“Блокада має тривати до звільнення Криму” — екс-віце-прем’єр АРК

Гості передачі “Ваша Свобода”: Андрій Сенченко, колишній віце-прем’єр уряду Автономної Республіки Крим; Ольга Скрипник, правозахисник.

Дмитро Шурхало: Учора кримськотатарські активісти разом з активістами кількох українських організацій розпочали блокаду на адміністративному кордону Кримського півострова з метою унеможливити завезення на півострів партій продовольства та товарів з України.

Послухаймо, що з приводу цієї акції, яка вчора розпочалася на адміністративному кордоні Криму, каже один з лідерів кримських татар, очільник Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Рефат Чубаров: Олігархами українськими, тими бандитами, які сьогодні управляють Кримом, з цих грошей замовляють людей, які репресують наших співвітчизників. Ми хочемо це припинити. Тут величезна ржа на тілі України! Тут величезні хабарі!

Кримські татари дійсно ще у тому році планували такі події, але ми не хотіли, щоб наших плечах російська армія увірвалася, власне, на материк України. Бо ця небезпека щодо прориву низки областей аж до Придністров’я або прориву до Каховки, щоб забезпечувати Крим дніпровською водою — такі плани не тільки існували, вони були реальні.

— Пане Сенченко, які Ваші враження від акції, яка вчора розпочалася на адміністративному кордоні? Наскільки вона на часі? Наскільки вона матиме ефект, наскільки прогнозованим є її ефект?

Андрій Сенченко (переклад): По-перше, на мій погляд, те, що зараз взяли на себе громадські активісти і Меджліс кримськотатарського народу, повинна була робити влада. Тому що насправді блокада Криму розпочалася набагато раніше, коли 1,5 роки тому не дали дніпровської вводи у Крим, потім закрили небо над Кримом, потім постановою Кабміну були зачинені кримські порти. І вперто не хотіли припиняти постачання товарів у Крим.

Навколо цього питання дуже багато інтересів. На цьому наживаються корупціонери як з української сторони, я маю на увазі на вільній території України, на цьому наживаються банди Аксьонова і на цьому наживаються російські корупціонери на Кубані, тому що частина товару йде транзитом на Кубань. Це дірка у тому числі і в митному кордоні України.

Був свого часу пролобійований і проплачений закон про вільну економічну зону “Крим”, який став якби правовою основою для цього всього свавілля. Те, що влада на все це дивилися більше року і не вживала жодних заходів, просто призвело до того, що люди самостійно прийняли рішення. І, на мій погляд, ця блокада має тривати до звільнення Криму.

Інше питання: якими силами? Я сподіваюся, що все ж таки будуть прийняті рішення на рівні держави, і влада візьме на себе подальше управління цією ситуацією з тим, щоб весь час цим не займався Меджліс.

— Наскільки я розумію, активісти, які ініціювали цю акцію, помірковано і реалістично оцінюють свої можливості і ефект від цієї акції. І їхні вимоги — це не стільки звільнення Криму, скільки припинення тиску на кримських татар, звільнення заарештованих кримських татар, крім них також і Олега Сенцова, а ще скасування заборони на в’їзд на півострів лідерам кримськотатарського народу.

Андрій Сенченко: Я вчора вночі говорив телефоном з Рефатом Чубаровим. І він підтвердив, що це не зовсім правильна оцінка їхніх слів.

Був свого часу пролобійований і проплачений закон про вільну економічну зону “Крим”, який став якби правовою основою для цього всього свавілля. Те, що влада на все це дивилися більше року і не вживала жодних заходів, просто призвело до того, що люди самостійно прийняли рішення. І, на мій погляд, ця блокада має тривати до звільнення Криму.

Інше питання: якими силами? Я сподіваюся, що все ж таки будуть прийняті рішення на рівні держави, і влада візьме на себе подальше управління цією ситуацією з тим, щоб весь час цим не займався Меджліс.

— Наскільки я розумію, активісти, які ініціювали цю акцію, помірковано і реалістично оцінюють свої можливості і ефект від цієї акції. І їхні вимоги — це не стільки звільнення Криму, скільки припинення тиску на кримських татар, звільнення заарештованих кримських татар, крім них також і Олега Сенцова, а ще скасування заборони на в’їзд на півострів лідерам кримськотатарського народу.

Андрій Сенченко: Я вчора вночі говорив телефоном з Рефатом Чубаровим. І він підтвердив, що це не зовсім правильна оцінка їхніх слів.

