Більше $6 млрд експорту за рік. Як росте ІТ-сектор України

ІТ-індустрія — найактивніша галузь України, щороку вона зростає на 25-30%. В галузі працює 300 тис фахівців і попит на розробників перевищує пропозицію.

Україна є одним із найбільших експортерів ІТ-послуг в Європі. Експорт ІТ-послуг минулого року перевищив $6 млрд, галузь принесла країні понад 4% ВВП.

Асоціація IT Ukraine зробила дослідження українського ІТ-ринку. БізнесЦензор вибрав найголовніші тези з дослідження. Також, для повноти картини, ми додали розділ про зарплати ІТ-фахівців в Україні.

Як виглядає ІТ-ринок України

“Українська IT-галузь, стартувавши практично з нуля 25 років тому, перетворилася на високоінтелектуальну індустрію, де працює майже 300 тисяч фахівців і яка щороку зростає на 25-30%. Вже зараз вона вийшла на перше місце за обсягом експорту послуг (понад $6 млрд на рік) і принесла Україні понад 4% ВВП. Україна є одним із найбільших експортерів ІТ-послуг в Європі”, — пише у досліджені Костянтин Васюк, виконавчий директор асоціації ІТ Ukraine.

В 2021 році, за даними Держстату, в Україні діяло 8,7 тис. активних компаній, які зареєстровані з ІТ-КВЕДами. За експертними оцінками, кількість активно діючих ІТ-компаній в Україні становить більше 5 тис. В тому числі: 51% — сервісні компанії, 33% — сервісно-продуктові, 16% — продуктові. Кількість стартапів оцінюється в — 1,4 тис. компаній.

Штат переважної більшості ІТ-компаній, а саме 86%, — до 80 чоловік. Ще у 11% компаній працює від 80 до 200 чоловік.

Експорт ІТ-послуг

Експорт ІТ-послуг зростає швидше за експорт будь-яких інших товарів чи послуг.

Щороку експорт комп'ютерних послуг з України зростає на 27%. За останні чотири роки надходження від такого експорту зросли вдвічі.

В 2021 році Україна експортувала ІТ-продукту на $6,8 млрд, що на $1,8 млрд більше, ніж в 2020 році, або на $4,8 млрд більше, ніж в 2016 році.

В 2021 році частка ІТ-послуг в експорті всіх послуг становила 37%. В 2020 році частка ІТ в експорті послуг була на рівні 32,2%.

“В 2020 році ІТ-галузь забезпечила: в два рази більше експортної виручки, ніж газотранспортна система, у 1,5 рази більше експортної виручки, ніж машинобудування та близько чверті від експортної виручки агросектору”, — пишуть автори дослідження.

Основним ринком збуту комп'ютерних послуг з України є США, на їхню частку приходиться 40% експорту. В 2020 році українські компанії експортували до Штатів ІТ-послуг на $2 млрд.

На Велику Британію припадає 10% ІТ-експорту, або $500 млн в цифрах 2020 року. На третьому місці — Мальта ($304 млн), четвертому — Ізраїль ($238 млн). Замикає п'ятірку Кіпр з обсягом експорту — $205 млн.

У наступні чотири роки ІТ-галузь згенерує $37-44 млрд експортної виручки. За базовим сценарієм, у 2025 році експорт ІТ-послуг становите $14,9 млрд, а за позитивним — $16,3 млрд.

Трудовий ресурс

ІТ — найбільш динамічний сектор економіки України, кількість працівників тут щороку зростає на десятки тисяч. На кінець 2021 року в ІТ-галузі України працювало 285 тис спеціалістів. За рік кількість працівників в галузі зросла на 40 тис. чоловік. При цьому в 2017 році чисельність ІТ-працівників України оцінювалася в 157 тис. чоловік.

Більшість ІТ-працівників в Україні працевлаштована як фізичні-особи підприємці. В основному це третя група єдиного податку. На третій групі ФОП працівники сплачують 5% доходу та 22% ЄСВ від мінімальної заробітної плати. Компанії аргументують це тим, що ІТ часто передбачає проєктний характер робіт.

Водночас система ФОП допомагає сектору оптимізувати податки із зарплат. Так, у разі працевлаштування по трудовому договору, потрібно сплачувати 18% податку на доходи фізосіб (ПДФО), 1,5% військового збору, а роботодавцю — сплачувати за працівника 22% ЄСВ з повної суми зарплати.

В 2021 році з 285 тис. працівників ІТ-сектору, 230 тис були працевлаштовані як ФОП. За рік кількість ФОП в ІТ зросла на 40 тис. працівників — в 2020 році в Україні працювало 190 тис. ІТ-ФОПів.

В ІТ України три із чотирьох працівників — технічні спеціалісти. 80% знають англійську мову на середньому, або вище середнього, рівнях. Більше половини мають профільну технічну освіту, а 60% “айтівців” мають більше 3 років досвіду роботи.

