Кого підтримає Саакашвілі у війні Лікарчука з Насіровим

Конфлікт по лінії “держава проти Лікарчуків” триває не перший тиждень. А після звинувачень Лікарчука-молодшого на адресу свого безпосереднього керівника, цей конфлікт вийде на новий рівень. Отже, як припускала “Деловая столица”, липневі обшуки в Українському центрі оцінювання знань Міністерства освіти могли проводитися не лише з метою виявлення корупції в центрі, який очолює Ігор Лікарчук, але й для того, щоб його син, заступник голови фіскальної служби Костянтин Лікарчук, став лояльнішим.

У результаті обшуку в МОН корупціонерів виявили, проте самого Ігоря Лікарчука до їх числа не включили. Але всі чудово розуміють, що після цього авторитет Центру оцінювання знань і його керівника, а також усього Міністерства освіти, очільники якого вступилися за своїх, підірвано надовго. Наскільки останні різкі висловлювання сина керівника Центру оцінювання знань пов'язані з обшуком у відомстві його батька, а наскільки з фактичним відстороненням Лікарчука-молодшого від впливу на митницю (і на розстановку там кадрів)? Вочевидь, вплинув і перший, і другий чинник. А ще, що не виключено, роль емоційного поштовху могла зіграти й нещодавня ДТП, в яку втрапив заступник голови фіскальної служби. Нагадаємо, за повідомленням прес-служби ДАІ в Рівненській області службовий “Лексус” Лікарчука їхав правою смугою руху і наздогнав “Тойоту Авалон”, яка рухалася попереду. Чиновник травм не отримав. В інтерв'ю “Радіо Свобода” про цю аварію Лікарчук дійсно говорить з прозорими натяками: “...це ж теж все не випадково. Тобто треба сприймати ситуацію такою, якою вона є, якщо вже відбулася ДТП, така неприємність, а я поспішав на інвестиційний форум у Рівному, по робочих справах, то, можливо, це необхідно просто врахувати”. Від горезвісного службового “Лексуса” чиновник пообіцяв відмовитися.

В цьому інтерв'ю Лікарчук-молодший висунув серйозні звинувачення і своєму шефові Роману Насірову, і владі в цілому. Заступник голови ДФС заявив, що зараз відбувається концентрація влади в руках Романа Насірова. Цей процес він назвав узурпацією. “Я не очолюю зараз митницю. Ви повинні зрозуміти, що більше, ніж тиждень тому Кабмін оприлюднив постанову, якою змінив положення про Державну фіскальну службу, були внесені зміни, де повністю знівельовані повноваження заступника голови Державної фіскальної служби щодо митної справи”, — наголосив Лікарчук. І пояснив: у фіскальній службі просто беруть накази, які були за Ігоря Калетніка (очільник митниці часів Віктора Януковича — ред.), і “під копірку, навіть і слова не змінюючи”, роблять накази Державної фіскальної служби про те, що керівники митниць не мають права без погоджень з головою ДФС виїжджати за межі територій діяльності митниці. Тобто, зауважив Лікарчук, він не може ні викликати керівника митниці, ні виїхати на місця без дозволу. З його слів виходить, що він — жертва змови можновладців. На вістрі якої — Насіров.

Навряд чи хтось повірить у повну безгрішність Лікарчука. Але те, про що він говорить, дійсно змушує замислитися: а чи відбуваються у нас реформи у фіскальному відомстві? До ДФС вистачало претензій і під час керівництва нею Ігоря Білоуса, і зараз. Складається враження, що реформу податкової і митниці ніхто навіть не збирається проводити, просто йде перепідпорядкування схем і потоків. А кадрові зміни на тих же митницях без судових вироків нечесним на руку митникам — проста заміна одних людей на інших. Лікарчук виніс сміття з фіскальної “хати”. Можливо це сталося тому, що його усунули від впливу на митницю, а, отже, посада втратила сенс. Ні повноважень, ні заробітку. Утім йти у відставку він наміру немає. Тож, схоже, скандал отримає розвиток і Лікарчук стане частим гостем на телеканалах. І ось тут виникає питання, яким чином ДФС й уряд гаситимуть полум'я.

Є два варіанти. Перший, традиційний, — відправити Лікарчука у відставку, перетерпіти місяць-два його медіа-активності, а далі тема зійде на пси. Тут є мінус — на місцевих виборах скандал у ДФС з радістю підхоплять опоненти влади. Особливо опоненти Яценюка. Другий варіант — і він виглядає логічнішим, втілити в життя обіцянку передати декілька митниць в управління британській компанії. Таким чином стане зрозумілим, що реформування фіскальної служби зрушилося з мертвої точки. Але для цього має бути політична воля. І Президента, і прем'єра, і голів обладміністрацій прикордонних областей.

Приміром, того ж глави Одещини Михайло Саакашвілі. Від його позиції багато що залежить і у вирішенні конфлікту в ДФС, і в реформуванні митниці. Він сприймається громадянами як безкомпромісний борець з корупцією. Тому у суспільній свідомості правда буде на тій стороні, яку підтримає глава Одещини. Як, приміром, було зі звільненим з Мінекономіки Сашею Боровиком. Після того, як Саакашвілі взяв Боровика до своєї команди, для пересічних громадян стало зрозуміло: Саша правий, Яценюк — ні. Тепер конфліктна ситуація виникла навколо Лікарчука. Не виключено, що за винесення сміття з ДФС опоненти звинуватять заступника Насірова у “корупції”. І від того, де він після цього опиниться — у відставці, чи в команді Саакашвілі — залежить не лише доля окремого чиновника. Звісно, можна не втручатися в конфлікт у ДФС, а відстоювати свій інтерес — захід іноземців і на одеську митницю. Але коли Саакашвілі дійсно розглядається в якості нового очільника уряду, йому доцільніше публічно стати на чийсь бік — Насірова чи Лікарчука.

Юрий ВАСИЛЬЧЕНКО