Чому Україні не вистачає газу до кінця зими

Після засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО) 24 січня, його учасники заспокоювали населення. Серед інших заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма відзвітував, що ситуація в енергетиці знаходиться під контролем.

“Що стосується ситуації з газом, вона абсолютно контрольована. Рівень запасу практично складає 12 млрд кубів. По динаміці споживання наявних запасів є достатньо до завершення опалювального сезону, щоб задовільнити всіх без виключення споживачів газу”, — заявив Шурма.

БізнесЦензор розбирався, наскільки контрольована “ситуація з газом”?

Причини газової кризи

Осінньо-зимовий період 2021/22 (ОЗП) років видався скрутним для України і всієї Європи через найдорожчу вартість природного газу за всю історію.

Причинами високих цін став збіг багатьох факторів. Основні серед них такі:

1. відновлення світової економіки після обмежень у зв'язку з пандемією;

2. скорочення видобутку вугілля в Китаї в 2020 році у зв'язку із COVID-19 і його нестача в 2021, що призвело до збільшення споживання газу;

3. жарке літо 2021 року і відсутність вітру на Балтиці, що призвело до скорочення виробітку електроенергії ВЕС та збільшення споживання газу тепловими електростанціями;

4. посуха в Латинській Америці, що призвело до зменшення виробітку електроенергії ГЕС та збільшення споживання газу для її виробництва;

5. деструктивні дії Газпрому, який не став збільшувати постачання газу в Європу, хоч і мав ресурс.

Все це призвело до того, що в жовтні 2021 року ціна газу доходила до $2000 за тисячу кубів. При тому, що в 2020 році ціна була низькою і доходила до $150 за тисячу кубів.

В цих умовах Україні було важко створити великі запаси ресурсу у підземних сховищах газу (ПСГ) і постійно докуповувати газ. В ОЗП країна увійшла із запасом 18,7 млрд кубів у сховищах.

Такі запаси були створені, більшою мірою, за рахунок імпорту в 2019 — 2020 роках, коли газ був дешевим. З ОЗП 2020/21 країна вийшла із порівняно високим рівнем заповнення ПСГ. А протягом 2021 року у сховища було закачано лише 3 млрд кубів.

Якщо брати попередні роки, це не найнижчий показник запасів. Але цього разу проблему посилила нестача вугілля на складах теплових електростанцій. Країна увійшла в ОЗП із запасами вугілля на рівні 850 тис. тон. Хоча у минулі роки цей показник завжди був більше 2 млн тон.

В разі нестачі вугілля для генерації електроенергії, його має замінити природний газ.

Баланс газу

На рік Україна споживає близько 30 млрд кубів газу, з яких 20 видобуває сама. В ОЗП країна споживає близько 130-140 млн кубів газу на добу. Пікове споживання за останні 5 років складало 200 млн кубів газу на добу.

Україна може отримувати газ із трьох джерел: власний видобуток, імпорт та ПСГ. Власний видобуток складає близько 55 млн кубів на добу. ПСГ на максимумі заповнення можуть видавати 250 млн кубів. Коли вже вичерпані — до 90 млн кубів на добу.

Обсяг імпорту залежить від наявності транзиту газу з РФ до Європи. Теоретично, можна викупати весь обсяг транзиту, який в січні складає близько 50 млн кубів на добу.

Втім, Газпром може в будь-яку мить припинити транзит. Якщо при цьому він оплатить мінімальну потужність прокачки — 109 млн кубів на добу — це не порушуватиме умови транзитного договору.

Щодо фізичного транзиту, він можливий в обсязі до 35 млн кубів на добу зі Словаччини та Угорщини.

Таким чином, головним фактором проходження ОЗП 2021/22 буде наявність природного газу в ПСГ.

Скільки активного газу в ПСГ

Згідно даних оператора ПСГ Укртрансгазу, що входить в Групу Нафтогаз, у 2022 рік Україна увійшла із запасами 13,5 млрд кубів газу в ПСГ. Але весь цей обсяг використати неможливо.

