Кабмін з кількома змінними. Кого Зеленський вижене з уряду

У Володимира Зеленського за час президентства виробилась одна специфічна звичка — ледь не раз на квартал виганяти когось з уряду. 

Володимир Олександрович навіть вигадав абсолютно нову, доти ні в одному нормативному акті не описану процедуру відставок в уряді — заява міністра, написана на прохання президента.

У травні цього року президент, наприклад, особисто вмовив написати заяву про відставку міністрів інфраструктури Владислава Криклія, міністра економіки Ігоря Петрашка та главу МОЗу Максима Степанова. 

А вже у липні аналогічну процедуру “добровільного” звільнення пройшов “вічний” міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. 

Зазвичай такі відставки супроводжують ще й призначенням нових “месій”, кожен з яких обіцяє президенту швидкий і нечуваний прорив. 

Але в більшості випадків одразу після призначення нові міністри губляться в сірій напівтіні власних кабінетів. І коли надходить їхня черга йти на вихід, знову дуже складно зрозуміти, за що ж їх звільнили. Бо ніхто до ладу не може пояснити, чим власне вони займалися.

Початок листопада — час для нового оновлення Кабміну Дениса Шмигаля. Уже цього тижня нових очільників отримають одразу чотири міністерства.

Хто і кого замінить на постах в уряді, чому звільняють попередніх міністрів і чому призначають нових, та як ці “нові” з’являються в уряді Зеленського, розібралась “Українська правда”.

Long list: звідки беруться міністри

Про можливе звільнення трьох-чотирьох членів Кабміну говорили з серпня.

Очікувалося, що зміни в уряді відбудуться на початку осені. Власне, ще перед Трускавцем 2.0 ротації в уряді були однією з головних тем, які обговорювали у найвищих кабінетах.

“Кілька наших їхали в Трускавець, уже побувавши на Банковій на співбесіді у Зеленського, і готувались переходити на Грушевського”, — розповідає УП один із впливових членів фракції “Слуги”. 

Тоді посилення команди Дениса Шмигаля довелося відкласти, адже у президента з’явилась інша проблема — Банкова вимушено зосередилася на звільненні з поста глави Верховної Ради Дмитра Разумкова. 

До речі, для кількох глав комітетів, які готувались стати урядовцями, історія з Разумковим мала своє негативне продовження. 

Наприклад, глава комітету з питань освіти Сергій Бабак мав принципову домовленість з Офісом про перехід в Кабмін на посаду міністра освіти. Але це питання поставили на паузу після того, як Бабак не проголосував за відставку Разумкова. 

Загалом підготовка до змін в уряді відбувалася за звичним для часів Зеленського сценарієм. Однак осінній відбір мав і дуже цікаву особливість.

“Ми хочемо просувати в уряд наших депутатів, голів комітетів. А на їхнє місце щоб заходили наступні списочники. Так ми і виростимо своїх депутатів, проженемо найкращих через уряд, і більше людей обкатаємо в Раді”, — пояснив в розмові з УП один із лідерів “слуг”.

І справді, співрозмовники у партії влади розповідають, що в “довгих списках” кандидатів в Кабмін цього разу було багато депутатів СН.

Загалом викристалізувались кілька “кадрових центрів”: свої пропозиції вносить прем’єр Шмигаль, когось напряму знаходить Офіс, а частину кандидатів пропонував дует топів “Слуги народу” Давида Арахамії і Олександра Корнієнка.

“Звонить або перестріває тебе, скажімо, Давид, і каже: слухай, не хочеш в уряд від нас? І тоді вони з Корнієнком тебе починають розпитувати, пробивати. І якщо ти ок, то вони уже пропонують тебе Банковій”, — розповів один із депутатів СН, який пробувався на такий “конкурс”.

Якщо якась кандидатура отримує добро у керівництві СН, у прем’єра, і головне — на Банковій, далі такого претендента екзаменує так звана “мала фракція”: лідери СН, 15 заступників Арахамії та глави комітетів від “слуг”.

Таке засідання щодо теперішніх кандидатів в уряд відбулося, за даними УП, в середині минулого тижня.

“Загалом всі люди нам зрозумілі. Але тепер всі вони мають пройти таку співбесіду на Банковій. І там дуже важливо предметно говорити із Зе, бо він дуже прискіпливий тепер, і просто пропетляти з ним не вийде”, — розповідає один із членів “малої фракції” СН.

