Станом на 1 вересня на складах теплових електростанцій генеруючих компаній (ГК ТЕС) знаходиться 740 тис. тон вугілля замість 1600 тис. тон згідно вимог Міненерго.
Згідно інформації системного оператора НЕК “Укренерго” з червня запаси на складах зменшуються.
Для збільшення відкрийте у новому вікні
Теплова генерація і Міненерго стверджують, що причиною такої ситуації стала низька ціна електроенергії на ринку. БізнесЦензор розбирався, чи дійсно це так.
Осінню кожного року, перед опалювальним сезоном, теплова генерація розповсюджує інформацію про складну ситуацію з вугіллям на складах ТЕС. Вона вимагає державу втрутитись, щоб забезпечити обігові кошти для купівлі вугілля.
Восени, коли збільшується виробництво “зеленої” генерації, виявляється, що вугілля нікуди дівати. Лобісти “тепловиків” вимагають у держави втрутитись, щоб забезпечити реалізацію вугілля по “ринкових” цінах.
Близько 70% виробітку електроенергії ГК ТЕС контролює холдинг ДТЕК Ріната Ахметова. Він же видобуває близько 80% вугілля в країні.
Історія питання
Через теплу зиму 2019-2020 років, восени 2020 року на складах ТЕС накопичились великі залишки вугілля.
А падіння споживання електроенергії (е/е) у другому кварталі 2020 року через карантинні заходи співпало зі значним ростом “зеленої” генерації. Все це призвело до профіциту і низьких цін на неї. В результаті вугілля нікуди було дівати.
З квітня 2020 року Кабмін навіть ввів загороджувальне мито на імпорт енергетичного вугілля “газової” групи з Росії у розмірі 65%. Воно діє до кінця 2021 року.
Перед зимою в 2020 році Україна накопичила рекордний рівень вугілля на складах ТЕС. Але вони були спрацьовані вже до січня 2021 року. Підвозу вугілля не було.
І в січні-лютому системний оператор Укренерго закупав аварійну допомогу з Білорусі через нестачу вугілля в Україні.
В квітні-травні 2021 року прогнозовано виник профіцит е/е через весінню активність “зеленої” генерації. Це вчергове призвело до обвалу цін.
А на початку липня обвал цін на е/е спровокував ДТЕК, знизивши попит на ціноутворюючому Ринку на добу наперед (РДН).
З того часу травневі і липневі низькі ціни на е/е лобісти ДТЕК використовують, як приклад “маніпуляцій трейдерів, що призвели до збитків генерації, яка тепер не може заплатити за вугілля”.
Під тиском лобістів генерації, в першу чергу — ДТЕК, в 2021 році Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) зробила декілька кроків щодо обмеження конкуренції на ринку електроенергії.
В травні був заборонений імпорт електроенергії з Росії та Білорусі.
В липні була встановлена мінімальна ціна продажу е/е на РДН.
Із серпня було підвищено обмеження максимальної ціни продажу е/е на РДН з 2500 до 4000 грн/МВт-г.
Із вересня був обмежений продаж е/е на РДН постачальниками і трейдерами на рівні 10% від обсягу, закупленого ними по двостороннім договорам.
Все це призвело до росту ціни електроенергії в серпні на 50%. Середні ціни виросли до 2,2 — 2,3 тис. грн/МВт-г. Ще в липні вони були на рівні 1,5 — 1,6 тис. грн/МВт-г.
Що відбувалось із вугіллям
В 2021 році українська економіка показала ріст через підвищення цін на основну експортну сировину країни — залізну руду і зерно.
Виросло споживання електроенергії. За перше півріччя 2021 року споживання збільшилось на 6% порівняно з аналогічним періодом 2020 року.
В три рази виросла світова ціна на вугілля: з $50 за тону в 2020 році, до $150 в 2021.
Втім, Україна видобуває більше 70% вугілля для своїх ТЕС. Імпорт зазвичай потрібен лише для антрацитової групи, яка не видобувається в Україні.
Собівартість видобутку вугілля значно не змінювалась і складає близько 1300 — 1500 грн за тону ($55) на найбільшому об'єднанні шахт — ДТЕК Павлоградвугілля.
Головне, що видобуток вугілля теж виріс. Загалом, за перше півріччя 2021 року в Україні було видобуто на 16%, або на 2 млн тон вугілля більше, ніж за аналогічний період 2020 року.
Джерело: Дані Міненерго
Видобуток збільшили і ДТЕК Павлоградвугілля Ахметова, і шахти в сфері управління Міністерства енергетики.
Міненерго це вдалось за рахунок шахт об'єднання Добропіллявугілля, від оренди якого ДТЕК відмовився в ковідному 2020 році.
Тобто, видобуток вугілля в країні збільшився. Чому його не вистачає?
Скільки вугілля “з'їв” експорт?
Комерційний експорт електроенергії можливий лише в Європу з Бурштинського енергоострову.
Росія заборонила український експорт е/е. В Білорусь експорт можливий лише після політичних переговорів з диктатором Олександром Лукашенком. Молдова якщо і закупає українську е/е, то в не великих обсягах.
Бурштинський енергоострів (БуОс) — це умовна територія, на якій розташовані електричні мережі ДТЕК Бурштинська ТЕС.
БуОс знаходиться в межах Закарпатської, частково Івано-Франківської і Львівської областей. Там проживають близько 3 млн населення. Острів синхронізований з європейською енергосистемою.
