Чиї гаманці спустошать “теплі кредити”

Нові тарифи на житлово-комунальні послуги шокували українців.

Ще б пак, такий удар по гаманцях!

І це ж іще за тепло ми не платили. А що буде восени, коли похолоднішає, а в оселях увімкнуть батареї? Боюсь, це вже буде не шок, а колапс для психіки.

Про гаманці я не кажу — з них нові ціни на тепло виметуть усе.

Вихід із ситуації кожен бачить по-своєму.

Одні — сумлінні платники — вже зараз економлять на всьому, аби тільки розплатитися взимку за опалення.

Інші притьмом біжать оформляти субсидії.

Треті збираються взагалі “забити” на плату за житлово-комунальні послуги.

А четверті думають, як зменшити споживання енергоносіїв, утеплити свій дім чи поставити енергоефективне обладнання.

Якраз останнім держава простягає руку допомоги у вигляді компенсації частини витрат на утеплення будинків, аби зменшити споживання енергоресурсів. Цю програму кредитування запроваджує Держенергоефективності спільно з Ощадбанком. Ось як це виглядає за версією голови відомства Сергія Савчука.

— Ця компенсація дуже прозора. Кошти віддаємо через банки, а вони зараховують їх на рахунки ОСББ або населення. Якщо, наприклад, ОСББ вирішить встановити індивідуальний теплопункт, разом з роботами це коштуватиме приблизно 300 тис грн. Сорок відсотків з них ми відразу зможемо відшкодувати.

Для реалізації програми уряд у 2015 році виділив 344 млн грн. Таким чином, у банку можна взяти кредити на придбання лічильників тепла, енергозберігаючих склопакетів, теплонасосів та індивідуальних теплопунктів. Їх виробляють в Україні.

Власники приватних будинків можуть брати від 1 тис грн до 50 тис грн кредиту терміном до 36 місяців. До 30% взятих коштів відшкодує держава.

Якщо захочуть утеплитися жителі багатоквартирних будинків, вони повинні створити ОСББ. Тоді вони зможуть взяти 20-30 тис грн на термін до 60 місяців. У цьому випадку державне відшкодування становитиме до 40% позичених коштів. Обов'язкова умова — повинен бути початковий внесок від 10% вартості товару.

Але чи насправді ці кредити такі вигідні? Адже банківські відсотки немалі — 25% плюс 3% комісії. Давайте порахуємо на прикладі індивідуального теплового пункту — ІТП, який може коштувати для ОСББ, умовно, 30 тис грн — 10% від 300 тис грн.

Їх люди мусять зібрати, перш ніж брати кредит. Беручи позику, слід сплатити 8 100 грн банківської комісії плюс 25% річних, за рік це 67 500 грн.

Утім, реально ця сума буде меншою, адже 120 тис грн відшкодує держава. Вона ці кошти перерахує в банк на погашення тіла кредиту. Але вже у перший місяць, якщо державна допомога не надійде притьмом, за кредитом доведеться сплатити 5 625 грн відсотків. Додамо 8 100 грн комісії і отримаємо 13 725 грн.

Ну, а далі — сплачувати проценти від суми, що залишилася. Вона буде меншою, однак віддавати банку чверть позиченого у вигляді відсотків — чи не надто жирно?

Тим, хто не звик рахувати кожну копійку, 13 725 грн здадуться незначною сумою. Але ж ці кошти збиратимуть з мешканців з невисокими доходами, для яких кожна сотня гривень життєво важлива. А ще серед мешканців є пенсіонери з невеликими пенсіями. Для них на вагу золота не те що сотня гривень — кожна копійка.

То ж чи не можна обійтися без кредитування, щоб державна компенсація йшла відразу на рахунок ОСББ? Тоді б не довелося платити банку зайвих грошей. Савчук каже, що в уряді шукали механізми в обхід кредиту, але не знайшли.

— Якби ми ці кошти “спустили” на місця, саме там вирішували б, кому і скільки дати компенсації. Це може спричинити зловживання, і така практика, на жаль, в Україні є. А завдяки нинішньому механізму людина, в якої не вистачає коштів на утеплення, йде в банк. Не обов'язково брати кредит на всю вартість обладнання.

За його словами, через місяць кредит можна повернути і далі не сплачувати відсотки. Це було компромісне рішення в рамках фінансових можливостей уряду і в рамках запобігання зловживанням, додає Савчук. От тільки “собака порився”, вочевидь, у словах чиновника, що можна через місяць кредит повернути.

Чи можна за такою ж схемою почати впроваджувати програму заміни газових котлів на електричні чи твердопаливні? Чи можна без банківського посередництва віддати людям суму державної допомоги на котел?

Голова Держенергоефективності відповів ствердно. Але якщо людина може зібрати потрібні кошти сама, то навіщо їй державна підтримка? Мова, підкреслив Савчук, тільки про тих, хто, крім кредитування, не має іншого виходу.

Те саме — з кредитами на енергозбереження. На практиці ж виходить, що у виграші лише ті, хто вже зібрав необхідну суму, Вочевидь, це ОСББ, де живуть небідні люди. Відразу після отримання державної допомоги вони погашають кредит і відбуваються “малим переляком”. “Бідні” ж будинки платитимуть банку довше.

В умовах, коли реальна вартість споживчого кошика в рази перевищує суму прожиткового мінімуму, це задоволення недешеве. Навіть перспектива менше платити за тепло радує мало, якщо людина вже сьогодні стоїть перед вибором — нести до ОСББ кошти, які підуть на погашення відсотків, чи купити ліки.

Попит на такі кредити все ж є. За повідомленням Ощадбанку, на середину липня 2015 року відбувся плановий етап компенсації кредитів за урядовою програмою енергоефективності “Ощадний дім”. З держбюджету на поточні рахунки позичальників направлено понад 2,5 млн грн.

Це другий транш у 2015 році, що забезпечив відшкодування за 693 кредитами: 113 — на придбання енергозберігаючих матеріалів і 580 — на негазові котли. Компенсація за ними становить відповідно 609 901 грн та 1 933 222 грн.

Але “середня температура по лікарні” не відображає реального стану в окремих областях. Загалом ситуація в Україні така. У Херсонській, Миколаївській та Одеській областях взяли менш ніж по 1% від загального обсягу кредитних коштів.

Дніпропетровська, Волинська та Хмельницька області — по 2,2%. Тернопільська, Івано-Франківська, Сумська, Черкаська — по 4%. Київ та область — 7,8%. А ось Львівщина — майже 16%! Звідки таке бажання кредитуватися?

Тут треба подякувати місцевій владі: вона виділила власні кошти на погашення 20% банківського кредиту. Таким чином, люди сплачують лише 5%. Справді реальна допомога тим, хто не може відразу знайти кошти на утеплення.

Джерело oschadbank.ua. Натисніть для збільшення

Чому на Львівщині держпрограма популярніша в рази, ніж деінде?

“Є явище кумулятивного ефекту. Коли місцева влада покриває відсоткову ставку, громада отримує реальну вигоду. Програма має набагато більший потенціал, просто слід правильно використати обмежені бюджетні кошти”, — каже керівник житлово-комунальних програм громадської мережі “Опора” Тетяна Бойко.

Таким чином, і київська місцева влада, якщо захоче, зможе скерувати ситуацію у правильне русло. При цьому громаді не доведеться підтримувати банки у вигляді сплати “недитячих” процентів.

Зінаїда КУЦЕНКО