Хто будує ВЕС в останній рік дії “зеленого” тарифу

Для вітрової генерації 2022 рік є останньою можливістю запуститись за “зеленим тарифом”.

Станції, що введуть в експлуатацію з нового року, зможуть претендувати на “зелений тариф” лише за результатами аукціонів.

“Зелений” тариф” для вітроелектростанцій (ВЕС) зараз становить:

• Максимальний “зелений” тариф для вже працюючих ВЕС з надбавками — 11,31 євроцентів за кВт-г, або 3567,2 грн/МВт-г;

• Для ВЕС, що будуть запущені до кінця 2022 року — 8,82 євроцентів за кВт-г, або 2782,4 грн/МВт-г.

Він лишається на 40% вищім за поточну ринкову вартість електроенергії.

Наприклад, станом на 18 лютого середньозважена ціна електроенергії на Ринку на добу наперед (РДН) складала 2,02 грн/кВт-г. Втім, в окремі періоди наприкінці 2021 року ринкова ціна електроенергії була вищою за зелений тариф для ВЕС.

Іншим козирем інвестора в ВДЕ лишається обов'язок держави через ДП “Гарантований покупець” (ГарПок) викупати весь обсяг виробленої “зеленої” електроенергії, незалежно від того чи потрібна вона зараз системі чи ні.

В 2019 році “зелені” потужності в Україні збільшилась більше ніж в три рази. За даними Нацкомісії з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП), станом на 1 січня 2019 року, встановлена потужність об'єктів ВДЕ в Україні складала 2,13 ГВт. На 1 січня 2020 року — 6,38 ГВт.

На кінець 2021 року вона склала 8,45 ГВт.

Різке збільшення встановленої потужності ВДЕ в 2019 році призвело до фінансової кризу в енергоринку. Системний оператор Укренерго, з тарифу якого компенсуються виплати “зеленим”, два роки був у величезних збитках через брак коштів в тарифі.

В 2020 році уряд да асоціації “зелених” уклали меморандум про зниження “зеленого” тарифу. В липні 2020 року на виконання цього меморандуму Верховна Рада ухвалила відповідний закон.

Згідно з ним, “зелений” тариф для вже існуючих ВЕС було знижено на 7,5%, для СЕС — 15%. Всі подальші проєкти мали реалізовуватись через голландські аукціони.

Їх суть: уряд визначає необхідну потужність ВДЕ, оператори пропонують тариф, за яким згодні працювати. Хто запропонував найнижчий — той будує. Втім, до цього часу жодного аукціону не було проведено.

Для ВЕС в законі залишилась юридична шпарина. Інвестори у ВЕС, які встигли укласти договір купівлі-продажу за “зеленим” тарифом з ГарПоком до кінця 2019 року, можуть без аукціону ввести в дію свої об'єкти до кінця 2022 року.

Це так звана процедура Pre-PPA (Power Purchase Agreement, попередній договір купівлі е/е). Згідно з нею, інвестор підписує договір про викуп своєї е/е до введення в експлуатацію об'єкту. Коли він його побудує, то отримає “зелений” тариф згідно коефіцієнту на момент введення об'єкту в експлуатацію.

Коефіцієнти зазначені в Законі “Про альтернативні джерела енергії”.

За інформацією голови правління “Української вітроенергетичної асоціації” (УВЕА) Андрія Конеченкова, потужності вітроенергетичних станцій за 2022 рік збільшиться приблизно на 1 ГВт.

В середньому собівартість будівництва 1 МВт потужностей ВЕС складає $1,2 млн.

Ці інвестиції в будівництво ВЕС, враховуючи поточний рівень “зеленого” тарифу , повністю повертаються інвестору в середньому через п'ять-шість років.

БЦ з'ясував хто саме в Україні збільшує потужності ВЕС в останній рік можливості отримати для них “зелений” тариф.

ЗАПЛАНОВАНІ ВЕС ІЗ ЗЕЛЕНИМ ТАРИФОМ

ДТЕК Ріната Ахметова

Проєкт Тілігульська ВЕС, Миколаївська обл. Потужність 500 МВт

ДТЕК не міг розпочати цей проект щонайменше протягом останніх 10 років. У районі будівництва ВЕС розташований ландшафтний парк “Тилігульський”.

І хоча, за повідомленням регіональних ЗМІ, Миколаївська ОДА ще у 2011 році надала в оренду “Тилігульській вітровій електростанції” 109,62 га, ДТЕКу неодноразово довелось зустрічатись з мешканцями навколишніх сіл, які непокоїлись через майбутнє сусідство з ВЕС.

Вітроелектростанцію планували побудувати уздовж узбережжя Тилігульського лиману на відстані більше кілометра від води і сільських будинків.

Під час укладання меморандуму з Миколаївською ОДА, ДТЕК заявляв, що інвестиції в будівництво вітроелектростанції складуть 18 млрд гривень. Тилігульська ВЕС почне генерацію електроенергії у 2022 році.

