Чому “Слуги народу” хочуть ввести податок на Google та Facebook

Шість депутатів від “Слуги народу”, на чолі з головою Податкового комітету Данилом Гетманцевим, та ще один нардеп з ОПЗЖ зареєстрували в Верховній раді законопроект про оподаткування податком на додану вартість електронних послуг, які нерезиденти надають українцям та території України.

Якщо законопроект буде прийнятий Радою, то платні послуги Google, Facebook, Adobe, Microsoft, Apple та інших можуть подорожчати на 20%.

Про які послуги йде мова? Про таргетовану рекламу у Facebook, або контекстну в Google та YouTube, про підписку на ліцензію продуктів Adobe, чи Apple, або ж про підписку на Netflix.

Це другий законопроект Гетманцева про оподаткування ПДВ електронних послуг міжнародних корпорацій в Україні. Перший він зареєстрував в грудні 2019 року.

Тоді його ініціатива не знайшла належної підтримки, тож нардеп вирішив спробувати ще раз, заручившись голосами кількох своїх колег.

Як нардепи обґрунтовують свою ініціативу?

Розвиток технологій дозволяє компаніям, які надають електронні послуги, масштабуватися на різних континентах без обов'язкової фізичної присутність на конкретному ринку.

Фактично такі компанії, без відкриття представництва в певній країні, можуть надавати свої послуги. Відповідно ці компаній працюють в Україні без відповідного оподаткування.

Наразі електронні послуги, які міжнародні корпорації-нерезиденти надають в Україні юридичним особам, оподатковуються ПДВ через механізм делегування обов’язку сплати ПДВ (не залежно, чи зареєстровані вони платниками ПДВ).

Водночас електронні послуги, які нерезиденти надають фізичним особам, податком на додану вартість не оподатковуються.

В результаті, державний бюджет недотримує доходи, а компанії резиденти, які також надають електронні послуги, знаходяться в нерівних умовах, оскільки вони зобов'язані сплачувати ПДВ.

Водночас введення ПДВ на електронні послуги міжнародними корпораціями — звичайна практика в інших країнах.

До 2015 року в Європейському союзі ПДВ з електронних послуг сплачувався за місцем реєстрації компанії. Це дозволяло компаніям мінімізувати податок, реєструючись у країнах, де застосовувалася низька ставка ПДВ або послуги взагалі звільнялися від оподаткування.

Через це в ЄС змінили правила оподаткування електронних послуг — з місця реєстрації компанії на місце споживання послуг. Окрім того, була розроблена спеціальна система MOSS (Mini One Stop Shop), яка дозволила компаніям декларувати та сплачувати ПДВ у країні споживання послуги без реєстрації платником ПДВ в загальному порядку.

Ця модель оподаткування ПДВ електронних послуг за місце їхнього споживання стала прототипом для інших країні. Росія ввела подібне оподаткування в 2017 році. З того часу надходження ПДВ до бюджету з електронних послуг нерезидентів зросло з 9,4 млрд руб — в 2017 році до 12 млрд руб — у першому кварталі 2019 року. 70% суми припало на найбільші IT компанії.

Як в Україні хочуть ввести ПДВ на платні послуги Google, Apple, Facebook та ін?

Законопроект уточнює визначення “нерезидента, який надає електронні послуги в Україні” — це компанія, який не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам електронні послуги.

А також формує перелік електронних послуг, які мають обкладатися ПДВ. До них належать:

Фотобанки, підписки на онлайн видання та бібліотеки з електронними книгами, підписка на аудіо та відео сервіси типу spotyfi або Netflix, онлайн ігри, азартні ігри; доступ до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних ресурсів; доступ до хмарних сховищ для розміщення; програмне забезпечення та оновлення до нього; надання рекламних послуг в інтернеті та мобільних додатках.

Сюди не відносяться послуги, які замовляються через інтернет, але постачаються поза його межами, програмне забезпечення на фізичних носіях, консультації по електронній пошті, послуги з надання доступу по мережі.

Також пропонується визначити місце постачання електронних послуг нерезидентами.

Зокрема, місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг. Це місце визначатиметься:

Для ФОПа — за місцем реєстрації такого отримувача як суб'єкта господарювання;

Для фізичної особи визначатиметься за допомогою інформації про місцезнаходження отримувача послуг, отриманих платником податку в процесі надання послуг (за кодом країни на SIM картці; місцезнаходженням провайдера, послугами якого користувався одержувач послуги; місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP; місцезнаходженням банку чи іншої фінустанови, у якому відкритий рахунок, через який здійснюється оплата електронної послуги; відомостями про місце проживання, наданими отримувачем електронної послуги).

Факт постачання електронної послуги нерезидентом підтверджуватиметься документом про їх оплату, в тому числі електронний.

Міжнародні корпорації, які постачають електронні послуги на території України, повинні будуть зареєструватися в Державній податковій службі платниками податку на додану вартість та подавати спрощену податкову декларацію.

Якщо електронні послуги постачаються через посередника, то він також буде змушений зареєструватися платником ПДВ.

Заяву про реєстрацію платником ПДВ нерезидент має подавати, якщо за попередній рік ним було надано електронних послуг на суму більше 1 млн грн. Якщо обсяг наданих електронних послуг не дотягує до цього порогу, то нерезидент може добровільно подати заяву про реєстрацію.

За відсутність реєстрації платником ПДВ в Україні таку міжнародну корпорацію буде чекати штраф в розмірі 100% вартості наданих нею електронних послуг.

Реєстрація платника ПДВ нерезидентом буде скасована якщо компанія протягом чотирьох податкових періодів (квартали) не подає спрощених податкових декларацій, або подає такі декларації, які свідчать про відсутність постачання електронних послуг.

Ставка ПДВ встановлюється на рівні 20%, яка включатиметься у вартість послуг. Відповідно варто очікувати зростання цін на подібні електронні послуги. Базою оподаткування буде ціна електронних послуг.

Нерезиденти оплачуватимуть податок у валюті.

Водночас пропонується виключити зобов'язання для юросіб, ФОПів та фізосіб, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, сплачувати ПДВ за власний рахунок.

Введення ПДВ на електронні послуги міжнародних корпорації збільшить ціни на них, оскільки цей податок вони перекладуть на споживачів. Відповідно нам доведеться платити більше. З другої сторони — зростуть надходження до бюджету.

Юрій ВІННІЧУК