Купувати чи продавати? Валютні ризики й прогноз курсу гривні на осінь 2024-го

Валюту тимчасово не приймаємо

Від початку жовтня НБУ неухильно продавлював донизу міжбанк. На сьогодні котирування зупинилися на рівнях трохи більш як 36 грн/дол., а це відчутно нижче за фіксований курс 36,57.

На готівковому ринку відбуваються аналогічні процеси. Перед зміною валютної стратегії НБУ на чорному ринку за “американця” легко давали майже 39 грн. Але готівковий потік “мішків” із доларами та євро в касах кількох банків не минув без наслідків. У перші дні листопада “вічнозелений” важко було продати дорожче за 37 грн 50 коп. Тобто гривня до долара зміцнилася за місяць на 1 грн 50 коп. — майже на 4%.

Міняли на запит клієнта дедалі частіше відповідали стандартно: “Немає гривні, валюту тимчасово не приймаємо”.

Підсумки операції “Ревальвація”

Суть операції “Ревальвація”, яку нині реалізує НБУ через нову валютну стратегію, полягає в тому, щоби:

• зменшити доларизацію економіки;

• населення стерилізувало гривню на депозитах “у довгу” під порівняно невисокі відсотки;

• ринок цінних паперів абсорбував надлишкову гривневу ліквідність, бажано також під щонайнижчий відсоток;

• пригальмовували інфляційні процеси;

• частково замістити міжнародну допомогу державними цінними паперами;

• втримати курс на наступний рік у межах, за яких дохідність у гривні тих-таки ОВДП і депозитів буде вищою.

Саме для цього потрібна міцна гривня.

Проте істотне зміцнення національної валюти, яке ми сьогодні спостерігаємо в Україні, на жаль, не має нічого спільного з економічними процесами. Це означає, що, приміром, лише ті, хто “зайде” в гривню першим, можуть виграти, з огляду на відсоткову винагороду.

Але варто враховувати, що, демонструючи безмежну міць гривні й де-факто ручну керованість курсу на цьому етапі, нам не наголошують на ризиках. А вони є.

Рекорд 2014 року побито

Обсяги купівлі валюти населенням України в жовтні 2023 року перевищили обсяги її продажу на 739,4 млн дол., що на 66,4% більше, якщо порівнювати з вереснем, та вп’ятеро більше — якщо із серпнем. Про це свідчать дані Національного банку.

У жовтні відбулося зростання як чистої купівлі готівкової валюти вдвічі до вересня — до 380,1 млн дол., так і безготівкової на 37,4% — до 359,3 млн дол. Востаннє населення купувало готівкову валюту в таких обсягах на початку 2014 року.

Водночас Національний банк України в жовтні продав на міжбанківському ринку рекордний за останні півтора року обсяг валюти (більше було лише в липні 2022-го). Від’ємне сальдо операцій НБУ на міжбанку (різниця між обсягами купівлі та продажу валют) у жовтні становило 3,351 млрд дол.

Загалом маємо 4 млрд дол. сумарного мінусового сальдо НБУ за жовтень 2023 року:

• з готівкової валюти через каси банків та обмінників;

• з безготівкової валюти для населення та малого бізнесу;

• на міжбанку.

Мінус 1 млрд дол. на тиждень — такою є ціна демонстрації довгострокової стабільності національної валюти.

Та чи довіряє ринок новій валютній стратегії?

“Надута” гривня

Практично всі фінансово-інвестиційні групи скоригували свої прогнози на поточний і наступний роки в бік “рожевого” майбутнього для гривні: ICU — 42,1 грн/дол.; Dragon Capital — 39 грн/дол.; Райффайзен Банк — 41,1 грн/дол.

Однак, як бачимо, прогнозний курс експертних груп істотно різниться. Станом на сьогодні з високою ймовірністю можна стверджувати: наявні курси, як на міжбанку, так і готівкові — “дуті”.

Очевидно, що навіть мільярди доларів на місяць не допомагають “прив’язати” гривню. Приміром, у жовтні чорний ринок різко підвищував курс долара на вихідні (в суботу та неділю), коли не було притоку “свіжої” валюти від банківських відділень. Та й понеділок протягом усіх тижнів був “голодним” на валюту, адже відділення фінансових установ тільки починали “заливати” ринок. А з вівторка до п’ятниці гривня міцнішала — валюти на ринку було з надлишком.

А потім — у суботу — все повторювалося. І так по колу. Чи довго так триватиме?

