Дерегуляція-2011: вовки пастимуть овець

Уряд готується до нової хвилі дерегуляції. З лютого Кабмін почне скорочувати державні компанії, що видають ліцензії.

Також в лютому уряд має отримати положення про роботу нових міністерств та відомств, тож зможе працювати у новому, більш щільному графіку.

Урядова анархія

Вже в грудні минулого року Кабмін почав скорочення із себе, склад уряду скоротився з 26 до 17 осіб. Органів центральної влади поменшало майже удвічі — із 112 до 63, майже половина з 1174 держслужбовців чекає на звільнення.

Але натовпів скорочених чиновників біля Кабміну не помітно.

Звільнення відбувається дуже повільно. Хоч міністерства та відомства були ліквідовані, але їхні функції переходять у новостворені департаменти, які очолюють колишні керівники ліквідованих структур.

Колишні комітети перетворилися у агенції, служби та інспекції, які підпорядковуються профільним міністерствам. Тепер ліквідовані структури посилають підприємців у міністерства.

Ті в свою чергу, не хочуть брати на себе відповідальність, оскільки не отримали нових положень, що регулювали б діяльність у новому форматі. Тому “вітфутболюють” підприємців назад у ліквідовані комітети чи міністерства.

Особливі проблеми виникають при роботі Міністерства інфраструктури та Міністерства економічного розвитку та торгівлі, які увібрали в себе функції кількох урядових структур, в тому числі, міністерств.

Приміром, не знають, куди звертатися підприємства промислового сектору, оскільки Міністерство промполітики ліквідовано, а його підрозділи увійшли до складу Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

Міністерство контролює сотні державних підприємств, які тепер невідомо кому підпорядковуються.

Але уряд, схоже, вже визначився, що буде з цим робити. Частину приватизують, решту планують контролювати за допомогою державних об'єднань або концернів, на зразок “Укроборонекспорт”, який зараз активно створюють на базі “Укрспецекспорту”.

З лютого почнуть “трясти” і місцеві органи влади, зокрема, скорочувати відділи, які дублюють обласні функції у районах, приміром, охорону здоров'я. Проте департаменти МВС, МНС та Мінюсту залишаться.

Дозволів поменшає

З лютого очікується ліквідація підприємств, що видають ті чи інші дозвільні документи. Таких підприємств в Україні налічується близько 11 тисяч.

З них повинні залишитися лише півтори тисячі. Але провести такі радикальні скорочення не просто. Кожне підприємство доводить, що воно унікальне, аби зберегти право вести свою діяльність

“Повинні бути ліквідовані всі підприємства, що надають послуги ліцензування. Ці функції мають перейти до держави, яка має виставляти ліцензії на аукціон, а гроші від реалізації — йти до бюджету”, — прокоментував “Економічній правді” Віктор Хмільовський, президент Спілки орендарів та підприємців України.

За його словами, підприємства зараз змушені купувати ліцензії у фірм, що пишуть на оголошеннях “дозволи під ключ”. Ліквідація таких підприємств могла б зменшити корупцію та радикально скоротити штат чиновників, впевнений Хмільовський.

Експерт також переконаний, що держава має змінити систему оренди держвласності. Підприємці мають орендувати вже готовий бізнес, із усіма дозволами. Зараз бізнес не лише купує власність, але й змушений простоювати у чергах за дозволами, або давати хабарі.

В свою чергу, економіст Олександр Пасхавер поки не бачить результатів дерегуляції у дозвільній системі.

“Віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко та заступник голови адміністрації президента Ірина Акімова кажуть добрі речі про скасування дозволів, спрощення технічної документації, про право мовчазної згоди, але я не бачив звіту про проведену роботу, а головне, як це вплинуло на бізнес-середовище”, — зазначає експерт.

За його словами, неможливо говорити про дерегуляцію без збільшення свободи бізнесу. “Можна посадити підприємця у клітку і казати, що ми йому не заважаємо працювати. Хай робить що хоче”, — каже пан Пасхавер.

Нові звільнення — нові чиновники

Не секрет, що скорочення чиновників в Україні завжди мало демонстративний характер. Тобто, урядовці не звільнялися, а йшли у інші структури, які переформовувався під них.

Водночас, звільняли лише людей пенсійного віку, а також адміністративний персонал — секретарів, водіїв, клерків і т.д. Пізніше, коли хвиля скорочень проходила, чиновники знову набирали персонал.

Тож, не виключено, що ситуація може повторитися. Без кардинальної зміни самої структури державного управління всі скорочення зазнаватимуть фіаско. Ніхто з чиновників не зацікавлений у зменшенні штату, адже так скорочується кількість підлеглих, відповідно, зменшується оклад та зростає загроза зниження рангу, або звільнення.

“Зараз чиновникам складно звикнути до нових функцій, особливо таких, як обов'язкові відповіді на запит, допомога бізнесу, складно їм звикнути до скорочення дозволів” — зазначив голова комітету базових галузей промисловості Торговово-промислової палати України Юрій Курєнков.

“Що стосується адмінреформи, то вона відбувається не шляхом арифметичного скорочення, а шляхом зміни функцій. Якщо механічно скоротити половину штату, а залишити на решті службовців той же самий обсяг роботи, то вони будуть просто працювати гірше”, — переконаний економіст Олександр Пасхавер.

За його словами, скорочення треба робити вже постфактум, коли потреба у чиновниках відпадає під час автоматизації запуску тих чи інших управлінських процесів.

Цього року повинна бути запущена система електронного документообігу “Електронна Україна” — платформа електронного уряду. Очікується, що з її допомогою можна буде здавати документи, замовляти залізничні квитки, вести листування із чиновниками.

На розробку систему витрачено 10 мільйонів гривень. Щоправда, у тестовий режим вона буде запущена не раніше жовтня.

Економіст Олександр Пасхавер переконаний, що чиновники не підуть на скорочення самі, тож будуть саботувати впровадження автоматизації. Тому необхідно, щоб скорочення контролювало не міністерство, а незалежний орган.

“В цьому плані скасування Держпідприємства дуже негативно впливає на регуляторну політику держави. Адже неможливо уявити, що Міністерство буде контролювати свою роботу і сприяти мінімізації своїх же функцій”, — відзначає Пасхавер.

Негативно оцінює ліквідацію Держпідприємництва і президент Спілки підприємців та орендарів Віктор Хмільовський. Проте він відзначає, що комітет так і не зміг досягти ефективної роботи, попри те, що там працюють професіонали.

“Комітет має тенденцію до політизації свого життя, про що свідчила ситуацію у 2009 році. Комітет мав не меті співпрацю не лише з об'єднаннями, а конкретними підприємцями, часто ігноруючи інтереси Всеукраїнського об'єднання підприємців” — підкреслив Хмільовський.

Тож рух у сторону дерегуляції намічено, тепер залишається почекати і побачити, чи зможе держава його пройти. Але бізнес налаштований дуже скептично.

Сергій ЧИГИР