Битва за Львів. Приборкати амбітного Садового

Вже 25 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори.

Поки чиновники сперечаються в телеефірах, чи проводити перегони на Донбасі, а користувачі соціальних мереж жваво коментують рішення Генадія Корбана балотуватися у мери Києва, без уваги залишаються інші важливі регіони.

Одним із них є місто Львів, де участь у виборах братиме потенційний майбутній кандидат в президенти.

Андрій Садовий обіймає посаду міського голови Львова з 2006 року. Зараз він не просто мер, а лідер партії “Самопоміч”, яка на виборах до Верховної ради зібрала 10.97%.

Садовий ніколи прямо не говорить про власні амбіції, але всі розуміють, що Львів аж ніяк не вершина, а лише один із етапів його політичної кар'єри.

“Я є президент міста Львова, і я гордий з цього. Насправді коли ти народився у Львові і тебе громада обрала мером Львова — це найвище, що ти можеш мати”, — заявляв він УП.

У мера Львова високий особистий рейтинг серед інших претендентів на пост міського голови, а його партія “Самопоміч” користується симпатією у львів'ян.

Третя каденція Садового у Львові надасть йому можливість продовжувати нарощувати свої рейтинги без зайвих синців, поки уряд і президент прийматимуть на себе удари розчарування громадян.

Про окрилення лідера “Самопомочі” добре знають у високих кабінетах у Києві і мають щодо цього свої ідеї.

“Українська правда” розбиралася, хто конкуруватиме з Садовим у Львові,а хто пастиме задніх у цій боротьбі.

Нова партія

На початку липня у Києві відбувся з'їзд нової політичної партії “Народний контроль”.

До партії ввійшли народні депутати з фракції “Блок Петра Порошенка” Олег Мусій, Богдан Матківський і Андрій Антонищак, очолив її львів'янин Дмитро Добродомов. Серед запрошених гостей на з’їзді були колишній глава СБУ Наливайченко та нардеп Єгор Фірсов

Добродомов пройшов у парламент від 115 округу Львова, був членом фракції БПП. У 2012 році Добродомов також брав участь у парламентських виборах, але під брендом УДАРу, тоді він до Ради не потрапив.

Того ж року на телеканалі ЗІК була запущена програма журналістських розслідувань “Народний контроль”. Програма відома розслідуваннями про депутатів, які купували свої мандати та “викриттям” народного депутата від “Самопомочі” Семена Семенченка.

Особливість полягала не тільки у розслідуваннях, а в так званій гарячій лінії, куди глядачі телефонували, скаржилися на будь-які негаразди у місті, а знімальна група робила про це сюжети.

Логотип нової партії абсолютно ідентичний з логотипом телепроекту. Через це власник ЗІКу Петро Димінський звинуватив народного депутата в крадіжці бренду, однак Добродомов каже, що канал не мав ніякого стосунку до концепції, ідеї та логотипу “Народного контролю”.

Варто зазначити, що останні місяці депутат був частим гостем у студії шоу Савіка Шустера, склад учасників якого викликає сумніви щодо прозорості відбору.

Добродомов у свою чергу запевняє УП, що Шустер особисто запрошує його на ефіри.

Після з’їзду партії він вийшов із президентською фракції, а прощання пройшло тихо і без жодного галасу в медіа.

“Я не буду приховувати, у мене була розмова з Порошенком на цю тему, він абсолютно нормально це сприйняв (вихід з команди — авт.), — пояснює депутат. — Коли заходив у фракцію, я попереджував про таку можливість, що коли будуть місцеві вибори, ми скоріш за все будемо розвивати власний політичний проект”.

Як розповідають джерела серед депутатів Блоку Петра Порошенка, поява “Народного контролю” перед місцевими виборах зовсім невипадкова.

Зі слів співрозмовника в БПП, в Адміністрації президента вважають, що “Народний контроль” зможе відібрати частину голосів “Самопомочі” на Західній Україні. Курував запуск проекту заступник голови Адміністрації президента Віталій Ковальчук.

“Самопоміч” — дисциплінована і незручна фракція для АП, яка є токсичною для коаліції. Через незгоду депутати фракції можуть демонстративно залишати залу парламенту, або не давати голосів за законопроекти, які лобіює Банкова. Так, наприклад, було під час голосування за зміни до Конституції, якими визначався особливий статус Донбасу в липні.

Сам Добродомов заперечив інформацію про підтримку АП, але зізнався, що товаришує з заступником Бориса Ложкіна Віталієм Ковальчуком.

