Качанівський централ, вітер північний

“Владимирский централ
ветер северный
Этапом из Твери
зла немеренно.
Лежит на сердце тяжкий груз…
Михаил Круг, “Владимирский централ”

 В другому турі президентських виборів 2010 року Юлія Тимошенко здобула вельми привабливі результати в місцях позбавлення волі — 57,19%. А її основний конкурент, двічі прем’єр-міністр Віктор Янукович — 33,27%.

Схоже, що завдяки вітчизняній пенітенціарній системі Юлія Володимирівна має хороші шанси ще більше покращити свої результати в “мєстах нє столь отдальонних”. Тому, якщо влада продовжить етапування лідерки “Батьківщини” колоніями всієї України — має шанс отримати з того, замість вигоди, болючий удар по самолюбству.

Це ж буде просто таки безплатне передвиборче турне по кращих і не дуже колоніях рідної держави.

Тепер виборці Центру і Заходу країни матимуть змогу на камери зізнаватися, що немає нічого страшного, що та людина, за котру вони готові віддати свій голос, має судимість. А що ж творитиметься в електричках та приміських дизель-потягах, міжміських автобусах та громадському транспорті!

Мимоволі пригадується електоральна кампанія 2004 року. Тоді не годен був проїхати в маршрутці чи дизелі до Тернополя чи якого іншого міста, щоб не почути чиєсь щире одкровення.

Такі сповіді йшли до наших вух від людей здебільшого п’яних, з татуюваннями на руках і тілі, брудних і замурзаних, але часом навіть від цілком порядних на вигляд. Всі вони, як один, божилися, що свого часу “відмотали строк” з самим Віктором Федоровичем. Так-так, тим самим, що зараз у нас гарантом.

Ці люди розповідали, що ВФЯ мав з ними ходку в Копичинцях, Чорткові… Навіть під час виборчої кампанії ходила чутка, що на Чортківській колонії в’язні повішали напис: “від нас виходять в президенти” чи щось тому подібне.

Так-от, всі ці нібито однов’язничники Януковича розповідали, яким він був в тюрмі, як поводився, ким був і тому подібне. Дехто називав “пєтухом”, дехто казав, що досі його поважає й бажає йому перемогти, але всі вони були на 100% певні, що “сиділи” з Віктором Федоровичем.

Коли в 2005 в Києві знайомився з новими людьми і мова заходила про теперішнього президента, майже всі вважали за свій священний обов’язок розповісти про те, що знають мужика, котрий сидів з ВФЯ.

Географія його відсидок була величезна — від Закарпаття до Луганщини, від Сумщини і до Криму. Часто називали й такі міста, де й не пахне колоніями. Але то нестрашно. В такі моменти важко було не почати гордитися чоловіком, що вже тоді чудово продумав собі як налагодити цілу систему знайомих, що потім стануть йому в нагоді, коли проб’ється кудись нагору.

Тепер те саме ми почуємо про Тимошенко. Дивні жінки, котрих завше вдосталь в приміському транспорті, підсідатимуть до нас й казатимуть майже пошепки, легко схилившись, що вони тільки “відкинулись”. І для того, щоб ми точно дали їм “пару рублів”, щоб відсвяткувати з друзями “ета самоє дєла”, розповідатимуть захоплюючу історію.

Звісно, суть цієї байки зводитиметься до того, що наша попутниця “мотала срок” не з ким іншим, а з самою Тимошенко. І ця жінка знатиме історію життя Юлії Володимирівни в найменших дрібницях.

Аж до того, як насправді в неї заплітається коса, що та коса “настаяща”. Валіз при етапуванні з Лук’янівки було не 12, а 64 і несли їх раби з опахалами. А в камері було все з сусального золота, навіть речі від Луї були йому в тон. Двері до камери відчиняв дворецький, а баланду готував шеф-повар з якогось італійського ресторану чи то СІЗО.

Міфічна аура чудесним чином оповиє образ колишньої голови уряду. Дивно, що ця влада не здогадалася ще пустити в народу якусь “мульку”, що Тимошенко насправді “сидить” не за “газові угоди”, а за крадіжку золотого ланцюжка. Всі б, хто носить ланцюжки одразу б ополчилися проти неї.

Або її “посадили” за те, що не оплатила проїзд в маршрутці — всі водії маршруток прокляли б її й усіх пільговиків попри неї.

Або за те, що чіплялась до дівчат з FEMEN — бабці їй би не пробачили нетрадиційну орієнтацію. Хоча, певно б, пробачили, навіть відмолили б.

Бракує таки вигадливості сучасній владі, хоча складно не згадати колишнього члена команди Тимошенко, а тепер урядового уповноваженого з питань дерегуляції господарської діяльності Михайла Бродського. Він заявляв, що це йому разом з Турчиновим прийшло в голову пустити в народ чутку, що Віктор Федорович “відсидів” за знімання з людей шапок.

Хоча інший приклад пана Бродського може надихати Юлію Володимирівну на подвиг, адже в 2002 році панові Михайлові вдалося саме те, про що ЮВТ поки може лиш мріяти. З в’язниці — в крісло нардепа.

Словом, історія — цікава штука, всяке може трапитися. Головне, щоб Тимошенко не дуже захопилася своїм турне, а то так і вибори пропустити можна.

Назарій ЗАНОЗ