Дубина для олігархів

Хоча б тому, що не так давно голова держави підписав набагато більш резонансні закони, які регулюють діяльність Міністерства доходів та обіг так званих “фінансових векселів”. Або тому, що голова Міндоходів вже дуже впевнено каже про цей закон як про “вже зроблений перший крок”.

Навряд чи Віктора Януковича зупинить галас, який здійняло оточення Дмитра Фірташа навколо цього закону. Хоча, напевно, через голову Адміністрації президента Сергія Льовочкіна олігарх намагатиметься домогтися президентського вето.

Зате більш могутнього Ріната Ахметова цей закон цілком влаштовує. Не чути також голосів інших олігархів. Хоча, можливо, вони не наважуються відкрито висловлювати свою думку, а тому мовчазно приєднуються до Ахметова. Отже, закон буде підписаний, та почне діяти.

Що так турбує Фірташа, та що так має турбувати інших олігархів? Це надання податківцям інструментів, які дозволять взяти під щільний контроль оберти будь-якої фінансово-промислової групи. З прийняттям закону, вони нарешті мають право робити на практиці те, що раніше робили лише у власній аналітиці — враховувати оберти багатьох незалежних підприємств як єдине ціле.

Інша річ, як податківці розпорядяться цими повноваженнями. Відомо, що олігархів не “розривають” без особливої команди “згори”. Так, податківці можуть збирати матеріали, проводити перевірки, але остаточна дія — це завжди предмет домовленостей зовсім іншого рівня.

А отже, чим доведеться поступитися Дмитру Фірташу, Ігорю Коломойському та іншим великим гравцям? Зважаючи на наближення виборів президента 2015 року, зрозуміло, чим. Принаймні, грошима та медіаресурсом. Щодо останнього, названі два олігархи контролюють телеканали “Інтер” та “1+1”, що мають найбільший вплив на думки електорату.

Тобто, повторимося, “трусити” олігархів навряд чи будуть. Принаймні, до виборів. Принаймні, Фірташа та Коломойського.

Хоча якогось олігарха рівнем нижче можуть показово “розірвати”. Це продемонструє, що президент не дає “кровопивцям” знущатися над країною. Звісно, такий сценарій має бути схвалений власне президентом.

В будь якому разі, тепер у податківців будуть зібрані величезні масиви фінансового “компромату”. І якісь гроші вже цього року підуть до бюджету. Кілька мільярдів — дрібниці з огляду на масштаби виведення капіталу з України за кордон, але це лише початок.

Як був подоланий останній бастіон захисту олігархів

Як відомо, 4 липня Верховна Рада проголосувала за закон “Про трансферне ціноутворення”. Причому, саме в тому доволі жорсткому варіанті, який просували податківці.

Днем раніше, 3 липня, в Комітеті парламенту з питань податкової та митної політики відбулося доленосне засідання, на якому розглядався підготовлений до другого читання законопроект № 2515 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення”.

На цьому засіданні були присутні всі ознаки вдалого лобізму по-українськи. Наприклад, законопроект був підготовлений так, що остаточну редакцію порівняльної таблиці перед засіданням на руках мали лише депутати. А отже, зробити обговорення публічним не вдалося.

Початок засідання традиційно затримався хвилин на 20. Мабуть, голова комітету Віталій Хомутиннік традиційно намагався домовитися що якихось правок з міністром доходів і зборів Олександром Клименком. Останній власноруч завітав до депутатів, щоб ті не спробували “викинути якесь колінце”.

Нагадаємо, свого часу існувало припущення, що остаточний варіант закону буде доволі м'яким. Саме з такою надією за нього голосували в першому читанні. Але дуже скоро депутати з'ясували, що під час підготовки документа до другого читання профільне міністерство зайняло максимально жорстку позицію. Воно не погодило жодну більш-менш принципову правку.

Мабуть, лише в останню мить пан Хомутиннік “порішав” деякі моменти. Так, в ході засідання 4 липня були проголосовані кілька поправок, які значилися в таблиці до другого читання як відхилені.

Зокрема, депутатам вдалося відбити для металургів, хіміків, аграріїв та інших імпортерів та експортерів можливість перебувати на загальній системі контролю за трансферним ціноутворенням. У початковому ж варіанті підприємствам, що формує 80% українського експорту, пропонувалося встановити по суті регульовані ціни. Протягом найближчих п'яти років вони б не мали права відхилятися більш ніж на +/- 5% від цін, визначених Кабміном (читай податківцями).

