Чи хотіли звільнити Клименка? Частина друга, “конвертаційна”

Тепер наведемо факт другий, який описує реальні причини звільнення.

Нагадаємо, наймолодший в історії керівник ДПС вважається “другом Сім'ї”. До недавніх пір здавалося, що його позиції на цій посаді є непорушними. Частково це підтверджується і тим, що він отримав карт-бланш на здійснення “наїздів” на дуже значущих людей — таких, як Дмитро Фірташ та Юрій Іванющенко.

Проте в кінці березня нам стало відомо, що крісло під ним захиталося. Ось тільки почуті нами версії про те, що саме причиною невдоволення роботою Клименко, виявилися неповними.

Так, неважливі результати мають місце. Наприклад, приріст контрольованих Держподатслужбою доходів у першому кварталі поточного року порівняно з першим кварталом минулого склав лише 5,2%. Це явно не відповідає передвиборчим апетитам Президента в питанні реалізації соціальних ініціатив, та й просто зростанню економіки з урахуванням інфляції.

При цьому, надходження “внутрішнього” ПДВ практично не збільшуються. А зростання збору податку на прибуток пояснюється продовженням зростання переплат і протизаконними діями самих податківців.

Наприклад, посадовці відмовляють платникам податків у праві включати в поточні витрати збитки минулих років. А у Запоріжжі вже близько року взагалі не видають свідоцтва платника ПДВ. Ну просто не дають. Завдяки цьому найбільші платники цього податку втрачають право на отримання податкового кредиту.

Нарешті, ліквідувати заборгованість з відшкодування ПДВ (саме ліквідувати, а не “заховати”) Клименко теж не вдається. Безумовно, все описане могло б послужити офіційною підставою для звільнення.

Так само має місце масовий перехід “донецьких” на керівні посади у Податковій, що інколи призводить до порушення антикорупційного законодавства, не кажучи вже про надання житла без черги для “потрібних” людей. Про це читайте у першій частині цього матеріалу.

Проте, як розповіло нам джерело в Адміністрації президента, реальні причини невдоволення Клименко лежать у дещо іншій площині.

Чиновник зазначив, що основних претензій до глави Державної податкової служби дві: нездатність взяти під контроль гігантську машину Державної податкової служби з усіма супутніми фінансовими потоками, а також боротьба інтересів, процвітаюча на ниві “обналічки”.

Перша проблема Олександра Клименко яскраво проявляється в особистих відносинах з найближчими соратниками. За словами чиновника, перший заступник голови — начальник податкової міліції Андрій Головач — слабо рахується з керівником, і грає свою гру. Йому це робити дозволяє власна близькість до “Сім'ї”.

А заступник голови Андрій Ігнатов, відчувши, що у шефа не все в порядку, взявся за розробку альтернативної системи оподаткування, підключивши до цієї роботи більшу частину своїх підшефних департаментів і ряд наукових установ. Мабуть, розрахунок був таким: якщо Клименко не зможе втриматися на своїй посаді, то напрацювання, пов'язані з масштабним переворотом в системі оподаткування, повинні були стати своєрідним портфоліо Ігнатьєва на кастингу за вибором нового головного податківця.

Це традиційна поведінка для людей, що займають такі посади. Нагадаємо, що свого часу ходили чутки про таку саму поведінку самого Клименка щодо його тодішнього шефа Віталія Захарченка. А ось через розроблення нових підходів в оподаткуванні рухався віце-прем'єр Сергій Тігіпко, але вже щодо свого шефа — прем'єра Миколи Азарова.

“Сертифіковані конверти”

Друга проблема, можливо, є ще більш серйозною для Клименка, оскільки пов'язана з фінансовою опорою чинної влади. І ось, цю фінансову опору вирішено переробити на ходу, незадовго до виборів.

З приходом “донецьких” до влади в країні почала роботу так звана “держпрограма”. Відповідно до неї, продовжити роботу мали право тільки вбудовані в цю програму конвертаційні центри, кожен з яких спирається на “сертифіковані” площадки зі скупки податкового кредиту, своїх правильних “транзитерів”, фізосіб-підприємців і так далі.

Всіх інших давно і запросто “зачистили”. Інколи в Україні все ж знаходяться сміливці, які наважуються відкрити власний “конверт”. Але їх швидко зачиняють правоохоронці, які згодом звітують про викриття конвертацій них центрів. Зокрема, розповідають, що сумно відома “Розетка” працювала саме з такими, “несертифікованими” конвертувальниками.

Так вже склалося, що своїх “операторів” в “держпрограмі” має не лише Державна пожаткова служба, а й, наприклад, Генпрокуратура та МВС (благо нинішній міністр в своє крісло не з неба звалився, а перейшов з Податкової). Зрозуміло, що нинішньому главі Держподатслужби ситуація, коли за такий цікавим процесом стежать “сім няньок”, не дуже подобається.

Подейкують, що він почав ініціювати перебудову цієї системи, щоб встановити єдиного (ясна річ, підконтрольного йому) адміністратора “держпрограми”. Згідно з цим задумом, “оператори” повинні припинити працювати через свої підприємства і почати працювати через підприємства, надані адміністратором.

Передбачалося, що нова система почне працювати вже з квітня. Для підкріплення цієї ініціативи податківці отримали вказівки “чмирити” ряд підприємств, що працювали через фірми, підконтрольні колегам із правоохоронних відомств. Крім того, всі отримали вказівку призупинити роботу, оскільки питання про переформатування роботи “держпрограми” нібито вже вирішене.

Зрозуміло, все це не могло знайти і не знайшло розуміння з іншої сторони. В результаті, нова система з квітня все ж таки не запрацювала. А ось пан Клименко отримав кілька зовсім недружньо налаштованих колег у владі. Які, власне, і лобіювали заміну неадекватного, з їх точки зору, керівника Державної податкової служби.

На даний момент конфлікт вдалося зам'яти. З чуток, пан Клименко отримав наганяй чи то на Банковій, чи на Інститутській (там розташований НБУ). Але чи відмовився він від ідеї консолідувати під собою все “конвертаційні” фінансові потоки? Перед виборами цю ідею можна подати в красивій обгортці.

Наприклад, реформу можна аргументувати тим, що єдиний контроль дозволить зібрати і передати наверх набагато більше, ніж діюча система.

Андрій ВИШИНСЬКИЙ