Коломойський, захищаючись, атакуватиме

Таких висновків доходять експерти з огляду на останні події. Компанія “Лукойл” і група ВЕТЕК, наступник групи компаній “ГазУкраїна”, яку пов’язують із родиною Януковича, уклали угоду про купівлю-продаж Одеського НПЗ. А через два дні державна інспекція з питань захисту прав споживачів оштрафувала компанію “Укрнафта” за неякісний, як стверджують інспектори, бензин. Нині у справі триває судова тяганина: компанія, що входить до групи бізнесмена Ігоря Коломойського, рішення оскаржує. Про останні тенденції у нафтопереробному бізнесі Радіо Свобода поспілкувалося із експертом з енергетичних питань Олександром Гудимою. 

— Чи можна говорити про перерозподіл нафтопереробного бізнесу?

— Те, що робиться — це спроба зчепитися з таким потужним гравцем, яким є Коломойський, бо інакше він, захищаючись, буде атакувати. Я не знаю, як у них все це закінчиться, але такі наміри вони вже мають давно. Щодо штрафів, то вони вже років п’ять атакують “Укрнафту”. З якою метою? Це зрозуміло — завод, “Укрнафта”, ресурс, 3,5 мільйонів тон нафти…

— Щодо Одеського НПЗ. Туди фактично неможливо постачати нафту після того, як нафтопровід Одеса-Броди пустили в іншому напрямку. Наскільки реально зараз запустити цей НПЗ, зважаючи на те, що глибина переробки там не перевищує 60%?

— Не може цього підтвердити. Знаю, що кілька років тому вони робили реконструкцію. І ті дані, які є у мене свідчать, що глибина переробки там є більшою. Але дійсно, вони заблокували нормальний економічний режим постачання нафти.

— Який сенс групі компаній “ГазУкраїна” було купувати цей НПЗ?

— У росіян купувати краще. Вони є більш поступливими, оскільки у них немає бізнесу на ньому. Можна було б купити Кременчуцький НПЗ. (Щоправда Коломойський його дешево не продасть). Ну а потім захопити “Укрнафту”. От вам і ресурс — 3,5 мільйони тон нафти, яку можна переробляти. Зараз цей ресурс захопив Коломойський. Якщо вони його заберуть і віддадуть молодому, геніальному бізнесменові, отже вони хочуть прибрати до рук і нафтовий ресурс, і нафтопереробний завод.

— Міністр Ставицький наступного тижня поїде в Азербайджан домовлятися про каспійську нафту. Наскільки реально її постачати зараз на Одеський НПЗ?

— Чим вони збираються ту нафту переправляти? Танкерами? Ми вже це чули. Одеса-Броди хочуть відновити без Європи? Теж не йде.

— А якщо завозити нафту без мита. Це уже не вперше…

— Я був членом слідчої комісії з “Лівели” і я знаю, що це означає.

— Так от власне, пане Гудима, ми можемо згадати компанію “Лівела”…Тож, якщо їм таки дозволять ввозити нафту без мита, це означатиме збитки для бюджету?   

— Звичайно, але для них буде колосальна вигода. Вони знають, що роблять, але нам вони цього говорити не хочуть. От якщо мине рік, якщо їм дозволять, і ми побачимо, що у бюджеті знову менше грошей, а цей молодий талант з міліонера стане мільярдером, це означатиме, що запрацював проект “Лівела-2” чи “Лівела-3”.

— Але все таки, які зараз можуть бути схеми постачання нафти на Одеський НПЗ?

— Тіньові. Колись було партнерство, і “Лукойл” працював, і “Укрнафта” працювала. Але тоді “Укрнафта” була державною. А сьогодні у нас за кожною структурою стоять інтереси конкретних осіб. Напевно, вони не хочуть співпраці з Росією, вони хочуть дістати дозвіл на максимальний дерибан за схемою “Лівели”.

Тетяна ЯРМОЩУК