Лідер деолігархізації: чому в Коломойського і партнерів забирають “Укрнафтобуріння” та хто претендує на актив

Напередодні Ігор Коломойський закріпив свій статус лідера деолігархізації часів президентства Володимира Зеленського.

Після повернення під державний контроль аеропорту Дніпра, компанії “Укрнафта” разом з мережею АЗС з понад 500 станцій та Кременчуцького НПЗ черга дійшла і до газовидобувного бізнесу.

11 квітня суд передав на баланс Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) компанію “Укрнафтобуріння”, яка щороку видобуває сотні мільйонів кубометрів природного газу.

Її головний актив — право на розробку найбільшого газового родовища в країні — Сахалінського. Його запаси оцінюються в 15 млрд кубометрів блакитного палива. З часів здобуття Україною незалежності за право доступу до цього родовища йде нескінченна війна. І схоже, що вже скоро стратегічний актив знову змінить господаря.

В чому цінність “Укрнафтобуріння”, яке вирішили забрати у Коломойського з партнерами, та хто може стати його новим власником?

Цінний актив

У 2022 році “Укрнафтобуріння” було другою за обсягом видобутого газу приватною компанією країни, поступаючись лише “ДТЕК Нафтогаз” Ріната Ахметова.

В останні роки “Укрнафтобуріння” старанно відбивала своїм акціонерам усі вкладені в розробку та буріння нових свердловин гроші — в довоєнний 2021 рік її чистий прибуток становив 5,65 млрд грн. За підсумками минулого року, попри рекордні ціни на газ у світі, фінансовий результат компанії знизився до 3,77 млрд гривень.

Таке падіння пояснюється забороною на експорт з України газу та вугілля, яку запровадили на початку великої війни й досі не скасували.

Заборона не дозволяє компаніям продавати власний ресурс в Європейський Союз, а внаслідок падіння попиту через війну не вдається його реалізувати і всередині країни.

Сьогодні у підземних сховищах зберігається понад 160 млн кубометрів газу компанії. Не менш важливий нюанс — наявність нерозподіленого прибутку “Укрнафтобуріння”, сума якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 16 млрд гривень.

Але при цьому головним активом компанії, як і раніше, залишається її участь в одному з найбільш рентабельних проєктів — розробці Сахалінського газового родовища у Харківській області.

Сахалінська площа

Сахалінське газове родовище — один з найбільших майданчиків вуглеводнів у країні. Його доведені запаси — 15 млрд кубометрів газу, 1,7 млн тонн конденсату і приблизно стільки ж нафти.

При цьому варто враховувати, що пік видобутку газу на родовищі припав на 2019-2020 роки і становив близько 850 млн кубометрів блакитного палива на рік. У 2021 році “Укрнафтобуріння” видобуло 790 млн кубометрів газу, а у 2022-му — вже 560 млн кубометрів.

Однак величезні резерви площі стали її прокляттям, оскільки з часів здобуття Україною незалежності за право доступу до родовища йдуть нескінченні війни.

Спецдозвіл на розробку родовища “Укрнафтобуріння” отримало в далекому 2004 році, після чого неодноразово була за крок до його втрати.

Ціла низка судових розглядів, що тягнулися роками, у підсумку закінчилась видачею у 2010 році нової ліцензії на розробку “Сахалінки” з терміном дії 20 років. Завдяки цьому “Укрнафтобуріння” змогло відновити повноцінний видобуток газу.

Утім, в тому ж 2010 році після приходу до влади Віктора Януковича в “Укрнафтобуріння” знову почались проблеми — Держгеонадра очолив близький до тодішнього президента Едуард Ставицький, який почав формувати газовидобувну імперію “сім’ї Януковича”.

Одночасно з цим розпочалися і зміни в переліку кінцевих бенефіціарів “Укрнафтобуріння”.

Якщо до президентства Януковича 90% компанії на паритетних умовах володіли Ігор Коломойський та Микола Злочевський, а ще 10% належали JKX Oil&Gas Plc з Коломойським в акціонерах, то після 2010 року ситуація змінилася.

Частка Коломойського та Злочевського різко скоротилась до 45%. Стільки ж перейшло у володіння Ставицького. Міноритарний пакет акцій у 10% так і лишився за JKX.