“Скажу більше — не тільки дружу, ще й поважаю (Ковальчука — ред). Поважаю за те, що в 2012 році я йшов від УДАРу на вибори самовисуванцем. Потім мені чесно втримали слово. Ми нормально спілкуємося, так само як і з президентом”, — говорить він.

“Народний контроль” на диво схожий із “Самопоміччю”.

Коріння політичних сил тяжіє до Львова, обидві починали, як громадські організації, що приділяють увагу буденним проблемам пересічних громадян. Так само у партій подібна риторика. Для прикладу, якщо в “Самопомочі” є заклик “В єдності сила”, то НК закликає “Разом зробимо більше”.

Лідер фракції “Об'єднання Самопоміч” і близький друг мера Львова Олег Березюк неоднозначно коментує запуск нової політичної сили.

“Про “Народний контроль” я навіть не хочу нічого говорити. Є партія, створили собі, зареєстрували, працюють, збирають людей. Це конкуренція, нехай буде. Я не хочу витрачати час на боротьбу з вітряками”, — із роздратуванням в голосі говорить Березюк.

Так само депутат неохоче відповідає на запитання про існування конфлікту пропрезидентських сил із соратниками Андрія Садовго.

“Беззаперечно, є конфлікт. Це конфлікт розвитку і конфлікт ідей. Ми конкуруємо в політичному процесі”, — зазначає Березюк.

За даними соцопитування Центру Разумкова, у липні за “Народний контроль” готові були голосувати лише 2,7% львів'ян, за “Об'єднання Самопоміч” — 27,3%.

Тому запуск “Народного контролю” нагадує скоріше як тролінг міського голови Львова, ніж серйозний конкурент.

Вибори мера і мема

Міський голова Львова Садовий поки що офіційно не заявив про бажання взяти участь у місцевих виборах. У його прес-службі не підтвердили і не спростували похід Садового в битву за крісло мера.

Як показує соціологія Центру Разумкова, минулого місяця за Андрія Садового готові були голосувати 42,5% жителів Львова. За ним йде Дмитро Добродомов — 11,7%. У місті часто критикують надмірну увагу Садового до туристів, а не до проблем львів'ян. На цій риториці гратиме Добродомов.

“Я знаю, як можна змінити місто, в якому живу, і з якими людьми це робити”, — говорить депутат.

Третім у рейтингу кандидатів є представник “Громадської позиції” Володимир Гірняк — 9,8%, далі “свободівець” Руслан Кошулинський — 4%, депутат від Блоку Петра Порошенка Оксана Юринець — 2,1% та депутат від Народного Фронту Ігор Васюник — 1%.

Ігор Гірняк — перший, хто заявив про участь у виборах мера. Його білборди “Із Садовим за Львів побореться Гірняк” висять по місту ще з травня. У популярність Гірняка мало вірить директор Львівської обласної організації Комітет виборців України Соломія Саврук.

“Чи має він шанс? Навряд його заяви про конкуренцію з Садовим сприймаються мешканцями місташвидше з іронією, а не з симпатіями”, — говорить Саврук.

За її словами, більшого рейтингу слід очікувати від Оксани Юринець з президентської партії, яка пройшла до Верховної ради від 117 округу Львова.

Найкреативнішим серед усіх претендетів на посаду міського голови Львова виявився Ігор Васюник. Завдяки матеріалу на сайті “Львівський портал” Васюник став справжнім героєм соціальних мереж, а інтернет-видання Zaxid.net визнало його переможцем на виборах “мема Львова”. У статті проводяться паралелі між біографією нардепа і знаковими світовими подіями.

Такий піар хід якщо й не підвищив шанси Васюника, то в будь-якому разі привернув увагу.

Згідно з новим законом про вибори, кандидатам у мери великих міст для перемоги у першому турі потрібно набрати більше 50% голосів.

Якщо ж міського голову Львова вибиратимуть двічі, Садовому буде складніше продовжити собі повноваження, а в суперника з'являється шанс полоскотати йому нерви.

Розбиті глечики

Після успіху на минулорічних виборах до Верховної Ради в партії Садового наразі збавляють швидкість.

Там пояснюють, що братимуть участь у місцевих виборах лише в тих областях, де зможуть зайти в місцеві ради.

“Ми прийняли політичне рішення, що підемо на місцеві вибори тільки там, де в нас є сильні політичні осередки. Поки що у нас немає набору міст і містечок, де будемо йти”, — говорить Олег Березюк.

