Борг перед Китаєм, чорна діра в “Нафтогазі” та неринкові тарифи. Мінфін б'є на сполох щодо браку коштів

При щомісячних видатках 250-300 млрд грн Україна самостійно збирає у вигляді податків лише 80-100 млрд грн. Решту доводиться позичати на внутрішньому ринку і просити в міжнародних партнерів.

Проте навіть з цими доходами та видатками не все так просто.

У бюджет на 2023 рік не включені сотні мільярдів гривень компенсацій тарифів за газ та електроенергію, є потенційні збитки державних банків, виплати гарантованих державою боргів перед китайськими кредиторами. І це далеко не все. 

У розпорядженні ЕП опинився лист першого заступника міністра фінансів Дениса Улютіна Кабінету міністрів, у якому той попереджає про ключові ризики бюджету на 2023 рік.

Реалізація кожного з вказаних у листі ризиків може дестабілізувати бюджет і змусити уряд та Нацбанк знову вдаватися до “друку гривні”.

Нестабільна підтримка

Одним з ключових ризиків для бюджету, які бачать у Міністерстві фінансів, є несвоєчасне фінансування України партнерами або взагалі нестача коштів на ключові потреби держави.

Цей страх дуже предметний, адже проходити через подібну ситуацію вже доводилося в недалекому минулому.

У 2022 році, після початку російського вторгнення, уряд відчував гостру нестачу коштів. Податкові надходження були низькими, зокрема через велику кількість запроваджених пільг.

Водночас західні партнери, передусім ЄС та США, ще не встигли налагодити ритмічне виділення коштів українському бюджету. Через це протягом травня-червня 2022 року фінансувати державні видатки довелося Національному банку.

Наприклад, лише за червень НБУ надрукував понад 100 млрд грн для фінансування державних видатків, а загалом за 2022 рік обсяги емісії становили 400 млрд грн.

У Мінфіні вважають, що ризики повторення такого сценарію існують і у 2023 році, хоча в меморандумі з МВФ уряд і Нацбанк зобов’язалися більше не “друкувати гривню”.

Ці ризики можуть реалізуватися, якщо виникатимуть затримки в отриманні міжнародної підтримки.

“Недостатній обсяг коштів для фінансування дефіциту державного бюджету та для відновлення зруйнованої інфраструктури може мати економічні наслідки: додаткова грошова емісія, скорочення бюджетних витрат, споживання сектору загального державного управління, скорочення бюджетної підтримки бізнесу, що негативно вплине як на обсяги попиту в економіці, так і на обсяги виробництва, що додатково негативно вплине на динаміку цін”, — попереджає Улютін.

Китайський борг

У грудні 2012 року Державна продовольчо-зернова корпорація (ДПЗКУ) взяла в китайського Ексімбанку 1,5 млрд дол кредиту на постачання українського зерна до Піднебесної. Фінансовим гарантом за цією позикою виступив український уряд, тобто всі платники податків.

ДПЗКУ виявилася черговим збитковим держпідприємством, якому довелося допустити дефолт за своїми зобов'язаннями, а тягар обслуговування позики переклали на державний бюджет.

За місяць до вторгнення росіян уряду довелося виплатити китайцям за кредитом 2,5 млрд грн. Однак на цьому історія кредиту не закінчилася.

У 2022 році ДПЗКУ домовилася з китайським кредитором про перегляд умов кредитного договору. 21 грудня до нього внесли зміни в частині відтермінування відсоткових платежів на три роки.

Водночас у Мінфіні підкреслюють, що ДПЗКУ продовжує зазнавати збитків, тому існує висока ймовірність, що навіть після закінчення пільгового періоду державі, швидше за все, доведеться виконувати свої зобов'язання як гаранта і платити китайцям гроші з бюджету.

Навіть якщо підприємство виконає фінансовий план на 2023 рік, то отримає 197,4 млн дол збитків. “При цьому фінансовий план ДПЗКУ на 2023 рік та план заходів з виходу на беззбиткову діяльність відсутні”, — констатує Мінфін.

Судові війни за пенсії

Українську систему пенсійного забезпечення навряд чи можна назвати ефективною та справедливою. За даними Opendatabot, у першому кварталі 2023 року середня пенсія становила близько 5,2 тис грн на місяць.