По-перше, в ПСГ 4,66 млрд кубів — так званий “буферний газ”. Теоретично його можна викачати. Але лише один раз. Якщо “підняти” буферний газ методом його витіснення азотом, використовувати ПСГ після цього буде вже неможливо.

Ще 1,4 млрд кубів — газ, що закупив Оператор ГТС (ОГТСУ) ще в 2020 році для технологічних потреб — спалювати на компресорних станціях для здійснення прокачки транзитного газу.

Якщо його відібрати, ОГТСУ повинен буде закупити газ на ринку. Але для цього в нього немає коштів. Бо в грудні 2021 року за рішенням уряду ОГТСУ передав Нафтогазу 27 млрд грн.

Ці гроші, які дорівнюють прибутку ОГТСУ за 2021 рік, були передані в рахунок оплати ГТС, яка була передана від Уктрансгазу Оператору ГТС наприкінці 2019 року.

ОГТСУ має віддати Нафтогазу ще 20 млрд грн, щоб закрити договір купівлі-продажу ГТС. Щоб не змушувати Оператора залучати кредит, було вирішено, що ОГТСУ віддаватиме половину своєї виручки протягом наступного року — близько 1,5 млрд грн щомісячно.

Іншими словами, ліквідності у ОГТСУ для закупівлі газу не залишилось.

Ще 0,5 млрд кубів в ПСГ — газ нерезидентів (0,3 млрд кубів на останню декаду січня). Це ресурс компаній, які оплатили послугу зберігання газу оператору ПСГ.

Довіра до цього ринку будувалась два роки і ґрунтувалась на гарантіях щодо повернення ресурсу в будь-який момент. Якщо цей газ буде використано, Укртрансгаз надовго втратить можливість заробляти на послузі зі зберігання газу.

Таким чином, з 13,5 млрд кубів, які були в ПСГ на початку січня, активного газу — 9,1 млрд кубів. 2 млрд з цього обсягу не можна чіпати, бо це призведе до величезних проблем в майбутньому.

Чому Нафтогаз не імпортує газ

З жовтня 2021 року країна майже не імпортувала природний газ. Функцію із забезпечення країною газом завжди брала на себе НАК “Нафтогаз України”, яка належить уряду.

Нафтогаз видобуває близько 70% газу в країні — 13,67 млрд кубів газу в 2021 році. Компанія забезпечує дешевим газом газом населення та підприємства Теплокомуненерго (ТКЕ).

Передбачалось, що Нафтогаз отримав від ОГТСУ мільярд доларів саме для того, щоб імпортувати газ. Але із жовтня 2021 року до цього часу імпорту не відбувалось.

З однієї сторони, в інтерв'ю наприкінці грудня 2021 року голова правління Нафтогазу Юрій Вітренко заявив, що чекає зниження ціни газу навесні 2022 року. Тому і не закуповує його — щоб не витрачати кошти національної компанії, переплачуючи високу ціну.

З іншого боку протягом 2021 року з Нафтогазу вимивалась ліквідність в державний бюджет. Так, компанія із квітня постачала газ для потреб населення за зниженими цінами, згідно пакету “річний”.

Річні контракти були підписані в квітні 2021 року по 7,4 — 8,2 грн/куб в той час, як ринкова ціна газу із жовтня 2021 року була на рівні 30 — 40 грн/куб.

Вже осінню Нафтогаз був змушений підписати відповідні договори з підприємствами ТКЕ для постачання їм газу по 7,42 грн/куб. А також підписати меморандум з підприємствами бюджетної і комунальних сфер для постачання їм газу по 13,66 грн/куб.

В той же час, рента на видобуток природного газу в Україні обраховується в залежності від імпортних цін на газ. Вона складає 29% для покладів глибиною до 5 км, 14% для покладів глибше 5 км і 12% для нових свердловин, пробурених починаючи з січня 2018 року.

