Чи порушиться монополія “Дтек”

Влітку 2012 року перший віце-прем'єр Валерій Хорошковський досить неочікувано заявив, що експорт електроенергії збитковий для України, тому уряд планує або змінити правила гри, або взагалі відмовитися від експорту.

Проте дивною ця заява є лише для тих, хто не в повній мірі володіє інформацією про сучасні реалії даного ринку.

Коли у 2011 році за тиждень до проведення аукціону з доступу до експортних потужностей “раптово” змінилися його умови, стало зрозуміло, що стоїть завдання монополізувати цей напрямок. А там, де монополія, там, як відомо, і надприбутки.

Чому експорт збитковий? Ринок електроенергії — яскравий приклад того, як доступ до влади можна конвертувати в десятки мільйонів доларів чистого доходу.

Загалом, в Україні ринок організований за моделлю “єдиного пулу”. Існує одне підприємство, яке скуповує всю електрику від виробників за різними цінами, не до кінця зрозумілим чином формує ціну продажу і продає весь струм постачальникам. Ті продають його споживачам, в тому числі — населенню.

Формально, це підприємство державне. Неформально ж його контролює група компаній “Дтек” Ріната Ахметова. Це дозволяє їй перекладати товар з однієї кишені в іншу та отримувати від цього максимум дивідендів.

Яскравий приклад — практика непрозорого перехресного субсидування споживачів, коли одна категорія споживачів отримує електричну енергію дешевше, ніж інша.

За неофіційними даними, частка обсягу дотацій на ринку становить 25% від вартості оптової ціни ринку. Оптова ціна в серпні становила 60,4 копійки за 1кВт-г. Однак навіть поверхневий аналіз свідчить про кілька цікавих фактів.

Зокрема, сьогодні кіловат електроенергії для населення в середньому коштує 28 копійок. Як звітує ДП “Енергоринок”, таких споживачів — 25%. В той же час 60% виробленої в державі електроенергії від атомних та гідростанцій “Енергоринок” скуповує за ціною, меншою за 21 копійку.

Виникає запитання: кого субсидують “Енергоринок” та НКРЕ і за чий рахунок?

Аналогічна ситуація з експортом.

(Справді, у 2010 році Ахметов свідомо пішов на збиткову для себе операцію, щоб отримати виняткове право на експорт електроенергії. Він погодився купувати в Україні електроенергію дорожче, ніж продавав за кордон. Так він позбувся конкурентів, зокрема, державної “Укрінтеренерго”. Зараз саме “Дтек” контролює цей напрямок, як і весь ринок електроенергії. — ЕП).

Сьогодні електрична енергія продається на експорт без врахування непрозорих дотацій, тобто за собівартістю і дешевше, ніж для всіх споживачів в Україні. І прибуток “Дтек” від експорту формується шляхом збільшення відпускної ціни на струм для промислових споживачів.

Очевидно, що в подальшому ця ціна закладається в собівартість продукції, яку в свою чергу споживає населення. Але хіба це когось хвилює?

Отже, у різкому зростанні експорту електроенергії нема жодної несподіванки. Ми є свідками роботи за “схемою”, яка дозволяє заробляти надприбутки без надзусиль.

Саме тому буде цікаво поспостерігати за черговим аукціоном з доступу до експортних потужностей, який планується восени. Він повинен відповісти на питання, чи з'явиться на цьому ринку хоча б мінімальна конкуренція.

Іван НАДЕЇН, голова Комітету енергетичної незалежності України