Чому інформацію про корисні копалини в Україні потрібно розсекретити

Як зняття грифу “таємно” та для “службового користування” допоможе післявоєнній економіці держави? Та чому ми маємо відмовитись від радянських засад на користь відкритості даних про надра.

“Грифування” інформації залишилося нам у спадок з повоєнних років, коли дані про надра, їхню кількість і якісний склад мало неабияке значення для оборони країни. 

Коло осіб, які мали інформацію про надра, завжди було дуже обмеженим. Координати ділянок, кількість запасів дорогоцінних металів і каміння, металічних та рудних корисних копалин, вносили до Зводу відомостей, що належав до державної таємниці. 

Такий стан речей обумовлювало те, що РССР існував в умовах закритої, планової економіки і західний світ вважався ворогом. Тому для керівництва країни того часу такі дії здавалися логічними.

Але часи змінились, зокрема підхід до бізнесу. Україна понад 30 років є вільною та такою яка обрала шлях ринкової економіки, а значить має дотримуватись політики відкритості та прозорості. 

Але інформація про наприклад, титан, золото, літій тощо до сих пір мають обмежений доступ. І це стопорить процес розвитку надроринку, який у багатьох країнах світу є вагомим у формуванні бюджетів. Чим Україна гірше? Ані чим!

Ба більше, з розвитком галузі надрокористування в Україні зросла кількість іноземних компаній-інвесторів, готових вкладати чималі кошти в розробку надр. І щороку такий інтерес до українських надр виявляє все більше компаній. 

Це підтверджують публічні дані ДНВП “Геоінформ України”, офіційні зустрічі керівництва Держгеонадр з іноземними інвесторами.

Важливо згадати про хороші результати аукціонів, що було проведено впродовж останніх років перед широкомасштабним наступом росії, де власниками спецдозволів на користування надрами вже стали компанії з іноземними інвестиціями. 

Після Перемоги у війні відбудова України буде у фокусі керівництва держави. Бізнес добряче зможе допомогти, але спочатку держава має почути заклик бізнесу і створити умови. 

Бо тільки надроринок зможе швидше за багатьох поповнювати бюджет країни, бо вважається найприбутковішим, хоча і з високим ризиком прогоріти на початковому етапі геологорозвідки.

Чому рішення РНБО таке важливе і чому виконати його неможливо?

Рішення РНБО щодо стану справ у сфері надрокористування, зобов’язало Держгеонадра розвивати галузь надрокористування, особливо щодо таких корисних копалин, як титан і літій. 

Цим рішенням РНБО зобов’язало, держекспертів з питань таємниць Міндовкілля та Мінекономрозвитку у тижневий строк опрацювати питання, які у подальшому забезпечать скасування рішень про відведення до держтаємниці інформації у сфері надрокористування. Окрім інформації про запаси урану, яка і надалі має залишатись таємною інформацією.

Потім ці два міністерства мали би подати відповідні рішення про скасування СБУ для внесення необхідних змін до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.

Президент підписав відповідний Указ ще 19 березня 2021 року. Минуло вже більше року! А жодних зрушень немає!

Наразі виходить так, що Рішення РНБО не виконується. І це буде неможливо, допоки інформація про титан і літій перебуває під грифом “таємно” відповідно до Зводу відомостей, що належать до державної таємниці (ЗВДТ).   

За інсайдерською інформацією, невиконання саме цього рішення стало однією з причин звільнення колишнього міністра Романа Абрамовського.

А до державної таємниці віднесено інформацію в цілому про балансові запаси в надрах України, корисних копалин окремо щодо:

• особливої групи неметалічних корисних копалин, що застосовуються в радіоелектронній і оптичній промисловості (п’єзооптична сировина)

• розсіяних елементів (разом із запасами тих кольорових або рідкісних чи благородних металів, у рудах яких ці елементи присутні)

• алмазів, золота, літію, ніобію, танталу, титану, цирконію, скандію, платини, іридію, осмію, паладію. 

А також окремо щодо галію, ганію, індію, кадмію, ренію, рубідію, селену, талію, телуру, цезію. 

Звод відомостей містить й інформацію про корисні копалини, перспективи розвідки або видобутку та розголошення яких може зашкодити національній безпеці України.

Тому інформація про родовища автоматично потрапляє до інформації з грифом “для службового користування”. Адже оприлюднення даних про кожен окремий об’єкт надрокористування сумарно надасть інформацію, яка фактично є державною таємницею та входить до переліку ЗВДТ. 

Коли ми говоримо про літій і титан, то інформація про ці корисні копалини в цілому по Україні — “таємна”

Так, СБУ затвердила наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів з переліком відомостей, що належать до конфіденційної, службової та інформації, кваліфікованої як державна таємниця. 

