Чому добре бути Ігорем Валерійовичем

За словами джерела у Кабміні, можновладці склали усну “джентльменську угоду”.

Влада дозволяє Ігорю Коломойському продати нафту, отриману з надр півдержавною установою, “своїм” структурам за зниженими цінами, а той у відповідь “погодиться” сплатити в бюджет ренту та дивіденди.

Всім зрозуміло, хто під кого лягає?

“Уряд камікадзе” не є винахідником цих танців, так робилося в усі попередні роки. Навіть Віктор Янукович з його величезним досвідом примушення не зміг нічого зробити з дніпропетровським олігархом. Один різкий крок — і “покладе” Приватбанк, як “поклав” свого часу “Аеросвіт”.

Куди вже Петру Порошенку та Арсенію Яценюку. У них один шлях: благати Ігоря Валерійовича віддати щось на користь країни. Зараз це навіть складніше, бо на боці Коломойського — боєздатні батальйони і купа депутатів у парламенті.

Як би мало бути, якби в Україні існувала сильна влада? Держава контролює 50%+1 акцію “Укрнафти”, і саме держава вирішує, хто нею керує. В “Укрнафту” заходять прем'єр, прокуратура, “Альфа”, журналісти, міжнародні спостерігачі, і все — держава бере владу у свої руки. У Коломойського не було б жодного шансу.

Після цього “Укрнафта” платить дивіденди та ренту і починає продавати власну сировину за ринковими цінами. Також через компанію припиняють пропускати феросплави, які потім ідуть на експорт. Хтось питає у менеджерів Коломойського, чому родовища державної компанії переоформлені на деякі “приватні” структури.

Ось тоді Арсеній Яценюк буде справжнім “камікадзе”. За таке можна і посаду втратити, і “кулю в лоб” отримати. Зате усі побачать, що в Україні є влада, а не наймити олігархів у приміщеннях уряду та Адміністрації президента.

Інакше давайте оберемо прем'єром Ігоря Валерійовича. Тоді принаймні буде зрозуміло, що уряд та влада — це одна і та ж особа.

Також можна призначити туди Ріната Ахметова, Миколу Мартиненка, Сергія Льовочкіна, Андрія Іванчука, Ігоря Кононенка та Олега Свинарчука. Не треба буде вибудовувати схеми втілення ідей олігархів. Вони придумали — вони реалізували.

Шалена економія часу та грошей на утримання “камікадзе”. Черговий Майдан знатиме, до кого приходити, коли станеться остаточний колапс.

Існує думка, що олігархат зацікавлений у створенні сильної держави.

Мовляв, найбільш коштовні активи вони вже розібрали, і тепер настав час захистити і примножити своє майно. Найкращий спосіб це зробити — влаштувати в Україні державу, у якій панує закон. Тоді прийде якийсь феєричний західний інвестор, і активи почнуть коштувати набагато дорожче.

Ідея добра, але на практиці не працює. Україна вже лежить в руїнах, уже втратила Крим і Донбас, проте групи впливу продовжують “пиляти” напівмертве тіло.

Навесні 2015 року це може закінчитися чимось жахливим, але ці хлопці не думають про найгірше. Мабуть, вони вважають, що встигнуть втекти. Вони “пиляють”, а “плебсом” нехай займаються призначені ними “камікадзе”. Ситуація навколо ПАТ “Укрнафта” — яскрава ілюстрація такого розподілу ролей.

У червні 2014 року Міністерство енергетики та вугільної промисловості визначило Українську універсальну біржу переможцем конкурсу з проведення аукціонів для реалізації нафтопродуктів. Продаж енергетичних ресурсів через аукціон є обов'язковим, якщо контрольний пакет компанії належить державі.

Однак в липні “Укрнафта” реалізувала майже 314 тис тонн сирої нафти через іншу структуру — Українську міжбанківську валютну біржу. Експерти зауважили, що УМВБ — давній партнер “Привату”, а тому підіграє Коломойському на торгах.

