Чому “зелена” генерація Ахметова перестала платити податки

Одним з аргументів існування в Україні зависокого “зеленого” тарифу його отримувачі називають великі надходження до бюджету у якості податку на прибуток підприємств.

Буцімто зелений тариф — це не спосіб отримання надприбутку операторами електростанцій на відновлювальних джерелах енергії (ВДЕ), а прихований податок на споживачів електроенергії, який дає значні надходження в бюджет.

За цією логікою, після виплати кредитів, які в українських банках дорожче ніж у всьому світі, і податку на прибуток у 18%, оператори ВДЕ отримують не такі вже великі гроші.

Таку думку в інтерв'ю БЦ висловив Ігор Тинний — засновник групи компаній, що є операторами малих ГЕС і СЕС на “зеленому” тарифі.

Як дослідив БЦ, найбільший гравець на ринку ВДЕ — ДТЕК ВДЕ Ріната Ахметова — у 2020 році поклав на свої активи великі витрати через курсову різницю. В результаті, податок на прибуток цієї групи став від'ємним.

Що таке зелений тариф?

“Зелений” тариф (ЗТ) — стимулююча підвищена плата за електроенергію, яку отримують оператори ВДЕ: сонячних, вітрових, малих гідроелектростанцій, а також станцій на біогазі і біомасі.

Він був запроваджений в Україні в 2009 році рішенням Верховної ради. Згідно чинного законодавства він буде діяти до 2030 року.

Сьогодні компенсація по ЗТ відбувається за рахунок тарифу на передачу системного оператора НЕК “Укренерго” через ДП “Гарантований покупець” (ГарПок). ГарПок продає “зелену” генерацію в ринку, а різницю між ринковою ціною і ЗТ покриває за рахунок тарифу Укренерго.

Проблемою для енергетичної системи “зелений” тариф став весною 2020 року. Після того, як в 2019 році загальна потужність ВДЕ зросла в три рази — з 2,1 до 6,4 ГВт. Станом на 1 березня 2021 року загальна встановлена потужність ВДЕ складає 7,8 ГВт.

Тарифу на передачу Укренерго, з якого компенсується ЗТ, стало не вистачати. Після запуску ринку тариф Укренерго змінювався 7 разів, хоча у звичайній ситуації встановлюється раз на рік.

Політична влада країни відмовилась значно підвищувати тариф на передачу Укренерго, що призвело б до втрати конкурентоздатності української економіки.

Також, досі не виросли тарифи на електроенергію для населення. Сьогоднішній тариф для населення у 1,68 грн/кВт-г з ПДВ покриває лише системні послуги з доставки електроенергії — тариф на передачу і розподіл, а також тариф постачальника.

В результаті, за 2020 рік по виплатам ЗТ перед операторами ВДЕ накопичився борг у 11,6 млрд грн.

Податкова маніпуляція

Згідно інформації Нацкомісії з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП), у 2019 році обсяг виплат по ЗТ склав близько 26 млрд грн, в 2020 році — вже 40,6 млрд грн.

На початку 2020 року Українська асоціація відновлювальної енергетики (УАВЕ), де вирішальний вплив має Ігор Тинний, оприлюднила дані про те, що в 2019 році оператори ВДЕ сплатили 19,77 млрд грн податків. В тому числі — 6,17 млрд грн податку на прибуток.

У листопаді 2020 року Державна податкова служба опублікувала інформацію, що показала маніпулятивність даних УАВЕ.

Виявилось, що з тих 19,8 млрд грн податків 13,5 млрд грн сплатили такі компанії як Уктрансгаз — оператор підземних сховищ газу, НАЕК Енергоатом — оператор АЕС та Львівобленерго — оператор систем розподілу електроенергії.

Ці компанії дійсно отримують ЗТ за невеличкі об'єкти, що генерують зелену енергію. Втім, їхня основна діяльність пов'язана з іншим профілем. Хоча УАВЕ додала сплачені ними податки від загальної діяльності до суми податків операторів ВДЕ.

Найбільший “зелений” виробник

В 2020 році податки, сплачені операторами ВДЕ, не будуть високими. Частково це пов'язано з боргами по “зеленому” тарифу.