Справа в тому, що кримськотатарські лідери цією акцією не намагаються отримати “в’їзний квиток” у Крим для того, щоб потім щасливо жити на окупованій території. Ціль цієї акції все ж таки спонукати українську владу у тому числі системно займатися боротьбою за фактичне повернення Криму. Я не думаю, що ця акція завершиться за тиждень або ж за два, щоб ні у кого не було ілюзій. Громадськість там буде стояти до тих пір, допоки влада “не зустрінеться з мізками”, вибачте, і не вживе необхідних рішень, а також вже на рівні держави не зупинить це сороміцьке постачання товарів.

— Пані Скрипник, який ефект може бути від цієї акції?

Ольга Скрипник: По-перше, треба розуміти, що це не стільки громадська акція. Чому? Тому що вона організована народними депутатами. А народні депутати — це представники законодавчої влади. Тому здебільшого це все ж таки акція, яка організована також і владою за участю активістів. Так це буде більш правильно. Тому що ми знаємо, хто саме є організаторами.

— Це ж не виконавча влада.

Ольга Скрипник: Це законодавча влада.

Далі. Якщо ми говоримо про питання, що саме і які результати, тоді треба розуміти, які цілі ми ставимо перед собою. Тут мені не зовсім ясно. Тому що, якщо ми говоримо про питання вільної економічної зони, так званий закон, який був підписаний президентом України ще того вересня 2014 року, дійсно є зрадницький. Ну, щонайменше, по назві це зрозуміло. Що таке вільна економічна зона? Це якщо ми хочемо привабити інвестиції. Куди? На окуповану територію?! Це незрозуміло.

Так, це зрадницький, антиконституційний і дискримінаційний закон (про вільну економічну зону “Крим” — ред.). Наприклад, я, оскільки маю кримську прописку, тепер є нерезидентом, згідно саме цього закону. Не лише постанови НБУ.

Тому, якщо ми говоримо, що головна проблема — це саме закон про вільну економічну зону, то якраз нардепи, президент і таке інше і мають якраз відповідні правові механізми скасувати цей закон. І для цього, якщо ми говоримо, що це якраз представники БПП, що тоді є більшість у парламенті, є політична воля, у чому проблема скасувати цей закон тоді? Я не бачу, для чого тоді проводити громадську акцію?

Якщо треба актуалізувати питання, то гаразд, актуалізували ще раз. Хоча ми ще 22 серпня зверталися до президента України з проханням ветувати цей закон. Тоді необхідно, щоб був розроблений альтернативний законопроект, який подається якраз від нардепів.

— З нами зараз на зв’язку наш кореспондент Анастасія Москвичова, яка перебуває у “Чонгарі”, на адміністративному кордоні з Кримом.

Анастасіє, яка зараз ситуація у “Чонгарі”?

Анастасія Москвичов: Загалом у “Чонгарі” спокійно як і вчора, так і сьогодні. За весь день сьогоднішній приїхало аж дві фури. Вони приїхали ще вночі або дуже-дуже вранці, привезли картоплю. Вони їхали на Крим. Ми говорили з водіями фур. Вони казали, що вони простояли більше доби на “Каланчаку”, а потім повернулися сюди, а тут за домовленістю з власниками вантажу вони його вивантажили на базі, де знаходяться добровольці “Правого сектору”.

Крім того, сьогодні активістів у цивільному я тут,на “Чонгарі”, майже не бачу. В основному це бійці добровольчих батальйонів. Крім “Правого сектору”, є й “Айдар”, які були вчора, і “Самооборони”. Сьогодні приїхали бійці батальйону “Донбас”. Загалом тут табір укріплюється, привезли польову кухню, звели ще один намет — тепер їх два. В одному штаб, в іншому обіцяють зробити прес-центр.

— Вже відбулося припинення вантажних перевезень через адміністративний кордон, так?

Анастасія Москвичова: Власне, так. Тому що через “Чонгар” майже ніхто не їздить.

— А на інших пунктах Вам відомо? “Чаплинка”? “Каланчак”?

Анастасія Москвичова: За повідомленнями колег, на “Чаплинці” 114 фур було сьогодні вдень. Це в основному будматеріали, соки, овочі. Вони стоять і чекають, що скажуть їхні власники. Там присутній “Автомайдан” і кримськотатарські активісти. Приїжджали Семен Семенченко і Володимир Парасюк. Крім того Семенченко також був тут, на “Чонгарі”. Ось що він сказав:

Семен Семенченко (переклад): Ми тут були ще кілька місяців тому. Проінспектували всі ось ці термінали. Я скажу, що до 500 фур тут щодня проходить. І дві третини, за моїми даними, чи половина, всяке трапляється, йде контрабандою у Росію.

Розповідаючи про те, що ми допомагаємо тим самим патріотам у Криму, які отримують українські товари, насправді це неправда. Тому що, по-перше, там ціни відразу зрівнюються з російськими, тобто вони відразу надприбутки отримують, власники мереж, а по-друге, ми допомагаємо окупаційній владі Криму підтримувати ілюзію соціально-економічної стабільності. От 500 фур — це дуже серйозно.

