Доторканні нардепи: які підозри отримали депутати цього скликання ВРУ

Ми нарахували загалом 58 повідомлень про підозри нардепам за 26 різними статтями ККУ, найбільше депутатів отримали підозри в недостовірному декларуванні, держзраді й хабарництві.

Крім того, щонайменше щодо 20 нардепів існують кримінальні провадження, але наразі публічно не повідомляли про висунення їм підозр. Зазначимо, що відкриття кримінального провадження не завжди означає висунення підозри — це може статися лише після досудового розслідування.

Крім того, депутатів ловили й на адмінправопорушеннях: НАЗК склало щонайменше 70 адмінпротоколів щодо нардепів IX скликання через ймовірні корупційні правопорушення — невчасне декларування, конфлікт інтересів тощо.

Нагадаємо, згідно з Кримінальним кодексом, особу вважають невинною у вчиненні злочину, доки її провину не доведено в суді.

За підрахунками Руху ЧЕСНО, 12 нардепів IX скликання мають підозри у злочинах проти нацбезпеки. Найбільше серед них представників забороненої проросійської ОПЗЖ. Але є серед них і двоє обранців від “Слуги народу” та самовисуванець Андрій Деркач. Крім того, п’ятого президента й лідера партії ЄС Петра Порошенка підозрюють у державній зраді та сприянні діяльності терористичної організації у справі про постачання вугілля з окупованого Донбасу.

До слова, у 2021-му суд зобов'язав ДБР відкрити справу щодо можливої держзради чинного президента Володимира Зеленського через справу “вагнерівців”. Однак у цьому матеріалі йдеться лише про нардепів ВРУ.

Усі 12 депутатів мають підозри в держзраді, а декого одночасно підозрюють у посяганні на територіальну цілісність України, колабораціонізмі й намірах скинути владу.

Вісім ймовірних зрадників втратили депутатські мандати, а п’ятьох до того ж позбавили українського громадянства. Водночас Нестор Шуфрич, Олександр Пономарьов й Олександр Дубінський лишаються чинними нардепами, незважаючи на підозру й перебування в СІЗО.

Першими у IX скликанні отримали підозру в держзраді колишній лідер ОПЗЖ і кум Путіна Віктор Медведчук і його бізнес-партнер Тарас Козак. У травні 2021-го їм оголосили про підозру за допомогу Росії у видобутку ресурсів в окупованому Криму, передачу спецслужбам РФ інформації про ЗСУ й вербування українців, аби ті поширювали російську пропаганду.

Козак після цього втік з України. Його оголосили в розшук. А Медведчука суд відправив під цілодобовий домашній арешт. 

У жовтні того самого року Медведчукові оголосили про другу підозру в держзраді, а також у сприянні діяльності терористичних організацій у справі про постачання вугілля з окупованих територій. Після втечі й повторного затримання у 2022-му Медведчука обміняли в РФ на 215 українських військовополонених.

У грудні 2021 року підозру в так званій вугільній справі отримав і колишній президент Петро Порошенко. За версією слідства, у 2014—2015 роках він з Медведчуком організував купівлю вугілля на держшахтах Донеччини й Луганщини, коли ці підприємства були під контролем російських терористів. У лютому 2024 року ДБР завершило досудове розслідування щодо Порошенка.

Ім’я п'ятого президента фігурує й у десятках інших кримінальних проваджень, але точна їхня кількість невідома. Наприкінці 2021-го Порошенко казав, що стосовно нього відкрили 130 кримінальних справ — 40 з них закрили, а 90 ще розслідують.

Більшість підозр у злочинах проти нацбезпеки депутатам оголосили, вже коли почалося повномасштабне вторгнення. Зокрема, дев’ятьом нардепам, серед яких шестеро представників ОПЗЖ. Це, зокрема, Ілля Кива — єдиний, щодо якого є судовий вирок. У листопаді 2023 року суд визнав його винним за чотирма статтями: держзрада, публічні заклики до повалення конституційного ладу, а також використання комуністичної символіки й пропаганда війни. Його засудили до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 6 грудня 2023 року Киву двома пострілами ліквідували в Підмосков’ї.

