Бізнес на мандаті. Чиї інтереси обслуговують нові парламентарі?

Два місяці знадобилося апарату Верховної Ради України, щоби дати відповідь на запитання про кількість помічників народних депутатів в парламенті 2012-2014 років. Друк 470 сторінок із прізвищами апарат ВР оцінив у 585 гривень.

Отже, чиї зв’язки приховують списки помічників минулого VII скликання, і за які послуги колишніх консультантів працевлаштовують депутатами у парламент і міністрами в уряд Яценюка?

Майже третина вперше обраних депутатів нинішнього скликання знайомі із політичною кухнею парламенту часів президентства Януковича. Фактично 73 із 236 “нових” парламентарів були помічниками народних обранців у попередньому скликанні. В основному, це непублічні персони із близького оточення партійних лідерів, бізнес-партнери або ж професійні лобісти.

Усі без винятку партії комплектували свої передвиборчі партійні списки вправними помічниками.

Найбільше депутатів із досвідом роботи помічника — у президентській фракції. 26 нових депутатів партії Порошенка допомогали народним обранцям у минулому скликанні. Ще 23 екс-помічника до прохідної частини списку включив “Народний фронт”, 9 — “Радикальна партія Олега Ляшка”, 5 — “Батьківщина” і по одному у фракції “Опозиційний блок” та “Об'єднанні “Самопоміч”.

Так, наприклад, депутат Руслан Сидорович з партії мера Львова Садового у попередньому скликанні допомагав регіоналу Володимиру Пилипенку. Коментує цю неоднозначну сторінку своєї біографії він по-адвокатськи виважено: “Немає жодного конфлікту інтересів — до моїх обов’язків не входило абсолютно нічого, тому що це була посада на громадських засадах, яка випливала із нашого давнього особистого знайомства у юридичних колах”.

Сидорович і Пилипенко із різницею у три роки закінчили юридичний факультет ЛНУ імені Івана Франка, де і досі викладає Пилип Пилипенко — батько народного обранця від “Партії регіонів”, а за сумісництвом депутат Львівської облради від ВО “Свобода”.

У список одіозних знахідок переліку помічників VII скликання потрапила і молода депутатка від “Батьківщини” Альона Шкрум. Вона на платній основі допомогала комуністу Ігорю Алексєєву.

Цей факт із біографії 5-ого номеру передвиборчого списку лідер партії Юлія Тимошенко спростовує: “Зараз, на жаль, ми бачимо фальсифікацію документів для того, щоб дискредитувати наших депутатів. Я переконана, що Альона Шкрум та інші наші молоді депутати у помічниках таких одіозних фігур не працювали”, — із впевненістю заявила Тимошенко.

Натомість, 29-річна депутатка зізнається, що Алєксєєв єдиний, хто погодився працевлаштувати юриста без рангу держслужбовця: “Пан Алєксєєв тоді був першим заступником глави комітету у закордонних справах і запропонував мені посаду юриста. Я робила аналіз законопроектів і досвід цей тривав чотири місяці, якщо я не помиляюся. Потім я зрозуміла, що мій аналіз нічого не вирішує, тому я звільнилася”.

Утім є один факт, який ставить під сумнів випадковість зв’язків Альони Шкрум з комуністом — кілька скликань поспіль на громадських засадах Алєксєєва консультував і тато депутатки — Іван Шкрум. “Я про це не знала до вашої інформації”, — запевняє Шкрум.

До списку “нових депутатів”, які були помічниками у коаліції минулого скликання, увійшли 4 представники БПП.

Один із них Андрій Шинькович. Він не заперечує своїх зв’язків із бізнесменом Олександром Герегою, який входив до фракції ПР, був відомим кнопкодавом та голосував за “диктаторські закони” 16 січня.

“Я дійсно був його помічником — я цим горжусь! Щоб захистити компанію, у якій на той момент було 25 тисяч працівників, яку створив він (Олександр Герега — автор.) і пані Галина Федорівна Герега, він звичайно мав бути у конструктивній політичній силі, яка, на жаль, на сьогодні вже пішла, і про яку сьогодні ми чуємо більше погано, ніж хорошого”, — говорить Шинкович.

