Чому зміцнення рубля це “казка”

Курс рубля більше не відображає реальність, а його підтримка в тепличних умовах заради іміджу стабільності лише шкодить Росії та посилює збитки від санкцій, кажуть західні банкіри, аналітики та преса.

“Можна розбити вікна, включити опалення і вдавати, що прийшло літо”, — цитує Politico голову латвійського центробанку Мартінша Казакса.

“Рубль перестав бути вільно конвертованою валютою. Отже, його офіційний курс не має майже жодного значення”, — сказав виданню Лікка Корхонен, фахівець із Росії з центробанку Фінляндії.

Росія перекрила майже всі канали відтоку валюти та відкрила на 80% кран її припливу (через обов'язковий продаж виторгу експортерів).

Результатом стала двоїстість курсу — поділ валютного ринку на чорний та біржовий — та зміцнення рубля на біржі, де попит штучно занижений, а пропозиція штучно завищена.

“Інструменти, які використовують для підтримки рубля, перетворюють його на валюту потьомкінського села”, — пише оглядач агентства Reuters П'єр Бріансон.

Політично Кремлю важливіший валютний курс, ніж традиційні для розвинених країн індикатори здоров'я економіки: інфляція та відсоткові ставки, тому що “в пострадянській історії Росії курс рубля до долара був, мабуть, головним економічним індикатором для більшості громадян”, — пояснює Bloomberg.

Стабільність курсу важлива і для залучення нових союзників на зразок Індії, цитує Politico одного з керівників центробанку Естонії Пеєтера Лукмеля.

“Цей символічний акт покликаний переконати азійські країни підтримати альтернативну платіжну систему. А для цього їм потрібна казка про стабільну світову валюту”, — сказав він.

Тільки ця стабільність загрожує стійкості економіки загалом.

“Навіть якщо знімуть санкції, все одно як тільки курс відпустять, він обвалиться на дно ями, в якій опинилася економіка Росії”, — попереджає Бріансон.