Підозри в держзраді також отримали колишні члени ОПЗЖ Вадим Рабінович, Ренат Кузьмін й Олег Волошин. Їх звинувачують у поширенні антиукраїнської пропаганди. Усі троє переховуються за кордоном. Суд заочно заарештував Рабіновича й Кузьміна. Крім того, їх позбавили громадянства.

А от їхній однопартієць Нестор Шуфрич таки потрапив у СІЗО. У вересні 2020 року СБУ повідомила йому про підозру в держзраді за антиукраїнську діяльність, а в лютому 2023-го Шуфричу оголосили нову підозру — у фінансуванні Росгвардії в Криму. Попри арешт, він зберігає депутатський мандат, але знятий з посади голови Комітету ВР з питань свободи слова.

Ще один нардеп від колишньої ОПЗЖ Олександр Пономарьов отримав підозру за співпрацю з росіянами в окупованому Бердянську.

За колабораціонізм одержав підозру й колишній “слуга” Олексій Ковальов, який активно допомагав росіянам на захопленій Херсонщині й обійняв посаду в окупаційному “уряді”. Його заочно заарештували й оголосили в розшук, а в серпні того самого року вбили в Голій Пристані.

Ще один обранець від “Слуги народу” Олександр Дубінський (нині позафракційний) має підозру в держзраді й участі у злочинній організації. За даними слідства, він входив до складу злочинної організації, створеної ГРУ РФ, під позивним “Буратіно”. За російські гроші поширював кремлівські наративи, зокрема, про втручання України у вибори в США. З листопада 2023 року перебуває в СІЗО.

У цій справі фігурує й екснардеп Андрій Деркач, який напередодні повномасштабного вторгнення втік за кордон. Крім того, його підозрюють у незаконному збагаченні. За даними слідства, він отримав щонайменше 567 тис. доларів від Росії за підривну діяльність проти України. У вересні 2022-го Деркача оголосили в міжнародний розшук, а в січні 2023-го позбавили громадянства й депутатського мандата.

Кілька нардепів також стали фігурантами кримінальних справ щодо нацбезпеки, хоча наразі не мають офіційних підозр. Це, зокрема, обранець від Опоблоку Вадим Новинський, який склав мандат після повномасштабного вторгнення. У грудні 2022 року РНБО наклала на нього санкції в рамках так званого церковного пакета. А навесні 2023-го СБУ арештувала частину майна Новинського, оскільки ці активи намагалися вивести з-під санкцій. Відтак відкрили провадження за пособництво державі-агресору.

СБУ також проводила обшуки у столичного забудовника й нардепа від ОПЗЖ Вадима Столара у справі про відмивання коштів Віктора Медведчука й інших підсанкційних осіб.

Досі без підозри лишається екслідер ОПЗЖ і керівник депутатської групи ПЗЖМ Юрій Бойко. Також він усе ще має звання Героя України. Раніше Рух ЧЕСНО проаналізував, як Бойко роками лобіював інтереси ворога у Верховній Раді.

Рух ЧЕСНО виявив 25 нардепів, які мають підозри в корупційних злочинах. Серед них представники всіх фракцій, окрім “Голосу”. Найбільше підозрюваних серед нардепів від монобільшості.

Найчисленніша група підозр — недостовірне декларування. За цією статтею підозрюють 13 нардепів. Вісьмох визнали винними, але звільнили від відповідальності.

Ще щонайменше шістьох підозрюють у пропозиції чи одержанні хабарів, двох — у зловживанні впливом, ще двох — у службовому підробленні.

Наприклад, на хабарях різних масштабів упіймали шістьох обранців від “Слуги народу”. Це, зокрема, Анатолій Гунько й Олександр Юрченко, які після того, як їх виключили з фракцій, працюють у складі групи “Відновлення України”, а також Сергій Кузьміних і Людмила Марченко. Остання “прославилася” завдяки відео, на якому вона викидає хабар за паркан свого будинку.

