ФДМ продасть енергокомпанії за завищеними цінами?

В середу Фонд держмайна виставив на конкурси з відкритою пропозицією ціни 45% “Західенерго” і 25% “Київенерго”. Обидва конкурси пройдуть 25 листопада 2011 року.

Початкова вартість 45,103% акцій “Західенерго” становить 1,932 мільярда гривень, 25% акцій “Київенерго” — 0,432 мільярда гривень.

Загалом згідно з розпорядженням уряду від 11 квітня уряд хоче продати 11 компаній: 25% акцій “Дніпроенерго”, 45,1% “Західенерго”, 45% “Крименерго”, 25% “Київенерго”, по 50% “Вінницяобленерго”, “Дніпрообленерго” та “Закарпаттяобленерго”, 40,06% “Донецькобленерго”, 25,99% “Тернопільобленерго”, 45% “Чернівціобленерго” і 21% “Черкасиобленерго”.

Раніше планувалося, що приватизація стартує у липні, проте сталася заминка. Вона була викликана не відсутністю покупців, а процесом формування стартової ціни держпакетів акцій енергокомпаній. За словами голови ФДМ Олександра Рябченка, вартість лотів буде ринковою, і експерти фондового ринку з цим згодні.

Очікується, що за підсумками 2011 року ФДМ поповнить бюджет значною сумою. Правда, за ці гроші переможці конкурсів отримають не найкращі об'єкти. Аналітики кажуть, що переплата за енергокомпанії буде суттєвою. Чи не вперше в Україні приватизація пройде з вигодою для бюджету, а не тільки для “наближених осіб”.

Втім, коло можливих покупців обмежене. Ймовірно, за компанії боротимуться Enel, E.on, RWE, AES, “Енергетичний стандарт” Костянтина Григоришина, “Дтек” Ріната Ахметова, VS Energy International, структури братів Суркісів і група “Приват” Ігоря Коломойського.

Умови, як для своїх

Кабмін нарешті оголосив умови продажу, правда, наразі лише для “Західенерго” і “Київенерго”. Рябченко також скорегував план приватизації: чотири генкомпанії та 14 обленерго продадуть у 2011-2012 роках, і умови для них будуть однакові.

Перша висунута претендентам умова полягає у тому, що вони повинні володіти потужностями, не меншими за 30% потужностей компаній, які продаються. Іншими словами, у приватизації візьме участь той, хто вже володіє профільними пакетами.

Такі умови — звичайна практика для України. Вона застосовувалася при продажу “Криворіжсталі”. Тоді виявилося, що цій умові відповідають тільки Віктор Пінчук і Рінат Ахметов. Сьогодні їй відповідає більшість можливих учасників конкурсу.

Друга умова — уряд зобов'язує покупців купувати українське вугілля — не менше 70% від потреб. Спочатку Кабмін хотів зобов'язати купувати лише вітчизняне вугілля, але пізніше цю вимогу пом'якшили.

Більше того, була ідея висунути умову добувати вугілля тільки своїми зусиллями, тобто претендент повинен був мати видобувну компанію, і лише в ході консультацій вирішили, що вугілля можна купувати, але тільки на внутрішньому ринку.

Тепер покупцям доведеться укладати угоди з місцевими шахтами. Отримати такі договори — не проблема, адже мова йде і про державні, і про приватні вугледобувні підприємства. Сьогодні із 141 діючої шахти приватних лише 28. При цьому приватні шахти виробляють близько половини загального обсягу українського вугілля.

Найбільшими власниками шахт є Рінат Ахметов — “Комсомолець Донбасу” і “Павлоградвугілля”, Юрій Іванющенко — “Комсомол”, Віктор Нусенкіс — шахтоуправління “Покровське”, Віктор Тополов — Львівська вугільна компанія, Андрій Орлов — холдинг “Енергоімпекс”, який веде боротьбу за контроль над “Макіїввугілля”.

Шахтами володіють також Віктор Вишневецький — вугільна компанія Coal Energy, Сергій Степурін та Олександр Толстоухов — вугільна компанія Sadovaya Group та вуглезбагачувальний бізнес в Луганській області.

Виходить, шахти отримають гарантованого споживача, оскільки збувати вугілля тільки через ДП “Вугілля України” — не дуже стабільний бізнес. Рецепт щастя для уряду буде полягати у збільшенні видобутку вугілля і створенні на нього попиту.

За різними оцінками, стартова ціна 45% акцій “Західенерго” вища за ринкову майже на 70%, а 25% акцій “Київенерго” — більш ніж удвічі.

