Дешево і прозоро: в Україні стартує “мала приватизація”

Український перелік державних підприємств суттєво скоротиться вже у 2018 році.

Недавно уряд остаточно затвердив всі необхідні процедури для так званої малої приватизації. Близько 700 об'єктів вартістю до 250 млн грн невдовзі повинні змінити форму власності. Перші лоти з'являться у продажу вже у липні.

Виходячи з процедури торгів, у разі відсутності конкуренції державні об'єкти можна буде придбати за безцінь.

Більш детально про те, що і як буде продаватися на аукціонах, — далі.

Що таке мала приватизація

Поки приватизація великих підприємств тупцює на місці, уряд вирішив влаштувати розпродаж усіх малих об'єктів. Напередодні чиновники затвердили всі необхідні процедури для “малої приватизації”.

Невдовзі електронні торгові майданчики пройдуть процедури акредитації і на них почнуться торги.

“Перші кілька майданчиків пройдуть акредитацію швидко. Можливо, за тиждень. Акредитація всіх пройде за місяць-півтора. Ми розраховуємо, що перші лоти будуть заведені в кінці червня — на початку липня”, — сказав ЕП заступник голови МЕРТ Максим Нефьодов.

Відповідно до програми “тріаж”, розробленої МЕРТ, в Україні близько 3 тис підприємств. З них 893 підлягає приватизації, 1 255 йдуть на ліквідацію, 359 — в концесію, 378 залишаються в державній власності, 195 розташовані в Криму, 364 — в зоні військових дій.

Близько 700 підприємств з цього переліку підпали під класифікацію “об'єкт малої приватизації”. Головний критерій — вартість підприємства не повинна перевищувати 250 млн грн.

“Коли ми говоримо про малу приватизацію, то ці 700 об'єктів не всі є підприємствами. Тут є і об'єкти незавершеного будівництва, окремі будівлі, єдині майнові комплекси і пакети акцій. Усі підприємства, вартість активів яких менша 250 млн грн, автоматично є об'єктами малої приватизації”, — наголошують у Фонді держмайна.

Левова частка малої приватизації — добудовані і недобудовані споруди, невеликі промислові зони, бази відпочинку, гаражі, лазні і магазини.

“Частина об'єктів вже була в регіональних відділеннях фонду, інші за рішенням міністерств і відомств були виведені з оренди або додатково передані під цілі приватизації. Цей список ми постійно збільшуємо, оскільки балансоутримувачі передають додаткові об'єкти”, — пояснили ЕП у фонді.

Загалом від реалізації 700 об'єктів до державного бюджету може надійти близько 2 млрд грн.  

“Фонд держмайна раніше озвучував цифри 1,5-1,7 млрд грн. Можливо, буде трохи більше з огляду на те, що додалося кілька сотень об'єктів”, — зазначає Нефьодов.

Що в списках

Виявляється, у державній власності досі перебуває чимало перспективних об'єктів.

Наприклад, на приватизацію буде виставлена сауна, розташована на вулиці Білецького у Києві. Лазню з обладнанням можна буде придбати у місті Тальне Черкаської області. У Кривому Розі під приватизацію потрапив шаховий клуб.

У всіх областях України будуть виставлені на продаж сотні недобудов. У переліку є і чимало об'єктів нерухомості. У списку також судоходні компанії, сільськогосподарські та риболовні підприємства, конструкторські бюро.

Є тут і свої важковаговики, наприклад, підприємство “Київпассервіс”, яке володіє центральним автовокзалом у Києві і займається перевезеннями.

Очевидно, багато хто захоче придбати оздоровчий комплекс “Пролісок” у Кончі-Заспі, зважаючи на його розташування. Цікавим для інвесторів буде гірський оздоровчий комплекс “Прикарпаття” у місті Яремчі, що раніше належав НБУ. У списку є також Миколаївська ТЕЦ.

Реальну вартість більшості об'єктів можуть знати лише представники місцевої влади та пов'язані з ними бізнесмени, оскільки більшість підприємств маловідомі і не мають якісної звітності, яка могла б дати уявлення про їх потенційні можливості.