Згідно Податковому Кодексу (ст. 252.8), базою оподаткування для газу може бути середня імпортна ціна, або ціна за якою платник ренти продав газ в рамках покладених на нього спеціальних обов'язків (ПСО).

Втім, ПСО в Україні для населення не діє з квітня 2020 року, а для ТКЕ — з квітня 2021 року.

Таким чином, базою оподаткування для Нафтогазу стала висока імпортна ціна. В той час як він продавав більшу частину ресурсу за низькими “соціальними” цінами.

Рента “вимила” в бюджет велику частку ліквідності Нафтогазу. До того ж, в 2021 році Нафтогаз сплатив 3 млрд грн податку на додану вартість за газ, який був імпортований з РФ ще в 2015 році.

Відтак, грошей для імпорту у державного монополіста обмаль.

Фактор облагзів

Ще одна велика проблема в газовій сфері — борги операторів газорозподільчих мереж (оператори ГРМ, облгази) за так звані “небаланси” перед Оператором ГТС.

Згідно останнього повідомлення ОГТСУ наприкінці листопада 2021 року, облгази заборгували йому 12,5 млрд грн. З них 7,4 млрд грн — оператори ГРМ групи РГК Дмитра Фірташа.

Чому утворюються ці борги? Оператори ГРМ витрачають близько мільярда кубів газу на рік на виробничо-технологічні витрати (ВТВ). Цей ресурс вони мають купити за рахунок коштів, закладених в тариф на розподіл.

Втім, в тариф була закладена ціна газу на рівні 7 грн/куб, а ринкова ціна газу осінню досягла 30 грн/куб. Крім того, частина облгазів свідомо не платять ОГТСУ за небаланси.

Така сама ситуація склалась і в 2022 році. В листопаді на засіданні Ради нацбезпеки обговорювалась можливість покласти на Нафтогаз обов'язки продавати облгазам газ для ВТВ за пільговою ціною 7,42 грн/куб, щоб не підвищувати тариф на розподіл для населення.

Втім голова правління Нафтогазу Юрій Вітренко зміг вмовити Офіс президента не робити цього. В результаті, і тариф на розподіл не був підвищений, і пільгового газу для ВТВ ніхто не продавав.

На фоні вимивання ліквідності ОГТСУ на користь Нафтогазу і ймовірного відбору його газу для технологічних потреб, нарощування боргів облгазами може призвести до банкрутства Оператора ГТС.

“Якщо у нас продовжиться непередбачений відтік коштів — збільшення обсягів небалансів облгазів — то наша компанія опиниться в дуже скрутному фінансовому становищі”, — жалівся директор Оператора ГТС Сергій Макогон в інтерв'ю БЦ в грудні 2021 року.

Банкрутство Оператора ГТС збільшує ризики припинення транзиту газу Газпромом по території України.

Що робити

За оцінками спостерігачів, до кінця ОЗП 2021/22 Україні потрібно докупити близько 2 млрд кубів газу. Інакше є ризики є його нестачі за низьких температур.

Що робити? По перше, мінімізувати використання природного газу для генерації електроенергії. Для цього уряд використовує потужності АЕС на максимумі. З 15 атомних енергоблоків працюють 14. Щоправда 25 січня два з них вийшли в аварійний ремонт.

По-друге, не дивлячись на високі ціни потрібен імпорт газу. В уряді була ідея зобов'язати імпортувати газ приватні газовидобувні компанії в розмірі 10% від їх видобутку.

Логіка в тому, що за існуючих цін вони отримують надприбутки. То, принаймні, могли б фізично завести газ в Україну без будь-яких зобов'язань. Тобто, з можливістю перепродати його по ринкових цінах.

В 2021 році приватні компанії видобули 5 млрд кубів газу. Відповідно, за три перших місяці 2022 року вони б могли закупити 120 млн кубів — 10% від видобутку за відповідний період. Не дуже багато. Але і ця ідея не була підтримана.

Тому залишається сподіватись на теплу погоду до кінця ОЗП і відсутність форс-мажорів в енергетиці

Сергій ГОЛОВНЬОВ