Економіка в евакуації: гривня до гривні — для перемоги

Майже 100 підприємств переміщено із зон бойових дій на Захід України в межах програми релокації. Більше половини із них вже працюють на новому місці. Триває  перевезення  ще майже чотирьох сотень виробництв. Про це повідомляє Міністерство економіки України. Загалом, за його даними, надійшло майже 1200 заявок від менеджменту та власників підприємств, що планують переїзд. Програма релокації бізнесу на безпечні території передбачає допомогу держави у  пошуку площ для розміщення виробництва, перевезенні обладнання, переміщенні та розселенні персоналу, пошуку працівників у місцях тимчасової “прописки”. Укрінформ розбирався в нюансах нової бізнесової реальності. 

Релокація підприємств: в теорії...

Уряд розраховує до кінця березня завершити формування переліку компаній, які планують перевезти потужності і працівників на безпечніші території, а також створити цифрову карту вільних виробничих площ для релокації. Укрзалізницю зобов’язали до кінця квітня оперативно надавати рухомий склад для перевезення майна та обладнання компаній, зокрема, за поданням обласних військових адміністрацій. Допомагатиме з логістикою й Укрпошта. Пріоритетними для розміщення евакуйованих із зон посиленої небезпеки підприємств визначено Вінницьку, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську, Хмельницьку і Чернівецьку області. Всі доручення, надані розпорядженням Кабміну №246-р, стосуються, окрім центральних органів влади, й обласних військових адміністрацій цих регіонів.

Поміж завдань для місцевих влад — не лише визначення переліку підприємств, які потребують і планують переміщення на безпечну територію, надання їм інформаційної й організаційної допомоги, визначення виробничих площ, що можуть використовуватися переміщеними підприємствами, а й низка практичних кроків, пов’язаних з перевезенням виробничого обладнання підприємств, оперативним підключенням виробничих потужностей до газо-, водо-, електропостачання та інших інженерних комунікацій, спрощенням процедур надання чи передачі земельних ділянок для розміщення виробництв і таке інше. Якщо власники чи менеджери підприємства ухвалюють відповідне рішення про переїзд, заявку на релокацію можна подати за посиланням. В анкеті має міститись така інформація: 

— Назва, ЄДРПОУ, адреса виробництва, спеціалізація;                                                         

— Чи є можливість виробництва товарів/продукції для потреб оборонної сфери;  

— Контактні особи;                                                                                                                            

— Потреба у виробничому приміщенні, в електроенергії (кВт·год, потужність підключення в кВт), в додаткових ресурсах (наприклад, вода, газ, тощо);                          

— Кількість працівників та членів їхніх сімей;                                                            

— Кількість обладнання;                                                                                                       

— Спосіб транспортування обладнання, потреба у транспорті, доступ до транспортних вузлів, орієнтовний термін підготовки до перевезення, пакування та завантаження обладнання;                                                                                          

— Потреба в гуртожитках / місцях розміщення персоналу та членів їхніх сімей, потреба в складських приміщеннях, у сировині, інші додаткові потреби;                               

— Орієнтовний термін монтажу обладнання та запуску виробництва після переміщення;                                                                                                                    

— Наявність каналів збуту продукції після виробництва.

Зрозуміло, що через велику кількість охочих, труднощі з організацією перевезень (це ж не майно з однокімнатної “хрущовки” перевезти) процедура узгодження заявки займе певний час. Треба бути готовим і до того, що підприємство не потрапить до першої черги релокації, якщо не належить до числа пріоритетних. А поміж таких пріоритетних для евакуації суб’єктів господарювання — стратегічні підприємства і виробництва товарів першої необхідності (хліб, інші харчі, засоби гігієни, паливо, одяг тощо), розташовані в  Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, а також на прикордонній Волині та в Києві.  

Причому програма перевезення не стосується самозайнятих підприємців і мікробізнесу з невеликою кількістю працівників. Допомогою держави при релокації можуть скористатися бізнеси, які забезпечують щонайменше 10-20 робочих місць.

