Головні зміни у проведенні ВЛК та визначенні придатності військових

У травні набувають чинності важливі зміни, які стосуються визначення придатності-непридатності до служби, а також ВЛК. “Принцип” адвокатував збереження проміжного статусу між придатністю й непридатністю для чинних військових, а також — усунення корупційних ризиків у проведенні ВЛК. 

Нагадаємо, ці зміни вводяться так званим законом про мобілізацію й оновленим 402 Наказом МОУ. Що вийшло в результаті:

• Наказ 402 Міноборони тепер фактично виключає індивідуальну оцінку лікарем — придатний чи непридатний військовий до служби. Це було одне з важливих для нас питань, адже індивідуальна оцінка — це великий корупційний ризик. Таке рішення має остаточно розв'язати проблему, коли лікар міг визнати придатним до служби військового після тяжкої “акубаротравми” (”контузії”). Тепер такі стани як ампутація кінцівок, втрата одного ока, тяжка “акубаротравма” визначені непридатними до військової служби. Дуже важливо, що тепер військові з ампутаціями кінцівок зможуть звільнитися за власним бажанням.

• Рішення штатної ВЛК про контрольне обстеження (для тих, хто оскаржує постанову ВЛК) є обовʼязковим до виконання протягом місяця. Обстеження відбуватиметься в іншому закладі.  

• Статусу обмеженої придатності до військової служби вже не існує. Аналогічної заміни йому не буде. Ще до голосування так званого закону про мобілізації наша організація постійно акцентувала, що мусить бути проміжний статус між непридатністю та придатністю. З позитивного — у Міноборони це почули, тож оновлене законодавство передбачає такий статус як ”Придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони”. Ще раз наголошуємо, він не дорівнює колишньому “обмежено придатні”.  Для визначення, чи військовий потрапляє під цей статус,  потрібно дивитися 402 наказ, розклад хвороб та додатки до нього.

• Оновлений розклад хвороб став жорсткішим у контексті звільнення зі служби для військових, які  мають незначні порушення функцій організму. Такі діагнози не будуть підставами для отримання висновку про непридатність до служби.

• Наприклад, військові з ішемічною хворобою серця з серцевою недостатністю I стадії, які були обмежено придатними, зараз будуть повністю придатні — навіть до служби в ДШВ. Військові, маючи грижі з помірними або незначними порушеннями функцій, також будуть придатні, але із виключенням можливості служити в ДШВ.

• Незначні порушення через хвороби кістково-м'язової системи, артрози, хвороби хребта, травми кінцівок та переломи також є підставою визначити військових повністю придатними.

• За деякими поширеними захворюваннями все ж обмежили службу тільки в тилових частинах. Наприклад, військовий із некоронарогенними хворобами серця  та порушення серцевого ритму з серцевою недостатністю I стадії раніше міг бути повністю придатний до служби, але зараз — тільки для “тилових” посад. Також, військові з легкими психічними проявами або помірно вираженими невротичними та депресивними розладами, які раніше були обмежено придатними, будуть придатними лише до тилових посад. 

• З‘явилася норма, що коли непридатні до військової служби/непридатні з переоглядом через 6-12 місяців у період оформлення звільнення не можуть за станом здоров’я виконувати службові обов’язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність ухвалює постанову “Потребує звільнення від виконання службових обов’язків за станом здоров’я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.” Це важлива зміна, яка дає можливість не бути залученим до виконання бойових завдань або виконання інших службових обовʼязків вже після визнання непридатним комісією.

• Змінено максимальний термін безперервного лікування військових (включаючи відпустку для лікування у зв’язку з хворобою та відпустку для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва).Тепер є можливість безперервно перебувати на лікуванні до 12 місяців, зберігаючи фінансове забезпечення як в Україні, так і закордоном. Обовʼязковий медогляд ВЛК — протягом перших 4 місяців лікування (для визначення потреби у подальшому лікуванні).

• Лікування за кордоном передбачає час надання меддопомоги, переміщення між медзакладами, час очікування між етапами лікування, реабілітації чи протезування

• Для військових, які лікуються за кордоном, передбачені дистанційні ВЛК. Для цього треба направлення командирів, документи про лікування в іноземних медзакладах. Після повернення такі військові мають пройти обовʼязкову ВЛК — для визначення придатності до служби або ж потреби в тривалому лікуванні

• Для визначення потреби у відпустці для лікування хвороби або травми військових направлятимуть на медогляд.

Отже, серед позитивів — деталізована можливість проходити ВЛК дистанційно для тих, хто лікується за кордоном: це впливатиме на збереження грошового забезпечення на період лікування. 

Також важливим є унормування придатності до проходження служби в певних підрозділах: фактично ВЛК може визначити придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони. Позитивною також є зміна щодо можливості не виконувати службові обовʼязки після прийняття рішення про непридатність чи тимчасову непридатність з переглядом через 6-12 місяців. 

Усунення індивідуальної оцінки лікарем певного діагнозу однозначно позитивно вплине на порядок проходження ВЛК та фактично зводить корупційний ризик до мінімуму у цьому аспекті. Раніше доволі часто траплялися випадки з однаковими діагнозами в довідках ВЛК з різним ступенем придатності.

Також фіксуємо як позитив рішення передбачити статус для медичних станів, з якими військові не можуть повноцінно виконувати бойові завдання. 

Водночас бачимо, що були посилені обмеження в розкладі хвороб у визначенні непридатності до служби. Очевидно, це є рішенням для розв‘язання гострого кадрового питання у війську. З іншого боку, ми наголошуємо, що медичний стан людини має обов‘язково враховуватися командуванням під час формування бойового розпорядження.  

Анастасія ВОЛОДЕНКОВА, юристка ГО Правозахисний центр для військових “Принцип”

Євгеній ЛИСЕНКО, аналітик ГО Правозахисний центр для військових “Принцип”