Бюджет: яких олігархів і політиків профінансують українці у 2018 році

Після парламентської бюджетної ночі словосполучення “збалансований бюджет” можна впевнено назвати словом-паразитом урядовців.

Не втомлюючись запевняти громадськість з трибуни, що держбюджет-2018 є “бюджетом розвитку” і “повністю збалансований”, депутати та уряд легко розширювали видатки та погоджували непрораховані з точки зору фіскального ефекту податкові пільги.

Так, до другого читання доходи бюджету були збільшені на 36,6 млрд грн до 913,6 млрд грн, видатки — на 40,5 млрд грн до 988,6 млрд грн. Дефіцит зріс до 81,8 млрд грн.

Головна офіційна підстава такого коригування — зміна макропрогнозу. На початку грудня уряд уточнив прогноз щодо номінального ВВП на 2018 рік та збільшив до 9% показник інфляції.

На практиці бюджет традиційно став жертвою забаганок усіх політичних сил. Якими будуть його остаточні показники — стане зрозуміло після перерахунку, який здійснюється за результтами фінального голосування.

Не обійшлося тут і без конфліктів. Наприклад, між президентом та прем'єром, між окремими політичними силами, та навіть між аграрними мільярдерами. 

ЕП стежила за розвитком подій.

Електрокари Ляшка, Косюк-”спрощенець”, податкові пільги

Будь-який проект бюджету вноситься в парламент разом з необхідними для його реалізації змінами до Бюджетного та Податкового кодексів.

Цього разу голосування за зміни до Податкового кодексу (№6776-д) не обійшлося без жорсткого конфлікту між прем'єр-міністром та президентом. Це призвело до того, що за ключовий балансовий законопроект відносно дисципліновано, з орієнтацією на попередні домовленості, проголосували усі фракції, крім БПП.

Голова комітету з питань податкової політики Ніна Южаніна (БПП) утрималася від голосування за документ, який готував її комітет. Голова бюджетного комітету Андрій Павелко (БПП) його підтримав. Загалом фракція БПП проголосувала так: 68 — за, 43 — не голосували, 12 — утримались.

Як пояснив один з депутатів БПП у розмові з ЕП, Гройсман “підставив президента”. На фінальній стадії розгляду прем'єр попросив депутатів підтримати поправки Олега Ляшка про звільнення від оподаткування ПДВ та акцизом операцій з імпорту та оренди електромобілів на п'ять років.

Ще одна неузгоджена з членами фракції правка — звільнення від сплати ПДВ з березня 2018 року експорту сої, ріпаку та соняшнику.

“Це дасть змогу переробним підприємствам закумулювати прибуток, однак виробники цих культур втратять близько 9 млрд грн. (У тому числі через те, що не зможуть отримувати відшкодування ПДВ. — ЕП). Особливо погано буде виробникам ріпаку. Якщо соняшнику у нас переробляється близько 90%, то ріпаку — відсотків 15. Решту експортують у ЄС для виробництва біодизелю. Тепер їм це буде невигідно”, — пояснив у розмові з ЕП народний депутат Леонід Козаченко з фракції БПП.

ЕП писала, хто саме виграє від цієї правки. Найбільший вигодонабувач — це корпорація “Кернел” Андрія Веревського, в якій свою частку має і глава групи “Відродження” Віталій Хомутиннік. 

Президент в боргу не залишився.

Результат його невдоволення — проведення через Артура Герасимова поправки про обмеження пільг на імпорт електрокарів одним роком і неузгоджене з урядом збільшення видатків на оплату праці апарату Верховної Ради на 60 млн грн, Державному управлінню справами — на 26 млн грн, Кабміну — на 28,5 млн грн, Генпрокуратурі — на 400 млн грн, Національній академії наук — на 3 млн грн.

Про ключові податкові зміни та лінії протистоянь — далі.

Битва аграріїв. Уже не перший рік в рамках бюджетного процесу ведуть війни найбільші аграрні корпорації країни — згадуваний “Кернел” і “Миронівський хлібопродукт” Юрія Косюка, який дотується бюджетом.

Так, нардеп Дмитро Святаш, який представляє групу “Відродження” Хомутинніка, на засіданні комітету з питань податкової політики спочатку позбавив виробників курятини права бути платниками єдиного податку четвертої групи. Це удар по групі компаній “Миронівський хлібопродукт” Юрія Косюка.

За даними сайту Latifundist, частка компанії на ринку продукції птахівництва становить 61%. За січень-вересень 2017 року група отримала половину аграрної дотації на загальну суму 1,2 млрд грн.

“МХП входить до сотні великих платників податків за ПДФО та ЄСВ. Сальдо за ПДВ у компанії, швидше за все, мінусове (більше отримує ПДВ від держави, ніж платить. — ЕП), а податок на прибуток вона не платить взагалі”, — пояснювала у розмові з ЕП Ніна Южаніна.

Однак згодом запал Южаніної щодо позбавлення Косюка пільг спав. Виглядало це так. У ході голосування в сесійній залі Владислав Голуб “збив” поправку про позбавлення Косюка пільг. Депутат поставив її на підтвердження у залі, і зал її відхилив. Так сталося з багатьма іншими поправками.

