Гроші МВФ: благо чи консервація кризи?

В неділю, 4 липня, уряд разом з представниками НБУ погодив нову програму співробітництва з МВФ. Документ передбачатиме виділення Україні кредиту на 14,9 мільярда доларів у режимі stand-by протягом 2,5 року.

Розмір нової програми у спеціальних правах запозичень — квазі-валюті Фонду — складає 10 мільярдів SDR, що теоретично перекриває 7 мільярдів попередньої програми та додає нові 3 мільярди SDR або майже 4,5 мільярда доларів.

“У попередній програмі на 11 мільярдів SDR Україна вибрала не весь обсяг, а лише 7 мільярдів. Відповідно, виплата тіла кредиту буде за наступним графіком: 2,2 мільярда у 2012 році, 3,5 мільярда у 2013 році та 1,3 мільярда SDR — у 2014 році”, — відзначив економіст компанії Astrum Олексій Блінов.

За даними Мінфіну, термін вибірки коштів Україною складатиме 29 місяців, тому цілком імовірно, що частина з них піде на рефінансування позики. Відсоткова ставка буде плаваючою, але з фіксованою маржею фонду. Тимчасом віце-прем'єр Сергій Тігіпко відзначив, що ставка складе приблизно 3,5% річних.

Також стало відомо, що підсумкове рішення з виділення траншу буде прийняте наприкінці липня радою директорів МВФ. До цього у фонді очікують від України внесення змін до законодавства, що стосуються бюджетної та фінансової сфер.

Зокрема, Україна зобов'язалася обмежити дефіцит консолідованого бюджету на рівні 5,5% ВВП, а 2011 року — 3,5%. Також Київ мусить утримати дефіцит бюджету “Нафтогазу” на рівні 1%.

Виходячи з меморандуму, кошти МВФ мають “підвищити фінансову стабільність” — підтримати платіжний баланс та сприяти проведенню економічних реформ. У 2010 році на покриття державного дефіциту фонд обіцяє виділити 2 мільярди доларів.

Кошти МВФ юридично можуть бути спрямовані або до Національного банку для підтримки на належному рівні золотовалютних резервів або на рахунки Держказначейства з обов'язковим виконанням умови про використання грошей лише для врегулювання питань погашення зовнішньої заборгованості уряду.

“Переговірник” боку України Сергій Тігіпко вважає, що кошти МВФ зміцнять гривню. “Значна частина цих грошей піде на поповнення валютних резервів Нацбанку, які до цього часу теж збільшувалися. Якщо прийдуть ще гроші Фонду, це буде передумовою стабільності гривні”, — зазначив він.

При цьому він чомусь підкреслив, що кошти кредиту МВФ не будуть спрямовані на повернення боргу RosUkrEnergo.

Втім джерела оптимізму віце-прем'єра зрозумілі не до кінця, адже валютні резерви НБУ складають майже 29 мільярдів доларів, тому надходження ще 2 мільярдів доларів у короткостроковій перспективі навряд чи суттєво вплине на ситуацію.

Існує також версія, яка пов'язує двомільярдний кредит від російського ВТБ з програмою МВФ.

“На фінансування дефіциту бюджету-2010 уряд заклав 2 мільярди доларів від МВФ. Напевно, Кабмін думає їх списати на погашення боргу Росії. Це розумній хід, оскільки Фонд охочіше дає гроші на погашення держборгу, ніж на фінансування бюджетних видатків”, — відзначив Блінов.

У пошуках позитиву

Схвалення програми МВФ інвестиційний ринок сприйняв позитивно. Однак на сам фондовий ринок ця новина вплинула слабо — у середу він продовжив падіння.

“Зрозуміло, що ефект для економіки не буде швидким та очевидним — кошти не почнуть надходити безпосередньо в економіку країни. Ця кредитна лінія скоріше матиме “заспокійливий” ефект на іноземних інвесторів і покращить сприйняття українського ризику”, — вважає аналітик Foyil Securities Євгенія Афоніна.

Також аналітики говорять про значне полегшення доступу до іноземних боргових ринків для держави та вітчизняних компаній.

“Цього тижня починається роад-шоу з новим випуском суверенних облігацій, в ході якого Україна планує залучити 1,5 мільярда доларів на десять років. Успішне розміщення буде важливим орієнтиром за дохідністю для приватного сектора”, відзначила головний економіст Dragon Capital Олена Білан.

МВФ також висунув ряд вимог, які має виконати Україна для відновлення кредитної програми. Окрім підтримання дефіциту, уряд зобов'язався підвищити тарифи на газ та провести податкову і пенсійну реформи.

За словами Білан, у більш довгостроковій перспективі зобов'язання України у фіскальній політиці дозволять стабілізувати державні фінанси і підтримати зростання вітчизняної економіки.