Майже рік комерційний експорт е/е в Європу був дуже низьким. З квітня 2020 року в Європі впали ціни на електроенергію через карантинні заходи.
Але через монополію ДТЕК в БуОс, де Бурштинська ТЕС виробляє близько 90% е/е, ціни на електроенергію там не падали.
Відтак ДТЕК стало не вигідно експортувати е/е. Вигідніше було продавати її в Україні.
Така ситуація тривала з квітня 2020 року по березень 2021 року, коли ціни на е/е в Європі виросли і експорт з БуОс відновився.
Відповідно, ДТЕК Бурштинська ТЕС почала посилено спалювати вугілля з ДТЕК Павлоградвугілля.
Це гарно видно на даних Міненерго щодо місячного споживання Бурштинської ТЕС в 2021 році порівняно з 2020.
Наприклад, в квітні 2020 року, коли експорту практично не було, БуТЕС спалила 160 тис. тон вугілля. А в квітні 2021 року, коли здійснювався експорт — 330 тис. тон вугілля.
Загалом, з березня по серпень БуТЕС спалила на 800 тис. тон вугілля більше, ніж за аналогічний період 2020 року.
Це обумовлено тим, що з березня експортувати вугілля в ЄС по дротах стало набагато вигідніше, ніж продавати в Україні.
А з серпня, коли ціни в Об'єднаній енергосистемі (ОЕС) України значно виросли через обмеження конкуренції, ДТЕК під'єднав три енергоблоки БуТЕС до ОЕС, щоб збільшити виручку.
Лише в серпні ДТЕК почав публікувати повідомлення про початок імпорту вугілля. Так, почався імпорт вугілля з Казахстану в невідомих обсягах.
320 тис. тон ДТЕК імпортує з Польщі. Швидше за все, цей обсяг піде на БуТЕС, а звідти, у якості електроенергії, буде реекспортований в Європу.
Ще 75 тис. тон вугілля (один човен) ДТЕК разом з Центренерго везе із США.
Тобто замість того, щоб забезпечити енергетичну безпеку країни, ДТЕК спалював дешеве вугілля власного видобутку для експорту електроенергії.
Потім корпорація добилась збільшення ціни на електроенергію всередині країни адміністративними методами. І щоб виправдати причини цього збільшення, почався імпорт вугілля, заявлені обсяги якого складають близько половини від “експортованого по дротах”.
Логістика
Головною проблемою наповнення складів ТЕС в серпні є не гроші і навіть не наявність вугілля в Україні, а можливість його довести.
Позитивне сальдо між обсягами поставки і витрат вугілля було лише з березня по червень.
У міжсезоння, максимальний приріст вугілля на складах сягав 350 тис. тон на місяць. Але з початком опалювального сезону, зазвичай йде спрацювання вугілля не дивлячись на більші обсяги поставки. До 300 тис. тон на місяць в залежності від температури.
Тобто, маючи близько 750 тис. тон на складах ТЕС, до жовтня Україна ніяк не зможе накопичити мінімально необхідні 2 млн тон вугілля на складах.
Чому? На кінець літа — початок осені приходиться пік залізних перевезень вантажів. Агрохолдинги вивозять в порти зерно, гірничо-збагачувальні комбінати — руду.
В Укрзалізниці не вистачає піввагонів для перевезення вугілля.
Так, наприкінці серпня профсоюз ДП “Добропіллявугілля-видобуток” повідомив, що склади шахт переповнені. Вугілля не вивозиться через нестачу залізничних вагонів.
В липні через перезатарювання складів ледь не зупинились шахти Алмазна і Добропільська.
В той же час, 2 вересня через нестачу вугілля зупинилась Калуська ТЕЦ, яка працює в БуОс.
Одна з причин складної логістики — довге транспортне плече. При СРСР теплові електростанції будувались поряд із шахтами, які видобували для них проектне паливо.
Так, джерелом вугілля для БуТЕС були об'єднання Львів- та Волиньвугілля, які сьогодні перебувають в управління держави. Але з 2016 року ДТЕК відмовився купувати вугілля у державних підприємств.
ДТЕК везе вугілля зі своїх шахт на сході Дніпропетровської області на БуТЕС — у Львівську. А державне Центренерго везе вугілля зі Львівської і Волинської областей в Київську (Трипільська ТЕС), Харківську (Зміївська ТЕС) і Донецьку (Вуглегірська ТЕС) області.
Також на дефіцит вагонів вплинуло те, що в січні 2021 року Укрзалізниця віддала частину свох вагонів в оренду на довгостроковій основі “Метінвести-Шипінг” Ахметова.
В рішенні Радбезу, яке президент Володимир Зеленський ввів в дію 28 серпня своїм указом №452, зазначено, що для вугілля вагони мають надаватись першочергово.
Але за місяць до початку опалювального сезону ця міра ситуацію не врятує.
Чого чекати
Вочевидь, цієї зими буде відчуватись дефіцит генеруючих потужностей. В першу чергу, це призведе до дефіциту електроенергії і підвищення її ціни.
В разі критичного стану — збільшення споживання через холодні температури — уряд може дозволити імпорт електроенергії з РФ або Білорусі.
Крайній крок — використати природний газ держкомпанії НАК “Нафтогаз України” для виробництва електроенергії. Виходячи з нинішніх цін на газ — близько $550 за тисячу кубів — його використання обійдеться разів в 5 дорожче, ніж імпорт вугілля.