Скоріш за все, ця поступка була закладена в законопроект з самого початку як інструмент торгу. Принцип “купуй козу — продай козу” дуже вдало спрацював цього разу, як і багато разів до того. Зрозумівши, що краще не мати справи з регульованими цінами, олігархи погодилися на інші вимоги податківців.

Клименко також погодився з уточненням переліку контрольованих операцій, щоб уникнути неоднозначного тлумачення поняття “податкова пільга”. Ще він дав згоду поставити слово “коригування” в розділі, що стосується результатів контролю над трансферними цінами. Ці, здавалося б, дрібниці в реальній практиці могли коштувати ФПГ багатьох мільйонів, якщо не мільярдів гривень.

А ось пункт щодо обов'язкового подання всієї первісної документації (підприємства мають віддавати у Податкову оригінали договорів, актів та інших документів) він не віддав. І зрозуміло чому. Справа в тому, що законопроект передбачає божевільні санкції за неподання звітності — 5% від обсягу незадекларованих операцій. Якщо ж “первічка” вважається частиною звітності, то навіть за неподання одного папірця можна оштрафувати на 5% від обороту.

Тобто, якщо олігарх навіть через суди зможе відбитися від донарахованих податків, його зможуть змусити платити. Так би мовити, “за скороченою процедурою”. Це універсальна зброя проти олігархів, які в судах почуваються як вдома.

Це був єдиний випадок під час засідання, коли депутати все ж таки ризикнули піти проти волі міністра. Невеликою більшістю голосів вони проголосували за підтримку Комітетом відповідної поправки.

Після чого слухняно проголосували більшістю голосів за підтримку прийняття проекту в цілому.

Однак виявилося, що “трансферний” законопроект не був єдиним неприємним сюрпризом для олігархату. Мова йде про два інших законопроекти, назви яких об'єднані словами “про скасування податкових пільг”. Мова в них йшла про податкові звільнення, що застосовуються при імпорті газу і так званих “енергозберігаючих товарів”. Обсяги втрат бюджету від цих двох пільг оцінюються майже в 50 млрд грн, хоча що робити з неминучим подорожчанням — теж велике питання.

Але важлива не тільки сума. Важливо, хто є реципієнтом цієї суми. А це, очевидно, пани Ахметов та Фірташ. Саме їм запропоновано “посунутися”, і хоч трохи профінансувати нечуваний дефіцит бюджету поточного року.

Члени Комітету підтримали прийняття цих законопроектів за основу. Принаймні, саме такий результат зафіксовано в протоколі засідання.

Було зрозуміло, що ці законопроекти мали стати черговими “дубинами”. Вони, найімовірніше, вносилися не стільки з наміром скасувати ці пільги, скільки як запобіжний захід — на випадок, якщо б представники двох вищевказаних олігархів наважилися “бешкетувати” у парламенті при розгляді “трансфертного” законопроекту у другому читанні.

Дійсно, 4 липня “бешкетувати” наважилися лише “фірташівські”. Вони в повному складі не проголосували за законопроект. На відміну від “ахметовських” чи “клюєвських”. Проте, “трансферний” закон був схвалений 231 голосом навіть без “газовиків”.

Мабуть в якості “подяки” ним, у Верховній Раді зареєстрований ще один законопроект, спрямований вже персонально проти Фірташа. Це законопроект № 2494а, в якому пропонується стягувати цільову надбавку на газ у тому числі і з газу, що використовується в якості сировини для хімічного виробництва. Втім, розглядатися він буде (якщо буде) лише після закінчення літньої відпустки депутатів.

Минуло два тижні, і на закритій зустрічі з бізнесменами перший віце-прем'єр Сергій Арбузова зробив важливу заяву. Він пообіцяв, що податкові пільги таки будуть скасовані. Зокрема, щодо ПДВ при імпорті газу в Україну. Тож, чекаємо на продовження вистави.

“Сім'я” потроху змушує олігархів грати за її правилами.

Як ФПГ готуються не платити податки

Закон “Про трансферне ціноутворення” набуде чинності якраз до моменту відкриття нової сесії Верховної Ради — вже з вересня.

