Київстар дозволить Ахметову купити Укртелеком?

Приватизація “Укртелекому” змінить ринок телекомунікацій країни.

Якщо ВАТ купить хтось із українських мобільних операторів або їх акціонерів, то конкуренція на ринку фіксованого зв'язку та суміжних ринках залишиться у минулому.

Якщо ж державний монстр дістанеться європейцям, це піде ринкам на користь. От лише імовірність такого сценарію — невелика.

Ахметов купить монополіста і продасть Vega?

Після того як наприкінці весни 2010 року приватизація “Укртелекому” стала виглядати більш-менш реально, інвестиційні кола знову заговорили про плани корпорації СКМ Ріната Ахметова продати свої телекомунікаційні активи.

Як пов'язані ці дві події?

У корпорації є два основні телекомунікаційні активи: компанія Vega — інтернет-провайдер та оператор фіксованого зв'язку для корпоративних клієнтів, і 45-відсоткова частка у мобільному операторі “Астеліт”, торгівельна марка life:), рештою акцій якого володіє турецька Turkcell.

Офіційно прес-служба корпорації відмовилася коментувати плани з продажу цих операторів, пославшись на період літніх відпусток.

Однак джерело, наближене до менеджменту корпорації, повідомило, що компанія розглядає продаж активів лише у разі, якщо її зобов'яже це зробити Антимонопольний комітет після купівлі нею “Укртелекому”.

“Зараз Vega не така слабка, як три роки тому, коли інвестор був би для неї корисним, але ми мусимо бути готовими до рішення АМКУ”, — зазначило джерело.

Річ у тім, що Vega є одним з двох найбільших недержавних операторів фіксованого зв'язку, іншим є компанія Golden Telecom, яку контролює російський “Вимпелком” і надає послуги під брендом Beeline.

Отже, якщо СКМ або “Астеліт” переможуть у конкурсі з продажу “Укртелекому”, Антимонопольний комітет може зобов'язати компанію продати фіксований бізнес.

Експерти погоджуються, що найбільш імовірним покупцем Vega може бути МТС, яка давно заявляла про намір вийти на ринок фіксованого зв'язку, але досі цих намірів не здійснила. Компанія вже навіть вела переговори з Ахметовим щодо купівлі контрольного пакета Vega, однак сторони, схоже, не домовилися про ціну.

Іншим покупцем може стати російський “Ростелеком”, який претендує на “Укртелеком”, однак якщо програє, то може задовольнитися і Vega.

Тимчасом аналітик Dragon Capital Максим Нефьодов взагалі сумнівається, що будь-якому покупцю “Укртелекому” доведеться продавати якісь свої активи.

“Більш вірогідно, що держава впливатиме на монополіста, яким є “Укртелеком”, незалежно від комбінації з будь-яким іншим оператором шляхом формулювання вимог до покупця і відповідних інвестиційних зобов'язань. Це може бути однаковий доступ до кабельної каналізації, а також нагляд з боку НКРЗ, яка недавно отримала для цього додаткові повноваження”, — стверджує аналітик.

Без присуду АМКУ, вважає експерт, СКМ взагалі не стане продавати Vega.

“Вони ставляться до інвестицій професійно і, передусім, бажають заробити певний відсоток на вкладений капітал, а не керувати бізнесом вічно. Однак я сумніваюся, що вони захочуть вийти з цього бізнесу зараз, якщо тільки не отримають дуже цікаву цінову пропозицію”, — каже Нефьодов.

“Київстар” отримає “Білайн”?

Головним конкурентом “Укртелекому”, хто б його не купив, схоже, стане група “Вимпелкому”. Уже зараз вона далеко просунулася на шляху конвергенції, тобто надання повного спектра послуг зв'язку.

Однак реальні шанси на ринкову перевагу вона отримає тільки після завершення об'єднання “Вимпелкому” з “Київстаром”, яке наразі гальмує Антимонопольний комітет. Держорган уже дав дозвіл на таке злиття, але після приходу в Україні до влади команди Януковича переглянув своє рішення за поданням “Астеліту”.

