В одному пакеті з Мексикою
Ще у вересні Білий дім попередив, що гроші, виділені Україні, закінчуються, і звернувся до Конгресу з проханням схвалити пакет додаткового фінансування обсягом 106 мільярдів доларів, що містить понад 61 мільярд доларів фінансування для України, а також витрати на допомогу Ізраїлю, Тайваню та захист кордону. Однак цю ініціативу загальмували ультраправі республіканці у Палаті представників. Спочатку Палата відмовила у довірі спікеру, потім обирала нового, а потім уже новий спікер Майк Джонсон запропонував розділити допомогу Україні та Ізраїлю, і знову виділення коштів зайшло у глухий кут.
Утім, Білий дім робить усе (чи, принаймні, дуже впевнено декларує) можливе, щоб виправити ситуацію.
Про те, що допомога Україні потрібна дуже терміново, заявила директор бюджету Білого дому Шаланда Янг.
“Не існує чарівного джерела фінансування, яке могло б задовільнити цей момент. У нас закінчилися гроші — і майже немає часу. Перекриття потоку американської зброї та техніки поставить Україну на коліна на полі бою, не лише поставивши під загрозу досягнуті Україною успіхи, а й підвищивши ймовірність військових перемог Росії”, — написала вона у листі лідерам обох партій.
Гроші, за словами Янг, потрібні не лише на постачання зброї, а й на підтримку економіки.
“Якщо економіка України впаде, вони не зможуть продовжувати боротьбу, точка. Путін це добре розуміє, тому Росія зробила руйнування економіки України центральним елементом своєї стратегії — що ви можете бачити з її атак на експорт зерна та енергетичну інфраструктуру України”, — заявила Янг.
Чиновниця зазначила, що виділення грошей Україні принесе користь та економіці США.
Радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван також закликав Конгрес підтримати запит Білого дому на додаткове фінансування для України, застерігаючи, що відмова за нього проголосувати допоможе РФ.
За словами радника Байдена, “будь-який член Конгресу, який не підтримує фінансування України, голосує за результат, який полегшить Путіну перемогу”.
“Тобто голос проти підтримки України — це голос за покращення стратегічних позицій Путіна. Це просто невідворотна реальність”, — наголосив він.
Спікер Палати представників республіканець Джонсон зі свого боку заявив, що не знайшов у зверненні Білого дому найголовнішого: відповіді на стурбованість республіканців відсутністю стратегії щодо України. За його словами, Білий дім не озвучив думок про шляхи вирішення конфлікту та “плану з адекватного контролю за виділену американськими платниками податків допомогу”.
Джонсон озвучив нову умову надання коштів Україні. Тепер розглядати запит Білого дому республіканці мають намір лише разом із асигнуваннями на охорону кордону з Мексикою.
“Республіканці в палаті вирішили, що будь-який додатковий пакет у сфері національної безпеки має починатися з нашого власного кордону. Ми віримо, що з двох питань можна знайти згоду, якщо демократи в Сенаті та Білий дім вестимуть розумні переговори”, — заявив спікер.
Згоди виділити гроші на охорону кордону від адміністрації Байдена наразі не надходило.
Лідер сенатської більшості, демократ Чак Шумер вже призначив на 6 грудня перше процедурне голосування щодо додаткового пакету допомоги Україні, Ізраїлю, країн Індо-Тихоокеанського регіону та для гуманітарних цілей у Газі, запропонованого Байденом.
Втім, як зазначає видання The Hill, законопроект навряд чи пройде, оскільки республіканці заявили, що голосуватимуть проти його розгляду, якщо він не включатиме заходів щодо безпеки кордону США з Мексикою.
“З одного боку можна подумати, що це якась примха республіканців. Але насправді для них це важливе питання, оскільки цього вимагали їхні виборці, - каже у коментарі “Апострофу” політтехнолог Олексій Голобуцький, - Білий дім намагається змусити сенаторів та конгресменів США серйозніше поставитися до проблеми та негативних наслідків затримки за допомогою України”.
На думку експерта, ми також маємо докласти всіх зусиль, щоб мотивувати американських конгресменів голосувати за допомогу Україні на 2024 рік. “Бо без цих грошей ми просто не впораємося — навіть якщо раптом перестанемо красти”, — зазначив Голобуцький.
Як стало відомо, до боротьби за виділення коштів хотів підключитись президент Зеленський. 5 грудня він мав виступити перед сенаторами на закритому брифінгу і проінформувати їх про стан війни в Україні та необхідність чергового пакету військової допомоги.
Згодом Зеленський буквально в останній момент скасував запланований виступ перед законодавцями США. Як повідомили законодавці, Зеленський також не з'явився на онлайн-брифінгу щодо України у Палаті представників.
Політичний футбол
Також поки що немає остаточного розуміння з приводу грошей від Євросоюзу. Як зазначає Financial Times, країни-члени Євросоюзу поки що не можуть домовитися про поповнення спільного бюджету, звідки планується виділити 50 мільярдів для України.
“Нездатність схвалити довгострокове фінансування, окремий механізм на суму 20 мільярдів євро для закупівлі зброї і початок переговорів про вступ стануть ударом по Києву після провалу його літнього контрнаступу і стурбованості з приводу ослаблення підтримки Заходу”, - пише FT.
Зусиллям ЄС щодо досягнення компромісу перешкоджає перемога ультраправих на чолі з Гертом Вілдерсом на виборах у Нідерландах минулого місяця та нещодавнє рішення німецького суду, що обмежує державні запозичення.
