Фінансові звички українців час змінювати

Споживча інфляція стрімко пришвидшилася із початком війни, передусім через порушення виробничих процесів, окупацію, втрату активів і логістичні проблеми. Надалі вона лише зростатиме, адже до всіх перелічених проблем додається і щомісячне емісійне фінансування державного бюджету. Маємо вже підвищення цін у 21,5%, і це ще не кінець. Інфляція, як відомо, — податок на бідність, вона боляче б'є по всіх, але найнезахищеніщі страждають у рази більше. З думкою про невпинну інфляцію і мають жити пересічні українці, усвідомлюючи вже зараз, що економія та ощадливість — їхня основна зброя на цьому фронті.

Так, на початку великої війни споживчий попит дійсно суттєво просів, що, до речі, допомогло трохи стримати ціни. Але наразі купівельна активність поступово відновлюється, і якщо для економіки це безумовний плюс, то для людей — не завжди. У періоди тривалого зростання цін бажання “придбати щось, поки не подорожчало” зрозуміле, — люди нерідко потрапляють у цю пастку. Біда в тому, що це щось — не завжди виправдана витрата грошей, накопичення яких було б не зайвим для сім'ї вже у найближчому майбутньому. Стовідсоткове зростання попиту на масляні обігрівачі зрозуміле, — люди готуються до непростої зими, а от сплеск попиту на електроскутери кількома тижнями раніше, напевно, не найкраща інвестиція у воєнні часи. Навіть якщо паливна криза повториться, в осінньо-зимовий період електроскутер навряд чи знадобиться, на відміну від грошей, які на нього було витрачено. Тож купувати про запас краще лише те, що дійсно буде використовуватися, не витрачаючи грошей даремно. Вони точно будуть кориснішими у майбутньому, навіть якщо дещо втратять у ціні.

Зі зберіганням самих грошей у нас теж не все гаразд. Понад 50% населення стабільно зберігають гроші вдома. Більш як половина українців — у національній валюті. І перше, і друге стратегічно правильно, якщо є ризик, що у будь-який момент доведеться якнайшвидше їхати у невідоме. На щастя, далеко не в усіх регіонах ці ризики наявні, тож можна і треба довіритися банківській системі. На ринку чимало стабільних і надійних банків, та й раптом що, ваші вклади на всі 100% буде компенсовано із Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Чому це важливо? Бо ваші гроші не лежать у банку, він їх використовує, спрямовуючи туди, де вони зараз потрібні. Власне, в цьому суть банківської системи, — вона перерозподіляє гроші від тих, у кого вони є, тим, кому вони потрібні. Зрозуміло, що кредитування наразі у летаргічному сні, але окремі пільгові програми й надалі працюють, тож ні, банківська система не померла. Та й ваші заощадження, ні, не зростуть, але принаймні знеціняться менше, якщо опиняться на банківському депозиті. І це, до речі, не єдині доступні вам інструменти.

Згідно з опитуваннями поточного літа, лише 74% респондентів у принципі знають про можливість збільшувати обсяги своїх грошей через банківські вклади. Це зрозуміло, депозитні продукти активно рекламують багато років поспіль. На відміну від вкладів в ОВДП, купівлі складних інвестиційних інструментів чи золотих зливків. Статистика впізнання цих інструментів не перевищує 20%. А дарма, ми вже писали колись, що дуже важливо у такі складні часи не так заробити, як розподілити ризики, і що більше різних форм заощадження ви використовуєте, то краще, то більше шансів зберегти свої кревні.

Нерідко від українців можна почути: “Ой, скільки у мене тих грошей, щоби нести їх у банк”. Дійсно, що більша сума, то більшим буде заробіток. Але наразі неважливо, скільки ви заробите, ваша мета — втратити якнайменше. Якщо ваші кошти лежать удома, вони знецінюються на рівень інфляції, яка у найближчі два роки точно не вгамується. Не сприймайте відсоток за депозитом як можливість заробітку, подумайте про нього як про ту частину коштів, які ви зможете відвоювати в інфляції, поки зберігаєте гроші. Ну і, звісно, шукайте інші інструменти заощаджень, вони є. Один великий банк, наприклад, відновив днями продаж ОВДП через свій додаток. Частина банків уже пропонують альтернативу валютним обмінкам — обмін валюти при вкладі на депозит, так, із мізерними, але все ж із відсотками. Золоті та срібні зливки разом із монетами із цінних металів також продаються банками. Не обирайте щось одне, диверсифікуйте. Попереду довгий і непростий шлях.

Наразі українці ставляться до витрат досить дбайливо, але зростання цін на продукти харчування, відсутність роботи, грошових надходжень і перспектив зміни ситуації у найближчі чотири-п’ять років сильно обтяжують наше майбутнє та спонукають до ощадливості.

Зазначимо, що банківський сектор сьогодні також намагається захистити себе. Тому кредитування в таких економічних умовах буде стриманим, а от залучати гроші в сектор будуть у різний спосіб, насамперед пропонуючи кращі ставки. Цим варто скористатися.

А от до ініціатив повного переходу на безготівкові розрахунки слід ставитися обережно. Ми за діджиталізацію і прогрес, але… Це ризик для населення та повна його залежність від банківських структур. У разі дефолтів люди просто залишаться без грошей, а платити за продукти зможуть лише ті, у кого збереглися готівкові заощадження. Позиція уряду, що це може стати ефективним шляхом виведення бізнесу з “тіні”, зрозуміла. Але чи не краще повернутися до цієї ідеї вже після того, як країна переживе ці найскладніші часи, а кількість ризиків, що нам загрожують, хоч трохи скоротиться? Та й диверсифікації заощаджень це не надто допоможе. А наразі це значно важливіше для українців.

Олександр БОЛТЯН, аналітик компанії Esperio