Після краху режиму Януковича розклад сил вчергове змінився. Серед акціонерів “Укрнафтобуріння” з’явились вже колишній регіонал та близький товариш Коломойського Віталій Хомутиннік та Павло Фукс. Останній після Революції Гідності переїхав з Росії в Україну та взявся скуповувати токсичні активи Януковича. Частка JKX лишалась незмінною.

Саме згадані особи до передавання “Укрнафтобуріння” під крило АРМА, за даними ЗМІ, стояли за зареєстрованими на Кіпрі та Британії компаніями (Deripon Commercial LTD, Ariana Business LTD, Аpec Системс ЛТД та JKX).

В чому суть претензій держави

Хоча акціонери та керівництво “Укрнафтобуріння” заявили, що дізнались про арешт корпоративних прав компанії з відкритих джерел лише 17 квітня, напружитись їм варто було б раніше.

10 лютого Служба безпеки України провела серію обшуків у колишнього народного депутата та правої руки Арсена Авакова Ігоря Котвицького.

Після цього, менше ніж через місяць за матеріалами Державного бюро розслідувань арештували та передали АРМА три компанії — ТОВ “Сіріус-1”, ТОВ “Сахалінське”” та ТОВ “Іст Юроуп Петролеум”, до яких, за даними слідства, мають відношення Котвицький та Фукс. Останній своє відношення до арештованих підприємств заперечив.

Усі згадані вище компанії — партнери “Укрнафтобуріння” за угодами про спільну діяльність на Сахалінській площі (сумарний видобуток в рамках спільної діяльності становить близько 20% від усього видобутку на родовищі — ЕП).

Арешт та передавання цих компаній до АРМА в рамках справи щодо Сахалінської площі мали б стати тривожним дзвіночком для власників “Укрнафтобуріння”. Проте за їхніми ж твердженнями, вони дізнались про арешт видобувної компанії лише на цьому тижні.

Обвинувачення слідчих стосуються начебто незаконних дій посадовців НАК “Надра України”, Держгеонадр та низки комерційних структур, які у період з 2003-го по 2022 роки призвели до фактичної втрати Україною права на розробку Сахалінського родовища, яке у підсумку дісталось “Укрнафтобурінню”.

До того ж як стверджують слідчі, дії посадовців дозволили кільком приватним компаніям не тільки розробляти найцікавіші газові родовища, але й самостійно перерозподіляти прибутки. Більше детально з суттю обвинувачень можна ознайомитись за посиланням.

Кому дістанеться газовий актив

На відміну від випадку з передачею у державну власність “Укрнафти” та “Укртатнафти”, коли Коломойський тривалий час публічно не коментував рішення влади, арешт “Укрнафтобуріння” викликав миттєву реакцію.

Акціонери та топменеджери компанії заявили, що “не розуміють підстав для подібних рішень, а також причин, з яких дані рішення були прийняті без участі компанії”.

“Керівництво вважає ці дії неправомірними і розцінює їх як спробу заволодіти активами приватного бізнесу”, — заявили в “Укрнафтобуріння”.

Компанія, як зазначається в її заяві, вже звернулась до судових інстанцій та подала апеляцію. Судячи з досвіду подібних судових розглядів, цей процес може затягнутися на роки.

Якщо ж держава таки зможе довести свою правоту та захистити рішення в суді, кому в такому випадку дістанеться “Укрнафтобуріння”?

З ймовірністю 99% можна стверджувати, що активи Коломойського-Фукса-Хомутинніка транзитом через АРМА вже за традицією перейдуть до НАК “Нафтогаз” або однієї з його дочірніх компаній. Хто це буде на практиці — “Укргазвидобування”, “Укрнафта”, “Чорноморнафтогаз” або під ці ціли створять нову юридичну особу — питання другорядне.

Що точно неможливо уявити, так це сценарій, за яким відібраний в одного олігарха газовий актив передадуть в управління іншому представнику першої десятки українського Forbes.

А саме ці люди сьогодні володіють найбільшими приватними газовидобувними компаніями України та мають відповідний досвід, можливості та бажання. 

Микола ТОПАЛОВ