Крім самого Зеленського урядовців на Банковій затверджує глава Офісу Андрій Єрмак та прем’єр Шмигаль. Дослухається Зеленський і до думки свого першого помічника Сергія Шефіра та заступника Єрмака Кирила Тимошенка. 

Але загалом саме Зеленський вирішує, кого прем’єр запропонує, а Рада призначить в Кабмін. Одним словом, парламентсько-президентська республіка, яку ми заслужили. 

Short list: хто і чому стане міністром

19 жовтня міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський написав заяву про звільнення. 

“З Романом смішне. Він заяву написав наче, а потім нічого не відбувалось. І він такий ходить і питає, куди її занести, щоб щось з нею зробили”, — розповідає з посмішкою один із депутатів “СН”.

Заява Абрамовського просигналізувала, що після вирішення питання Разумкова Банкова повернулась до кадрових ротацій в уряді.

Чому почали саме з Абрамовського, сказати складно. З-поміж усіх претендентів на звільнення він є найменш конфліктним. Історично Мінекології в Україні було одним із “рибних”, адже саме йому підпорядковується Держгеонадра — структура, яка видає дозволи на видобуток корисних копалин.

Але Абрамовський, як розповідають в “СН”, одразу на вході відмовився впливати на цю структуру, і всі питання з ліцензіями вирішував керівник Геонадр Роман Опімах.

“Щодо Геонадр, то міністр лише координує роботу відомств але не втручається у внутрішні процедури, якщо це не передбачено Законом”, — каже в коментарі УП сам Абрамовський.

Зеленський уже намагався зняти свого міністра екології у грудні 2020 року. Але тоді профільний комітет Ради відстояв Абрамовського. Правда, ніхто так і не зрозумів, для чого. 

Стосунки президента і його екологічної команди дуже добре описує нарада перед польотом Зеленського на кліматичний саміт в Глазго, який вважається найважливішою подією року в цій сфері у світі. Як уточнили УП в уряді, профільного міністра Абрамовського на неї навіть не покликали.

“Сидять, значить, всі ці Бондаренко (глава екологічного комітету — УП) та інші. Зеленський каже, що от я лечу в Глазго, є у вас там якась така масштабна програма чи закон якийсь, щоб я міг приїхати і виглядати солідно? А ці такі, типу, ну, ми не знаємо. Може от програма є “Питна вода”, щоб в райцентрах можна було пити з кранів. Зе просто вибухнув”, — переказує один з присутніх на нараді.

“Хлопці, чим ви взагалі там займаєтеся! Невже ви не хочете показати світу, що ми реально робимо зміни, щось велике після себе залишити?”, — згадує слова Зеленського співрозмовник УП.

“На нараді перед Глазго я не був — мене на неї не запрошували. Взагалі від Міністерства нікого не було. Я вийшов з пропозицією доєднатися до ініціативи Керрі і Тіммерманса про скорочення викидів метану при видобуванні і транспортуванні на 30% до 2030 року. Ця ініціатива була підтримана урядом і президентом. І реалізувалася через відповідне розпорядження Кабміну”, — розповів Абрамовський в коментарі УП.

Ще одним важким ударом, який на Банковій не пробачили міністру, став “екологічний день” в Раді, коли Абрамовський обіцяв Зеленському прийняти важливі закони щодо скорочення викидів, але кілька головних Рада провалила.

Хоча міністр переконує, що говорив про це з президентом, і той “не виказував негативу”. 

Новим керівником Міндовкілля може стати нинішній заступник Абрамовського Руслан Стрілець. За даними УП, наразі вирішено, що він певний час спершу побуде в.о. міністра.

Наразі Стрілець — заступник міністра Абрамовського з питань цифрових трансформацій. 

“Руслан був на “малій фракції”, справив хороше враження — хлопець достатньо грамотний. Щоб ви розуміли, він єдиний, хто пройшов поліграф перед зустріччю з депутатами”, — описує кандидата один з міністрів в розмові з УП.

“Він майстер порозказувати гарно, це точно. Але Арахамія після “малої фракції” досить скептично так каже: “Якщо він так буде у президента відповідати, то може і не пройти. Треба посилитись”, — розповів один із присутніх на співбесіді.

