Директор соціологічної служби Центру Разумкова про можливі наслідки об’єднання “УДАРу” та БПП

Сьогодні у вітчизняних ЗМІ з'явився неофіційний анонс підготовки спільного партійного з”їзду “УДАРу” та БПП, на якому нібито має відбутися злиття двох політичних сил в одну. Ймовірно, такий захід відбудеться ще до кінця цього місяця. І, відповідно до поширеної інсайдерської інформації, керівником єдиної організації буде обрано Віталія Кличко. Про те, як це об'єднання вплине на перспективи нового проекту, “ДС” розпитала директора соціологічної служби Центру Разумкова Андрія Биченка.

- Як злиття БПП та “УДАРу” вплине на рейтинг єдиної політичної сили?

— Процес об'днання двох партій розпочався вже давно — ще з парламентських виборів 2014 року, коли команди Кличка і Порошенка створили єдиний передвиборчий список. Тому підготовка офіційного злиття цих політичних сил не стане якоюсь сенсацією чи навіть новиною, здатною суттєво вплинути на рейтинг створюваної ними єдиної партії. Єдине місто, де цей процес дійсно може мати якийсь відносний вплив — це Київ. Тут, за попередніми оцінками, об'єднана команда зможе впевнено перемогти і на виборах до міськради і на виборах мера, де Віталій Кличко залишається фаворитом. Власне, як це було і на місцевих виборах в травні минулого року. І така перемога, по-суті, президента стане для його штабу додатковим бонусом, який дозволить піаритися на старій технологічній приказці про те, що хто виграє вибори в столиці, той контролює всю країну.

Що ж стосується ситуації по країні в цілому, то в цьому випадку особливих електоральних змін після злиття двох партій чекати не слід. Тим більше, що “УДАР” за межами Києва зараз мало присутній в інформаційній сфері і його позиції за останній рік в регіонах суттєво послабились.

- До яких інших політичних сил можуть перейти виборці однієї чи іншої партій, якщо їм не сподобається тае об'єднання?

— Не думаю, що таких виборців буде багато, адже електоральні поля “УДАРу” і БПП дуже тісно перетинаються. Яскравим тому прикладом є результат Петра Порошенка на минулих президентських виборах, коли за нього проголосували практично всі ті, хто раніше планував обирати в президенти Віталія Кличка. Тому відчутного відтоку виборців не буде. Єдине, що може відштовхнути частину виборців від цього об'єднання, так це ті чи інші скандальні лідери однієї чи іншої партії в регіонах, якщо такі є. Умовно кажучи, якщо в якійсь області головою місцевої організації єдиної партії стане одіозний представник БПП, то, відповідно, колишні “ударівці” можуть відмовитися від співпраці з ним і покинути партію. І навпаки. Звичайно, це негативно вплине на рейтинг проекту і серед виборців.

- Як щодо активності виборців “УДАРу” та БПП? Може об'єднання двох партій викликати певну байдужість їх електорату на майбутніх виборах? Мовляв, дві основні партії влади злилися в одну, всі дружать і співпрацюють, отже йти на вибори не обов'язково.

— Не бачу передумов для появи такої байдужості. Адже йдеться про злиття двох організацій, а не зникнення політичної альтернативи. Саме в другому випадку, як показує світовий досвід, виборці стають байдужими до голосування. Крім того, як я вже казав, “УДАР” зараз сконцентрувався переважно на столичних справах і його позиції в регіонах дещо ослабли. Тому там буде керувати процесом БПП, а конкурентів в областях цій політичній силі на майбутніх виборах вистачить. А де є конкуренція, там інтерес громадян до виборчого процесу гарантований.

- Наскільки вдалим з електоральної точки зору буде вже заплановане обрання Віталія Кличка лідером єдиної партії?

— Це непоганий варіант. Звичайно ми не говоримо про те, наскільки ефективним керівником єдиної політичної сили може бути чинний мер столиці. Тут є певні сумніви. Однак, якщо брати виключно рівень його пізнаваності та популярності в народі, то він цілком підходить на роль номінального лідера. Більшість виборців оцінить таке кадрове рішення позитивно.

- Які помилки чи переваги варто було б врахувати організаторам цього об'єднання, наприклад, з досвіду злиття “Фронту змін” та “Батьківщини”?

— Будь-які партійні проблеми виникають тоді, коли з'являються конфлікти інтересів. А в цьому випадку досвід інших політичних сил, в тому числі і злиття “Батьківщини” та “Фронту змін”, малоцікавий. Тим більше, що тоді йшлося про єднання двох опозиційних партій, а ми зараз говоримо про тандем партій влади. Єдине, що можна порадити БПП і “УДАРу” — розробити негласний механізм вирішення конфліктів інтересів між різними політиками майбутньої єдиної організації чи певними владними угрупованнями. Якщо правила будуть відомі наперед, то це дозволить уникнути бодай частини можливих конфліктних ситуацій.

Дмитрий БУКОВСКИЙ