Чим обернеться спокуса боротися за “подвійний” мандат

І фракції провладної більшості, і опозиція заперечують наміри вносити поправки до нового виборчого закону, жодного законопроекту про це у профільних комітетах не зареєстровано. Проте не виключено, що це станеться через суперечливість деяких норм закону.

Поки що ж від більшості і опозиції лише лунають взаємні звинувачення у потаємних намірах змінити закон, за яким обиратиметься парламент у жовтні 2012 року.

Взаємна недовіра

“Фракція Партії регіонів не має ані бажання, ані намірів переглядати виборчий закон. Ми досягли головних своїх цілей: підвищення прохідного бар’єра для партій до п'яти відсотків, змішана виборча система і неучасть у виборах блоків. Усе інше запропонувала меншість, і ми навіть не вникали у те, що вони пропонували”, — сказав bbc.ua заступник голови фракції Вадим Колесниченко.

“Опозиція півтора місяці заявляла, що домоглася ухвалення чудового закону, — додає Вадим Колесниченко. — Сьогодні вони говорять про те, що закон треба переглядати. Мабуть, це велика політтехнологічна гра з метою викликати у суспільстві невпевненість, щоб була дискусія і щоб потім можна було оскаржити будь-які результати виборів, хоча б у психологічному і моральному сенсі”.

“Чинний закон — далекий від ідеального. Проте будь-які спроби вдосконалити закон закінчаться його погіршенням. Більшість у Раді вони сьогодні мають, і тому можуть провести через парламент будь-що, аби лише домогтися перемоги на виборах”, — сказав bbc.ua депутат фракції НУНС Юрій Ключковський.

Про бажання правлячої партії змінювати закон говорять і експерти.

“І навіть є формальний привід, за який можна зачепитися: Клацнути рекомендації ПАРЄ. Асамблея рекомендувала, зокрема, знизити прохідний бар'єр і дозволити участь у виборах партійних блоків. Тобто, під приводом виконання рекомендацій ПАРЄ, під цю “шапку” можна просунути інші зміни, що дозволятимуть коригувати результати виборів на свою користь”, — сказав bbc.ua політтехнолог, директор компанії “GMT group” Анатолій Луценко.

Один кандидат боротиметься за два мандати?

Наразі усі ці заяви виглядають як припущення і плітки, породжені взаємною недовірою опозиції і влади.

Але одна норма виборчого закону, як виглядає, таки потребуватиме уточнень і офіційних коментарів.

Про те, що кандидат у депутати може балотуватися одночасно і за партійним списком, і в одномандатному округу, а за результатами виборів обрати мандат мажоритарного депутата. Таким чином, партійний список розширюватиметься за рахунок інших кандидатів.

У такій нормі зацікавлені як опозиція, так і провладна більшість. Досвід виборчих кампаній доводить, що найбільш рейтингові представники політичних партій балотуватимуться і в окрузі, і “тягтимуть” партійний список.

Політтехнолог Анатолій Луценко каже, що включення цієї норми до закону було компенсацією опозиційним силам за те, що вони погодилися на позбавлення права брати участь у виборах блокам партій. Водночас, він каже, що збереження цієї норми є важливою і для Партії регіонів, рейтинг якої знизився, а значить, за партійним списком регіонали можуть отримати менше, ніж очікували.

У Партії регіонів запевняють, що на сьогодні не ставлять під сумнів норму закону про “подвійне” балотування.

Однак стосовно правомірності балотуватися за списком і боротися за мандат самостійно вже сперечаються навіть юристи.

Думки розділилися між тими, хто вважає, що балотуватися і в окрузі, і за списком, — неконституційно, бо ще у 1998 році Конституційний суд ухвалив відповідне рішення.

Представник президента у Конституційному суді Олена Лукаш каже, що існує й інше тлумачення поважних юристів — про те, що рішення суду ухвалювалося, коли діяв інший виборчий закон, а тому воно не поширюється на новий закон про вибори.

“Це питання є дискусійним як серед політичних еліт, так і серед юристів. […] Тому було б, на мою думку, цікаво отримати відповідь на це питання саме в Конституційному суді України”, — сказала “Інтерфаксу” Олена Лукаш.

Про необхідність повторного рішення Конституційного суду говорить і один із авторів виборчих законів, депутат фракції НУНС Юрій Ключковський.

Особисто він вважає, що дозвіл балотуватися і за списком, і в мажоритарному окрузі — це неконституційно.

“Як на мене, то це неконституційно, оскільки означає, що людина бореться, фактично, за одержання двох мандатів в одному органі”, — сказав Юрій Ключковський в інтерв'ю bbc.ua.

Проте депутат погоджується із тим, що рішення Конституційного суду 1998 року стосувалося іншого виборчого закону, саме тому, вважає він, варто було би одержати окреме рішення суду.
Наслідки після виборів

Юридична дискусія насправді має серйозні політичні наслідки.

По-перше, опозиція побоюється, що у разі, як Конституційний суд таки ухвалить рішення про те, що норма про одночасне балотування — неконституційна, це може стати підставою для перегляду інших норма закону.

“Мене насторожує те, що голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов вже сказав, що у випадку рішення суду потрібна буде імплементація цього рішення і перегляд закону у Верховній Раді. Але це не так, бо після рішення Конституційного суду та чи інша норма закону вважається нечинною і все, імплементація не потрібна”, — каже Юрій Ключковський.

Олександр Єфремов дійсно нещодавно заявив, що, у разі рішення Конституційного суду, слід буде оновити виборчий закон.

“Ми зобов'язані будемо тоді виконати рішення Конституційного суду. У моєму розумінні, автоматично ніяка норма в закон не потрапляє. Ми будемо зобов'язані внести зміни до закону”, — сказав Олександр Єфремов журналістам.

Проте “імплементація”, на думку опозиційних фракцій, може означати також і перегляд норм закону, на які раніше Клацнути більшість погодилася на вимогу опозиції.

Але є іще одна причина, через яку відповідь на суперечливу ситуацію Конституційний суд має дати якомога швидше.

Бо якщо однозначного тлумачення норми закону не буде, після парламентських виборів це може стати підставою для звернення до Конституційного суду вже з іншим поданням — про визнання результатів виборів недійсними через норму закону про право на “подвійний” мандат.

Світлана ДОРОШ