Серед найгучніших справа “слуги” Олександра Трухіна, який за хабар намагався втекти з місця ДТП. Цю історію від початку хотіли приховати. У 2023-му суд таки визнав Трухіна винним у спробі підкупу патрульних. Після вироку він склав депутатський мандат.

Нардепи Андрій Одарченко (“Слуга народу”) й Сергій Лабазюк (“За майбутнє”) отримали підозри за спробу заробити на відбудові. Обидва погоріли на хабарях топовим чиновникам Мінвідновлення.

Розслідування щодо пропозиції хабара вели й щодо “слуги” Олександра Куницького, але невідомо, чи отримував він підозру.

Вісьмох представників “Слуги народу” підозрюють у брехні в декларації. Це Володимир Гевко й Ольга Саладуха, яких через каяття суд звільнив від покарання; Анна Колісник, Сергій Нагорняк і Маргарита Шол, чиї справи закрили, оскільки минули строки давності; Юрій Камельчук і Максим Пашковський, яких суд визнав невинними. У 2024-му підозру в недостовірному декларуванні також отримав “слуга” Олександр Маріковський — через криптовалюту на 24 млн гривень у декларації.

Нардепа від ЄС Артура Герасимова визнали винним у приховуванні вілли в Іспанії вартістю майже 200 млн євро. Суд призначив йому 51 тис. гривень штрафу, але звільнив від покарання, бо минув строк давності.

Так само уникли покарання за брехню в декларації представниця “Довіри” Ірина Констанкевич і обранець від “Батьківщини” Михайло Волинець.

Іншого члена групи “Довіра” Сергія Шахова, якого підозрюють у недекларуванні майна на 88 млн гривень, оголосили в розшук.

У НАЗК на запит Руху ЧЕСНО повідомили, що загалом протягом 2020—2022 років направили до уповноважених органів обґрунтовані висновки щодо 33 нардепів, у яких виявили ознаки корупційних порушень у деклараціях. Серед них 20 представників “Слуги народу”, троє нардепів від ЄС, троє від “Батьківщини”, троє від ОПЗЖ і ще стільки ж представників групи “Довіра”.

Ще троє представників “Слуги народу” фігурують у справах про незаконне збагачення, але не мають підозр, — це Павло Халімон, який під час повномасштабної війни придбав маєток на Печерську за заниженою ціною; Андрій Клочко, чия 70-річна мати стала власницею нерухомості в Києві й автівки Tesla; Ірина Кормишкіна (попереднє прізвище — Аллахвердієва. — Ред.), яка отримала в подарунок 20 млн гривень і швейцарський годинник з діамантами.

У НАЗК на запит Руху ЧЕСНО повідомили, що матеріали щодо Аллахвердієвої, Халімона й Шол направили в НАБУ і Генпрокуратуру.

Мажоритарник із Закарпаття Владіслав Поляк (група “Довіра”) став першим в історії нардепом, який отримав підозру в кнопкодавстві. За понад два роки суд не зміг притягнути його до відповідальності.

Через кнопкодавство також відкрили провадження щодо нині покійного мажоритарника з Франківщини Андрія Іванчука.

Після початку повномасштабної війни кілька депутатів стали фігурантами справ про махінації для виїзду за кордон.

За інформацією ЗМІ, ДБР відкрила провадження щодо “батальйону Монако” за статтею про незаконне переправлення осіб через кордон. У справі фігурують понад 80 осіб, серед яких нардепи від ОПЗЖ Ігор Абрамович, Вадим Столар, Ігор Суркіс й Олександр Пузанов. Проте про вручення їм підозр не повідомляли. 

“Слуга” Юрій Арістов отримав підозру у службовому підробленні за відпочинок на Мальдівах під виглядом відрядження, а Олександр Дубінський — за виїзд за кордон під приводом лікування батька. Крім того, Дубінського підозрюють у незаконному переправленні осіб через кордон. За даними слідства, він вносив людей у систему “Шлях” нібито як волонтерів.