“Значний попит на українські таланти зумовлений високим рівнем освіченості українців. За рейтингом освіченості ООН, Україна посідає 47 місце із 189 (між ОАЕ та Італією). Загалом, індекс освіченості України відповідає рівню розвинених країн. Типовий український IT-працівник має вищу, переважно технічну освіту, володіє англійською мовою на рівні не нижче Intermediate, має 2 та більше років досвіду”, — йдеться в дослідженні.

Зарплати

Згідно з іншим дослідженням, яке провів профільний портал DOU, друге півріччя 2021 було рекордним за рівнем зростання зарплат розробників, особливо це стосується досвідчених спеціалістів. DOU зібрав 8005 анкет про зарплати від розробників усіх рівнів: від Intern до Architect.

Медіанна зарплата архітекторів сягнула $6200, за півроку зросла на $500. Тімліди і техліди мають по $5000, тоді як сеньйор-спеціалісти — $4500. Ріст за півроку в обох також — на $500.

Медіанна мідлів — $2500 (+$300). Але за окремими напрямами й мовами вона вже досягла $3000. Джуніори — $900 (+$100), а інтерни — $400 (+$10).

Зарплати вказані в доларах США чистими, після сплати податків.

Медіанна зарплат — величина, яка ділить зарплати працівників на дві рівні частини: 50% оплачуються нижче за це значення і 50% — вище.

Найвищий рівень зарплат ІТ-працівників — Києві. Медіанна зарплата розробника у Києві та Львові зросла на $500 — $3800 і $3500 відповідно. Далі йдуть Одеса ($3300), Дніпро ($3200) та Харків ($3100).

Найнижча медіанна зарплата у Полтаві, Чернівцях, Луцьку, Житомирі — менше як $2400. Це може бути пов’язано з низькою кількістю сеньйор-спеціалістів у цих регіонах, йдеться в дослідженні DOU.

Податки

За останні 6 років фіскальні надходження від ІТ-індустрії зросли більш ніж втричі. У 2020 р. було сплачено податків і зборів на суму 17,2 млрд грн.

В 2021 році сума податків та зборів, сплачених ІТ-індустрією, зросла до 23,5 млрд грн, в тому числі: 10 млрд грн єдиного податку, 3,5 млрд грн ЄСВ за штатних співробітників, 3,2 млрд грн ЄСВ від ФОП, 2,9 млрд грн ПДВ, 2,1 млрд грн ПДФО та військового збору та 1,7 млрд грн податку на прибуток.

Інвестиції та поглинання

Щороку в українському ІТ-секторі укладається угод на $300—700 млн.

Більша частина — інвестиції та гранти для стартапів на ранніх етапах розвитку (Seed та Pre-seed). Так в 2020 році в секторі відбулося 188 венчурних угод на $534 млн.

В 2021 році відбулися три угоди з отриманням найбільших сум інвестицій. В серпні платформа для підтримки продажів та маркетингу People.ai отримала від інвесторів $100 млн, а в жовтні відбулося дві угоди — $200 млн отримав сервіс з допомоги написання текстів Grammarly, $650 млн на IPO залучила платформа для управління репозиторіями коду GitLab.

Окрім того, 2021 рік був знаковим на крупні поглинання українських ІТ-компаній. В березні японська Hitachi за $9,6 млрд придбала GlobalLogic з офісами в Україні. А в жовтні відбулося дві угоди: казахська Kaspi за $15 млн придбала платіжний сервіс portmone, водночас компанія VistaPrint за $85 млн придбала фотобанк DepositPhotos.

Освіта

Зі 1700 навчальних закладів України 150 пропонують програми рівня бакалаврату за ІТ-спеціальностями.

В Україні є кілька потужних центрів ІТ-освіти, які формують кластери компаній у своїх регіонах.

Найбільшу кількість випускників бакалаврів готує Київ — більше 5 тис на рік, за ним іде Харків — 2,6 тис. бакалаврів. Львів, Івано-Франківськ та Тернопіль випускають більше 2,8 тис бакалаврів на рік, Дніпро та Запоріжжя — 1700 бакалаврів, Одеса — 870, Вінниця — 500.

Загалом українські вищі навчальні заклади щороку випускають 16—17 тис. нових бакалаврів.

“Підвищений інтерес абітурієнтів до фаху та державне фінансування навчання призведуть до зростання кількості випускників до 23 тис. у 2025 р. У середньостроковій перспективі можливе зростання до 35 тис. випускників-бакалаврів через пік народжуваності у 2008—2013 рр”, — пояснюється в дослідженні ІТ-асоціації.

Продовження навчання на магістратурі обирають трохи більше половини випускників бакалаврату (54% у 2020 році).

Водночас попит на ІТ-спеціалістів — вищий, ніж пропозиція українських вишів. Тому з`являється ринок неформальної ІТ-освіти. Це платні курси для підвищення кваліфікації після державних навчальних закладів і навчання спеціалістів без ІТ-освіти.

Також ІТ-компанії створюють власні навчальні центри. 8 із 10 компаній фінансують освітні проєкти.

Неформальна корпоративна освіта готує 10—12 тис. нових ІТ-фахівців на рік. За прогнозами Асоціації, їхня кількість зросте до 20—25 тис. у найближчі роки.

Юрій ВІННІЧУК