“Безвізові” закони: “беззубе” повернення награбованого і провалена антидискримінаційна поправка

Активні переговори та консультації напередодні з президентом та верховним представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федерікою Моґеріні таки допомогли депутатам ухвалити усі шість “безвізових” законопроектів із шести у порядку денному. Це зокрема законопроекти щодо створення Національного агентства з питань повернення корупційних активів, арешту та спецконфіскації награбованого майна, уточнення підслідності органів досудового слідства та негайного розгляду справ затриманих іноземців чи осіб без громадянства. Тепер свою оцінку проголосованому дасть ЄС. У разі ж, якщо європейцям щось не сподобається, парламентарі пообіцяли відразу ж переголосувати ухвалене.

“Якого біса ми повинні вам про це нагадувати?” — з таким промовистим плакатом стояв під стінами парламенту один із учасників акції щодо ухвалення “безвізового” пакету. Близько сотні активістів вимагали від депутатів виконати вимоги Майдану про євроінтеграцію і проголосувати за 10 необхідних, на їхню думку, законопроектів.

“По-перше, ці закони інтегрують нас у Європу. Але ми не стільки за євроінтеграцію, нам не те, щоб безвізовий в’їзд потрібний. Якщо почитати ці закони, то йдеться про дійсні реформи і зміни в країні, про краще життя для більшості українців”, — сказала Радіо Свобода одна з організаторів акції “Don't FU€K with us” Марія Драгіна.

“Дійсні реформи і зміни”, які мають на увазі активісти, — це, перш за все, антикорупційні закони, а, точніше, закони щодо повернення награбованого корупційного майна. Саме через суперечки з приводу цих законодавчих ініціатив парламент провалив першу спробу ухвалити “безвізовий” пакет минулого четверга. Нинішня друга спроба теж могла виявитись невдалою, адже напередодні комітет із питань запобігання корупції, який мав підготувати один з основних законопроектів (а саме — про створення агентства з питань виявлення, розшуку та управління корупційним майном) не міг зібрати кворум. Інтригу його члени дотягнули аж до початку засідання. Тож остаточну версію документа депутатам роздали вже у сесійній залі у роздрукованому вигляді “на руки”.

“Суддя і слідчий самостійно вирішували, що робити з активами, які вони заарештували. А тепер всі активи, які будуть заарештовуватись за рішенням суду, і де власника позбавлятимуть права користування цим майном, будуть передаватись на зберігання до спеціальної державної агенції. Агенція буде вести відкритий інтернет-реєстр, щоб всі бачили, що зареєстровано і чи нічого звідти не зникло. Якщо ж майно буде великим або коштовним, агенція буде укладати угоди зі складами, спеціальними сейфами, де це майно буде зберігатися”, — пояснював суть нових правок голова комітету, депутат від “Самопомочі” Єгор Соболєв.

“Беззубі” закони про арешт і спецконфіскацію

Водночас, попри, здавалося б, чудовий закон про агентство, пов’язані з ним два закони про арешт та спецконфіскацію майна корупціонерів виписали так, що це майно забрати буде не так і легко, додає Єгор Соболєв.

“Зберігати активи буде агентство, але арештовувати і конфісковувати їх будуть судді і прокурори. І, мені здається, що в результаті закони виписали так, що навіть якщо суддя і прокурор захочуть по-справжньому заарештувати майно корупціонера, їм буде дуже важко мати справу з його адвокатами, бо там десяток причин — чому майно не можна арештовувати”, — вважає він.

Погоджувався у кулуарах із цією тезою і депутат від “БПП” Віктор Чумак. “Тут треба доводити незаконність отримання майна під час досудового слідства. Це неможливо. Треба, щоб слідчий подав документи на кожну одиницю незаконно здобутого майна”, — додав він, наголошуючи, що урядова редакція законопроекту була кращою, ніж парламентська.

Натомість адвокатом правок виступив голова фракції “БПП” Юрій Луценко. “Якщо слідчі хочуть працювати, вони зможуть і арештувати, а після доказів, згідно з рішенням суду, і конфіскувати. А прикриватися бажанням усе на світі тут конфісковувати без жодних підстав на первинному етапі арешту є нелогічним. Закон дає можливість розібратись зі справою Януковича, якщо у слідчих є хоч трохи мізків у голові”, — запевнив він.

Вихід із суперечки запропонував прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Він застеріг, що в такому вигляді закони не сприймуть в ЄС, але запропонував їх ухвалити і дочекатись реакції євродипломатів. Якщо ж вони підтвердять невідповідність європейським директивам, закони можна буде переголосувати.

“У тому випадку, якщо даний законопроект не буде відповідати європейському законодавству, а юридична експертиза саме на це вказує, то це стане передумовою того, що Україні не дадуть безвізовий режим. Тому ми з вами, шановні народні депутати, отримаємо юридичний висновок Європейського союзу, і якщо, відповідно до цього висновку, закон не буде прийнятий Європейською комісією, то або президент України внесе відповідні пропозиції до парламенту, або ми переголосуємо цей законопроект”, — сказав Яценюк.

Ухвалення одне, імплементація інше

Своє бачення ухваленого європейці зможуть надати, як тільки побачать остаточні варіанти законів, вже пообіцяв посол Євросоюзу в Україні Ян Томбінський, наголосивши, що ухвалення законів — лише половина справи.

“Я заохочую Верховну Раду і місцеву владу докласти зусиль із впровадження антикорупційних складових плану дій з візової лібералізації та повного виконання рекомендацій Європейської комісії… Запропоновані ініціативи повинні зберігати витончений баланс між, з одного боку, необхідністю повертати доходи, отримані у злочинний спосіб, а з іншого — гарантувати справедливий суд і стабільність майнових відносин”, — йдеться у заяві, поширеній представництвом Європейського союзу в Україні.

Тим часом виконати вимогу восьми країн ЄС і врахувати в новому Трудовому кодексі заборону дискримінації за расовою, релігійною, статевою ознакою чи сексуальною орієнтацією Верховна Рада так і не спромоглася. Та, за словами окремих депутатів, Рада все ж зможе повернутися до розгляду цього питання, коли буде розуміння, що для його схвалення назбиралася більшість.

Ірина СТЕЛЬМАХ