— Натомість очільник окупаційної кримської адміністрації Сергій Аксьонов каже, що українські товари в загальному товарообігу Криму займають близько 5%, і що ця блокада не матиме істотних наслідків.

Андрій Сенченко: По суті справи, немає сенсу втрачати час на аналіз того, що говорить Аксьонов на прізвисько “Гоблін”.

Але я не погодився би з пані Ольгою стосовно цілі цієї акції. Ціль акції не примусити владу відмінити абсурдний закон про вільну економічну зону в Криму. Ціль акції — якраз підняти ціну окупації для держави-агресора. Це головне. Тому що ніхто, тобто ні громадськість, ні українська влада, безумовно, не мають на меті подібною акцією тиснути на кримчан.

— Це і видно. Але, пане Сенченко, враховуючи долю українських товарів, наскільки це дієвий механізм?

Андрій Сенченко: Я ще раз говорю. Ви все це зі слів Аксьонова, тобто там 5%, 10%. От 500, іноді 700 фур за день заходить. Давайте собі уявимо, що тепер їм доведеться замість того, щоб використовувати керченську поромну переправу для завезення військової техніки, боєприпасів на територію Криму, доведеться завантажити її продуктами, їм доведеться військово-транспортними літаками завозити продукти, коли штормить керченська переправа, використовувати військово-транспортні кораблі, десантні кораблі і так далі.

— Наскільки відомо, Крим і так вже перетворений на військову базу?

Андрій Сенченко: Але вони, тим не менше, продовжують.

Так ось, це різко піднімає вартість окупації для російського бюджету. У них раніше була одна стаття у федеральному бюджеті Російської Федерації — “північне завезення” — це коли на зиму завозили на крайню північ продукти харчування і енергоносії, а тепер у них з’явиться ще одна стаття — “кримське завезення”.

— Пані Скрипник, по кому це більше б’є: як каже Аксьонов, по населенню, чи справді по окупантах?

Ольга Скрипник: Я взагалі не буду коментувати Аксьонова, тому що дійсно це кримінальний авторитет. І немає ніякого сенсу його коментувати.

Однак щодо того, про що говорить пан Андрій, то я згодна, що це чудова мета, якщо ми говоримо, щоб окупаційна влада, а в нас окупант — це Російська Федерація, платила вищу ціну за окупацію і за той злочин, який вона скоїла. Але тоді в мене питання: де більше заробляє Росія, як окупант: наприклад, у Києві, де 4 мільйони людей купують російські товари, або 2 мільйони людей, які мешкають у Криму?

Я розумію, що так треба шукати також шляхи, пов’язані з економічними відносинами Криму. Але тоді у мене питання: чому ми й досі продаємо російські товари, якщо ти заходиш у супермаркет? Це лише Київ — 4 мільйони. Російські товари можна купити всюди! Ці гроші також йдуть на утримання Аксьонова, окупаційної влади, йдуть на те, щоб закупляти зброю для “ДНР” і “ЛНР”.

Тому, якщо ми ставимо мету, як мовиться, “не годувати окупанта”, то давайте тоді це робити прозоро і у повному обсязі. І перестанемо дійсно торгувати з окупантом. А окупантом є Російська Федерація.

Андрій Сенченко: Ось у цьому я з Вами абсолютно згоден. Але тим не менше для окупанта сьогодні є вузьке місце — це логістика постачання у Крим. Крим — не острів. Тому вони це все завезуть. Але можу Вам сказати, як сьогодні формується ціна по ланцюгу, коли товар заходить у Крим. Цілком очевидно, що на вільній території України ціни значно нижчі на одні і ті ж самі товари, ніж на окупованих. Але ця різниця у ціні абсолютно нічого не дає нашим громадянам, які сьогодні проживають на окупованій території Криму. Ця різниця ділиться між українськими корупціонерами, бандитами Аксьонова і в частині транзитних поставок на Кубань ще корупціонерами російськими.

— Ініціатори акції, до речі, казали про те, що необхідно на адміністративному кордону у Херсонській області звести такі логістичні центри, де мешканці Криму могли би придбати для себе продукти. Щось у цьому плані зроблено?

Андрій Сенченко: Необхідно відмінити абсурдне рішення, яким зупинені пасажирські перевезення між вільною територією України і Кримом!

— Ви маєте на увазі залізничне сполучення? Бо таке сполучення існує.

Андрій Сенченко: Воно таке напівлегальне. Безумовно. Треба все це відновити абсолютно на легальному рівні. Тому що для нас стратегічно важливе це спілкування, нам надзвичайно важливо, щоб люди самі переконувалися, як живе Україна, щоб їм не розповідали по російському “зомбі-ящику” на окупованій території про жахіття.