Лун'юань Пауер Оверсіз Інвестмент Ко, Хіро Азія Інвестмент Лімітед

Проєкт Південно-Українська ВЕС, Миколаївська область. Потужність 288 МВт

Як згадується на сайті ТОВ “Південно-Українська ВЕС” проєкт належить Девіду Льюісу (Великобританія) та родині Ходсона Торнбера і Льва Дульнева (США).

Поміж власників, найбільш знайоме ім'я Ходсона Торнбера, що у 2000-ті роки був керуючим директором Renaissance Partners, підрозділу Renaissance Group, який відповідав за інвестиції в енергетику та сільське господарство.

Будівництво ВЕС у Миколаївській області розпочалось у 2020 році. Загальні інвестиції заявляли у 450 млн євро.

До липня 2020 року проєкт Південно-Української ВЕС належав безпосередньо Людмилі Торнбер Девіду Джону Люісу і Броніславі Дульнєвів

Потім власниками офіційно стали дві китайські компанії — “Лун'юань Пауер Оверсіз Інвестмент Ко” та “Хіро Азія Інвестмент Лімітед”.

Останній раз Південно-Українська ВЕС згадувалась в ЗМІ в січні цього року через археологічні розкопки поховального кургану, що розташований на площі, де будується дорога для транспортного сполучення електростанції.

Уперше в Україні на Південно-Українській ВЕС буде використано вітротурбіни найбільшого китайського виробника Goldwind.

Турецька компанія Eksim Holding

Проєкт Сколівської ВЕС, Львівська область. Потужність 68 МВт

Компанія Eksim Holding займається вітроенергетичними проектами з 2011 року. Зараз у Туреччині працює вісім її вітрових електростанцій загальною потужністю 451 МВт.

Проект ВЕС “Сколе” на Львівщині стане першим проєктом компанії за межами Туреччини. Ввести в експлуатацію ВЕС планують у серпні 2022 року.

Компанія вже уклала з німецьким виробником вітрових турбін Nordex Group контракт на поставку для ВЕС “Сколе” 14 турбін потужністю 67,2 МВт.

Розпочати монтаж турбін планують у березні 2022 року, а ввести станцію в експлуатацію — у третьому кварталі 2022 року.

ТОВ “Сколівська ВЕС” засноване у 2013 році громадянином Швейцарії Антоном Даніелем Віссом та Ігорем Ранчевичем. Інвестиції у проєкт озвучували на рівні 72 млн євро.

Компанія “Юрокейп” Яна Колліна Шмітц-Фалькенберга

Проєкт 2 черга Запорізької ВЕС, Запорізька область. Потужність 100 МВт

Проект створення Запорізької ВЕС компанія “ЮроКейп Нью Енерджі” розпочала ще у 2009 році. Загальний обсяг інвестицій у будівництво ВЕС спочатку заявляли на рівні 466 млн євро ($560 млн).

У першій половині 2021 року запустили першу чергу Запорізької ВЕС потужністю 98 МВт, яку планували довести до 500 МВт.

“Юрокейп” згадуєтсья в ЗМІ як дочірня структура виробника електроенергії з Люксембургу LongWing Energy.

Для фінансування першої черги проекту Корпорація приватних закордонних інвестицій (OPIC), яка є фінансовим інститутом розвитку уряду США, надала інвестору довгострокове фінансування у $150 млн.

Власником компанії “Юрокейп” зазначений мешканець Монако Ян Коллін Шмітц-Фалькенберг.

Компанія “Е.Вінд” Карла Снурена

Проєкт ВЕС “Тайвань” Херсонська обл. Потужність 20 МВт

Компанія “Е.Вінд” заявляла намір побудувати ВЕС “Тайвань” потужністю 20 МВт в Херсонській області на території близько 173 га.

Зіновій Козицький

Проєкт Сколівська ВЕС, Львівська обл. Потужність 54,6 Мвт

Площа постійного відводу землі для вітроелектростанції Сколівської ВЕС складає майже 22 га. Планують побудувати 14 вітроустановок, що потребує 92,82 млн. грн капіталовкладень.

ПРОЄКТИ ВЕС, БУДІВНИЦТВО ЯКИХ ВІДКЛАДЕНО

VR Capital Річарда Дейтца

Проєкт 2-гої черги Дністровської ВЕС, Одеська область. Потужність 60 МВт

VR Capital Group у 2020 році ввела в експлуатацію першу чергу Дністровської ВЕС потужністю 40 МВт. Після завершення механічної частини проєкту в грудні 2020 року, коли були встановлені 10 вітрогенераторів GE 137 — 4 МВт з висотою осі 131 метр, електростанція пройшла всі необхідні випробування та протоколи для початку діяльності.

Проєкт був реалізований дочірньою компанією VR Capital Elementum Energy спільно із американським девелопером Ukraine Power Resources.

Дністровська ВЕС розташована на плато над Дністровським лиманом в Одеській області.

Наразі проєкт перебуває в процесі будівництва другої фази потужністю 60 МВт, що очікують ввести в експлуатацію у ІІ кварталі 2022 року.

