Астронавти застрягли в космосі: як Boeing спіткала нова криза

Американський авіаконцерн Boeing десятиліттями утримував реноме однієї з найнадійніших компаній в авіагалузі. Однак катастрофи 2018-2019 років занурили компанію в “круте піке”, з якого вона досі не може вибратися.

Клубок негараздів лише наростає. До штрафів та кримінальних справ, нестабільної фінансової ситуації, відставання від головного конкурента Airbus та постійних звинувачень у нехтуванні безпекою додалися нові аварії та ризики першого за 16 років масштабного страйку працівників.

Влітку 2024 року проблеми докотилися до аерокосмічного підрозділу Boeing. Через технічні несправності корпорація лише з третього разу вивела на Міжнародну космічну станцію (МКС) корабель Starliner з екіпажем на борту.

Астронавти NASA Баррі Вілмор і Суніта Вільямс мали пробути на навколоземній орбіті лише тиждень, але через поломку Starliner застрягли в космосі до лютого 2025 року. Сам корабель Boeing відправили на Землю без екіпажу, а “в’язнів МКС” поверне корабель Crew Dragon компанії SpaceX.

Через несправність космічного корабля Boeing ризикує втратити репутацію та контракти в космічній галузі. Проблеми відчуває і NASA, яке допустило Starliner до польоту попри ризик поломки. Чому астронавтів досі не забрали з МКС? Як NASA та Boeing реагують на кризу і чому від неї виграє SpaceX Ілона Маска?

Що сталося

Boeing та SpaceX — головні підрядники NASA в її багаторічній програмі комерційних пілотованих космічних кораблів. У 1981-2011 роках агентство перевозило екіпаж та вантажі на орбіту в рамках програми Space Shuttle.

Однак після останнього польоту у 2011 році американських астронавтів у космос доставляли російські кораблі. Аби далі не платити Росії мільярди доларів, NASA у 2010 році оголосило конкурс на розробку кораблів, які б могли залишатися пристикованими до МКС 210 днів (Space Shuttle міг це робити 12 днів).

Boeing отримав 4,8 млрд дол на розробку корабля CST-100 Starliner, а SpaceX — 3,1 млрд дол для Dragon 2. Starliner розробляли з 2014 року. Одночасно розвивався Dragon, який з 2020 року доставляє людей, зокрема туристів, на МКС.

Boeing за час роботи над Starliner стикався з різноманітними проблемами і звітував про пов'язані з розробкою збитки на 1,4 млрд дол.

Уперше до станції апарат вирушив у 2019 році, але тоді політ пройшов невдало. Через помилки в програмному забезпеченні Starliner витратив пальне на орбітальні маневри, не зміг дістатися до МКС і повернувся на Землю.

Другий безпілотний політ провели у 2022 році. Він був успішнішим: Starliner автоматично зістикувався з МКС, а через чотири дні повернувся на Землю.

Астронавти Вільямс і Вілмор стали першими, хто 5 червня відправилися на МКС на Starliner. Це була третя спроба запуску корабля. Ця подорож мала тривати не більше тижня, але астронавти досі перебувають на станції.

Невдача Boeing сталася в критичний момент: пілотований політ на МКС необхідний компанії для сертифікації Starliner, аби згодом корабель міг здійснювати регулярні рейси до станції і назад на Землю. Перший такий політ запланований на лютий 2025 року, але досі не зрозуміло, чи буде NASA сертифікувати корабель і якщо так, то чи встигне до заявлених дедлайнів.

Причини

Проблему в Starliner виявили ще на Землі перед стартом: це було витікання гелію в руховій установці системи орієнтації корабля. Витікання відбувалося через клапан, що контролює тиск у паливному баку. Здавалося, поломку усунули, але під час польоту таке саме витікання виявили ще в п'ятьох двигунах з 28-ми.

За однією з версій, до витоків гелію та відмов двигунів призвела заміна індійським постачальником Boeing титанового сплаву для клапанів на алюмінієвий. Корпорація передала індійцям замовлення через заборону на поставки з Китаю, а підрядник обрав алюміній через його нижчу вартість.

Установку розробили за так званою витіснювальною схемою: поки клапан перекритий, витікання гелію немає. Це означало, що корабель міг тривалий час залишатися пристикованим до МКС, не загрожуючи астронавтам на станції. Щойно той відстикується, у нього будуть лише 6 год для повернення на Землю.

На пресконференції 28 червня NASA оголосило, що інженери Boeing попросили ще щонайменше два тижні для проведення випробувань на наземному стенді, який імітує поведінку Starliner. Так фахівці намагалися відтворити неполадки і визначити, наскільки вони небезпечні для життя екіпажу.

Тоді ж експерти припустили, що рятувальну місію можна організувати за допомогою Crew Dragon, якщо Starliner не зможе повернутися на Землю. Поки NASA затягувало з оголошенням свого рішення, намагаючись перевірити всі безпекові фактори, сценарій з Crew Dragon видавався дедалі реалістичнішим.

24 серпня NASA оголосило, що планує забрати Starliner 6 вересня без екіпажу, аби не наражати астронавтів на ризик. Корабель успішно повернули на Землю.

“Космічні польоти пов'язані з ризиком, навіть якщо вони найбезпечніші та найрутинніші. Випробувальний політ не є ані безпечним, ані рутинним. Рішення залишити Баррі та Суні на борту МКС і повернути Starliner додому без екіпажу — це наша відданість безпеці”, — пояснив очільник NASA Білл Нельсон.