Для багатьох пенсіонерів це стало приводом звертатися до судів та вимагати перерахунку. І у багатьох випадках Феміда ставала саме на бік позивачів, зобов’язуючи державу не просто виплачувати збільшений розмір пенсій, але й робити їх перерахунок за попередні періоди.

Лише стосовно військових пенсій заборгованість держави за рішеннями судів складає близько 22 млрд грн.

За підрахунками Міністерства фінансів, на 1 березня 2023 року за рішенням судів держава має виплатити 43,1 млрд грн у 333,4 тис програних справ.

У Мінфіні зазначають, що існують високі ризики, що сума заборгованості зросте, оскільки українські суди, зокрема Конституційний суд, можуть ухвалити нові рішення не на користь держави.

Наслідки екоциду

Інше джерело ризиків для державних фінансів — наслідки війни для екологічної ситуації в Україні.

Сума збитків, яку російська агресія завдала українському довкіллю станом на початок березня цього року оцінюється у 52 млрд дол.

Це означає не лише те, що у майбутньому державі потрібно буде витрачати чимало ресурсів на подолання наслідків російського екоциду, але й те, що податкові надходження з деяких територій можуть суттєво знизитися.

“Завдані довкіллю збитки матимуть тривалі економічні наслідки як для забруднених регіонів, так і доля країни в цілому, зокрема через втрати родючості земельних ресурсів та кліматичні зміни”, — вважають у Мінфіні.

Податкові пільги та приватизація

У Мінфіні констатують, що запроваджені на початку великої війни податкові пільги, зокрема щодо пального, коштували бюджету десятки та навіть сотні мільярдів гривень.

Так, за 2022 рік лише митними платежами бюджет недоотримав 179,4 млрд грн. У січні-лютому цього року — 25,2 млрд грн. Одна лише пільгова ставка ПДВ для пального торік обійшлася бюджету у 66,9 млрд грн. І це без урахування пального, придбаного для потреб армії.

Деякі пільги продовжують діяти, через що обсяги недоотриманих доходів бюджету зростатимуть.

У Мінфіні побоюються, що не зможуть залучити достатньо ресурсів на покриття дефіциту бюджету, який спричинили, зокрема, податкові пільги. У відомстві попереджають, що існує ризик недоотримати від приватизації близько 5,1 млрд грн із закладених у бюджет надходжень.

Збитки держбанків

Високим є й ризик того, що державі доведеться здійснювати додаткові видатки для докапіталізації своїх банків. Через війну чимало застав за кредитами знищено, а платоспроможність позичальників суттєво знизилася.

За розрахунками НБУ, частка непрацюючих кредитів може збільшитися на 30% всього кредитного портфеля банківської системи.

“Економічна нестабільність, спровокована російською агресією, також може суттєво вплинути на зростання обсягу витрат на підтримку банків державного сектору внаслідок реалізації кредитного ризику”, — відзначають у Мінфіні.

Борги за пільговими кредитами бізнесу

В умовах великої війни в Україні практично відсутнє кредитування. Найчастіше нові кредити видаються в межах державних програм, зокрема відомої “5-7-9”. Ці програми передбачають, що частину процентної ставки за кредитами держава компенсує з бюджету.

Однак через стрімке зростання відсоткових ставок за кредитами, видатки на компенсацію за ними у 2022 році суттєво зросли: із запланованих на минулий рік 3 млрд грн фактично за пільгові кредити бюджет заплатив 6,3 млрд грн. Ще близько 4,5 млрд грн становив борг держави перед банками за компенсацію ставок.

У Мінфіні висловлюють побоювання, що така ситуація може повторитися й у 2023 році. А щоб цього не сталося, там вже внесли низку змін до умов програми, виключивши з неї можливість рефінансувати позику під 0% річних.

“Нафтогаз” — від донора бюджету до “чорної діри”

У проєкті фінансового плану НАК “Нафтогаз” на 2023 рік закладено 327 млрд грн, які компанія хоче отримати з держбюджету. Левова частка коштів — компенсація так званого механізму ПСО, тобто виплата різниці між ринковими та пільговими тарифами на газ.