“Актуальність цієї та інших державних програм пов’язана з необхідністю підтримки бізнесу в умовах війни. Пояснення дуже просте: для того, аби виграти війну, потрібно, щоб працювала економіка. А щоб працювала економіка, треба, щоб працювали якомога більше підприємств. Забезпечити їх роботу в умовах бойових дій дуже складно. Не кажучи вже про те, що підприємства, як і житло та інша інфраструктура, цілеспрямовано руйнуються ворогом, знищуються. Програма релокації — це питання  виживання економіки України й забезпечення нашої перемоги в майбутньому”, — наголосив у коментарі Укрінформу керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів Андрій Забловський.

Завдання — не просто перенести виробництво, за його словами, а домогтися, щоб воно працювало, виготовляло потрібну країні продукцію, забезпечувало людей роботою, сплачувало податки.                                                                                 

... і на практиці

У Фонді державного майна України анонсують спрощення процедур приватизації й оренди майна — передовсім, для тимчасового розміщення підприємств.  “Необхідні документи проходять фінальні погодження, — запевнила т.в.о. голови Фонду Ольга Батова, — Активно працюємо над створенням нових можливостей для релокації й підтримки бізнесу, збереження та створення робочих місць. Процедури приватизації й оренди буде суттєво спрощено. Скоро сотні тисяч квадратних метрів державних площ та інших активів стануть знову доступні для підприємців через оренду та приватизацію”.

Тим часом Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) спростила процедури  приєднання важливих для економіки об'єктів до електричних і газорозподільних мереж в умовах воєнного стану. При цьому, поміж іншого,  максимально зменшено кількість погоджень і документів, необхідних для приєднання — зокрема, тимчасового.

Наразі, найбільше заявок на евакуацію уряд отримує від представників харчової, деревообробної, текстильної, паливної, хімічної промисловості, медицини й машинобудування. Приміром, надійшло вже кілька сотень заявок на тимчасове розміщення виробництв на Львівщині. Йдеться як про маленьких виробників, так і про великі заводи із понад тисячею робітників. За словами керівника Департаменту економіки Львівської обласної військової адміністрації Степана Куйбіди, приїжджим, зазвичай, пропонують на вибір кілька можливих локацій для виробництва — з урахуванням їхніх вимог до площі, висоти приміщень, потужностей ліній постачання електроенергії, газу, пропускної спроможності каналізації тощо.

Для підприємців, котрі хочуть переїхати на захід України, пропонують ще й такий альтернативний механізм. Для цього на Львівщині створили чотири хаби (складські приміщення), куди виробники можуть невідкладно перевезти своє майно та обладнання, а вже потім визначатися з місцем релокації. “Підприємцям, котрі перебувають під обстрілами, пропонуємо таку опцію: беріть виробничі потужності, приїжджайте до нас, фіксуйте їх на цих складах, які ми силами поліції, Нацгвардії, територіальної оборони беремо під контроль, і вже після цього  разом шукатимемо можливі варіанти розміщення або на території Львівщини, або в інших областях на заході України”, — розповів Куйбіда на брифінгу. До того ж, за його словами, працівники підприємств, що переїжджають на Львівщину, можуть підвищити кваліфікацію, пройти навчання чи перенавчання у закладах професійно-технічної освіти регіону.

Допомогти з підбором та підвищенням кваліфікації кадрів у місцях тимчасового розміщення виробництв обіцяють бізнесу і у Федерації роботодавців України, яка повідомляє про започаткування спільного проєкту із кадровим порталом grc.ua. “На платформі порталу та в кабінеті Федерації безкоштовно оприлюднюватимуть дані про вакансії підприємств, а також компаній, які забезпечують логістику промислових потужностей, перевезення персоналу, підготовку й навчання нових співробітників”, — йдеться у повідомленні.

Компанії, які, у тому числі — після релокації, відчувають потребу у персоналі, можуть звернутися до Федерації роботодавців України із заявкою про відкриті вакансії.