Весь 2023-й наші міжнародні партнери зі США та Європи “посівали” нам мільярдами доларів і євро “з гвинтокрила”. Лише завдяки цьому економіка уникла дефолту, а пенсіонери та бюджетники отримували гроші, а не талони на продукти.

Не є таємницею й джерела фінансування державного бюджету України 2023 року (станом на кінець жовтня):

• макрофінансова допомога від Європейського Союзу — 16,2 млрд дол.;

• ОВДП — 12,7 млрд дол.;

• гранти від США — 10,9 млрд дол.;

• кошти від МВФ у межах програми розширеного фінансування — 3,6 млрд дол.;

• пільгове фінансування від Канади — 1,8 млрд дол.

Загальний обсяг зовнішнього фінансування 2023 року (станом на кінець жовтня) — 35,4 млрд дол. США. Тож уся економічна система країни сьогодні побудована на споживанні зовнішніх надходжень. Створюється враження, що країні не потрібні ні податки, ні кредитування, ні бізнес, ні клієнти банків.

Водночас нині — листопад, а жодних істотних зовнішніх надходжень на наступний 2024 рік не анонсовано. Ми розуміємо, що грошовий дощ повністю не зупинять, принаймні ще на рік, але точно його зменшать.

На нашу думку, основними ризиковими точками ослаблення гривні будуть такі.

• Перша половина грудня поточного року принесе ясність щодо валютного балансу на наступний рік і попереднє розуміння співвідношення бажаних і реальних надходжень від спонсорів.

• Зимовий період. Тенденція останнього десятиліття в Україні — дорогий долар “під ялинку” — пов’язана з конвертацією виплат і доходів за підсумками року, психологічним бажанням зустріти свята з валютною подушкою безпеки, підвищеними витратами оптових мереж на закупівлю товарів, а в постноворічний період — із обміном прибутку.

• Літо та початок осені наступного року. Це точно буде період політичної кризи в Сполучених Штатах. На тлі невизначеності фінансової підтримки України турбулентність на вітчизняному валютному ринку майже гарантована.

• Крім того, не забуваймо про заяву голови місії МВФ в Україні Гевіна Грея: “Всі розуміють: із часом і поступово міжнародна підтримка України зменшуватиметься”.

Зрештою сподівання на 2024 рік, у принципі, помірно оптимістичні, чого точно не можна стверджувати щодо 2025-го. Осінь наступного року тут буде визначальною, й говорити про це зараз — анітрохи не зарано.

Крім того, курс може “зірвати” з якоря в будь-який момент. Передбачити все неможливо. Загострення ситуації на Сході, блекаути, критична інфраструктура, проблеми з експортом, процеси реструктуризації та часткового списання боргів країни, демографія, додаткові оборонні або бюджетні потреби, міграція населення, дефіцит кваліфікованих трудових ресурсів — всі ці параметри є невизначеними.

За крок від кризи

Валютно-стабільний 2023-й фінішує. Лише з плином часу буде зрозуміло, чи поглине Україну фінансово-економічна криза, чи буде повторно ввімкнено друкарський верстат і застосовано емісію гривні для фінансування потреб держбюджету, та якою саме буде валютна вартість національної грошової одиниці, коли включаться ринкові чинники курсоутворення.

Вже зараз американська Politico з посиланням на Мінфін України повідомляє про загрозу діри в нашому держбюджеті в розмірі 29 млрд дол. наступного року, якщо допомога союзників не надходитиме вчасно й у достатньому обсязі. В такому разі економіка України скотиться в повномасштабну фінансово-економічну кризу з найтяжчими наслідками. Їх відлуння відчує й Європа.

Отже не від уряду й не від НБУ залежатиме курс гривні в майбутньому. Проте, найімовірніше, економічної катастрофи таки вдасться уникнути. А втім, валютний ринок буде турбулентним. І курс гривні до долара США в другій половині 2024-го повернеться туди, де перебував восени 2022-го — на рівень, дещо вищий, ніж 41 грн/дол.

Найімовірніший зимово-весняний коридор — 38—39 грн за одного “американця”.

А наразі й населення, й бізнес із потрійним апетитом споживають дешеву валюту від НБУ.

Лише в другій половині наступного року на валютному ринку зокрема й економіці загалом може бути досить похмуро, з рясними дощами. Не виключені й “зливи зі штормовими поривами вітру”, після яких навіть курс 45 чи 50 грн/дол. може здатися цілком пристойним.

Вадим БАШТА, адвокат Львівської колегії адвокатів. Журналіст київських ЗМІ

Сергій СЛЕДЗЬ, редактор відділу мікроекономіки та бізнесу ZN.UA, кандидат економічних наук