При цьому 116,5 млрд грн із загальної суми — непокриті доходами витрати, понесені ще у 2022 році. Минулого року Юрій Вітренко говорив, що утримувати низькі тарифи для населення планується коштами спецфонду, який мали наповнювати донори, однак на практиці рахунок знову виставили державі.

“В бюджеті на 2023 рік такі видатки не передбачені”, — наголошують в Мінфіні.

До того ж є у міністерства питання і до розрахунків компенсації за ПСО. Річ у тім, що при розрахунку собівартості газу та обсягу ПСО “Нафтогаз” використав наступні ціни:

“Укрнафти” — 71,6 тис грн за тисячу кубометрів (з ПДВ) при середньозваженій ціні на біржі у січні поточного року 33,6 тис грн за тисячу кубометрів (без ПДВ).

Імпортованого — 59,7 тис грн за тисячу кубометрів (без ПДВ), що вдвічі вище орієнтовної середньої ціни на нідерландському хабі TTF у січні.

Це при тому, що в наступні місяці спостерігалась тенденція зниження цін на блакитне паливо. Для прикладу, 26 квітня “Нафтогаз” почав купувати газ у приватних українських компаній на “Українській енергетичній біржі” де середньозважені ціни становили 10,7 тис грн за тисячу кубометрів (без ПДВ).

У Мінфіні наголошують, що надали зауваження до проєкту фінансового плану “Нафтогазу”, на що в компанії відповіли, що не вважають за доцільне вносити зміни.

Мораторій на підвищення тарифів

Ще один вагомий ризик, про який йдеться в листі — відсутність коштів для реалізації двох законів, якими запроваджено мораторій на підвищення тарифів на газ і тепло.

Цими рішеннями парламент на час дії воєнного стану та 6 місяців після нього заборонив підвищувати тарифи для населення на розподіл газу, тепло та гарячу воду, а також на газ.

Сума компенсації за законом, щодо обмеження підняття цін на газ становить 76 млрд грн, а на тепло та гарячу воду — 36 млрд грн. В бюджеті джерела відшкодування цих витрат відсутні.

“Соціальні” тарифи на електроенергію для населення

Окремий біль Мінфіну — низькі тарифи на електроенергію для населення. Напередодні уряд вчергове продовжив ПСО для населення до кінця травня, зберігши тим самим тарифи на рівні 1,44 грн та 1,68 грн за кВт-г в залежності від обсягів споживання.

Питання перегляду тарифів наразі активно обговорюється, однак фінального рішення досі немає.

За розрахунками Нацкомісії з тарифів, у разі збереження чинних тарифів для населення до кінця року, на їх компенсацію знадобиться 147,2 млрд грн. Зрозуміло, що в бюджеті таких коштів немає.

“Питання збалансованості учасників ринку, на яких покладено спеціальні обов’язки має вирішуватись за рахунок зміни механізму ПСО, зокрема шляхом перегляду тарифів”, — наголошують в Мінфіні.

“Енергоатом” та окупація Запорізької АЕС

Через скорочення виробництва та реалізації електроенергії, в тому числі через захоплення росіянами Запорізької АЕС, за оцінками “Енергоатома”, у поточному році компанія недоотримає 82,5 млрд грн.

Через це “Енергоатом” зменшить виплату податків та зборів у бюджет на 21 млрд грн. Ця сума — прямі втрати бюджету.

Крім того, у разі збереження чинних тарифів на електроенергію для населення до кінця року, дефіцит фінансових ресурсів оператора українських АЕС перевищить 60 млрд грн.

***

Відповідно до Бюджетного кодексу, після виявлення фіскальних ризиків Мінфін може надавати органам влади, яких ці ризики стосуються, обов'язкові для розгляду рекомендації. У відповідь він має отримувати інформацію про вжиті заходи та пропозиції того, як сам Мінфін може зменшити ці ризики.

Як відзначають у Міністерстві фінансів, більшість отриманих ними пропозицій від органів влади щодо мінімізації фіскальних ризиків стосувалися… виділення додаткових коштів з бюджету.

Іншими словами, аби мінімізувати недоотримання доходів чи можливе виникнення додаткових видатків бюджету в уряду просять збільшити ці ж видатки.

Чи піде на такий крок Міністерство фінансів в умовах тотального дефіциту грошей у казні — питання риторичне.