Василь Хмельницький, Сергій Євтушенко

Проєкт Волинь Вест Вінд-1, Волинська обл. Потужність 57 МВт

UDP Renewables взагалі планує побудувати у Волинській області три вітроелектростанції загальною потужністю 198 МВт.

Під ці проєкти були створені відповідно три ТОВки: “Волинь Вест Вінд — 1”, “… 2” та “… 3”.

Сумарно передбачається підключення 44 вітроелектроустановок потужністю 4,5 МВт кожна.

Як зазначалось раніше, загальна вартість проєкту складала 200 млн євро.

Компанія Emergy групи інвесторів з Норвегії

Проєкт “Зофія 1”, “Зофія 2”, Запорізька область. Потужність 337,5 МВт

Норвезька компанія Emergy планувала побудувати ВЕС у дві черги — “Зофія 1” і “Зофія 2” у Запорізькій області за “зеленим” тарифом. Тобто впродовж 2022 року.

Проте, в лютому прес-служба компанії повідомила, що ці плани було переглянуто, а будівництво відтерміновано.

Однією з причин зупинки тоді назвали “постійні питання” із отриманням оплати від ГарПоку. А також проблеми із залученням великих іноземних інвестицій в Україну, зокрема через” геополітичну ситуацію з Росією”.

Крім того, в компанії зазначили короткий проміжок часу, що лишився для будівництва та введення ВЕС в експлуатацію за “зеленим” тарифом.

“Emergy розпочала будівництво певної інфраструктури проекту та наразі, перед відновленням будівництва, компанія аналізує альтернативні можливості реалізації електроенергії. За відсутності чіткого бачення процедури аукціонів зі сторони уряду, ми вивчаємо можливості підписання двосторонніх договорів про закупівлю електроенергії з великими споживачами. Поки ми остаточно не знаємо, як буде реалізовано вироблену електроенергію, ми робимо все можливе, щоб підтримувати відносини та виконувати зобов’язання перед ключовими зацікавленими сторонами в Україні та за її межами”, — зазначається в прес-службі Emergy .

Раніше компанія зазначала, що в проект у Запорізькій області залучить понад 1 млрд євро інвестицій.

Проєкт “Зофія” планували реалізувати у три етапи. Загалом він мав стати однією з найбільших вітроелектростанцій у Європі потужністю 790 МВт.

Як зазначено на сайті компанії, акціонерами EMERGY є група норвезьких заможних осіб, сімей та корпоративних акціонерів, які мають можливості для фінансування великих проектів вітрових електростанцій по всьому світу.

Райнер Рьогель, німецька компанія Notus Energy

Проєкт ВЕС Лібенталь, Одеська область. Потужність 50 МВт

Як зазначається на сайті компанії Notus Energy, проєкт у Одеській області поблизу селища Лібенталь розпочався у квітні 2019 року, коли компанія отримала дозвіл від місцевої влади на будівництво вітрового парку.

У 2020 році німці підписали меморандум з обласною держадміністрацією про створення трьох вітрових парків поблизу Овідіополя та села Роксолани — 180 МВт та біля села Лібенталь — 120 МВт.

Загалом планували встановити на об'єктах близько 50 вітряків. Місцева влада надає дані, що за проектом у 2022 році планують побудувати три ВЕС за 452 млн євро.

Йохан Боден

Проєкт Каланчакської ВЕС, Херсонська область. Потужність 42 МВт

Родина українського підприємця шведського походження Югена Бодена, комерційного директора компанії “Чумак”, виробника продовольчих товарів, виступає власниками проєкту Каланчакської ВЕС.

Під управлінням компанії одна ВЕС — Мирненська у Херсонській області, сукупною потужністю 163 МВт, введена в експлуатацію ще у 2019 році.

Планується ,що Мирненська ВЕС стане однією з найпотужніших електростанцій в Україні і забезпечуватиме енергетичну безпеку прикордонного Каланчацького району, який раніше отримував електроенергію з розташованої в окупованому Криму підстанції “Титан”.

За підсумками 2020 року на вітроелектростанції компанії вироблено 469,76 млн кВт-г електроенергії.

“Вітряний парк Очаківський” Едуарда Мкртчана та Максима Єфімова

Проєкт Ольвійська ВЕС, Миколаївська область. Потужність 33,6 МВт

За 2016-2020 компанія добудувала Дмитрівську ВЕС (4 ВЕУ, 2 ВЕУ з яких було продано), та збудовала ВЕС “Ольвія” (4 ВЕУ). Для закупівлі вітроенергетичних установок ВЕС “Ольвії” на 46,14 млн євро відкрила у “Ощадбанку” два кредити на 9 млн та 17,5 млн грн. Решту проєкту компанія фінансувала за рахунок власних коштів.

Як зазначається в річній звітності ПрАТ “Вітряний парк “Очаківський” станом на 31.12.20, після завершення будівництва ВЕС “Ольвія”, очікуваний прогнозований річний виробіток електричної енергії складе 224 млн кВт-г, або 966,44 млн грн в грошовому вимірі.

Ольга ПРОКОПИШИНА