Потім Южаніна більшість з них повернула, однак позбавляти птахівників пільг на цьому етапі чомусь передумала.

Паралельно депутати вирішили спрямувати 1,7 млрд грн на підтримку тваринництва. В результаті видатки на тваринництво у 2018 році зростуть до 4 млрд грн, і головним бенефіціаром депутати називають МХП.

Рента стане нижчою. Депутати ввели поняття “нова свердловина”. Це свердловина, буріння якої почалося після 1 січня 2018 року.

Для нових свердловин встановлені окремі ставки ренти на газ, 12% і 6%, залежно від глибини покладів: до 5 км чи понад 5 км. Пільгову ставку ренти для нових свердловин депутати погодилися не змінювати до 1 січня 2023 року.

Рента на газовий конденсат з 1 січня 2018 року знизиться із 45% до 29% та з 21% до 14% залежно від глибини покладів: до 5 км чи понад 5 км.

“Я пропонувала цей комплекс змін і минулого року, і цього року. Зростання видобутку газу відбувається завдяки вітчизняним підприємствам: 70% видобутого газу дає УГВ, на другому місці — “Укрнафта”, на третьому — приватні компанії”, — сказала у розмові з ЕП народний депутат Ольга Бєлькова.

За дев'ять місяців 2017 року, уточнила вона, видобуток газу зріс на 3,6%: “Укргавидобування” — плюс 3,9%, “Укрнафта” — мінус 12,9%, незалежні видобувники — плюс 5,2%. ”За 2017 рік жоден новий інвестор не прийшов. Встановлення зниженої ставки ренти на нові свердловини стимулюватиме прихід іноземних компаній”, — сказала народний депутат.

За її словами, у 2016 році Верховна Рада знизила ренту на нафту і залишила підвищену ставку на газовий конденсат. “У світі нема окремих ставок на нафту і конденсат. Їх або знаходять разом, або не знаходять. База оподаткування для нафти і конденсату — одна і та ж. Для інвесторів таке роздвоєння незрозуміле”, — пояснює народний депутат.

Депутати у кулуарах розповідали, що у 2016 році аналогічні поправки Бєлькової заблокував депутат з енергетичного комітету, прізвище якого починається і закінчується на “ко”.

Пільги всім. Депутати надали багато спеціальзованих пільг.

Зокрема, вони звільнили від оподаткування ПДВ операції з програмною продукцією, суб'єкти космічної галузі, поширили пільгову ставку ПДВ 7% на імпорт ліків, які входять до відповідних державних реєстрів, вилучили квас з підакцизних товарів, розширили випадки застосування нульової ставки акцизного податку при використанні речовин як компонентів для виробництва моторного пального, звільнили платників єдиного податку від сплати авансового внеску при виплаті дивідендів.

Великі будуть іншими. Змінилися критерії великих платників податків. Тепер великими будуть вважатися платники з річним доходом 50 млн євро або які сплатили податків на 500 тис євро.

Це поправка великого офісу платників податків ДФС. Вона пов'язана з економічними трендами. В останні роки кількість великих платників різко збільшилася, оскільки у підприємств зросли доходи через девальвацію гривні.

Акцизні марки стануть кольоровими. Верховна Рада не підтримала плани Мінфіну прив'язати акцизні ставки на сигарети до євро.

Акцизи на тютюн (специфіка) підвищаться у 2018 році на 29,7%. До 2025 року вони поступово зростатимуть на 20% до рівня, еквівалентного 90 євро за тис шт.

Акцизні марки для сигар та сигарил будуть відрізнятися за дизайном та кольором. Це дозволить ідентифікувати продукти Львівської тютюнової фабрики та інших тютюнових виробників. ЕП уже писала про можливе використання акцизних марок не за призначенням.

Суперечливі видатки

Збільшення видатків під час бюджетного процесу — традиційний спосіб отримати депутатські голоси на його підтримку, і 2017 рік не став винятком.

Депутати збільшили видатки на все — від соціальних статей та оборони до кіно і космосу.

Народні обранці направили додатково по 0,5 млрд грн на програму відновлення України та розвиток кіно, 0,9 млрд грн — на фонд регіонального розвитку, 0,8 млрд грн — на програми у сфері космосу, 1,2 млрд грн — на ветеринарні лікарні. На будівництво футбольних полів із штучним покриттям піде 0,37 млрд грн, на авіаційну техніку для МВС — 600 млн грн.

Видатки на субсидії та комунальні пільги збільшені до 71 млрд грн. Пільги фінансуватимуться з держбюджету, а не з місцевих бюджетів, як передбачалося раніше.

У розпал бюджетних переговорів кошти від спецконфіскату знову опинилися в центрі уваги народних обранців. Спецконфіскат — кошти Януковича, отримані злочинним шляхом. У 2018 році доходи від них заплановані на рівні 4,7 млрд грн.

