Україну. Додались зростання цін на авіаційне паливо, рекордна інфляція, ізоляція російських авіакомпаній, закрите небо України, заморозка сотень західних літаків у російських аеропортах тощо.

Але скасування карантинних обмежень, відкладений попит на туризм і розчарування бізнесменів у Zoom-зустрічах нівелювали всі негативні наслідки. Проблеми залишились хіба що в окремих регіонах.

“Пасажиропотік в Росію нікуди не зник. Просто тепер його обслуговують авіакомпанії з нейтральних країн та хаби в Туреччині й на Близькому сході. В деяких випадках кількість авіаперевезень навіть збільшилась, бо тепер по дорозі в РФ і назад потрібно робити більше пересадок. Україна ж займала не більше 1% ринку авіаперевезень, тому світова статистика це не відчула”, — розповів ЕП авіаексперт Богдан Долінце.

За його словами, на світовому ринку відбулись структурні зміни. Авіакомпанії більше інвестують у внутрішні перевезення й більш обережно ставляться до міжнародних. Завдяки внутрішнім ринкам США, Китаю та інших великих країн галузь поступово відновлюється.

За даними консалтингової фірми OAG, у 2023 році загальна потужність (місця у літаку) внутрішніх авіаперельотів на 0,7% перевищить показники 2019 року. Водночас потужність міжнародних перевезень досі відстає від докризового показника на 9,8%.

Галузь відновлюється настільки швидко, що авіакомпанії не встигають заново наймати персонал, який під час пандемії звільнили або достроково відправили на пенсію. За даними консалтингової фірми Oliver Wyman, лише у Північній Америці у 2023-2024 роках не вистачатиме 17000 пілотів. Попит настільки перевищує пропозицію, що дефіцит працівників уже призвів до масових затримок і скасування рейсів.

Водночас українські перевізники намагаються знайти собі місце на зростаючому західному ринку. За даними Avianews, “Роза Вітрів”, Skyline Express Airlines та SkyUp на замовлення інших авіакомпаній зараз здебільшого перевозять європейських туристів на південні курорти. Загалом профільне видання нарахувало 14 українських пасажирських літаків, які виконують рейси в між іншими країнами.

Літаки знову потрібні

Масове відновлення авіаційних перевезень ознаменувало нові замовлення на пасажирські літаки. “Якби я міг підняти в повітря більше літаків, я б зробив це завтра”, — сказала виданню SCMP директорка австралійської авіакомпанії Qantas Стефані Таллі.

Бум попиту на нові авіалайнери традиційно почався з Індії та Китаю, які є головними драйверами світової економіки. Три китайських авіаперевізники ще минулого року зробили велике замовлення на 300 літаків європейської компанії Airbus, “покаравши” таким чином американський Boeing у розпал торговельних війн зі США.

Пекін ще у 2019 році заборонив експлуатацію Boeing 737 Max під приводом його небезпечності. Однак нещодавно стало відомо, що Китай думає над припиненням заборони на тлі зустрічі Сі Цзіньпіна та Байдена та згодом може продовжити купувати “боїнги”.

На ринку поступово утворюється ажіотаж. Схоже, що авіакомпанії з усього світу прагнуть розширити парк, щоб не опинитися в кінці черги та першими зайняти місце на динамічному ринку авіаперевезень.

У травні ірландський лоукостер Ryanair замовив до 300 літаків Boeing. У листопаді, на авіашоу в Дубаї найбільша у світі авіакомпанія Emirates законтрактувала 90 літаків Boeing на 52 млрд дол. Turkish Airlines веде перемовини про купівлю 355 літаків Airbus, Vietnam Airlines забронював 50 літаків Boeing, а флагманський перевізник Саудівської Аравії Saudia розглядає можливість купівлі 150 літаків Airbus. І це далеко не весь список угод 2023 року.

Оскільки західні країни побоялися накладати санкції на російські алюміній та титан, компанії Boeing та Airbus поки не відчувають значних проблем у ланцюгах постачання. Тож виробники зможуть підтримувати випуск нових літаків на високому рівні й отримувати надприбутки.

За останній рік акції компаній Boeing та Airbus подорожчали на 20% та 17% відповідно. Компанії  планують розширити свої штати в цьому році одразу на 10 тисяч та 13 тисяч робітників, наближаючись до докризових показників.

Відновлення пасажирських авіаперевезень та зростання попиту на літаки показує, що світ майже оговтався від пандемії 2020-го року та зберігає відносну стабільність перед кризами сьогодення. Галузь цивільної авіації успішно відштовхнулась від дна й поки що знаходить потенціал для зростання у світі глобальної нестабільності.