Невдоволення цього оператора, зрештою, було закономірним: у разі об'єднання мереж “Київстара” та “Білайну”, в Україні з'явиться компанія, що надає весь спектр телекомунікаційних послуг, контролює близько половини виданих операторам GSM-частот, та ще й не обтяжена збитковими “соціальними” видами діяльності, такими, як надання фіксованого зв'язку у селах.

Проте у липні “Астеліт” надіслала листа до АМКУ, у якому відмовилася від своїх претензій. Причин зміни позиції компанія не уточнює, але навряд чи вони були альтруїстичні. Можливо, фірми домовилися: “Київстар” не заважає СКМ купувати “Укртелеком”, а “Астеліт” не перешкоджає об'єднанню “Київстара” з “Білайном”.

І якщо покупець державного оператора визначиться задовго до конкурсу у кабінетах влади, то це означатиме, що керівник “Київстара” Ігор Литовченко просто не заважатиме представникам Ахметова лобіювати свої інтереси у Кабміні.

Нефьодов підтверджує, що “Вимпелком” навряд чи буде серйозно претендувати на “Укртелеком”. “У них інший бізнес, інша бізнес-модель, тому і цінність “Укртелекому” для них нижча, ніж для інших гравців”, — каже експерт.

Якщо така домовленість спрацює, ринок поділять два оператори. За словами аналітика консалтингової компанії Netton Романа Хіміча, якщо мобільна компанія отримає ще й фіксований бізнес, вона матиме “драматичну перевагу на ринку”.

З іншого боку, АМКУ може і не погодитися припиняти розгляд відкликаної “Астелітом” заявки про незаконність об'єднання “Київстара” з “Вимпелкомом”. Їх може про це попросити хто-небудь третій, наприклад, МТС. Більше того, Хіміч вважає, що справжня причина відкликання “Астелітом” своїх вимог — не у змові.

“Можливо, російські акціонери “Вимпелкому” змусили “Астеліт” відкликати заяву через акціонерів. На Turkcell вони могли натиснути, бо мають там міноритарний пакет. В СКМ теж є потужні агенти впливу: сестра керівника “Вимпелкому” Олександра Ізосімова Наталія працює у компанії Ахметова”, — розповідає Хіміч.

Хто обрізатиме телефони селянам?

Однак крім “Вимпелкому” в Ахметова є й інші конкуренти в боротьбі за “Укртелеком”. Перш за все, це російський фіксований оператор “Ростелеком”. Можлива також зацікавленість у приватизації компанії МТС, однак малоймовірно, щоб у приватизації брали участь два реальні російські покупці.

Хіба що, як в історіях з приватизаціями Одеського припортового заводу та “Луганськтепловоза” буде підставна російська компанія, яка забезпечуватиме видимість конкуренції.

Нарешті, можливо, “Укртелекомом” зацікавляться великі іноземні оператори зв'язку, якщо тільки уряд не налякає їх непрозорими умовами конкурсу.

Проте, експерти погоджуються, що будь-який покупець буде намагатися підвищити прибутковість “Укртелекому” як шляхом зменшення затрат, наприклад, скорочуючи персонал або продаючи зайві споруди, так і за рахунок зменшення масштабів діяльності у неприбуткових секторах, передусім, у сільському фіксованому зв'язку.

“Це природна мета. Врешті, “Укртелеком” має перетворитися на сучасного оператора, який буде займатися фіксованим і мобільним зв'язком, передаванням даних, інтернетом і позбавиться іміджу бюрократичної компанії”, — каже Нефьодов.

От тільки за рахунок чого це відбуватиметься? Чи не стануть нові власники просто обрізати у селах дроти і відмовлятися від збиткових абонентів? Хіміч переконаний, що це залежатиме від інвестиційних зобов'язань, які визначить Фонд держмайна.

“Все, що не заборонять зобов'язання, новий власник буде робити, навіть радикальні кроки щодо абонентів. Якщо ж вони будуть заборонені, то там, як на мене, й інших резервів для підвищення ефективності достобіса”, — припускає Хіміч.

Отож, залежно від того, хто купить “Укртелеком”, ринок може або монополізуватися, або навпаки — демократизуватися, проте у будь-якому разі сам оператор зміниться кардинально.

Артем ЗАХАРЧЕНКО