Йдеться про дорогоцінний, напівдорогоцінний камінь та самородний дорогоцінний метал, відомості про обсяги геологорозвідувальних робіт щодо урану тощо. 

Відповідно до наказу Міндовкілля, Державна служба геології та надр України визначила й свій перелік даних, що входять до службової інформації. Пункти 4.1 — 4.4  вказують на відомості щодо обсягів розвіданих та затверджених запасів корисних копалин, балансові запаси яких в цілому щодо України відповідно до переліку ЗВДТ становлять державну таємницю. 

Також мова йде про окремі копалини, які Кабінет міністрів відніс до стратегічно важливих, щодо точного місцезнаходження покладів дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння та самородних дорогоцінних металів на глибині до 10 метрів, відомості про фактичні обсяги геологорозвідувальних робіт (у фізичному і грошовому обчисленні) геологічної галузі і окремих геологічних підприємств на уран, дорогоцінні метали і коштовне каміння”.

Отже, коли ми говоримо про літій і титан, то інформація про ці корисні копалини в цілому по Україні — “таємна”, а тому дані по окремих ділянках та родовищах автоматично належать до інформації ДСК.

Реакція іноземних інвесторів щодо політики надрокористування України

Іноземні компанії, які готові інвестувати в українські надра, не розуміють, з якими складнощами вони зіштовхнуться після отримання спеціального дозволу на користування надрами, наприклад, титану. 

Адже блокування ведення бізнесу відкритим та прозорим чином існуватиме доти, доки накази та грифи “таємно” і “для службового користування” будуть чинними.

Як і заборона передавати за кордон будь-яку “інформацію з обмеженим доступом”. 

Виходить, що інвестор не знає, куди та у що вкладає кошти! Він навіть не може ознайомитися з основними документами геологічної діяльності підприємства. А навіть коли така можливість з’являється, то його юристи чітко оцінюють цю інформацію як набуту незаконним шляхом.  

Ми суттєво програємо світовому ринку, бо немає жодної необхідності засекречувати відомості про корисні копалини чи об’єкти надрокористування, коли інші країни, навпаки, не лише відкриті, але й презентують таку інформацію на міжнародній арені. 

Інформація про українські надра є у відкритому доступі в росії як спадщина СРСР

Цікаво, що інформація про родовища України є у відкритому доступі в Росгеолфонді, за цим лінком Росгеофонд надає інформацію про родовища рідкісних корисних копалин в Україні за звичайним запитом.

Ба більше! На значну частину українських родовищ під грифом “таємно” у нашої держави відсутні оригінали геологічних звітів, оскільки оригінальний примірник знаходиться саме у країни-агресора. 

Після російського вторгнення в Україну доступ до фонду заблокований для громадян України. Але це легко обходиться. 

Виходить так, що всією інформацією, яка в нас засекречена, включно з тією, яка може нести загрозу національній безпеці, володіє і Росія. От тільки там вона не секретна. 

Як зняти грифи “таємно” і “для службового користування” з надр 

Рішення про засекречування чи розсекречування конкретної інформації ухвалює держексперт. У галузі надрокористування таким держекспертом є міністр довкілля за посадою.

У той час перегляд документів з грифом “для службового користування”, який би підтвердив наявність або відсутність у них відомостей, що належать до службової інформації, відбувається не рідше як раз на п’ять років. 

Для того, щоб зняти гриф “для службового користування” з кожного окремого об’єкта, потрібно внести зміни до Зводу відомостей, що належать до державної таємниці.  

Щоб відкрити всі об’єкти, які зараз з грифом “для службового користування” та в сукупності становлять державну таємницю, потрібні п’ять кроків, визначені законом:

1. Рішення державного експерта з питань таємниці про зняття грифу “Таємно” з відомостей, відповідно до  п. 2.6.5  ЗВДТ.

2. Лист державного експерта до Служби безпеки України з повідомленням про ухвалене рішення.

3. Внесення змін до наказу Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 січня 2021 р. за № 52/35674, та його реєстрація в Мін’юсті.

4. Внесення змін до наказу Міндовкілля  № 367 від 16.12.2020р.

5. Протокольне рішення комісії з питань роботи зі службовою інформацією у Державній службі геології та надр України про зняття грифу “Для службового користування” з документів, які містять відомості щодо обсягів розвіданих і затверджених запасів окремих родовищ (ділянок) корисних копалин, балансові запаси яких у цілому щодо України виключено з переліку Звід та не становлять надалі державної таємниці. 

Звісно, це не заклик негайно розсекречувати всі стратегічні відомості — варто зберігати обмеження на інформацію, якщо вільний доступ до неї дійсно загрожує національній безпеці. Але тримати в таємниці від потенційних інвесторів корисні копалини, про які знає навіть країна-агресор, — така собі перспектива.   

Дмитро КАЩУК, експерт у галузі надрокористування, ГО “НРВ”, екс-керівник Держгеонадра