Канікули суворого режиму

Замість декларованих перед виборами ініціатив, спрямованих на зниження фіскального тиску, уряд Миколи Азарова подав на розгляд Верховної Ради дещо протилежні: запровадження податку на нерухомість, збільшення ставок акцизів на коньяк, сигари та імпортовані авто, скасування пільг із податку на прибуток для банків, заборону враховувати при визначенні оподаткованого прибутку збитки минулих періодів тощо. Але все це поки що теорія. На практиці бізнес відчуває, що означають обіцяні новою владою “податкові канікули”.

На умовах інкогніто співробітники ДПАУ повідомляють, що до відома обласних управлінь уже доведено: кому, яку суму й за яким податком “дати до бюджету”. Вказівки, щоправда, були усні, а тому обійдемося без конкретних цифр. Хоча принаймні одну цифру все-таки можна назвати — офіційно визначено, що цього року уряд планує додатково залучити 10,5 млрд грн до Пенсійного фонду, за результатами перевірок сплати нарахувань на фонди оплати праці підприємств. Зрештою, питання про можливість сплачувати в повному обсязі внески з ФОП на загальних підставах залишається філософським. Але в цьому випадку вражає не стільки зміст, скільки форма. “Прогнозування донарахувань податків і штрафів за результатами перевірок є неприпустимою практикою у європейських країнах, — стверджує Григорій Павлоцький, партнер податково-юридичного департаменту компанії Deloitte. — У розвинених державах головним завданнями податкових служб є адміністрування платежів та проведення роз’яснювальної роботи з платниками, виявлення помилки в заповненій декларації свідчить про неналежне виконання податківцями своїх функцій і не вважається додатковим джерелом бюджетних надходжень, як у нас”.

Утім, певну роз’яснювальну роботу наші податківці вже почали проводити. “Підприємцям роблять не дуже пристойні пропозиції, — розповідає Тижню завідувач відділу податків та зборів ВГО “Асоціація платників податків України” Валентина Проніна. — Пропонують виконати бюджетні зобов’язання за І квартал до завершення термінів подання декларацій. У платників податків запрошують інформацію про їхніх контрагентів начебто задля того, аби провести інвентаризацію заборгованості держави з ПДВ з метою оформити її облігаціями”. “Неофіційні прохання сплатити податки авансом, які дедалі частіше роблять українські податківці підприємцям, не мають аналогів у європейських юрисдикціях, — розвиває думку Євген Ратманський, старший консультант податково-юридичного департаменту компанії Deloitte. — Адже авансова сплата податків лише призводить до негативних наслідків, оскільки створює касові розриви в бюджетах майбутніх періодів”.

Натомість українські податківці отримали усні вказівки не приймати від бізнесменів декларацій, де вказані збитки, заявки з великими сумами ПДВ до відшкодування тощо. Можливо, саме з цим пов’язані проблеми з подачею звітності в електронній формі: в окремих органах податкової служби процедура подання е-звітності ускладнилась, а в деяких, як-ось у київських, взагалі унеможливилась. Почастішали випадки, коли податківці свідомо псують паперові декларації з тим, аби в них з’явилися законні підстави не прийняти документ. Подеколи навіть ті звіти, які вже були отримані податковою, інспектори відмовляються визнавати за подані — присвоюють дивний статус “до відома”. Вочевидь, це один із нових способів латання бюджетних дір — контрагентам платника, звіт якого забракований, не нараховують податкового кредиту з ПДВ.

Тим, хто хоче отримати від держави відшкодування ПДВ, доводиться робити неприємний вибір — або давати податківцям відкати (в окремих регіонах вони сягають 40% від відповідної суми), або наражатися на величезну кількість перевірок. Штучно затягуються процедури надання дозвільної документації для відкриття бізнесу, отримання алкогольних ліцензій, особливо загострилася проблема одержання свідоцтва платника ПДВ. Підприємці визнають, що тиск із боку податкової відчували за будь-яких часів і будь-якої влади, й водночас наголошують, що в останній місяць вони стали набагато частіше спілкуватися — формально й неформально — з представниками контрольних інстанцій.

В Україні й далі працює практика усталених негласних правил: “Декларуєш збиток — отримуєш позапланову перевірку”, “Прагнеш відшкодування ПДВ — домовляйся”, “Є проблеми з поданням декларацій — мотивуй чиновника її прийняти”… Це в розвинених країнах податки платять, в Україні їх, як і раніше, збирають, а на складнощах адміністрування чиновники заробляють.

Олексій ВОРОНИЧ