Хвилі від вибуху у Новій Каховці. Чого домагається “невинувата” Росія

Головний ризик найближчих днів

Зрозуміло, що росіяни намагаються уникнути відповідальності. Але це лише одна з їхніх цілей у інформаційній війні, причому не головна. А головна мета полягає в тому, щоб світова громадська думка поставила агресора і жертву на одну дошку і вимагала негайно припинити війну, доки не сталося ще трагічніших катастроф.

Цю вимогу вже озвучив Китай. 6 червня на скликаному Україною засіданні Ради безпеки ООН постійний представник Китаю при ООН Чжан Цзюнь заявив, що подія “знов нагадує про те, що в конфліктній ситуації може статися все, що завгодно”. Він закликав не допустити ядерної катастрофи у зв'язку з загрозою безпеці роботи Запорізької АЕС. “Китай знову вказує на те, що у разі ядерної катастрофи ніхто не зможе бути в безпеці. Ми закликаємо до максимальної стриманості, а також утримуватись від слів та дій, які можуть призвести до ескалації конфронтації”, — сказав Чжан Цзюнь. “Залучені сторони повинні керуватися здоровим глуздом, виявляти стриманість і продовжити мирні переговори якнайшвидше”, — наголосив він.

Власне, це і є головна хотілка Кремля — зараз заморозити війну і тим самим зірвати український наступ. Але Путіну, звісно, вигідно, щоб цю ідею озвучила нібито нейтральна сторона — Китай.

Тепер можна очікувати нагнітання у глобальному інформпросторі паніки через ймовірну ядерну катастрофу на Запорізькій АЕС. І головний ризик найближчих днів у тому, що цей російський блеф і шантаж може спрацювати.

Хто допомагає Кремлю

Звісно, можна себе заспокоювати тим, що зрештою Росія програє. Програє і на полі бою, і в інформаційній війні. І колись через десяток років міжнародні судові інстанції винесуть вирок, яким визнають повну відповідальність Росії за підрив Каховської ГЕС.

Проте протягом перших двох днів після вибуху росіяни досягли деяких успіхів на інформаційному фронті. Наведемо два приклади — європейський та американський.

Німецький Bild, який є одним із найпопулярніших європейських видань, 6 червня опублікував великий матеріал під заголовком “Росіяни підірвали величезну греблю в Україні”. Але вже за годину замінив заголовок на “нейтральний”: “Велика гребля в Україні підірвана”. У самому матеріалі наводяться дві точки зору: Києва та Москви. Спочатку йдеться, що “Україна звинувачує у вчиненні цього акту російських окупантів”. А потім подається протилежна думка: “Росіяни стверджують, що гребля була зруйнована обстрілом. Кажуть, що це теракт”.

І надалі обговорюється можливість катастрофи на ЗАЕС. “Небезпечно: на водосховищі знаходиться Запорізька АЕС, яка перебуває під контролем Росії. Нібито руйнація не повинна становити загрози для найбільшої в Європі атомної електростанції, вважають росіяни. Проте, за даними українського агентства з атомної енергії “Енергоатом”, руйнування Каховської греблі становить загрозу для АЕС”, — пише Bild.

Як бачимо, агресор та жертва вже на одній дошці. І загрозою для Запорізької АЕС, виявляється, не росіяни лякають увесь світ, а ми самі.

Саме таке ненав'язливе просування російських наративів найнебезпечніше в Європі. Європейців важко переконати, що це Україна сама підірвала Каховську ГЕС. Легше переконати їх у тому, що ситуація вийшла з-під контролю. Європейці бояться нового Чорнобиля, як і нового потоку біженців із України. Тому Кремль всіляко роздмухуватиме цю тему.

Про американський приклад розповів із Вашингтона кореспондент української служби “Голосу Америки” Остап Яриш. Консервативний телеведучий Такер Карлсон, якого нещодавно вигнали з телеканалу Fox News, опублікував у мережі Twitter перший епізод свого відеоблогу. У ньому він розповідає, що Україна підірвала Каховську ГЕС. 10-хвилинне відео містить безліч маніпуляцій та спотворень. Проте вже за перші 16 годин воно набрало 67 млн переглядів. Серед інших відео розповсюдили за допомогою своїх Twitter-акаунтів власник мережі Twitter Ілон Маск, консервативні американські блогери з мільйонною аудиторією, MAGA-республіканці (тобто трампісти) у Конгресі та (чи дивно?) заступник представника Росії в ООН Дмитро Полянський.