Ольга Скрипник: Більше того, це зобов’язання України. Чому? Тому що є закон про тимчасово окуповану територію. Є ст. 5, яка зобов’язує Україну підтримувати економічні, соціальні, інформаційні та інші зв’язки з окупованим Кримом. І якраз саме пасажирське залізничне сполучення з Кримом є дуже важливим. Чому? Це єдиний нормальний, безпечний транспорт, яким люди можуть виїхати.

Крім того, якщо ми говоримо про те, що необхідна так звана блокада, тобто ми говоримо про те, що все ж таки може бути погіршання умов життя, тоді людям, нашим громадянам, треба виїхати. Де ці умови для евакуації? Тут я повністю погоджуюся з паном Андрієм. І ми тут вже давно з ним на одному боці щодо повернення залізничного сполучення з Кримом. І це дійсно було би правильно. І тоді цей потяг, скажімо так, це ще й інформаційний центр. Там будуть наші новини, там буде наша інформація і так далі.

— Ініціатори акції з блокади кажуть про те, що доцільно ще й організувати енергетичну блокаду, тобто не постачати електроенергію на півострів. Наскільки ця акція до виконання? І наскільки це до виконання активістами? Чи тут вже треба залучати державу?

Андрій Сенченко: По-перше, я думаю, що наступний етап — це остаточно зупинити вантажні залізничні перевезення. Не пасажирські, а вантажні.

— Та ще з минулого року припинили.

Андрій Сенченко: Та все це брехня! Можу сказати, що “вивели на чисту воду” “Укрзалізницю”. Вони просто “клеять дурня”. Справа в тому, що відомча залізнична гілка заводу “Титан” примикає до колії “Укрзалізниці” вже на території Херсонської області. Вони просто брешуть. Вони кажуть, що по нашій гілці через кордон нічого не проходить. Тобто це все триває. Щодня на заводи Фірташа завозиться сировина і щодня вивозиться продукція.

— На заводи на окупованій території?

Андрій Сенченко: Звісно. Тим самим “Укрзалізниця” допомагає Фірташу обійти ті санкції, які весь світ застосував до підприємств на окупованих територіях. Абсурдна абсолютно ситуація!

Щодо електроенергії. Наводиться різна статистика, але вона вже не актуальна. Коли говорять, що Крим виробляє тільки 15% використання, безумовно, у старій структурі цих 15% не вистачало би, але справа в тому, що на сьогодні заводи стоять, порти стоять, чимало підприємств, які споживають багато електроенергії, стоїть. А з іншого боку, окупанти завезли впродовж року дуже багато перевізних газотурбінних установок, які використовують на крайній півночі, на бурових, для забезпечення військових частин і так далі. Вони не економічні, вони використовують той газ, який у нас крадуть окупанти, той газ, який видобувають вкрадені підприємства “Чорноморнафтогазу”. КПД цих установок надзвичайно низький, і, звісно, вартість електроенергії надзвичайно висока. Але нового об’єму, який генерує Крим, вистачить для того, щоб забезпечити житло, забезпечити школи, забезпечити лікарні і так далі. Але у цьому випадку, якщо ми перекриємо постачання електроенергії, їм доведеться відключити свої військові частини російських окупантів.

— Відключити Крим від української електроенергії зможуть активісти, чи це має зробити влада?

Андрій Сенченко: Ні, цим має займатися влада, безумовно. Але зрозуміймо, що ця акція підштовхує владу, і, найголовніше, вона показує всьому українському суспільству картинку, на що влада спроможна, а на що — ні, що вона робить, а про що вона тільки базікає.

Ольга Скрипник: Однак багато хто у Криму це сприймає, і це проукраїнські люди сприймають, як певне відторгнення Криму. І це теж треба розуміти. Тому що це також серйозно вдарило по людях, які також на проукраїнських позиціях.

Зрозуміло, що там також є російська пропаганда і так далі, яка дуже потужна, однак проблема є наступна. Дійсно, коли ми говоримо про повну блокаду, логічно, що люди сприймають це, що все — їх відрізають від України. Якщо ми говоримо взагалі про якийсь здоровий глузд у питаннях енергопостачання, то тоді в мене питання в тому, чому це (відключення Криму від української електроенергії — ред.) не було зроблено раніше, дійсно коли трапилася окупація? Тому що сьогодні все ж таки за більше, ніж за рік Російська Федерація налагодила певну інфраструктуру. І це сьогодні вже не буде так боляче для Росії.

— Тобто Ви вважаєте, що енергетичну блокаду сприймуть негативно навіть прихильники України?

Ольга Скрипник: Так. Не забувайте, є люди, наприклад, є вагітна жінка. Ви як їй будете пояснювати, що зараз у лікарні немає світла?

Дмитро ШУРХАЛО