Клименко вже зробив заяву, що основні фігуранти контролю почали обережніше себе поводити з точки зору виведення прибутку. Дійсно, олігархи годуються до його введення закону.

Перш за все, вони почали перегляд контрактів на предмет їх обмеження сумою до 50 млн грн — це граничний річний обсяг операцій з одним контрагентом, вище якого запроваджується особливий контроль. Відповідно, почалося реформування “пулу” вітчизняних та іноземних контрагентів.

Ахметов пішов ще далі, здійснивши консолідацію своїх гірничо-збагачувальних комбінатів в складі “Метінвесту”. Очевидно, це ще один спосіб виведення з-під контролю операцій, зокрема, з поставки залізорудної сировини металургійним заводам, які входять до його ж імперії.

Цим справа не обмежується. У парламенті чекає на розгляд законопроект №2737 народних депутатів Сергія Глазунова і Сергія Фаєрмарка “Про внесення змін до Податкової кодекс України (про створення консолідованої групи платників податків)”. Його розгляд мав відбутися на тому самому засіданні Комітету з податкової та митної політики 3 липня. Але раптово він був залишений без розгляду.

Якщо законопроект №2737 таки буде прийнятий протягом осінньої сесії, пан Ахметов буде відчувати себе дуже непогано. Маючи у власності вертикально-інтегровану структуру, він повністю виведе її з-під дії закону “Про трансферне ціноутворення”. Він зможе, як і раніше, перекладати надприбутки, отримувані ГЗКами, на витрати меткомбінатів. При цьому бюджет не отримає нічого, а ось Ахметов продовжить заробляти на витратах, що він завжди і робив.

Втім, навіть в існуючому законодавчому полі Рінату Леонідовичу набагато легше обійти закон “Про трансферне ціноутворення”, ніж деяким його колегам. Можливо, тому близькі до нього депутати були більш поступливими при розгляді законопроекту на Комітеті та в Раді. Справа в тому, що йому простіше розбити партії товару, що постачається, до неконтрольованих законом обсягів.

Складніше це буде зробити, наприклад, зернотрейдерам, а також Фірташу. У перших обсяги відвантаження вельми значні, і розбити партію зерна, що перевозиться насипним способом, на кілька дрібних партій досить проблематично. Хоча, напевно, немає нічого неможливого.

Те ж саме стосується до добрив, які експортує Фірташ. Відповідно, разом з зернотрейдерами він буде клієнтом №1 для контролю. А ось чи будуть до нього застосовані санкції — то вже питання політичного процесу (читайте вище).

Плюс, для Фірташа закривається можливість ввезення російського газу через офшори. Адже ні для кого не є таємницею, що сьогодні газ фізично заходить з Росії в Україну. Але за документами він проробляє значно довший шлях.

Під час цієї “подорожі” ціна газу виростає з менш ніж $400 до майже $500 дол за тисячу кубометрів. А вже через надкоштовне пальне та продаж добрив через офшори, стають глибоко збитковими хімічні підприємства Фірташа. Закон “Про трансферне ціноутворення”, якщо він працюватиме вірно, має покласти край такій видатній схемі.

Проте тут є питання. Вже давно подейкують, що навряд чи весь описаний “гешефт”, що осідає в офшорних юрисдикціях, цілком і повністю отримує сам Фірташ. Набагато більш імовірно, що йому доводиться ділитися доходами з деякими особами в Росії та Україні. Але це лише припущення. Як вирішуватиметься це питання, якщо воно є вірним, залишається тільки здогадуватися. Можливо навіть припустити, що надзвичайно великі обсяги закупівлі російського газу зроблені “Остхемом” у першому півріччі саме через те, що в другому схема закриється.

Що ж до інших олігархів, вони напевно спробують уникнути контролю шляхом дроблення своїх операцій.

На що розраховують податківці? Розрахунок же податківців полягає, мабуть, у можливостях застосування 5-відсоткового штрафу за неподання звітності по контрольованих операціях. Це на випадок, якщо олігархи виявляться “надто розумними”.

З урахуванням обсягу санкції, вистачити її має і для поповнення бюджету, і для приборкання тих, хто не схоче йти на контакт з діючою владою.

Сергій ЛЯМЕЦЬ