Астронавти працюватимуть на станції до лютого 2025 року. Їх повернуть на кораблі Crew Dragon, який полетить до МКС у межах місії з ротації астронавтів. Два з чотирьох місць на Crew Dragon залишать вільними для Вілмора та Вільямс.

Чому рішення ухвалювали так довго? У NASA пояснили, що вони весь цей час збирали дані та проводили випробування для розробки плану дій на випадок непередбачуваних ситуацій при поверненні корабля, а через відсутність єдиної позиції щодо безпеки астронавтів вирішили залишити на МКС.

Натомість у Boeing, попри звинувачення ЗМІ, запевняли, що “астронавти не застрягли на МКС, а виконують свою місію”, і що в поверненні корабля й екіпажу головне — безпека. “Гелієві системи і двигуни не повернуться на Землю для аналізу несправностей, тому Boeing і NASA продовжували дослідницьку місію, щоб зібрати більше даних про поломки”, — пояснювали в корпорації.

Претензії до Boeing і NASA

Starliner, який колись позиціонували як один з найважливіших проєктів в арсеналі NASA, тепер стає символом інженерного провалу. За словами учасників ринку, витікання гелію та несправність двигунів — суттєві недоліки, які могли б призвести до катастрофічних наслідків під час входження корабля в атмосферу.

Ці проблеми не нові, оскільки під час розробки Starliner були численні затримки і технічні провали. Фахівці не розуміють, чому такий ризикований проєкт визнали готовим до пілотованої місії. Проблеми, через які астронавти застрягли в космосі, викликали занепокоєння щодо процесів ухвалення рішень у NASA та Boeing.

“Ситуація, коли двоє астронавтів опинилися в небезпеці на борту несправного космічного корабля, є кульмінацією низки помилок, допущених через недбалість. Як можна було дозволити космічному кораблю з такими кричущими проблемами перевозити астронавтів? Сама думка про те, що ці технічні несправності можна було передбачити і запобігти їм, посилить критику процесів ухвалення рішень у NASA”, — заявив аналітик космічних систем Картер Палмер.

Король війни. Історія Lockheed Martin — виробника F-16, Himars і Javelin

“Обравши SpaceX і Boeing для програми комерційних пілотованих кораблів, NASA сподівалося уникнути надмірної залежності від одного підрядника. Однак у випадку з Boeing ця стратегія дає зворотний ефект. Рішення про продовження екіпажної місії Starliner, попри його сумнівну історію, викликає питання, чи не розмило це партнерство сувору культуру безпеки в агентстві”, — додав експерт.

За його словами, аварія Starliner — не просто технічна проблема, а критичний момент для NASA та Boeing. NASA має гарантувати, що його протоколи безпеки суворо дотримуються. Boeing повинна показати, що компанії можна довіряти життя астронавтів, інакше вона втратить своє місце в освоєнні космосу. NASA вимагатиме значних модифікацій Starliner, а Boeing може вийти з програми.

“Керівництво Boeing дало зрозуміти інвестиційній спільноті, що Starliner і певні аспекти космосу для неї не основні. Не здивуюся, якщо компанія не захоче продовжувати проєкт”, — припускає аналітик Bank of America Рон Епштейн. Однак у Boeing запевняють, що компанія “не збирається відступати”.

Криза Boeing на руку SpaceX

Місія Boeing Starliner мала б зменшити залежність NASA від SpaceX Ілона Маска. Однак на практиці агентство змушене звернутися до SpaceX за допомогою, аби повернути астронавтів на Землю. Ще до кризи з Starliner провідна роль SpaceX у космічній екосистемі США непокоїла ринок, особливо критиків Маска.

У 2024 році SpaceX провела понад 80 успішних запусків ракет Falcon 9 і Falcon Heavy порівняно з чотирма запусками United Launch Alliance і десятьма Rocket Lab USA. На ринку виведення на орбіту великих геостаціонарних супутників компанія Маска є монополістом. Крім того, SpaceX має контракти з Пентагоном.

У 2023 році фірма виграла свій перший контракт з Космічними силами США на надання індивідуального супутникового зв'язку для військових. Міноборони тоді відкинуло занепокоєння, що воно занадто покладається на SpaceX. Проте один з високопосадовців зазначив, що уряд очікує посилення конкуренції.

Глобальне охоплення інтернет-сервісу Starlink від SpaceX поширилося і на поле бою в Україні. У 2023 році Маск стривожив посадовців США, відхиливши прохання ЗСУ щодо використання Starlink для атаки на російський флот у Криму.

“Потенційний вплив Маска на зовнішню політику США та його коментарі в X, які свідчать про байдужість до проблем нацбезпеки США, викликають питання.

Ця проблема загострюється не лише його особистими статками, а й тим, що SpaceX має монопольну владу над супутниковим доступом до інтернету та доставкою космічних вантажів. Це тривожна проблема національної безпеки”, — скаржилася Пентагону сенаторка від штату Массачусетс Елізабет Уоррен.

“Астронавти США все ще можуть подорожувати на МКС на борту російських кораблів, оскільки космічна станція є одним з останніх місць, де Вашингтон і Москва досі співпрацюють після початку великої війни в Україні.

У вересні астронавт NASA Дональд Петтіт має разом з двома російськими космонавтами відправитися на МКС на російському кораблі “Союз МС-26”. Однак NASA не хоче потрапляти в залежність від Росії, яку уряд США розглядає як стратегічну загрозу в космосі. Тому проблеми в Boeing роблять SpaceX майже безальтернативною”, — пише Bloomberg.

Олексій ПАВЛИШ