“Дармоїди” не ті. Чому Гройсман пішов війною на Антимонопольний комітет

Минулого тижня Кабмін доручив Державній аудиторській службі — ДАСУ — провести аудит Антимонопольного комітету. Причина — затримки процедур держзакупівель.

“Ми отримуємо багато скарг від центральних органів, від органів місцевого самоврядування про те, що є факти зупинки, скасування або оскарження процедур державних закупівель”, — сказав міністр Кабміну Олександр Саєнко.

За його словами, це призвело до неефективного використання коштів і затримки будівництва об'єктів.

Проте, як виявилося, публічні нарікання прем'єра на проведення тендерів — це лише верхівка айсберга. Приховані мотиви глибші: провести кадрову частку на рівні уповноважених АМКУ, щоб контролювати комітет в частині функцій оскарження.

Приводи для нарікань

Головна функція Антимонопольного комітету — захист конкуренції та боротьба з монополіями. Функції оскарження у сфері державних закупівель — лише один з напрямків діяльності комітету. Цей напрямок непростий, бо на державних закупівлях традиційно схрещуються різні бізнесові та політичні інтереси.

Саме цей напрямок роботи комітету став об'єктом критики з боку прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Своє невдоволення він показує не вперше.

Восени 2017 року прем'єр уже заявляв, що ініціюватиме звільнення голови Антимонопольного комітету Юрія Терентьєва та всіх його “дармоїдів”, якщо виявить, що АМКУ прикриває контрабанду на митниці. Причина такої реакції прем'єра — скасування тендерів щодо закупівлі сканерів для митниці.

Влітку 2017 року ДФС оголосила два тендери: на закупку двох сканерів вартістю понад 169 млн грн та чотирьох вартістю майже 339 млн грн.

На переший тендер подалися шість компаній. Їхні заявки були відхилені через невідповідність вимогам тендерної документації. На другий тендер було подано вісім пропозицій. Після скарги компанії-учасниці Arempa International Ltd FZC колегія АМКУ скасувала тендер.

ДФС поскаржилася до суду на такі дії комітету. Окружний адміністративний суд міста Києва скасував рішення АМКУ. До кінця 2018 року фіскальна служба планує провести повторні тендери.

 

Віднедавна у прем'єра з’явився новий привід для заяв щодо роботи АМКУ. 8 червня у парламенті під час години запитань до уряду народний депутат від “БПП” Юрій Соловей заявив, що АМКУ — це відновлена Тендерна палата, яка свого часу стала осередком корупції у сфері державних закупівель.

“До мене масово звертаються замовники. Вони стверджують, що саме Антимонопольний комітет визначає, кого допускати на торги і хто буде переможцем. Прошу доручити Держаудитслужбі проаналізувати роботу державних уповноважених у сфері тендерних закупівель”, — сказав він.

Народний депутат додав, що прем'єр має виняткове право звільняти з посад людей, які займаються “цим беззаконням”в Антимонопольному комітеті.

Відповідь Гройсмана була показовою: про відставку Терентьєва вже не йдеться. Прем'єр навіть похвалив голову АМКУ. “Керівник Антимонопольного комітету намагається змінити багато речей, але там теж не все від нього залежить”, — сказав він. А потім доручив Держаудитслужбі перевірити роботу комітету.

Утім, за “сценою” все по-іншому. Як стало відомо ЕП від співрозмовників в Антимонопольному комітеті та Кабміні, війна між Гройсманом і Терентьєвим насправді розгорілася через особисті інтереси. 

Приховані інтереси

У нардепа Юрія Солов'я є власні підстави для критики АМКУ: він загруз у публічному скандалі. Преса пов'язує його з фірмою “Шляхбуд-лім”, яка брала участь у тендері на ремонт автомобільної дороги Криворівня — Усть-Путила — Старі Кути — Вижниця — Сторожинець — Чернівці на двох ділянках.

На тендер подалися ТОВ “Шляхбуд-лім”, ПП “Полтавабудцентр”, ТОВ “Компанія “Євродор” і близьке до депутата Олександра Шевченка ТОВ “ПБС”. ”ПБС” поскаржилося в АМКУ з вимогою не допустити “Шляхбуд-лім” до торгів, оскільки, на думку скаржника, пропозиція компанії не відповідала критеріям.

Співрозмовники ЕП в комітеті підтверджують, що Соловей “дуже засмучується”, коли “Шляхбуд-лім” не виграє тендери. До цієї компанії є питання, у тому числі — щодо стану розрахунків та якості робіт, які вона виконувала раніше.

При цьому виникла парадоксальна ситуація.

“Коли розглядалася скарга проти фірми “Шляхбуд-лім”, замовник, служба автомобільних доріг у Чернівецькій області, не прийшов на засідання колегії АМКУ. Він виписав довіреність представнику компанії “Шляхбуд-лім”, дозволивши йому представляти сторону замовника.

Тобто сумнівна приватна компанія, афільована з народним депутатом, представляє інтереси “Укравтодору” у спорі з АМКУ. Звісно, можна їм видати Дарвінівську премію за здатність юридично оформляти власні схеми, але це взагалі що таке?” — обурюється співрозмовник ЕП в комітеті.

