Е-реформа-2023: спілкування бізнесу й податкової переходить у цифровий формат

Нарешті оприлюднено концепцію реформи діджиталізації Державної податкової служби (ДПС). Тепер до кінця 2023 року фіскальне відомство має повністю перейти на електронні сервіси. А українці — отримати так звану податкову в смартфоні, яка, як вважають ініціатори Е-реформи, має мінімізувати особисті контакти платників податків зі співробітниками ДПС та забезпечити легкий і прозорий сервіс податкового адміністрування. Проте одна річ оприлюднення, інша — реалізація. У бізнесу є свої зауваження та побажання.

Передбачається, що після діджиталізації податківці вже не матимуть жодних підстав для виїзних перевірок, якщо декларація перед подачею пройшла онлайн-перевірку в базі даних ДПС, а платник виявив усі ризики і виправив їх.

Що стосується ФОПів, які перебувають на єдиному податку, і громадян, які декларують свій майновий стан, — то їм узагалі не треба буде заповнювати декларації. За них цю місію виконає сама податкова. І вона тепер відповідатиме за правильність та вчасність декларування.

Але цифровізація відносин влади та бізнесу — це не лише дійовий інструмент у боротьбі з корупцією і створення комфортніших умов для платників. Бізнес сподівається, що Е-реформа посприяє також зниженню витрат на утримання фіскального апарату та дозволить заощадити гроші підприємцям на адміністрування податків.

Діджиталізацією лише ДПС не обмежитись

Але головне — заплановані в податковій на 2023 рік радикальні зміни мають зняти для бізнесу чимало питань. Зокрема і щодо блокування податкових накладних.

Більшість пропозицій бізнесу щодо блокування податкових накладних почута. І хоча проблеми ще залишаються, та їх буде знято з цифровізацією податкової. Зараз фахівці бізнес асоціацій працюють над методологією проведення аналізу фінансово-економічних ризиків. Запровадження ризик-орієнтованого підходу у правоохоронній системі — ефективніший спосіб, ніж кримінальне переслідування осіб після вчинення ними злочинів.

Крім того, діджиталізація лише податкової не дасть бажаних результатів. Е-реформа має бути розширена на інші органи фіскальної системи: митницю, Бюро економічної безпеки (БЕБ). Якщо хтось готовий раніше, треба починати, але зволікати з процесом не варто. Дуже важливо під час такої реформи встановити якісні показники ефективності, наприклад для БЕБ доцільними є такі КРІ:

• співвідношення кількості початих досудових розслідувань і кількості обвинувальних актів, направлених до суду;

• співвідношення кількості обвинувальних актів, направлених до суду першої інстанції, та кількості обвинувальних вироків у справах, підслідних БЕБ;

• статистика зупинених кримінальних проваджень (у динаміці — період до періоду);

• питома вага відшкодування збитків до встановлених у кримінальному провадженні;

• середня тривалість досудових розслідувань (ДР) у кримінальних провадженнях, окремо частка ДР, що тривають понад 18 місяців;

• динаміка кількості та вартості арештованого майна. Співвідношення з кількістю арештів майна у розвинених країнах-сусідах, співвідношення накладених арештів майна та скасованих, у динаміці по кварталах;

• динаміка кількості обшуків (загалом інвазивних слідчих дій), проведених БЕБ. Співвідношення з кількістю обшуків у розвинених країнах-сусідах, а також результативності таких дій;

• кількість скарг бізнесу до бізнес омбудсмена квартал до кварталу, в динаміці.

Старі борги не відпускають

Презентованою програмою діджиталізації визначено такі заходи: модернізацію контакт-центру ДПС; розвиток інфраструктури ІТ комплексів ДПС; удосконалення програмних РРО; аналітику масиву даних фіскальних чеків; удосконалення роботи Електронного кабінету; створення програмного продукту для роботи з аудиторським файлом SAF-T; створення системи АІС “Адміністративне та судове оскарження”; розвиток ІКС “Міжнародний автоматичний обмін інформацією”; створення системи електронного адміністрування акцизного податку; створення хмарного сховища для кваліфікованих електронних підписів; розширення потужності серверного обладнання; створення центру резервного копіювання.

Це добрі нові ідеї, проте не варто забувати і про поточні проблемні питання галузевих департаментів податкової служби. У запропонованій презентації аналізу їх немає.

Зокрема це стосується:

• роботи системи блокування податкових накладних, виправлення її недоліків;

• автоматизації інкасових доручень, які досі формуються в паперовому вигляді;

• формування податкових повідомлень рішень у паперовому вигляді;

• внутрішньої звітності податкової служби, яка формується вручну в ексель-таблицях;

• камеральних перевірок;

• виправлення помилок та неточностей у роботі інформаційних систем податкової служби.

Загалом, на сьогодні на стадії погодження технічних завдань або їх реалізації перебувають понад 30 різних важливих завдань. Тож видається логічним, аби план діджиталізації ДПС насамперед охоплював старі борги. Спочатку слід вирішити поточні проблеми бізнесу, а вже потім братися за реалізацію нових перспективних завдань.

Також важливо запровадити чіткі вимірювання КРІ для ДПС, зокрема:

• ступінь дотримання платниками податків законодавства зі сплати податків;

• ступінь задоволеності платників податків виконанням органами податкової служби сервісних функцій, на основі регулярних опитувань;

• стан/динаміка збору та відшкодування податку на додану вартість, час на відшкодування ПДВ період до періоду;

• стан/динаміка блокування податкових накладних/розрахунків коригування в рамках системи автоматичного моніторингу (СМКОР);

• стан/динаміка податкового боргу платників податків;

• стан/динаміка переплат до бюджету платників податків з основних податків та зборів (з податку на прибуток, ПДФО та інших);

• індикатор конфліктності роботи ДПС — скарги платників податків у динаміці (кількість/сума/на центральному рівні скасовано ППР/скасовано в суді);

• кількість заходів адміністративного/кримінального характеру щодо співробітників ДПС до загальної чисельності фахівців ДПС;

• рівень детінізації на основі розрахованих Мінфіном та Мінекономіки показників;

• рівень витрат на утримання ДПС відносно до зібраних податків.

Болюче питання РРО

З огляду на вимоги Меморандуму про взаєморозуміння, який Україна і ЄС підписали 16 січня, доцільно вирішити й питання РРО. А для цього:

1. спростити застосування програмних РРО та зменшити обсяг звітності щодо них, створити сервіси для перевірки фіскальних чеків, здешевлення вартості передачі фіскальних чеків до ДПС через створення державного інформаційного еквайра;

2. автоматизувати камеральні перевірки, впровадити відображення в кабінеті платника всіх критеріїв ризиковості бізнесу та попередження/нагадування про можливі порушення замість штрафів.

Вбачається доцільним спростити все, що стосується РРО. Крім того, представники всіх бізнес асоціацій МСБ вважають за необхідне звузити сферу застосування РРО, позбавивши найменших підприємців необхідності працювати з РРО.

Завдання податкової — запобігати, попереджати та нагадувати про можливі порушення, а не карати бізнес штрафами вже за фактом, що відбувся. 

Григол КАТАМАДЗЕ, президент Асоціації платників податків України, член Наглядової ради Української ради бізнесу