Заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма в інтервʼю Forbes анонсував ухвалення нової податкової моделі, яку назвали “10—10—10”: 10% — податок на прибуток, 10% — ПДФО та 10% — ПДВ. Що думають про ініціативу ОП бізнес, депутати, урядовці, економісти та президент Зеленський
Нова податкова модель, що має робочу назву “10—10—10”, передбачає податок у розмірі 10% на прибуток, ПДФО та ПДВ, а також скасування ЄСВ і встановлення воєнного збору на рівні 3%, розповів у інтервʼю Forbes заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. “Ми хочемо створити модель, яка дасть змогу Україні бути конкурентною з податкової точки зору, зокрема й для глобального бізнесу”, — додав він.
Запровадження такої низької ставки на ключові податки країни водночас передбачає повне скасування всіх пільг і посилення відповідальності за порушення податкового законодавства.
Наприклад, пропонується надавати доступ податковій до інформації про банківські рахунки для запобігання ухиленню від сплати податків. Крім того, через скасування ЄСВ Пенсійний фонд має фінансуватися із держбюджету.
За словами Шурми остаточного рішення ще немає, але він очікує, що нову податкову модель ухвалять за пів року.
Чи значить це, що вже невдовзі Україна дійсно проведе одну з найрадикальніших податкових реформ часів незалежності?
Що про “10—10—10” думають топпосадовці та Зеленський
“Я — великий прихильник таких радикальних податкових змін, причому вважаю, що їх, мабуть, треба робити зараз”, — сказав Forbes Шурма. Втім він визнає і ризики катастрофічного падіння доходів держбюджету. “Це дуже відповідальне рішення, тож ми маємо ухвалювати його, тільки коли досягнемо консенсусу”, — зазначив посадовець.
Наразі консенсусу немає. Проти радикалізму в податках у інтервʼю Forbes висловлювався міністр фінансів Сергій Марченко. Критикує такий підхід і очільник фінансово-податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
“Ті, хто пропонує зменшити оподаткування під час війни, мають подавати комплексні рішення, — сказав він. — Наразі це виглядає так, що люди пропонують підтримати бізнес за рахунок зниження пенсій, зарплат медикам і вчителям”.
Шурма поки не зміг заручитися підтримкою своєї ідеї навіть на рівні ОП, хоча й вона вже потрапляла на стіл до президента. Зеленському не вистачило конкретики та розрахунків щодо впливу на економіку, розповідає співрозмовник, близький до Банкової. “Президент сказав, що ідея сира”, — зазначає він. Поки не йдеться про те, щоб реформа наблизилася до реалізації, додає співрозмовник.
Шурма та економісти. Хто готував податкову реформу “10—10—10”
Над новою моделлю працювали команди Офісу президента на чолі з Ростиславом Шурмою, а також Міністерства економіки, зокрема за участі першого замміністра Дениса Кудіна.
Окрім цього, у розробці концепту брали участь: директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін, старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар та генеральний директор групи компаній Advanter Group Андрій Длигач.
Думка бізнесу зі списку Forbes
Попри те, що реформа “10—10—10” передбачає суттєве зниження податків, різне ставлення до цієї ідеї є навіть серед бізнесменів.
“Вважаю ставки чудовими, вони допоможуть бізнесу вийти з тіні”, — говорить засновник і керівник Ajax Systems Олександр Конотопський. Ідею підтримує і засновник UBC Group Ігор Гуменний. “Найкращий у Європі податковий клімат виділить Україну з-поміж інших юрисдикцій”, — переконаний він.
Що з цією ідеєю може бути не так? Головне побоювання підприємців — зниження ставок буде знівельовано збільшенням пресингу з боку фіскальних органів. Податки потрібно знижувати без жодних умов чи компенсацій, каже співзасновник “Нової Пошти” Володимир Поперешнюк.
“Головне питання — у відповідальності підприємства, — погоджується власник корпорації “Біосфера” Андрій Здесенко. — З нашими судами та правоохоронними органами така система може швидко перетворитися на каральний інструмент”.
Ризики для євроінтеграції
Інша суттєва проблема моделі “10—10—10” — такий підхід потенційно суперечить планам з євроінтеграції України, зазначає голова ради директорів аудиторської фірми “Аксьонова та партнери” Олена Макеєва.
Згідно з директивами ЄС, а також зобовʼязаннями країн, які долучаються до міжнародної ініціативи BEPS, мінімальні ставки ПДВ та податку на прибуток не можуть перевищувати 15%, уточнює провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.
“Зниження ставка ПДФО негативно впливає на доходи місцевих бюджетів, питання ЄСВ — взагалі питання не податкової, а пенсійної реформи”, — зазначає вона.
Автори реформи знайшли компенсатори, стверджує директор групи компаній Advanter Group Андрій Длигач, який бере участь у розробці концепту. Згідно розрахунків, які опублікував інший учасник “групи Шурми” Михайло Кухар, розрив між доходами та податками у перший рік реформи сягне 30—35% ВВП, тобто близько $50 млрд.
Як покривати цей розрив? “Якщо ефект буде саме таким, головний компенсатор втрат — міжнародна підтримка”, — побоюється Бетлій.