ДБР також розслідує можливе підроблення документів нардепами Віталієм Бортом (ОПЗЖ) й Олександром Куницьким (“Слуга народу”), які не поверталися вчасно із закордонних відряджень. Невідомо, чи отримували вони підозри. 

А от “слуги” Богдан Торохтій та Андрій Холодов, яких журналісти після 24 лютого ловили на відпочинку й проживанні за кордоном, обійшлися без проваджень.

Нардеп від ЄС Сергій Алєксєєв має підозру за статтею про шахрайство. Представника “За майбутнє” Віктора М’ялика, який володіє сотнями квартир на Софіївській Борщагівці, підозрювали в ухиленні від сплати податків. Урешті наприкінці 2023 року суд визнав нардепа невинним.

Роберт Горват (“Довіра”) і Дмитро Ісаєнко (“Відновлення України”) отримали підозри за спроби заволодіти землею, а Ярослав Дубневич (“За майбутнє”) — за організацію схеми розкрадання газу, його оголосили в розшук.

Ще в листопаді 2019-го Дубневича підозрювали у привласненні грошей Укрзалізниці. Рада навіть окремо голосувала, щоб скасувати його депутатську недоторканність. Та у 2022-му ВАКС закрив цю справу. 

Нардеп від “Батьківщини” Андрій Ніколаєнко має підозру через смертельну ДТП на Київщині. Суд відправив його під домашній арешт. Через смертельну ДТП у Львівській області розслідування почали щодо “слуги” Володимира Гевка.

За даними ЗМІ, за відмивання коштів відкрили провадження щодо лідера “За майбутнє” Ігоря Палиці, нардепів Валерія Дубіля (“Батьківщина”), Вадима Столара (“Відновлення України”), Олександра Дубінського. Представник МФО “Розумна політика” Олег Воронько фігурував у справі про підроблення документів. А щодо “слуги” В’ячеслава Медяника відкрили провадження через скандальне листування, в якому він обговорював, як вирішити питання з прокурорами.

Софію Федину з ЄС у 2020 році підозрювали в погрозі вбивством президентові Володимиру Зеленському. Йдеться про стрим, під час якого нардепка обговорювала, що Зеленський може “раптово загинути” на Донбасі.

Натомість колишній “слуга” Гео Лерос отримав підозру в хуліганстві за те, що показав середній палець Зеленському під час його промови в Раді.

На покійного зрадника Іллю Киву завели справу через відео, у якому він стріляє з автомата в парку. Кива тоді пояснював, що так святкував загибель Степана Бандери.

Кримінальне провадження за трьома статтями відкрили щодо обранців від “Слуги народу” Артема Дмитрука й Олександра Куницького, які побили людину в центрі Києва. Чи вручили їм підозри, не повідомляли.

Щоб народного депутата притягнули до відповідальності, раніше Верховна Рада мала підтримати кілька окремих подань Генпрокуратури. Так свого часу було зі справою Надії Савченко чи Ярослава Дубневича. Тоді існував ризик, що обранець уникне покарання, тому що під час котрогось голосування не набереться голосів.

Відтоді як була скасована депутатська недоторканність, принаймні 54 нардепи IX скликання отримали підозри у кримінальних злочинах. Важко сказати, чи змогли б депутати проголосувати понад 150 разів, аби колег притягнули до відповідальності.

За підрахунками Руху ЧЕСНО, із 42 нардепів з підозрами щонайменше 11 уже мають судові вироки. Зокрема, суд призначив покарання держзрадникові Іллі Киві й фігурантові скандальної ДТП Олександру Трухіну. А от восьмеро нардепів, яких суд визнав винними у брехні в декларації, уникли відповідальності, бо вони розкаялися чи минули строки давності. Крім того, суд виправдав нардепа М’ялика, підозрюваного в ухиленні від сплати податків.

Одинадцятеро з підозрами втратили депутатські крісла. Але ті з них, хто не позбавлений мандата й не сидить у СІЗО, можуть і далі голосувати в Раді.

Звісно, розслідування справ і судовий розгляд потребують часу. Принаймні справи про держзраду не мають термінів давності.

Софія ЛАЗАРОВА