Діаманти не назавжди: чи піде ЄС на заборону російського коштовного каміння

 Після завершення літніх канікул усі очікують, що в ЄС з новими силами візьмуться чинити тиск на РФ через агресію проти України.

Зокрема, в Брюсселі планують вже найближчим часом представити дванадцятий пакет санкцій проти Росії, через два місяці після оприлюднення переліку обмежувальних заходів у липні.

Нові заходи стосуватимуться низки питань щодо обмеження російського енергетичного та технологічного секторів. Однак найважливішим як для ЄС, так і для Бельгії зокрема, є заборона на імпорт російських діамантів.

“Діамантова дилема”

Про необхідність заборони ввезення російського коштовного каміння в Євросоюзі говорили рівно рік тому. У вересні 2022 року п’ять країн — Польща, Ірландія, Литва, Естонія та Латвія — запропонували накласти заборону в рамках сьомого пакета санкцій.

Однак тоді проти виступила Бельгія, аргументуючи свою позицію тим, що санкції вплинуть на діамантовий бізнес країни, на який припадає щонайменше 5% експорту та 30 тисяч робочих місць в країні. Оскільки для прийняття рішення про накладення санкцій потрібна одностайна згода всіх країн-членів, тоді питання діамантів відклали. А обсяг імпорту блоком у 2022 році алмазів з РФ склав $1,46 млрд.

Окрім ЄС, до кампанії проти російських діамантів планують доєднатися і решта країн “Групи семи”. Вони мають обговорити це питання найближчим часом.

Крім заборони на російські діаманти, планується обговорити гарантування їх недопущення на західні ринки.

Поточна пропозиція полягає в тому, щоб мати суворі сертифікати автентифікації виробів, в яких зазначатиметься країна походження алмазів чи діамантів.

Зважаючи на те, що три з семи країн G7 є членами ЄС, а США, Канада та Велика Британія наклали санкції на російське дорогоцінне каміння ще у 2022 році, очікування від майбутнього обговорення доволі змішані.

Окремі держави-члени не зможуть діяти всупереч політиці блоку, оскільки рішення стосовно зовнішньої і безпекової політики Євросоюзу мають прийматися одностайно. На противагу їм Штати, Канада та Британія можуть лише посилювати тиск на діамантову індустрію Росії більш суворими заходами.

Однак за відсутності рішень з боку ЄС “діамантова блокада” може виявитися неефективною.

Ціна питання

Майбутня заборона може мати значний вплив на алмазний ринок, економіку ЄС, Індії та Африки. Росія є одним з найбільших у світі джерел алмазів — 30% від світового видобутку, а на країни G7 наразі припадає більше половини їхнього споживчого ринку.

Алмазовидобувна галузь може спробувати диверсифікувати джерела постачання алмазної сировини, зокрема через Африку, щоб пом'якшити вплив заборони на російський імпорт. З іншого боку, може відбутися розширення тіньового ринку, аби Росія мала змогу нелегально експортувати алмази.

Тут постає питання контролю за дотриманням санкцій.

Хто перевірятиме країну походження коштовного каміння?

Значне скорочення пропозиції російських діамантів та алмазів може призвести до цінових коливань на світовому ринку. Зменшення пропозиції цінних каменів може призвести до збільшення їхньої вартості, а відтак і вартості продуктів, в яких вони використовуються.

Фінансові наслідки можуть спровокувати хвилю суспільного невдоволення і, як наслідок, наростання популістичних настроїв, зокрема в ЄС, який постраждає чи не найбільше.

Зважаючи на те, що у 2024 році відбуватимуться вибори до Європарламенту, європейські політики навряд чи захочуть, щоб настільки резонансне питання вплинуло на майбутні результати, зокрема у Бельгії, чия квота в парламенті — 21 євродепутат. Це небагато на тлі загальних 705, але може скластися ситуація, коли кожен мандат матиме значення.

Аби трохи вгамувати можливі панічні настрої, у “сімці” запевнили, що робота над сепарацією від російського алмазного ринку вже триває і санкції не захоплять споживачів зненацька.

Перспективи відшкодування Україні

Окрім внесення під санкції російських діамантів, на порядку денному в Євросоюзі перебуває ще низка питань, котрі стосуються України.

Ймовірно, дванадцятий пакет санкцій міститиме пункт про використання ЄС заблокованих російських активів у вигляді оподаткування їхнього прибутку для відшкодування Україні воєнних збитків через війну РФ.

Принаймні на цьому інструменті робить суттєвий наголос Європейська комісія.

ЄС розраховує на суму в $3 млрд прибутку від майже двохсот мільярдів знерухомлених активів.

Відомо, що в ЄС вирішили підійти до процесу поетапно. Планується встановити офіційні вимоги до центральних депозитаріїв російських цінних паперів щодо відокремлення прибутку від основної суми активів. В подальшому доходи передадуть до бюджету ЄС як зовнішні цільові надходження.

Однак раніше в ЄС пообіцяли, що після літніх канікул Брюссель розгляне перспективи конфіскації суверенних активів Євросоюзу. Тоді ключовою умовою прийняття рішення назвали консенсус країн-членів.

Канада нещодавно запевнила, що підтримає зусилля щодо конфіскації російських грошей в рамках G7.

Зважаючи на радикальність ідеї вилучення російського суверенного майна, Європейський Союз радше погодиться почати новий політичний сезон з менш контроверсійного кроку — запровадження податку на прибуток від російських активів, так званого “windfall tax”.

* * * * *

Беручи до уваги те, що країнам знадобився рік для більш-менш одностайного схвалення ідеї включити російські алмази до санкційного списку, на швидкі рішення розраховувати не варто.

Союзники України перебувають на старті нової можливості притягнути винних до відповідальності.

Чітка позиція, рішучі дії та єдність демократичних сил є запорукою того, що справедливе відшкодування для жертв російської війни настане.

Однак, окрім рішучості, тут важлива ще й єдність. У першу чергу це забезпечить легітимність прийнятих рішень.

А по-друге, лише спільний підхід може гарантувати ефективність цих рішень.

Софія КОСАРЕВИЧ, аналітикиня Центру Дністрянського