Гривня вже понад 40. Що відбувається і який курс буде далі

Наскільки серйозною є девальвація і що буде з курсом далі?

Актуальний курс долара в Україні

Українські ЗМІ та соцмережі наводнили заголовки про рекордний курс гривні до долара. Ще перед вихідними він був меншим за 40 грн, а вже у понеділок перевалив за цей рубіж, втративши майже 20 копійок.

У вівторок падіння тривало, і на середу, 29 травня НБУ встановив офіційний курс у 40,4 грн за долар.

Так багато долар в Україні ще не коштував — це новий рекорд офіційного курсу.

Проте на готівковому ринку курс вже сягав 40 грн.

Це було у липні 2022, і тоді НБУ вирішив знизити фіксований курс, встановлений у перший день війни, із 29,25 грн за долар до 36,57 грн.

Далі ситуація на валютному ринку стабілізувалася, і у жовтні 2023 Нацбанк вирішив взагалі відмовитися від фіксованого курсу та перейшов до “керованої гнучкості”, відновивши ринкові механізми при визначенні курсу.

Це так само не порушило стабільності на ринку. Гривня повільно девальвувала і увійшла в 2024 рік із офіційним курсом 38 грн.

 

Почуватися впевнено Нацбанку допомагають великі валютні резерви.

Так само як і курс, вони є рекордними. На кінець квітня становили 42,2 млрд доларів.

Інфляція тримається на теж свого роду рекордно низькому рівні — 3,2% у річному вимірі, — менше цільових 5%, чого не вдавалося досягти і до війни. А українські банки отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

В НБУ говорять про контрольованість ситуації, а розміри резервів дозволяють йому підтримувати гривню інтервенціями у разі, як стабільність валютного ринку цього вимагатиме.

До того ж, нинішній курс ще трохи не дійшов до 40,7 грн за долар, закладений у бюджет поточного року.

Показово, що у 2023 офіційний курс був значно меншим закладених 42,2 грн за долар. А в процесі розгляду бюджету на 2024 рік закладений у нього курс на етапі другого читання змінили із 41,4 грн за долар у першому читанні до середньорічного показника у 40,7 грн за долар (і 42,1 грн на кінець року).

Стабільний курс гривні під час війни

Стабільний курс, як і низька інфляція, є одним із головних “якорів” для економіки під час війни, вважають в НБУ. А підтримка цінової та курсової стабільності — завдання Нацбанку.

Однак оглядачі та експерти кажуть і про інший бік медалі. Для уряду, і передусім мінфіну, слабша гривня — це можливість профінансувати більший обсяг видатків. Особливо, коли половина бюджету оплачується за рахунок коштів міжнародних партнерів, курсова різниця вимірюється десятками мільярдів гривень. А із другою половиною — військовими видатками — виникли проблеми із затримкою допомоги від США.

“Довелося фактично переміщувати з кінця року видатки з програм грошового забезпечення військових на закупівлю зброї вже зараз. Розмір цього гепу становить 5 мільярдів доларів, і ми думаємо, яким чином будемо його перекривати найближчим часом”, - розповів міністр фінансів Сергій Марченко “Економічній правді”.

А Данило Гетманцев, голова фінансового комітету, нагадав, що відтоді, як НБУ скасував фіксований курс, гривня знецінилася лише на 8,8%.

“Це помірні темпи девальвації для таких умов, в яких функціонує економіка та валютний міжбанк”, — зазначив Гетманцев.

Втім, такі аргументи для представників фінансового блоку влади не є новими, — їхнє завдання знайти, чим оплатити бюджетні видатки, і досить часто це конфліктує із головним завданням центробанку із втримання стабільності курсу та цін.

Графіка: дані НБУ

Але цього разу критика пролунала з неочікуваного боку. Колишня голова НБУ, а нині професор Лондонської школи економіки Валерія Гонтарева в інтерв’ю NV Бізнес назвала роботу Нацбанку “жахливою”.

Вона вважає, що НБУ надмірно перестрахувався, надто “закрутив гайки”, і спізнився — і з поступовою девальвацією, і зі зниженням відсоткової ставки. Результат — “реальні витрати для країни”, які Гонтарева оцінює у 200 млрд грн.

Гонтарева очолила Нацбанк після російської анексії Криму і початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни були на історичному мінімумі у 5 млрд доларів, а гривня знецінилася у два рази. Вона провела складну і непопулярну реформу банківського сектора, яку тоді назвали “банкопадом”, але згодом стали називати основою того, що українська банківська система виявилася дивовижно стабільною під час повномасштабного вторгнення.

Тепер ексголова НБУ каже, що штучне утримання курсу не дозволяє мінфіну конвертувати фінансову допомогу від партнерів у більші обсяги гривні, знецінює експорт і стимулює імпорт.

“Від того, що неправильна валютна політика, Нацбанк сам не заробив, не дав експортерам заробити і не зупинив нікому не потрібний імпорт”, — розповіла Валерія Гонтарева NV Бізнес.

Чинний голова НБУ Андрій Пишний відповів своїй попередниці у цьому ж виданні, заявивши, що якби — як радить Гонтарева — НБУ пішов би на лібералізацію валютної політики значно раніше, ці розмови відбувалися б “умовах чи не найглибшої в історії України фінансової валютної кризи”, бо валютна, монетарна та й загалом економічна керованість були б втрачені.

“Критика “надмірного” запасу міцності (зависоких міжнародних резервів, занизької інфляції, високих обсягів капіталізації та прибутків банків) не враховує екстремально високий рівень невизначеності в умовах повномасштабної війни”, — зазначають у Національному банку у відповідь на закиди у надмірній обережності.

Яка ціна лібералізації

Ще на початку травня НБУ оголосив про подальшу лібералізацію на валютному ринку.

Його рішення — дозволити імпорт послуг (так званий некритичний імпорт), а також виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, почати повертати старі кредити — набули чинності в середині травня, якраз перед тим, як курс долара почав зростати.

Попереднє суттєве послаблення обмежень, коли НБУ скасував усі обмеження на продаж готівкової валюти населенню, відбулося у грудні минулого року, — під кінець року курс так само почав був швидко знижуватися, але потім знову стабілізувався.

Ефект від останніх послаблень на валютному ринку, що підвищив попит на валюту, а також потреба уряду у додаткових курсових доходах, очевидно, і надалі підштовхуватимуть курс вгору, вважають більшість оглядачів.

Разом із тим, прогнозів щодо того, що він вийде за межі 41-42 грн за долар, зафіксовані в бюджеті, практично немає.

А якщо і є, то вони пов’язані не з економічними, а воєнними ризиками, передбачити які, як показали понад два роки війни, важко. І це вже інша історія.