За словами Андрія Забловського, так зване “кадрове питання” -  справді одне з найгостріших при такому авральному переїзді підприємств. Адже багато людей або пішли служити у військо, або в територіальну оборону, або евакуювалися разом із дітьми.

“Крім того, є проблеми з логістикою — особливо, при перевезенні великих підприємств.  Не забуваймо й про те, що вивозити устаткування і людей з територій, де ведуться бойові дії, досить проблематично — через постійні загрози й підступи ворога. Також великі підприємства можуть стикатися з відсутністю на новому місці необхідної інфраструктури — зокрема, вільних складських приміщень”, — додав Забловський. 

Також бізнес при переїзді потребує додаткових оборотних коштів. Частково цю проблему допомагають розв’язувати державні програми підтримки підприємництва — приміром “Доступні кредити 5-7-9%”, у межах якої під час війни можна отримати безвідсоткові позики. Але скористатися такою  можливістю з тих чи інших причин можуть не всі.

Окремі проблеми у бізнесу, який зав’язаний на портовій логістиці. Адже можливості постачання товарів  залізницею чи автотранспортом суттєво поступаються перевалці товарів в українських портах. Як приклад Забловський наводить ситуацію з експортом зернових: в мирні часи через українські порти щомісяця перевозили  до 8 мільйонів тонн збіжжя, а розрахункові можливості Укрзалізниці натомість — не більше 600 тисяч тонн. Експерти сподіваються, що поступово ці та інші проблеми, з якими стикається вітчизняний бізнес при евакуації,  вдаватиметься розв’язувати — адже влада пропонує індивідуальний підхід та супроводження кожного переміщеного виробництва.

“Масштабне переміщення бізнесу на безпечні території допоможе Україні зберегти виробництво, робочі місця та задовольнити попит армії і цивільного населення на низку товарів і послуг, що критично необхідні для перемоги над ворогом”, — наголошує перший віце-прем’єр — міністр економіки України Юлія Свириденко.

Плюс кілька позитивних економічних новин з України

І наостанок — дещо про надію. Дедалі частіше надходять добрі новини про відновлення економічної активності — в тому числі, і в населених пунктах, розташованих поблизу осередків бойових дій.  За першу добу після відновлення реєстрації ФОПів на порталі “Дія” зареєстрували понад тисячу нових бізнесів, — повідомляє Опендатабот.   

“28 березня відновилася реєстрація ФОПів в Єдиному державному реєстрі (ЄДР) юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань через портал Дія. За першу добу зареєстровано 1048 нових бізнесів”, — йдеться у повідомленні. Це фактично відповідає середнім добовим  показникам “невоєнного” березня минулого року. Найбільше нових справ наші співвітчизники відкрили у сфері надання інформаційних послуг (понад 200  ФОПів), ІТ-галузі (майже 160)  та роздрібній торгівлі (більше 120 бізнесів).

Нагадаємо, від початку російсько-української війни ЄДР вимкнули, аби запобігти витоку даних. Тепер же роботу реєстру відновили із можливістю автоматичної реєстрації бізнесу через портал Дія. А пресслужба Prozorro повідомляє про запуск платформи Prozorro+, яка допоможе у забезпеченні нагальних потреб держави й відновленню бізнесу. “Ми маємо найкращу армію у світі. Вона заслуговує на найкращий тил. І тут на перший план виходить, з одного боку, спроможність держави швидко закривати свої нагальні потреби, а з іншого — можливість для бізнесу відновити роботу та підтримувати економіку. Платформа Prozorro+ допоможе поєднати ці дві мети”, — йдеться у повідомленні.

Уточнюється, що на Prozorro+ можуть зареєструватися компанії, які готові постачати державі товари для гуманітарних потреб — пальне, продукти, одяг, ноутбуки, генератори. Натомість державні та місцеві органи влади, військові адміністрації й гуманітарні штаби публікуватимуть на платформі інформацію про свої потреби в товарах. В пілотному режимі проєкт вже працює для 15 замовників, поміж яких Міністерство аграрної політики та продовольства, Мінсоцполітики, Укрзалізниця, Львівська ОВА, Штаб гуманітарної допомоги при Національному агентстві з питань запобігань корупції.