Мінфін планує витратити їх на оборону — 2,7 млрд грн, Національну гвардію та Нацполіцію. Ще 2 млрд грн піде на ремонт доріг Дніпро — Царичанка — Кобеляки — Решетилівка, Харків — Охтирка та Житомир — Чернівці.

Однак видатки з коштів від спецконфіскату у 2018 році очікуються в більшому розмірі.

У липні депутати розподілили 11 млрд грн, але вони не були виділені. Мінфін притримав гроші з двох причин. Перша — неготовність нормативної бази для реалізації деяких програм. Друга — збереження коштів у бюджеті дозволяло протягом року скорочувати дефіцит бюджету.

Яскравий приклад — розподіл 4 млрд грн субвенції на сільську медицину на останньому засіданні уряду. Субвенція була затверджена у липні, а Кабмін розподілив її лише на своєму останньому засіданні, 6 грудня.

За три тижні грудня, що залишися до кінця року, регіони не встигнуть їх витратити, і ці гроші будуть перенесені на 2018 рік.

“Щоб почати витрачати ці кошти, потрібно мати методику формування спроможних медичних закладів, затвердити єдиний проект для створення 4 тис амбулаторій, визначитися з фінансуванням. Ця сума буде перенесена на наступний рік”, — пояснив ЕП виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.

Заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк у розмові з ЕП зазначив, що для використання цих коштів потрібно підготувати нормативно-правову базу, у тому числі спільний наказ Мінрегіону та МОЗ.

Заплановані на 2017 рік видатки на оборону з коштів спецконфіскату також переносяться на 2018 рік.

Такий підхід до розподілу цих грошей суперечить позиції МВФ. Він наполягав, аби цей ресурс був спрямований на погашення дефіциту бюджету.

Медреформу перевели в режим очікування

Медреформа відкладається. Як мінімум — на півроку. У бюджеті-2018 це виглядає так: видатки на первинну медичну допомогу зменшуються на 5,2 млрд грн, медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на цю ж суму збільшується.

За цим, на перший погляд, малозрозумілим фінансовим маневром ховається відстрочка медичної реформи на півроку. Це означає, що в першому півріччі 2018 року принцип фінансування охорони здоров'я буде таким, як зараз.

Причина — Національна служба здоров'я, яка повинна опікуватися фінансуванням цієї сфери з початку 2018 року, не запрацює. Річ у тім, що президент досі не підписав закон про медичні фінансові гарантії.

Попри це, в ході бюджетних дискусій МОЗ запропонувало ще одну новацію: з 2020 року включати у медичний тариф витрати на комунальні послуги. Ця ідея стосується лише комунальних підприємств.

“Аргумент міністерства: приватні медичні заклади платять і комунальні послуги, і податки, а комунальні заклади — тільки податки. Витрати на енергоносії їм компенсують місцеві бюджети. Несправедлива нерівність”, — пояснив Ковтонюк.

Мінфін проти такої зміни, оскільки хоче зберегти принцип співфінансування медичних комунальних закладів державним і місцевими бюджетами.

Як пояснив заступник міністра фінансів Сергій Марченко, для Мінфіну така ідея — це ризики збільшення навантаження на держбюджет. Імовірно, державі доведеться платити і за енергоносії, і за надані медичні послуги.

Бюджет чекають зміни

Бюджет-2018 буде змінюватися. Головна причина — плани уряду підвищити у 2018 році мінімальну зарплату з 3 200 грн до 4 100 грн. Коли це відбудеться — невідомо.

Міністр соціальної політики Андрій Рева у розмові з ЕП зазначив: “Є лист від президента до уряду, що підвищення мінімальної зарплати до 4 100 грн відбудеться за результатами перегляду бюджету за три квартали 2018 року. У разі наявності відповідних можливостей ми плануємо ухвалити таке рішення (про підвищення мінімільної зарплати з жовтня. — ЕП) за підсумками першого кварталу”.

Звідки ж з'являться “відповідні можливості”?

“Скільки у нас залишилося недетінізованої економіки? 35%. У 2016 році у нас був ФОП 584 млрд грн. Ми запланували, що у 2018 році він збільшиться на 82 млрд грн. Разом це 666 млрд грн. У травні ми переглянули цей показник у зв'язку з підвищенням мінімальної зарплати до 3 200 грн і написали 796 млрд грн. Разом це на 212 млрд грн більше.

Результат: якщо у нас з 10,5 млн 4 млн приватних підприємців і найманих працівників платили менше 3 200 грн, то зараз менше 3 200 грн платять 1,2 млн. Якщо ми їм піднімемо мінімальну зарплату до 4 100 грн, вони менше будуть отримувати? Ні. Вони знову заплатять більше. От вам і ресурс”, — пояснив міністр.

Втім, не виключено, що через перспективу виборів підвищення виявиться більшим. Олег Ляшко уже заявив, що “вимагає від уряду підвищення мінімальної зарплати з другого кварталу на рівні 4 300 грн”. Влада може піти на розширення соціальних видатків в обмін на голоси РП у сесійній залі за потрібні законопроекти.

Галина КАЛАЧОВА