Утримання фіскального дефіциту в рамках, встановлених МВФ, вимагає збільшення доходів бюджету та обмеження видатків. На такі кроки уряд поки що не спромігся. Можливо, саме вимоги фонду змусять його це зробити.

З іншого боку, досі живий у пам'яті приклад Юлії Тимошенко, якій вдавалося одночасно ігнорувати непопулярні вимоги МВФ і отримувати кошти. Імовірно, діючий уряд скористається її досвідом, адже зростання податкових надходжень значно поступається збільшенню видатків, а тим паче — плановим показникам.

За словами аналітиків Dragon Capital, зростання доходів бюджету на 5,9% за перші п'ять місяців 2010 року досягнуте завдяки накопиченню боргів з повернення ПДВ.

“Припускаю, що дефіцит бюджету до кінця 2010 року становитиме 7,5-8% ВВП за рахунок завищених планових доходів та роздутих витрат”, — відзначив керівник інформаційно-аналітичного центру Forex club Микола Івченко.

За його словами, буде дуже непросто виконати умову фонду щодо скорочення державного боргу навіть за рахунок траншу МВФ, адже на початок травня борг уже складав 40,86 мільярда доларів.

До того ж, виходячи з прогнозу росту ВВП на 3,7%, залишається незрозумілим, як уряд збільшить рівень податкових надходжень на планові 28%. Виходить, що з кожного відсотка заробленого прибутку підприємець заплатить на 7,5% податків більше, ніж 2009 року. І це покращення умов для бізнесу вже сьогодні?

До іншої вимоги — податкової та пенсійної реформ — аналітики теж ставляться скептично. Ці визначення розмиті, і позиції фонду та уряду можуть відрізнятися.

“Говорити про виконання вимог МВФ, крім підвищення цін на газ, передчасно. Напевно, що позиція Фонду не змінилася, він буде наполягати на включенні в останню версію меморандуму положень попередньої програми”, — вважає Блінов.

У свою чергу, аналітик ІК “Конкорд Капітал” Микита Михайличенко упевнений, що підвищення комунальних тарифів — найбільш вірогідна умова, яку виконає Кабмін.

“Вимоги МВФ жорсткі. Уряд не виконає всі умови, адже багато з них непопулярні серед населення”, — каже аналітик Pheonix Capital Олександр Лозовий.

Афоніна додає, що 31 жовтня 2010 року відбудуться місцеві вибори, через які проведення непопулярних реформ на кшталт підняття тарифів на газ відкладуть.

Політичний слід

Деякі експерти у схваленні нової програми МВФ почали шукати політичні підтексти. Основною тезою було те, що візит держсекретаря США Хіларі Клінтон мав безпосередній стосунок до переговорів Києва з Фондом.

“Прийняття позитивного для України рішення збіглося з візитом Хіларі Клінтон до Києва. Це змушує припустити, що рішення МВФ має політичне підґрунтя”, — говорить економіст ІК “Тройка Діалог Україна “ Ірина Піонтківська.

Солідарний з нею й експерт, який часто брав участь у таких переговорах.

“Ми не маємо доказів, але загалом так воно і є. Україні доведеться поступитися тимм речами, які є її стратегічною перевагою” — дивується він.

Частина опитаних “Економічною правдою” експертів вважають, що відкриття нової кредитної лінії для України рівноцінне втраті економічної незалежності.

“Була надія, що регіонали матимуть власну лінію управління. Однак, отримавши кредит, Україна стає частиною глобального проекту. Регіонали наївно думають, що ці гроші потрібні їм. Насправді ці гроші потрібні для обслуговування зовнішніх боргів. Так ось, регіонали отримають рефінансування боргу перед МВФ, але додатково за це віддадуть якісь стратегічні об'єкти”, — підкреслив один з експертів.

На його думку, таким чином Захід може отримати низку економічних переваг. Наприклад, атомні електростанції України уряд може переорієнтувати з ядерного палива російської фірми “Твел” на американський ядерний продукт. Крім того, США отримають можливість долучитися до спільної розробки уранових родовищ.

Також предметом співпраці може стати видобуток газу на шельфі Чорного моря та сланцевого газу на українському суходолі. Як відомо, у травні британська компанія Shell заявила про намір видобувати сланцевий газ в Україні.

Втім, на думку експерта, останній проект не такий ідеальний, як про нього говорять в уряді. “За тисячі кілометрів від свердловини ґрунтові води стають непридатними для пиття — туди потрапляють хімікати, що використовуються у бурінні. В Україні під такий вплив потраплять густонаселені райони “, — підкреслив експерт.

З іншого боку, за наслідками переговорів з МВФ можуть бути згорнуті українсько-російські проекти з модернізації газотранспортної системи та виробництва літаків.

Негативи у переговорах знаходять не всі аналітики. “МВФ зазвичай уникає участі у будь-яких політичних процесах. Момент досягнення нових домовленостей залежав лише від дій нової влади”, — вважає Євгенія Афоніна.