“Практика роботи системи “ProZorro-продажі” показує, що інтерес іноді є до абсолютно сюрреалістичних активів. Складно було й уявити, що вони можуть бути продані. Думаю, на переважну більшість об'єктів знайдеться свій покупець”, — запевняє Нефьодов.

“Живого там мало. В основному, це нерухомість. Об'єкти можуть бути цікаві, якщо земля цікава, місце привабливе. Популярними, очевидно, будуть бази відпочинку.

Дитсадки і гуртожитки не можуть бути приватизовані. Вони передаються органам місцевого самоврядування, а ті будуть надавати їм статус “гуртожиток з можливостю приватизації” або “службове житло”. Щодо дитсадків — так само”, — каже заступник голови парламентського комітету з питань приватизації Павло Різаненко.

Ціна — не головне

Очевидним плюсом цієї приватизації є те, що до конкурсу будуть допущені всі охочі, крім громадян Росії. Ніяких спеціальних умов ніхто не прописував.

Якщо хтось планує придбати один об'єкт або кілька, необхідно зареєструватися на одному з акредитованих електронних майданчиків, який підключений до системи “ProZorro-продажі”, сплатити гарантійний внесок у розмірі 10% від початкової вартості та спробувати виграти аукціон.

Аукціон може мати три етапи. Перший — на підвищення. Якщо лот не буде продано, буде оголошено другий аукціон, на якому початкова вартість лоту буде на 50% меншою.

Якщо і в такому разі об'єкт не буде проданий, оголосять третій аукціон на пониження. За початкову вартість візьмуть 50%, і потім учасники зможуть робити 99 кроків на пониження по 1% аж до 0,5% вартості.

На кожному аукціоні потенційний покупець зможе зробити три кроки. Це стосується всіх аукціонів.

У МЕРТ вважають такий аукціон виправданим, особливо у ситуації, коли важко визначити вартість активів.

Співрозмовник ЕП з робочої групи Кабміну з приватизації каже, що за допомогою такої системи вартість об'єктів можна буде штучно занижувати.

“Перший аукціон — на підвищення. Там учасники бачать один одного. Я покупець, зайшов на аукціон і бачу, що я один. Відмовляюся від торгів і чекаю, коли оголосять повторний за 50%. Знову я один і знову відмовляюся від торгів. На третьому аукціоні чекаю, поки мені віддадуть об'єкт за кілька тисяч гривень. Все законно і за ринковими правилами. Тільки замість 100 тис грн я заплачу 10 тис грн”, — каже співрозмовник ЕП.

Отже, у разі відсутності конкуренції об'єкти можна буде придбати за безцінь. Система “ProZorro-продажі” використовується для продажу активів банків-банкрутів, але там ціна може опуститися максимум до 20%.

Якщо актив не купується, він потрапляє в пул до інших активів, тож часто актив продається на межі 20% пов'язаній з активом особі. У випадку приватизації такої умови нема, ціна може дійти до символічної.

Втім, і в уряді, і в парламенті визнають, що ціна у даному процесі — не головне.

“Я б не казав, що в цьому є якась фіскальна функція, що за допомогою цього наповниться бюджет. Головне — щоб держава цього всього позбулася, бо воно все стоїть, руйнується і від нього нікому ніякої користі. Якщо ж воно піде в якийсь підприємницький оборот, якщо малий чи середній бізнес зможе цим скористатися — це тільки плюс”, — вважає Різаненко.

Нез'ясованим залишається питання якості потенційних покупців. Не виключено, що можливістю купити дешево скористаються чиновники і наближені до влади бізнесмени, які краще ознайомлені із списками.

“Треба бути реалістом. Навряд чи мала приватизація зацікавить іноземного інвестора. Скорше за все, покупцем буде внутрішній інвестор.

У регіонах всі привабливі об'єкти малої приватизації давно мають своїх потенційних покупців, як правило, безальтернативних. Тому важко сподіватися на конкурентну боротьбу за об'єкти на аукціоні. Як і на справедливу ринкову ціну”, — підсумовує директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Олександр МОЙСЕЄНКО