Гройсмана так само дратує робота Антимонопольного комітету, але у нього свої причини. Прем'єр хоче провести кадрову чистку на рівні заступників та уповноважених комітету. За словами співрозмовників, мета Гройсмана — розставити “зручніших” людей. 

Проблема лише в тому, що у прем'єра замало повноважень, щоб зробити це самостійно.

Чи по зубах кістка

Про майбутню перевірку комітету співрозмовники видання з АМКУ та уряду говорять приблизно одне: “Цікаво, що з цього вийде”. Справа в повноваженнях.

Державна аудиторська служба підконтрольна Кабміну. Антимонопольний комітет — орган із спеціальним статусом, підконтрольний президенту та підзвітний Верховній Раді. З огляду на це АМКУ належить до “важчої категорії” державних органів, ніж ДАСУ. Що насправді можуть прем'єр і ДАСУ?

У грудні 2017 року парламент вніс зміни до законодавства, якими уповноважив аудиторську службу моніторити державні закупівлі. Тобто перевірити АМКУ на предмет дотримання законодавства у сфері закупівель ДАСУ має право.

“Вони можуть перевірити оголошені комітетом тендери, тобто те, як комітет витрачає бюджетні кошти в частині державних закупівель. Стосовно усіх тендерів — можуть попросити АМКУ надати певну інформацію. Взагалі цікаво, як це відбуватиметься”, — додає співрозмовник видання в АМКУ.

Тимчасом із звільненням голови Антимонопольного комітету, його заступників та уповноважених у прем'єра напевне виникнуть труднощі. Голову АМКУ прем'єр самостійно звільнити не може. Очільник комітету призначається на сім років і звільняється з посади президентом за згодою Верховної Ради.

Для Гройсмана вимога відставки Терентьєва — це конфлікт з президентом і втручання у його функціонал, а от на кадрові перестановки на рівні заступників та уповноважених прем'єр певний вплив має. Заступники та уповноважені призначаються за поданням прем'єра, але звільняються президентом.

Терентьєв у розмові з ЕП констатує: кількість скарг на держзакупівлі збільшилася, інтенсивність роботи АМКУ як органу оскарження зросла. Так, у 2017 році скарг було 5 706, а за п'ять місяців 2018 року — уже 3 216.

“Ми бачимо зловживання з боку замовників. Багато скарг на те, що замовники прописують дискримінаційні вимоги у тендерній документації. В результаті пропозиції одних учасників неправомірно відхиляються, а інших — неправомірно перемагають”, — пояснює керівник АМКУ.

Він наголошує: процедуру закупівлі зупиняє не комітет. Система ProZorro передбачає, що при поданні скарги процедура зупиняється автоматично.

На його думку, зняти проблемні моменти допоможе внесення змін до закону про державні закупівлі. Кілька законопроектів на цю тему, у тому числі президентський, перебувають на розгляді парламенту.

“Щодо перевірки ДАСУ: у 2017 році нас чотири рази перевіряла Рахункова палата, в тому числі в частині виконання АМКУ функцій оскарження. Результат: комітет як орган оскарження належним чином виконує свої функції. Також рішення АМКУ завжди можна оскаржити в суді”, — говорить Терентьєв.

Він запевняє, що не проти проведення аудиту АМКУ за міжнародними стандартами — комітет можуть перевірити аудитори МФО. Офіційних повідомлень про перевірку відомства з боку ДАСУ Терентьєв поки що не отримував.

Струснути АМКУ

Співрозмовники ЕП в Адміністрації президента зазначають, що уповноважені АМКУ — це політично неоднорідна субстанція: є люди президента, є прем'єра, але лобіюються інтереси різних бізнес-груп. Коли певні тендери зриваються, вмикаються ланцюжки домовленостей і кожен йде скаржитися своєму хазяїну.

Однак про звільнення Терентьєва поки не йдеться. У цій історії у президента і прем'єра майже однакова ціль: струснути Антимонопольний комітет на рівні заступників та уповноважених, але залишити там своїх людей.

Перша кандидатура “на виліт”, чиє прізвище ЕП назвали кілька джерел в АМКУ і Кабміні, — Агія Загребельська, яка останнім часом займалася темою лотерей і виступала проти ухвалених Кабміном ліцензійних умов.

Подейкують, що вона непідконтрольна Терентьєву і є самостійним гравцем.

За даними джерел, прем'єр також може бажати звільнення уповноваженого Світлани Панаіотіді, яка опікується держзакупівлями і відповідає за фармацевтику та охорону здоров'я.

За відгуками співрозмовників ЕП, вона, як і Загребельська, не командний гравець — ухвалює неузгоджені з керівництвом АМКУ рішення.

Не виключено, що у фокусі Гройсмана може опинитися і заступник Терентьєва Андрій Вовк. Він входить до політичної орбіти Петра Порошенка і займається електроенергією, транспортом, промисловістю, будівництвом і зв'язком.

Проте це — лінія конфлікту з президентом. За такого сценарію глава держави може наполягати на призначенні заступником іншого свого уповноваженого — Валерія Полюховича, який відповідає за ЖКГ і паливно-енергетичний комплекс.

Тим не менш, з боку прем'єра перевірка Антимонопольного комітету ДАСУ — цілком самодостатня спроба почати процес кадрових перестановок в АМКУ.

Галина КАЛАЧОВА