Доки Герега “захищав” “Епіцентр К” депутатським значком, Шинькович з жовтня 2012 і до обрання депутатом був заступником голови у цій же мережі будівельних магазинів. Представник фракції БПП не просто підтримує зв’язок із колишнім роботодавцем, а нині позафракційним депутатом, а й співпрацює із ним і у законотворчому процесі: “Ми разом написали 41 законопроект і продовжуємо працювати в комітетах, продовжуємо робити корисні справи”.

Один бізнес-інтерес на двох у Сергія Валентирова із фракії БПП та колишнього регіонала, а нині — представника депутатської групи “Воля народу” Олександра Пономарьова. До свого першого депутатського значка Валентиров був помічником того ж Пономарьова і за сумісництвом директором його компанії мастильних матеріалів “Торговий дім АГРІНОЛ”.

Аграрний сектор у парламенті лобіює ще один вперше обраний представник фракції БПП Олександр Бакуменко.

Голова ради директорів Асоціації “Союз птахівників України” та директор Асоціації “Союз птахівників України” мав посвідчення помічника на громадських засадах у представниці “Партії регіонів” і давньої знайомої — Катерини Ващук. Обоє були членами “Аграрної партії”.

“З Катериною Ващук ми знайомі з 96-ого року. Це вона мене запросила бути помічником, оскільки я очолював найбільшу асоціацію птахівників та комбікормщиків. Я готував аналітичні матеріали, у мене була можливість брати участь у роботі комітету, ну і плюс правильні законопроекти, які дозволяли розвивати аграрний бізнес. Професійно допомогав у питаннях, які стосуються розвитку АПК — чим і зараз успішно займаюся”, — говорить Бакуменко.

Ще один представник аграрного комплексу у парламенті — Віталій Гудзенко із БПП на момент обрання депутатом був головою правління ТОВ “Фермерський комплекс “Агро-Лідер-Україна”. Новоспечений нардеп разом із сином мали посвідчення помічників народного депутата від фракції “Партії регіонів” і представника фармацевтичного бізнесу Володимира Дудки.

“Для мене Дудка не одіозна фігура — абсолютно нормальний чоловік, фахівець, я б його взяв і до себе у помічники, але він відмовився”, — зізнається Гудзенко.

Цікаво, що, і Гудзенко, і Дудка до 2012 року були членами партії Сергія Тігіпка “Сильна Україна” — саме тоді їх політичні шляхи розійшлися. Дудка потрапив до парламенту від “Партії регіонів”, а Гудзенко — як позапартійний висуванець у минулому скликанні не пройшов.

У “Радикальну партію Олега Ляшка” загалом потрапили одразу 9 депутатів, які були помічниками у минулому скликанні. Шестеро з них допомогали самому лідеру партії Олегу Ляшку — Андрій Лозовий, Василь Амельченко, Віктор Вовк, Олексій Кириченко, Олег Купрієнко та Олексій Ленський.

Загалом у виборчий список “Радикальної партії” потрапили одразу 20 помічників Олега Ляшка.

Свій зв’язок із одіозним регіоналом та забудовником столиці Василем Хмельницьким “радикал” Віктор Галасюк воліє не коментувати.

Питання журналістів, про те, що саме його пов’язує його із Хмельницьким, Галасюк ігнорує. Однак, саме Галасюк був не лише помічником на громадських засадах у Хмельницького, але й працював першим віце-президентом у скандальному проекті регіонала “BIONIC Hill”.

“Радикал” Денис Силантьєв був помічником депутата від “Партії регіонів” у минулому скликанні: “Руслан Бадаєв підтримував мої соціальні проекти, і мені було потрібне посвідчення депутата, щоб я міг заходити у обласну раду чи мерію і переконувати далі, що потрібно просувати якісь певні соціальні проекти”.

Не забув про своїх помічників і колишній нардеп, а нині президент України. Чи не кожен із них має тепер тепле містечко. Навіть персональний охоронець Петра Олексійовича — Юрій Федоров, що мав посвідчення помічника на громадських засадах, нині не лише очолює службу безпеки президента України, а й обіймає посаду заступника начальника управління державної охорони.

Також серед помічників депутата 7-ого скликання Петра Порошенка на громадських засадах фігурує Володимир Петрович Гунчик — нинішній голова Волинської обласної державної адміністрації, у минулому — директор одного з підприємств, що входило до концерну ПАТ “Богдан Моторс”.

Володимир Федорчук зі списку помічників Порошенка нині отримав крісло заступника Міністра кабінету міністрів України, а Володимир Прокопів — заступника директора департаменту по контролю за використанням земель Державної інспекції сільського господарства.