Але є і інша причина — девальвація гривні призвела до великих витрат через курсову різницю тими операторами, що мають валютні кредити. А це всі великі об'єкти ВДЕ.

Згідно даних НКРЕКП, в 2020 році вся генерація за зеленим тарифом виробила 10,18 млн МВт-г. З них компанії з групи ДТЕК Ахметова виробили 2,4 млн МВт-г, тобто — 23,6% від загального обсягу виробництва ВДЕ.

Нагадаємо, всього в 2020 році в Україні було вироблено 148,8 млн МВт-г.

В розпорядженні БізнесЦензор опинилась фінансова звітність за 2020 рік операторів ВДЕ, що входять в групу ДТЕК.

Підприємства групи в 2020 році значно наростили витрати, що призвело до від'ємного значення податку на прибуток підприємств (ППП). У підсумку група отримала податковий кредит і зможе не виплачувати ППП у наступному звітному періоді.

Фінансова звітність операторів ВДЕ групи ДТЕК свідчить, що в 2020 році їх сукупний дохід значно виріс. Він склав 7,2 млрд грн проти 4,6 млрд грн в 2019 році.

Проте, в 2020 році значно виросла стаття “Інші витрати”. Якщо в 2019 році по цій статті всі оператори ДТЕК витратили лише 135 млн грн, то в 2020 році — 3,76 млрд грн.

В результаті, група отримала мінус 83 млн грн податку на прибуток. Хоча роком раніше ця цифра була 570 млн грн.

А сам офіційний прибуток замість 2,8 млрд грн в 2019 році склав мінус 400 млн грн в 2020.

Фінансові результати операторів ДТЕК ВДЕ, млн грн

Чому у зелених станцій Ахметова зросли видатки?

Інвестиційні аналітики, з якими проконсультувався БЦ, вказують, що основною причиною росту витрат є падіння курсу гривні в 2020 році.

При тому, майже всі оператори ВДЕ будували свої об'єкти за кредитні кошти. Частина з них — за кредити від іноземних організацій. Отже, курсова різниця значно вплинула на фінансовий результат.

За даними Нацбанку, на 31 грудня 2019 року вартість євро складала 26,42 грн. А на 31 грудня 2020 року — 34,74 грн.

Тобто, в 2019 році оператори ВДЕ з валютними кредитами отримали прибуток від курсової різниці, а в 2020 навпаки — збиток. При цьому, більшість потужності ДТЕК ВДЕ були введені саме в 2019 році.

Для прикладу, згідно інформації прес-служби ДТЕК, для будівництва Нікопольської СЕС потужністю 240 МВт група залучила кредит у 230 млн євро від китайської компанії China Machinery Engineering Company (CMEC).

Китайська CMEC стала і постачальником обладнання, і генпідрядником будівництва станції. При тому, саме перед будівництвом найбільших об'єктів ВДЕ у 2019 році, Верховна Рада звільнила імпорт обладнання для “зеленої” генерації від сплати ПДВ.

Слід зазначити, що “зелений” тариф в Україні прив'язаний до курсу євро. Але збільшення доходів від девальвації гривні частково було з'їдено боргами ГарПоку і ретроспективним зменшенням тарифів Верховною Радою у липні 2020 року. Для СЕС — на 15%, для ВЕС — на 7,5%.

Для порівняння, співставна вітрова станція “Віндкрафт Україна” Карла Стурена у 2020 році отримала 160 млн грн прибутку замість 690 млн грн роком раніше. Зменшення прибутку, а відповідно і податку на прибуток, також відбулось через зростання статті “Інші витрати”.

Курсова різниця не торкнулась маленьких і середніх СЕС, які брали кредити в гривні в українських банках.

Крім іншого, виникають питання щодо кредиторів ДТЕК ВДЕ. Інвестаналітики, з якими спілкувався БЦ, підозрюють, що частина кредитів ДТЕК ВДЕ — внутрішньогрупові позики. Коли компанія-нерезидент Ахметова надає позику оператору сонячної станції Ахметова.

Таким чином, заниження прибутку через збільшення витрат на курсові різниці стає ідеальною схемою виводу прихованих дивідендів.

Кошти йдуть за кордон у якості валютних кредитів. А в Україні не потрібно сплачувати податок на прибуток підприємств.

Сергій ГОЛОВНЬОВ