Ще одна новина стосується роботи великого бізнесу й поступового відновлення експортного потенціалу країни. “Цього тижня деякі металургійні заводи країни  відновлюватимуть виробництво і зможуть частково експортувати свою продукцію, — запевнив в ефірі телерадіомарафону “Єдині новини” міністр інфраструктури Олександр Кубраков, — Останніми тижнями ми активно працюємо з галузями промисловості над відновленням виробництва,  виробничого та експортного потенціалу”.

Варто зазначити, що за оцінками гендиректора найбільшого в країні гірничо-металургійного холдингу “Метінвест” Юрія Риженкова, через дії путінських “визволителів”  вітчизняні металурги наразі втратили 30-40% своїх довоєнних потужностей...

Поки що, звісно ж, не йдеться про одномоментне відновлення всієї нашої металургійної потуги. На жаль, неможливо налагодити виробництво в містах, де тривають бойові дії, де пошкоджено самі підприємства металургійного комплексу, зруйновано об’єкти енерго- і транспортної інфраструктури. Далеко не скрізь є можливість вчасно підвозити сировину. І головне — через підступні дії агресора Україна майже повністю відрізана від шляхів постачання продукції за кордон: вітчизняний  металургійний експорт на 70-80% залежний від морських шляхів, які нині повністю заблоковані росією (приблизно третину перевалки забезпечував порт Одеси, понад чверть — порт “Маріуполь).

“Є труднощі з логістикою, не працюють порти, але ми перебудуємо цю логістику, аби вони (металурги, — ред.) все ж могли працювати. Це важливо для багатьох міст, де такі заводи є основними підприємствами, які створюють робочі місця”, — сказав Кубраков. Він повідомив і про можливості нарощування аграрного експорту (приносить країні приблизно 45% експортної виручки, — ред.), залежність якого від морських перевезень ще вища — 80-90%. За висновками міністра, переорієнтувати постачання мільйонів тонн продукції аграріїв на інші шляхи дуже складно. Маємо розуміти, що українська залізниця нині й так працює на межі можливостей і, за підрахунками фахівців, у кращому разі спроможна забезпечити перевезення лише чверті збіжжя, яке до війни поставлялось на експорт через морські порти. Але вихід, за словами Олександра Кубракова, уже знайшли: “перебудуємо і зробимо — важко, але оцінюємо оптимістично”. 

Додають оптимізму й запевнення єврокомісара із сільського господарства Януша Войцеховського в тому, що Європейська комісія готова створити спеціальні торгові маршрути між Польщею та Україною, аби максимально спростити й прискорити перевезення продуктів харчування в обох напрямках. Україна просить Брюссель полегшити постачання продукції агросектору й переробної промисловості через “зелені коридори”, адже російські загарбники заблокували більшість звичних для нас шляхів експорту продовольства із чорноморських портів.

За даними першої заступниці держсекретаря США Венді Шерман, росіяни блокують у Чорноморському регіоні 94 цивільні судна із продовольством та вже розбомбили три кораблі, які перевозили товари із чорноморських портів. При цьому майже 30% світового експорту пшениці, 20% постачань кукурудзи та 75% соняшникової олії припадають на Чорноморський регіон. Повністю компенсувати ці перевезення завдяки залізниці і автотранспорту неможливо. Та мусимо хоча б частково завадити планам путіна “подарувати” світові нову продовольчу кризу. 

Сподіватимемося, найближчими тижнями Україні вдасться бодай частково відновити свій експортний потенціал. Адже кожен мільйон зароблених на зовнішній торгівлі доларів — неабиякий внесок у нашу Перемогу й черговий цвях у труну кремлівського... самі знаєте кого.

Владислав ОБУХ