Дітей не пустили до укриття під час тривоги. Недбалість чи злочин?

Недбалість у питанні доступності укриттів під час обстрілів неможливо перекрити “якимись виправданнями”. Про це заявив у своєму недавньому відеозверненні президент України Володимир Зеленський.

Нагадаємо, в ніч на 1 червня під час обстрілу Києва загинули дитина й дві жінки — не змогли потрапити до зачиненого укриття.

Невдовзі після події Володимир Зеленський пообіцяв, що всіх винних у трагедії біля укриття в поліклініці буде покарано.Пізніше в Офісі генпрокурора повідомили, що затримано чотирьох людей, серед яких — перший заступник Деснянської РДА, директор поліклініки та його заступник, а також охоронець об’єкта.

Проте двері укриттів не розчахнули навстіж. Навіть попри загрозу кримінальної відповідальності, озвучену президентом країни. Кияни, жителі інших міст скаржаться на зачинені або навіть заварені двері укриттів. Історія із загиблими біля дверей бомбосховища дівчинкою й двома жінками нічого не навчила. Загроза кримінальної відповідальності не налякала. 

У Житомирі жертвами ворожих обстрілів могли стати вихованці дитячого садка. 1 липня завили сирени, вихователька невеликого приватного дитсадка “Пташки”, розташованого в одній із квартир нового багатоповерхового будинку, повела дітей до укриття. Та виявилося, що воно зачинене. Відчиняти його голова ОСББ Оксана Фоміна категорично відмовилася. Вибухнув скандал. Нагадування про кримінальну відповідальність не спрацювало.

На цьому можна було б поставити крапку, згадавши лише про відкриття кримінального провадження щодо голови ОСББ.

Та виявилося, що колізія зав’язалася в досить складний вузол. Так завжди буває: коли з різних причин зав’язуються різні вузли й спливають Адміністративний або навіть Кримінальний кодекси, з’ясовується, що десь хтось обов’язково накосячив. Або з корисливих мотивів, або через незнання законів. Наслідки таких косяків можуть бути катастрофічними, аж до загибелі дітей. Тому про гучний скандал у Житомирі розповімо трохи докладніше.

“Пташки” — таку назву має приватний дитсадок у недавно відбудованій
багатоповерхівці, розташований на першому поверсі будинку. У нього окремий вхід знадвору, хоча в хол будинку можна потрапити крізь інші двері, не виходячи надвір, і відразу ж пройти в укриття. Дітей у садку небагато — 8—10. Багато галасу вони не здіймуть і багато місця не займуть. У чому ж тоді проблема?

У Житомирській міськраді порадили спочатку розібратися, на якій підставі приватний дитячий садок “Пташки” отримав ліцензію в департаменті освіти Житомирської обласної держадміністрації. Розташований садок у орендованій квартирі, майданчика для прогулянок дітей не має.

Беремо на замітку, але перш ніж відвідати департамент освіти, прямуємо до будинку по вулиці Синельниківській, 14/4. Там розташований дитсадок “Пташки”, там укриття, куди не пускають вихованців дитсадка. Зустрічаємося з головою ОСББ Світланою Фоміною.

За її словами, ще три роки тому члени ОСББ вирішували долю приміщень
комерційного призначення щойно зданої в експлуатацію секції будинку (оскільки будинок будували й здавали поетапно, в кожній новій секції створювали власне ОСББ). Пропозиція відкрити в приміщенні №71 на першому поверсі приватний дитсадок не пройшла категорично. Причини: в тісному дворі проблема з паркуванням, немає дитячого майданчика, в холі буде постійний галас. Однак власниця приміщення таки здала його в оренду під дитячий садок. Далі був суд, який заборонив вихованцям дитсадка заходити в хол будинку. Власниця приміщення прибудувала окремий вхід. А потім почалася війна...

Відповідаючи на запитання, як можна отримати ліцензію на дитячий садок, не маючи бомбосховища й майданчика для прогулянок, Світлана Фоміна зазначила, що директорка садка Юлія Орлова (нині перебуває за кордоном) і її родина — люди столичні. Ймовірно, якось зуміли переконати владу Житомирської області, що приміщення повністю відповідає вимогам стосовно дитячих дошкільних установ. А установи повинні мати укриття, обладнані самостійно, або користуватися на договірних засадах приміщеннями сторонніх власників. Із ОСББ по Синельниківській, 14/4, головою якого є Світлана Фоміна, такого договору керівництво дитсадка не укладало.

Що цікаво, буквально до кожного входу підвального приміщення кожного під’їзду будинку прикріплено табличку “Укриття”. Геть усі вони замкнені. Згадуємо слова президента країни про відповідальність за зачинені двері укриттів. Щоправда, двері входу в підвал 5-го під’їзду мають кодовий замок, і ті, кому відомий код, можуть туди потрапити. Туди нині й виводять дітей. Але для цього потрібно пройти кілька метрів. Улітку ці метри не становлять проблеми, але взимку дитину потрібно одягти. На цю процедуру витрачаються дорогоцінні хвилини, які можуть коштувати дітям життя. А от щоб потрапити в укриття 4-го під’їзду, де знаходиться дитячий садок, потрібно лише вийти в хол, а звідти спуститися в підвал, не виходячи надвір. Однак нагадаємо, в хол дітям, згідно з рішенням суду, заходити не можна.

— Це насамперед не укриття, а електрощитова, — пояснила Фоміна. — Як розміщувати тут дітей, особливо в період денного сну, я не знаю.

Так, справді, це просто довгий нефарбований коридор із електрощитами, жодних, навіть елементарних зручностей. Але коли на голову падають бомби й ракети, згодиться й таке...

Наступною нашою співрозмовницею стала заступниця начальника управління загальної, середньої, дошкільної та позашкільної освіти Житомирської ОВА Злата Безкоровайна. Відповідаючи на запитання: “Як?”, вона пояснила, що управління не має функцій контролю, а щоб оформити ліцензію, потрібні лише кілька документів: заява-клопотання про те, що заявник має намір провадити діяльність із дошкільного виховання, копія документа про те, що в заявника є відповідна освіта, зобов’язання, що містить перелік усього, чим із дітьми займатимуться.

За словами Безкоровайної, щоб розібратися в ситуації, управління розіслало листи до ДСНС, Держпродспоживслужби, міськради. Цікаво, які відповіді нададуть ці служби...

Ми також поговорили з вихователькою дитячого садка “Пташки” Тетяною Михайлівною, вона ж — мама директорки. Загалом нічого нового вона не сказала. Найголовніше й найстрашніше — коли вили сирени й на місто могли посипатися ракети, дітей не пустили до укриття.

Одразу згадується жахлива історія з двома жінками й дівчинкою, яких зрешетило осколками біля зачинених дверей бомбосховища. І в Житомирі могло статися те саме з волі голови ОСББ. Вона наголошує на тому, що в неї немає договору з “Пташками”. Та біс із ним, із договором! Дайте змогу сховатися від бомб і ракет усім, хто цього потребує й опинився поруч! 

Юлія МЕЛЬНИЧУК, журналіст