Зазначимо ще, що посібниками Путіна у цій інформаційній війні стали деякі “не такі росіяни”, які почали розганяти версію “сама зруйнувалася”. Наприклад, голова штабу Олексія Навального Леонід Волков запевняє: “Я все прочитав і подивився, що написано на тему Каховської ГЕС, — і якби мені треба було гроші поставити, я ставив би на те, що пошкоджена гребля впала сама (внаслідок значного підвищення рівня води у водосховищі, яке було зафіксовано в попередні дні)... У попередні місяці греблю і дамбу багато обстрілювали, вони були пошкоджені та заміновані. І поєднання випадкових факторів могло призвести до катастрофічного розвитку ситуації запросто: через напор води, що виріс, щось кудись обрушилося, якась міна здетонувала, і пішло-поїхало”.

І тут же він почав лякати ядерною катастрофою на Запорізькій АЕС: “Війна створила (Путін створив) величезну кількість додаткових факторів ризику, яких немає в мирному житті і на які не розраховані промислові об'єкти мирного часу. Сьогодні Каховська ГЕС — завтра це може бути ЗАЕС і будь-що ще”.

Хто допоможе Україні

Інформаційну війну не виграти, якщо оборонятися. Тут теж необхідний контрнаступ. І на російські лякалки треба відповідати адекватними аргументами.

Росія хоче заморозки війни, лякаючи катастрофою на Запорізькій АЕС, а ми у відповідь можемо попереджати світ про глобальну продовольчу катастрофу саме у разі заморожування війни. Причому ця небезпека реальна.

Підрив Каховської ГЕС став дуже серйозним ударом по українському агросектору. Очевидними є майбутні проблеми із зрошенням земель у Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях, де система зрошувальних каналів та водопроводів орієнтована на Каховське водосховище. На території, що постраждали внаслідок підриву Каховської ГЕС, припадає близько 20% українського врожаю зернових та зернобобових культур. Не дивно, що світові ціни на пшеницю зросли на 3% на новинах про підрив дамби Каховського водосховища.

Очевидно й те, що жодного відновлення зрошувальної системи не буде, доки російські окупанти не заберуться з української землі. І якщо війну буде заморожено, то ніхто не будуватиме нову ГЕС. За оцінкою гендиректора компанії “Укргідроенерго” Ігоря Сироти, на відновлення Каховської ГЕС разом з інфраструктурою знадобиться п'ять років та мільярд євро. Це буде реалістично, лише якщо Україна відновить контроль над усією територією Херсонської та Запорізької областей. Саме цей аргумент Україна може пред'явити Китаю та всім іншим країнам в Азії та Африці, які агітують за якнайшвидше заморожування війни з огляду на те, що війна не дозволяє вирощувати врожай.

Ще одним аргументом може бути аміакопровід Тольятті — Одеса, призначений для перекачування аміачних добрив із Росії територією України на експорт. Росія тисне на ООН та Туреччину, щоб ті домоглися від України поновлення роботи аміакопроводу. Однак він проходить дуже близько до лінії фронту. Початкова ділянка його на території України, у Куп'янському районі Харківщини, наразі під контролем окупантів. 5-6 червня Росія двічі обстріляла його в Куп'янському районі. Поки лінія фронту проходить поряд із аміакопроводом, запускати його в роботу ніяк не можна. І заморожування війни не зможе дати жодних гарантій від обстрілів і диверсій, які загрожують екологічною катастрофою, якщо рвоне труба, якою тече рідкий аміак під тиском 35 атмосфер. Єдиний спосіб безпечно запустити трубу для постачання російських добрив на світовий ринок — це прибрати російських окупантів з української землі.

Зрозуміло, що самотужки нам буде важко виграти цю інформаційну війну. Тут нам потрібна допомога західних партнерів і насамперед США. Джо Байден та представники його адміністрації поки що утримуються від публічних заяв про те, що Каховську ГЕС підірвала Росія. “Ми не можемо однозначно сказати, що сталося на цей момент. Ми обов'язково поділимося додатковою інформацією, коли зможемо”, — заявив на брифінгу в Білому домі 6 червня координатор стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США адмірал Джон Кірбі.

Сподіватимемося, що чекати реакції Байдена доведеться недовго. І що затримка викликана необхідністю не лише зібрати достатні докази російської провини, а й підготувати заходи у відповідь.

Юрій ВИШНЕВСЬКИЙ