Герт Вілдерс уже заявив: “Я вважаю, що Росія тут поганий хлопець. Я вважаю, що б ви не думали про Україну, яка вона корумпована, це суверенна країна і Росія не повинна була починати війну. Але я вважаю, що Нідерланди не повинні давати Україні зброю, тому що в нас її дуже мало. Інші країни роблять це. Я вважаю, що мають бути переговори, а не війна”.
Варто нагадати, що Нідерланди є однією з ключових країн у так званій “літаковій коаліції” з постачання Україні F-16. Країна обіцяла передати Україні 42 літаки.
Крім того, вже традиційно виділення коштів блокує Угорщина.
FT називає розгляд фінансування ЄС України “політичним футболом”.
І ще один момент ніби й не пов'язаний із майбутнім фінансуванням, але який демонструє настрої. Президент Болгарії Румен Радєв скористався правом вето та заблокував уже схвалену парламентом країни постачання бронетехніки в Україну. Йдеться про передачу нам 100 бронетранспортерів. Відповідну угоду було укладено МВС Болгарії та Міноборони України у серпні, наприкінці листопада його ратифікував болгарський парламент.
Хоча призначені для України БТР були зроблені близько 40 років тому і в МВС Болгарії назвали техніку застарілою, Румен Радєв наполягає на тому, що ця бронетехніка могла б знайти застосування всередині країни, наприклад, для охорони кордону або боротьби зі стихійними лихами.
“Я керуюся переконанням, що безпека, здоров'я та життя болгарських громадян мають бути головним пріоритетом”, — заявив президент Болгарії.
“У Європі з приводу підтримки України зараз точаться інтенсивні дискусії, — зазначив у коментарі “Апострофу” глава програми з безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник, - Я був присутній на двох серйозних конференціях у Брюсселі та в Берліні, і там обговорювалися всі варіанти подальшого розвитку подій у війні. У перспективі це виллється у конкретні рішення”.
Згоден з Олексієм Мельником та політолог Ярослав Макітра.
“Усі негативні публікації у західній пресі про провал українського контрнаступу про зниження підтримки України, не що інше, як дискусія західних еліт. І те, що вона йде — це добре”, — сказав Макітра у коментарі “Апострофу”.
Щоправда, на думку експертів, багато залежатиме від української влади, від того, як вона зможе комунікувати з європейськими та американськими політиками.
Дадуть чи не дадуть
Політолог Ярослав Макітра виділив причини, через які Захід тягне з наданням допомоги Україні.
“Перше — це внутрішні проблеми у країнах Заходу, які виникли у зв'язку з виборами. Друга причина полягає в тому, що Україна не змогла у контрнаступі показати те, що обіцяла. І, третя причина — на Заході розуміють, що війна затягується і вони хочуть бачити перспективу, скільки їм ще потрібно допомагати та на що виділяти гроші”, — зазначив політолог.
“Ключеве питання для Європи, як правильно розпорядитися грошима. Для них важливо знати перспективу, — пояснює Олексій Мельник, — А щодо самих грошей, то це не така вже й велика сума для них. Із загального бюджету ЄС вона становить лише 1%”.
Водночас експерти зазначають, що на Заході є й настрої не допомагати Україні.
“Деяка частина західних еліт налаштована на те, щоб не давати допомогу Україні і таким чином змусити нас піти на переговори з Росією, - зазначає Ярослав Макітра. - Але вони, очевидно, не розуміють, як може ненадання допомоги прискорити переговори. А Путін на них піде? А на яких умовах? Вони мають засвоїти, що чим потужніша Україна, тим краще і для них”.
“Справді, на Заході є сили, які виступають за те, щоб піти на поступки Росії, і цей табір з'явився не зараз і нам потрібно вживати заходів проти нього, - каже Олексій Мельник, - Нам потрібно зробити оновлену стратегію, а також доводити чому переговори з РФ не влаштують не лише Україну, а й Захід”.
Олексій Мельник переконаний, що наші західні партнери не розглядають як компроміс з Росією здачу наших територій.
А ось Олексій Голобуцький дотримується дещо іншої думки. “Якщо Америка ставила перед собою мету досягти того, щоб Росія не була структурою глобального світу, то їй це вже вдалося, - зауважив політтехнолог , — американці хочуть закінчити війну, але не хочуть тиснути на українську владу, а прагнуть того, щоб вона сама ухвалила рішення про перемир'я”.
Водночас усі експерти сходяться на думці, що допомога Заходу Україні не припиниться.
“Не можна зараз панікувати і говорити, що все пропало. Допомога нам іде і військова, і економічна. Звичайно, не в тих розмірах, як хотілося б. Якщо сказати по-простому, то бухгалтер затримує зарплату на невизначений термін, а тому нам потрібно економити. Якщо, наприклад, планувалися якісь дорогі покупки (наступальні дії), то від них потрібно тимчасово відмовитися та шукати внутрішні ресурси”, — резюмував Мельник.
“Я думаю, що до кінця року питання за допомогою вирішиться і в Америці, і в Європі. А якщо цього не станеться, у чому я сумніваюся, то нам тоді потрібно переходити в режим економії та шукати ресурси всередині країни”, - наголосив Ярослав Макітра.
“Якусь суму західні партнери наберуть, а решту нам доведеться вишукувати зі своїх ресурсів, інакше можемо загинути”, — резюмував Олексій Голобуцький.