Однією з плям команди мера Львова стали розмови про підтримку “Самопомочі” з боку екс-голови Дніпропетровської ОДА і олігарха Ігоря Коломойського.

Коломойський раніше і сам зізнавався, що симпатизує партії “Самопоміч”, а соратник олігарха Геннадій Корбан в інтерв'ю одному з телеканалів публічно підтвердив зв'язок групи “Приват” з львівським мером. Також відомо, що мер Садовий та олігарх Коломойський разом дивилися футбол на Арена- Львів

“В минулому були якісь одномоментні інтереси. Тимошенко зверталася за допомогою і інші відомі політики… Садовий, наприклад, звертався по допомогу”,— сказав Корбан.

Стосунки “Привату” і Садового наразі непрості. Причиною непорозуміння став законопроект про зміни до Закону “Про акціонерні товариства”, співавтором якого була депутат “Самопомочі”.

“Я меру Львова Андрію Садовому та його партії “Самопоміч” симпатизував, поки не з'явилася Вікторія Войцицька. Вона увійшла в компанію Сергія Лещенка та Мустафи Найєма”, — заявляв журналістам олігарх на останньому зборі акціонерів “Укрнафта”.

Однак ця історія ще не означає, що Коломойський не матиме своїх людей у “Самопомочі”, особливо в регіонах, де екс-губернатор має бізнес-інтереси.

Між тим лідер фракції “Самопоміч” Олег Березюк запевняє, що на виборах вони обходяться без олігархів.

“Вибори дуже дешеві, коли маєш ідею в голові”, — говорить Березюк.

Депутат наводить приклад, що минулого року “Самопоміч” не платила спостерігачам, а на місцевих виборах у Києві політична сила львівського голови не витрачала коштів на рекламу.

“У Києві нам просто подарували цю рекламу, тому що симпатія… Ми б її немали”, — запевняє депутат.

На запитання, хто подарував такий хороший дарунок соратникам Садового, Березюк відповідає у звичній манері львівської команди: “Неважливо. Людина захотіла віддати. Ця людина не ввійшла в Київраду і не хоче нікуди йти”.

Низький рівень “Свободи”

Рейтингові втрати ВО “Свобода” можуть послужити наочним прикладом для інших політичних сил, які мають прихильників на заході країни. Популізм і бездіяльність партійців за час правління у Львові зробили з цієї сили політичних лузерів.

У 2010 році партія “Свобода” масово зайшла у міську владу Львова. У міській раді вони зайняли 55 крісел з можливих 90, що робило “Свободу” найгрізнішою силою в місті.

Як свідчать дані опитування Центру Разумкова, в липні цього року за ВО “Свобода” готові були голосувати лише 3,5% львів'ян.

“Керуючи п'ять років містом “Свобода” не показала якісних змін і результатів. Вони працювали в основному в опозиції до міського голови, і відповідно ця опозиційна риторика іноді нагадувала підставляння палок в колеса. Це набридло львівянам”, — зазначає Саврук.

Після провалу на парламентських виборах, деякі депутати почали залишати лави “Свободи”.

Так, одразу після парламентських змагань з львівської фракції вийшло п’ятеро депутатів.

Однак “Свобода” не втрачає надій повернути собі колишню славу.

Як розповідають місцеві журналісти, найбільш вірогідним кандидатом від політичної сили на виборах мера буде екс-спікер ВР Руслан Кошулинський, а лідер партії Олег Тягнибок нібито планує балотуватися до обласної ради.

Після виборів до Верховної Ради політична сила почала чистити власні ряди. Як розповідає колишній народний депутат, член ВО”Свобода” Анатолій Вітів, загалом по Україні вони вигнали понад 900 партійців, десятеро зі Львова.

Глава фракції ВО “Свобода” у Львівській міській раді Любомир Мельничук переконує, що його політична сила втратила підтримку людей не через неправильні дії своїх однопартійців, а через події на Євромайдані та війну на Донбасі.

“Під час революції і після неї ми не займалися політикою, бо як би це пафосно не звучало були справи важливіші. Зараз багато партійців проходять службу в Збройних силах України і наші партійні позиції ослабли”, говорить Мельничук.

Участь своїх членів в АТО “Свобода” використовуватиме як головний піар хід. У великих містах вже можна помітити білборди з обличчями бійців “Легіону Свободи”.

Наразі львів’яни хочуть, щоб політики воювали не тільки проти російсько-терористичних військ, але й проти їхніх маленьких проблем у місті.

Роман КРАВЕЦЬ