Свою кар’єру Стрілець будував у Дніпрі. Там він працював директором департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА у часи губернаторства Валентина Резніченка. У 2019 переїхав до Києва та відповідав за управління відходами в тоді ще спільному Міністерстві енергетики та захисту довкілля.

Крім Стрільця на місце Абрамовського претендували висуванець від фракції депутат Андрій Жупанин та чинний глава Черкаської ОДА Олександр Скічко.

“Жупанину на Банковій сказали, що він ок, але ще молодий і не має досвіду в екології. А Скічка не хотів в уряді Шмигаль. Бо посадити Скічка в уряд, це як взяти собі Кирила Тимошенка: Скічко Кирилу зливав би все, що відбувається в Кабміні. Хоч Скічко і дуже хотів”, — розповідає один із співрозмовників УП в “Слузі”, дотичний до пошуку кандидатур.

Ще про одну відставку — міністра оборони Андрія Тарана — говорилось уже майже рік. 

Його нещадно критикував народний депутат фракції “Голос” і член профільного комітету Сергій Рахманін,  секретар РНБО Олексій Данілов в листопаді минулого року звинувачував Тарана у зриві виконання оборонного замовлення. 

Весь цей час Тарана захищав голова ОПУ Андрій Єрмак, чиєю креатурою міністр і був. Офіс постійно давав главі Міноборони “останній шанс”. Не в останню чергу тому, що не мав йому заміни. Однак, в серпні цього року стало зрозуміло, що далі Таран в Кабміні не протягне.

“Замість того, щоб займатися оборонними замовленнями і нормально менеджерити армію, він воював з керівниками Генштабу і мірявся з ними, у кого більші генеральські зірочки”, — критикує міністра оборони один із керівників “Слуги народу”.

На згаданій “малій фракції”, як переказують присутні там депутати, Арахамія підсумував роботу Тарана такою формулою: “Такого поганого міністра ніколи не було і, сподіваюсь, не буде”.

Замість Тарана міністром оборони, за планом СН, стане інший близький до Єрмака чинний член уряду Олексій Резніков. 

До цього він був одночасно віцепрем’єром та міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, однак Резніков вже написав заяву про звільнення. 

“Західні партнери завжди хотіли цивільного міністра, от ми його і призначимо. Резніков дуже комунікабельний і буде все розрулювати”, — пояснив вибір кандидатури один із топів СН.

На початку осені, коли обговорювалася можлива відставка міністра юстиції Дениса Малюськи, Резнікову, як фаховому юристу, пророкували перехід у Мін’юст. І сам він, за даними УП, був дуже не проти на такі зміну робочого місця.

Але оскільки відставки глави Мін’юсту не відбулося, а адекватних кандидатів на Міноборони у Банкової не знаходилось, ОПУ вмовила Резнікова перейти в оборонку. 

Замість нього у МінТОТ прийде працювати нардепка “Слуги народу” Ірина Верещук. 

Вона вже більше року намагається зайняти хоч якусь посаду поза парламентом. 

На місцевих виборах 2020 року Верещук балотувалася у мери столиці — однак її підтримало лише 5,44% киян.

Такий низький результат знищив реальні очікування нардепки: вона хотіла стати главою КМДА. Як пояснюють у “Слузі народу”, після того як Кличка обрали мером у першому турі, призначати Верещук головою КМДА Зеленському було електорально невигідно — такий хід кияни могли сприйняти як знецінення їхнього вибору.  

Останні кілька місяців Верещук на всіх можливих майданчиках прямим текстом заявляла, що хоче очолити Міністерство оборони. Міністерство їй, як видно, дадуть, але не зовсім те, яке вона хотіла.

“В міністерство оборони її б точно ніхто не ризикнув ставити. А от у МінТОТ — будь ласка. Резніков своїми гострими висловлюваннями, наприклад про мінські угоди, лякав Донбас. А от Іра буде займатися такими суто гуманітарними питаннями. Буде такою собі “мамою-берегинею” для Донбасу”, — пояснює УП високопоставлений чиновник у Зе!Команді. 

Ще одним кандидатом на вихід з уряду є перший віцепрем'єр-міністр економіки Олексій Любченко. Хоч його призначили лише навесні цього року.

За цей короткий час роботи в уряді, за даними УП, Любченко зумів максимально зіпсувати відносини з прем’єром Денисом Шмигалем. 

