Чим люба подруга Ющенка не вгодила прокуратурі

Сьогодні стало відомо, що найближча соратниця третього президента України Віктора Ющенко та екс-глава Київської ОДА Віра Ульянченко оголошена в розшук. На думку слідчих Генпрокуратури вона може бути причетна до незаконного заволодіння мисливськими угіддями “Сухолуччя”. Так це чи ні — встановить подальше розслідування та суд. Але зараз гучний початок розшуку Ульянченко більше нагадує показуху, яка має створити ілюзію, що в країні йде масштабний відлов корупціонерів не тільки з “нинішніх”, але й з “колишніх”.

Відповідно до офіційного повідомлення Генпрокуратури Віра Ульянченко є лише однією з підозрюваних у справі про незаконне захоплення земель “Сухолуччя”. Іншими “героями” цієї історіє є колишній президент Віктор Янукович, екс-директор Дніпровсько-Тетерівського держлісгоспу Микола Гордійчук, екс-помічнику прем'єра (Віктора Януковича) Микола Коломієць, екс-директор ТОВ “Дом Лесника” Юрій Булава, директор ТОВ “Київуніверсалсервіс” Василь Гулик та один з керівників цієї ж організації Олександр Файніцький. Вірогідна ж провина Ульянченко, очевидно, полягає в тому, що вона будучи керівником Київської ОДА сприяла незаконному заволодінню більше 17 га мисливських угідь вартістю в понад 22 млн. грн.

Земельні махінації оточення Віктора Януковича — тема відома, і те, що життєво-мисливський простір колишнього глави держави захоплювався та розширювався незаконними методами — сумнівів немає. Цілком вірогідно, що мали до цього причетність і представники попередніх владних команд, в тому числі і Віра Ульянченко. Але який результат мають дії Генпрокуратури відносно цієї відомої дами з оточення Ющенка зараз? З точки зору правосуддя — нульовий. Є повідомлення про відкриття кримінального провадження та оголошення в розшук. Однак, слід самої Ульянченко, за даними СБУ, зник ще в червні цього року. Тобто екс-губернатор Київщини давно знала, що під неї “копають” і встигли втекти. Але, очевидно, для ГПУ є важливим сам піар на тому, що представники старої влади також потрапляють під караючий меч правосуддя. Мовляв, недоторканних для нас не існує.

Проте, де-факто, цей спектакль не більше, ніж створення інформаційного шуму, який має продемонструвати бурхливу діяльність Генпрокуратури на полі боротьби з корупцією. Адже люди втомилися, що їм постійно говорять про полювання на хабарників, обіцяють гучні посадки, а результату, як не було, так і немає. Тому ГПУ вирішила прикрити свою бездіяльність новими гучними прізвищами. І Ульянченко лише одне з них. Інші приклади такої імітації діяльності — це нещодавнє затримання при отриманні хабара керівника Державної служби зайнятості (ДСЗ) Ярослава Кашуби, колишнього начальника головного управління МВС в Одесі Олега Макухи, чиновників з головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області та інші приклади. І те, що цих посадовцыв спіймали на гарячому, ще нічого не означає. Картинка відзнята, людям кинули інформаційну кістку і на цьому все може закінчитись.

Про це свідчить і досвід колишнього керівника Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського. Нагадаємо, що цей чиновник був пафосно затриманий правоохоронцями в прямому ефірі і просто на засіданні уряду в березні цього року. Однак, невдовзі він вийшов з-під арешту під заставу в 1,2 млн. грн. А ще через два місяці Бочковський почав судове оскарження свого звільнення, але про це головні борці з корупцією в уряді та ГПУ виборцям розповідати, звичайно ж, не будуть.

Дмитрий БУКОВСКИЙ