Іван Мельничук та Ірина Фріз отримали депутатські мандати в складі Блоку Петра Порошенка. Людмилі Дараган і Людмилі Яценко доручили не менш відповідальну роботу — нині вони як помічниці допомагають Порошенку-молодшому.

Родичів до списку помічників Петро Порошенко не брав, утім не гребував ними “мінятися”.

Дружину Порошенка — Марину Анатоліївну взяв собі у помічниці на громадських засадах депутат-мажоритарник із Вінниці Григорій Заболотний, натомість Петро Олексійович взяв собі у помічники на платній основі сина депутата — Олега Григоровича Заболотного.

Шестеро екс-помічників Арсенія Яценюка отримали місця у прохідній частині списку “Народного фронту” — Олександр Дроздик, Віктор Єленський, Олена Колганова, Андрій Помазов, Дмитро Сторожук, Остап Семерак.

Ще двоє екс-помічників: Ганна Онищенко і Остап Семерак отримали посади міністрів в його уряді.

Одразу 9 екс-помічників Миколи Мартиненка мали честь потрапити до виборчого списку “Народного Фронту”. Більше того, четверо таки вибороли право носити депутатський значок — Олена Бойко, Ігор Гузь, Олена Ледовських і Дарина Ледовських. Щоправда, остання, після хвилі обурення у соціальних мережах її молодим віком, згодом відмовилася від мандату.

Після кар’єрного стрибка Олександра Турчинова деякі з його екс-помічників також пішли на підвищення.

Наприклад, екс-помічники Турчинова Олександр Сочка та Валерій Бабенко стали народними депутатами від “Народного фронту”, де “кривавий пастор” є одним із лідерів.

Цікаво, що в помічниках у Олександра Турчинова фігурував і такий собі Сергій Чеботар — колишній заступник міністра внутрішніх справ. Йому довелося звільнити своє крісло після того, як поряд з будівництвом, яке пов’язують з його родичами, напали на журналістів.

Отримав тепленьке містечко і Сергій Бугай. Згідно з інформації офіційного сайту урядового порталу, нині він працює у секретаріаті Кабінету міністрів України.

Найменше помічників у минулому скликанні мав Олександр Лавринович — одного. Депутатом йому довелося бути менше двох тижнів, утім і за цей короткий час Лавринович встиг оформити собі у помічники сина Максима.

Родичі у списках помічників — звична річ для кожного четвертого парламентаря 7-ого скликання. 110 депутатів мали серед помічників однофамільців. Найбільше їх було у Михайла Мироненка — 5!

Віталій Хомутиннік записав собі у помічники сестру, брата, батька і маму. Усіх — на громадських засадах.

Посвідчення помічника від батьків отримали: син Арсена Авакова — Олександр, діти Анатолія Гриценка — Олексій та Світлана, син Михайла Ланьо — Михайло. Помічницями у власних чоловіків були дружини Андрія Кожем'якіна та Юрія Стеця.

Дядько Арсенія Яценюка — Фадей Степанович записаний помічником відразу у двох депутатів від “Батьківщини” — Максима Бурбака і Миколи Федорчука.

Родичів за кошт держави оформили собі у помічники дванадцять народних обранців. Лише двоє з дюжини переобралися до парламенту — Юрій Вознюк із “Народного фронту” і Геннадій Ткачук із БПП.

Схоже, не прогавив можливості влаштувати родича на перспективну посаду помічника депутата і колишній керівник апарату Верховної Ради — Валентин Зайчук. Його син працював у Сергія Клюєва, якого нині розшукують правоохоронні органи України.

Незважаючи на високий соціальний запит на нові обличчя у владі, фактично, третина вперше обраних депутатів є сателітами вже бувалих народних обранців.

Протягом багатьох років, за відсутності соціальних ліфтів Верховна Рада була і часто залишається закритим клубом для своїх: своїх помічників, бізнес-партнерів, друзів та родичів, де “нові” депутати — “бувалі” помічники, а посвідчення помічника лише у наближених до партійної верхівки.

Є виключення, але вони не стали правилом. І замкнене коло кланової української політики можливо розірвати лише повним перезавантаженням влади на вимогу суспільства.

Тетяна КОЗИРЄВА, Олександр ГУМЕНЮК