Експерти очікували на такий розвиток подій, але ранні прогнози свідчили, що ціна на енергокомпанії перевищить ринкові показники максимум на 20%. Таким способом уряд намагається покрити дефіцит бюджету за рахунок великого бізнесу.

Непевний посаг

Лояльні до влади фінансово-промислові групи готові піти на поступки, проте їх турбує не тільки це. Загалом ринок для енергокомпаній зараз прибутковий. За даними інвестиційної компанії Concorde Capital, інвесторам варто купувати акції “Дніпроенерго” на біржі, оскільки цей об'єкт вважається найприбутковішим в галузі.

Такі ж поради озвучують експерти і щодо “Західенерго”. Вплив приватизації компанії на курс її паперів при незначній кількості покупців буде незначним, вважають вони.

“Беручи до уваги хороші фінансові показники “Західенерго” за перше півріччя 2011 року, її продажі за підсумками 2011 року зростуть на 32% до 832 мільйонів доларів і ростимуть на 20% щорічно протягом 2011-2016 років”, — вважають аналітики.

Однак це лише верхівка айсберга. Як кажуть експерти, у “Західенерго” зношене устаткування, і в найближче десятиліття знадобиться 1 мільярд доларів для модернізації — це найбільші вкладення серед усіх генеруючих компаній України.

Крім того, об'єкти, які продаються, мають гігантську кредиторську заборгованість. Так, “Західенерго” накопичила близько 2,7 мільярда гривень боргів і продовжує кредитуватися. Тариф для теплової генерації не покриває собівартості виробництва струму, і необхідно постійно шукати кредити для покриття дефіциту обігових коштів.

Покупці компаній також отримають у спадок об'єкти соціальної сфери, які знаходяться в жахливому стані, зобов'язання підвищувати зарплати і миритися з пільгами споживачам енергії та перехресним субсидуванням населення.

“Київенерго”, яку теж високо оцінюють ФДМ та аналітики, не володіє своїм майном, а орендує його. Крім того, влада Києва нерегулярно з нею розраховуються, що спричиняє касовий розрив у балансі. Кредиторський борг “Київенерго” сягає 3,2 мільярда гривень. Основна причина зростання показника — борг перед “Нафтогазом”.

Чистий збиток “Київенерго” у першому півріччі 2011 року порівняно з тим же періодом 2010 року зріс удвічі до майже 400 мільйонів гривень.

Підвищуються й операційні витрати. У січні-червні в “Дніпрообленерго” вони сягнули 6,4%, в “Миколаївобленерго” — 7,8%, в “Харківобленерго” — 11,9%, у “Тернопільобленерго” — 12,9%, у “Вінницяобленерго” — 24,6%, у “Волиньобленерго” — 26,4%, в “Крименерго” — 38,6%, у “Закарпаттяобленерго” — 87,8%.

Адміністративні витрати теж зростають. У “Дніпрообленерго” — на 29,5%, в “Київенерго” — на 19,3%, в “Донецькобленерго” — на 5,8%. Найвищі адмінвитрати — у “Київенерго” — 3,3 мільярда гривень, що на 42,6% більше, ніж у січні-червні 2010 року.

Більше грошей йде на зарплату. У “Київенерго” — на 15%, у “Дніпрообленерго” — на 12,9%, у “Донецькобленерго” — на 23,6%, в “Запоріжжяобленерго” — на 25%.

Зношене обладнання — характерна риса всіх компаній. Майбутні вкладення в модернізацію виглядають значними. За підрахунками компанії “Тройка діалог”, устаткування Бурштинської та Добротвірської ТЕС “Західенерго” і Запорізької ТЕС “Дніпроенерго” потребує заміни в середньостроковій перспективі.

Найновіші встановлені тут енергоблоки зможуть працювати до 2030 року. Бурштинська ТЕС потребує 800 мільйонів доларів протягом 2011-2015 років для ремонту і ще 700 мільйонів доларів — для будівництва газових фільтрів.

Найстаршій в країні Добротвірській ТЕС вже у 2012 році потрібно 150 мільйонів доларів для реконструкції блоків, Запорізькій ТЕС — 400 мільйонів доларів. Ці гроші будуть вкладати покупці компаній.

Залишилося дочекатися тендера, щоб побачити, чи погодяться вітчизняні олігархи стати інвесторами за прийнятних для держави умов, тим паче — напередодні чергової світової фінансової кризи.

Андрій КРИВИЦЬКИЙ