На підтвердження цього Генпрокуратура звинуватила службових осіб біржі в незаконному зменшенню ціни на продукцію, через що “Укрнафта” недоотримала понад 640 млн грн. Нарешті були порушені кримінальні провадження за фактом завдання збитків державі. “Приват” тут же показав зуби.

Наступного дня після “наїзду” відомства Віталія Яреми правління “Укрнафти” “окремо попередило” посадових осіб Міненерговугілля про відповідальність.

“Іншою важливою причиною конфлікту стали подальші намагання Міністра (Юрія Продана. — ЕП) захистити результат корупційних дій особистою участю у судових засіданнях. Саме ці факти повинні стати належним об'єктом прокурорського реагування”, — заявили у прес-службі “Укрнафти”.

В серпні у підконтрольних “Привату” ЗМІ з'явилася чергова тирада від керівництва нафтового монополіста на адресу уряду. Міністра Продана та його радника Дроздова звинуватили в лобіюванні інтересів приватних бізнес-структур.

Паралельно конфлікт розгорнувся на судовому рівні. На початку вересня тиск “Привату” досягнув апогею. Доходило до комічних випадків. “Укрнафта” звернулася до ГПУ з вимогою притягнути до відповідальності посадових осіб Мінекономрозвитку, які порушили судову заборону у цій справі.

Позиція “Укрнафти” чітка: компанія захищається у рамках правового поля. Це улюблений маневр “Привату”: заплутати справу в судах і перетворити її на абсурд.

Хто правий, а хто ні — мусить з'ясувати Генпрокуратура. Проте вже зараз очевидно: державні органи надто слабкі, щоб повстати проти Коломойського.

Принаймні через те, що поки підконтрольна Петру Порошенку силова лінія атакує олігарха, урядова лінія контролюється кількома олігархами, серед яких найбільш виразними є інтереси Коломойського та Ахметова.

“Конфлікт між Міненерговугілля та ПАТ “Укрнафта”, контрольний пакет акцій якого належить державі, негативно вплине на інвестиційну привабливість України”, — вважає керівник асоціації “Біржові та електронні майданчики” Олег Падалка.

Якщо “державні” підприємства нехтують директивами профільного міністерства, з цією владою усе зрозуміло. Уряд звинувачує посадових осіб державної компанії у порушені законів. Державна компанія звинувачує урядовців у тому самому. У цей же час уряд укладає “джентльменську угоду” з Коломойським. Welcome to Ukraine.

“Конфлікт шкодить капіталізації “Укрнафти” і створює ризики для інвестиційної привабливості інших активів “Нафтогазу”, зокрема, “Укргазвидобування”, — підкреслив експерт аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

“Приват” таки “продавив” Кабмін. Втім, чи могло бути інакше? У пересічного українця складається враження, нібито Арсеній Яценюк боровся з олігархом за державні гроші. Однак це маячня.

16 жовтня набула чинності постанова уряду, яка визначила порядок продажу нафтопродуктів. Тепер біржу для проведення аукціону визначатиме продавець.

За повідомленням преси, 30 жовтня на УМВБ відбувся черговий аукціон з продажу сирої нафти і газового конденсату “Укрнафти” вартістю 4,07 млрд грн.

Кому і за якою ціною — поки що невідомо. Учасники ринку говорять, що нафта знову пішла на користь підставних структур “Привату” з непоганою знижкою. Отже, державі знову завдано збиток. Це при тому, що голова наглядової ради “Укрнафти” — начебто не людина Коломойського.

Справді, давайте оберемо Ігоря Валерійовича прем'єром. Це буде просто, зрозуміло і завжди з величезним почуттям гумору. Вся країна буде радо дивитися виступи голови уряду і, можливо, навіть пробачить прем'єру власне зубожіння.

Гліб КАНЄВСЬКИЙ, Сергій ЛЯМЕЦЬ