“Любченко дуже цікаво поводився. До нього приходили депутати з якимись хотєлками, а він їм відмовляв, бо от, каже, я скоро піду на підвищення і стану прем’єром, тоді приходьте. А зараз, типу, йому не можна ні у що вляпуватись. Зрозуміло, що такі розмови не могли не дійти до Шмигаля”, — розповідає один із топів монобільшості.

Крім того Любченко почав дратувати керівництво ОПУ, нібито тим, що “заробляв” на посаді за спиною Банковою.

На “малій фракції” Арахамія коротко резюмував проблему з Любченком, сказавши лише: “Льоша закрався”.

Однак якихось деталей, щодо того чи справді, де, як, та як багато тощо з’ясувати наразі не вдалося.

Зайняти місце Любченка на Грушевського найбільше шансів має заступниця голови ОПУ з економічних питань Юлія Свириденко.

У часи Порошенка Свириденко обіймала посаду першої заступниці голови Чернігівської ОДА, а в 2018 році навіть тимчасово її очолювала. 

Після приходу до влади Зеленського Свириденко стала заступницею міністра розвитку економіки, а потім навіть першою заступницею міністра.

За даними УП, на Банкову Свириденко привів навіть не Андрій Єрмак, який зараз протегує її в уряд, а Кирило Тимошенко, з яким вони працювали на початках коронакризи. 

Тоді Тимошенко виконував функцію секретаря координаційної ради з протидії COVID-19. У той же час Свириденко змогла налагодити відносини з Єрмаком, і коли голова Офісу позбувся своєї заступниці Юлії Ковалів, Свириденко перейшла в ОПУ на її посаду.

Як розповідають в оточенні Зеленського, заступниця Єрмака має серйозний вплив у команді і є одним з ідеологів економічної політики президента загалом і боротьби з олігархами зокрема. Наприклад, вона доклала руку до так званого “антиахметівського” закону. 

Останньою в осінній серії звільнень з Кабміну стане відставка ще однієї креатури Єрмака віцепрем’єра-міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського. 

“Уруський взагалі нічого не зробив. Депутати між собою називають його відомство Міністерством стаканів. Там такий заповідник радянських дідів, які сидять і просто бухають”, — обурюється в розмові з УП один із соратників президента.

Олега Уруського замінить чинний головний митник країни Павло Рябікін. Свого часу Рябікін вчився на одному курсі з Петром Порошенком в Інституті міжнародних відносин, був народним депутатом сьомого скликання від фракції “УДАР”. 

У часи президентства Порошенка Рябікін був одним із ключових кандидатів у міністри інфраструктури. Однак, ця позиція тоді відійшла “Народному фронту”, а Рябікін очолив аеропорт “Бориспіль”. 

На позицію Уруського керівництво “Слуги” також розглядало главу парламентського комітету з економіки Дмитра Наталуху. Але після того, як він не проголосував за відставку Разумкова, його шанси очолити міністерство дуже зменшились.

***

Станом на початок листопада це всі можливі перестановки в Кабміні Шмигаля. Але, ймовірно, до кінця року відбудеться принаймні ще одна зміна в уряді.

Якщо Верховна Рада повністю проголосує законопроєкт про столицю, Банкова планує призначити чинного міністра розвитку громад Олексія Чернишова головою КМДА.

Не даремно ж Чернишов був присутній під час нещодавньої зустрічі президента з Віталієм Кличком. 

За даними УП, замість Чернишова у Кабмін може прийти депутатка з фракції “Слуги народу” Олена Шуляк. 

Але навіть якщо Рада не встигне з законом, то навряд процес перманентного оновлення Кабміну Шмигаля щось зупинить. 

“Головна проблема, що приходить якийсь умовний черговий Любченко і починає Зеленському розказувати, які всі дурні, як він зараз зайде в уряд, як все змінить, як злетить економіка. А потім, в кращому разі, нічого не робить”, — розмірковує в розмові з УП один із дотичних до осінніх змін в Кабміні депутатів “СН”.

Але біда не в тому, що кандидати на співбесіді можуть “розказати” і видати бажане за дійсне. 

Проблема — що той, кому “розказують”, досі не навчився відрізняти одне від іншого. 

Роман КРАВЕЦЬ, Роман РОМАНЮК