Антикорупційна політика у відбудові України

На Заході Україну сприймають як корумповану державу. Білл Гейтс якось сказав: “До війни український уряд був одним із найгірших у світі — корумпованим, контрольованим жменькою багатих людей”. Корупція постійно перебуває в центрі уваги МВФ, Світового банку та ЄС. У 2017 році МВФ писав: “Рівень корупції в Україні є надзвичайно високим…” і “Що стосується еволюції корупції з плином часу, Україна не зазнала жодних покращень за останні 10 років” (IMF 2017).

Однак такі сильні заяви не відповідають дійсності. Україна є демократичною державою; нинішня демократично обрана українська влада не контролюється “жменькою багатих”; українські інституції діють і пройшли випробування війною; українське громадянське суспільство є динамічним та політично потужним. Українці віддані свободі, демократії та верховенству права. Російське вторгнення чітко продемонструвало це всьому світу.

Водночас корупція є давньою проблемою, що сягнула піку за часів Януковича, проросійського президента, який втік до Росії після Революції Гідності в 2014 році. У відповідь Росія анексувала Крим та організувала “сепаратистську” війну на сході України. Україна обрала нового президента, підписала Угоду про асоціацію з ЄС та розпочала амбітні реформи. Часом траплялися невдачі, але це не завадило успішно здійснювати вражаючі структурні реформи. Була створена комплексна антикорупційна інфраструктура, до якої належать Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Вищий антикорупційний суд. Ці інституції доповнює сильна спільнота журналістів-розслідувачів та громадянського суспільства.

Останнім часом завдяки їхній роботі було розкрито й висвітлено скандал довкола закупівлі продуктів харчування для армії. У відповідь президент Зеленський звільнив високопосадовців, а антикорупційні правоохоронні органи провели кілька гучних арештів. Також попросили піти у відставку заступників міністра оборони України, заступників генпрокурора, заступників міністра розвитку громад та територій та заступника міністра соціальної політики. Світова та вітчизняна аудиторія високо оцінили роботу Зеленського, антикорупційних правоохоронних органів та журналістів-розслідувачів.

Незважаючи на суттєвий прогрес у боротьбі з корупцією в Україні, корупція та сприйняття корупції створюють значні перешкоди для підтримки української економіки під час війни та для повоєнного відновлення. Корупція послаблює здатність України протистояти Росії, а будь-який рівень сприйняття корупції в Україні буде використовуватися Росією з пропагандистською метою, а також щоб відокремити її від ЄС, послабити міжнародну підтримку та створити політичну поляризацію всередині країни.

Минулого року Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС, і ЄС очікує продовження антикорупційних реформ. Ці очікування були підтверджені на саміті Україна-ЄС у Києві. У висновку Європейської комісії (2022) щодо заявки України на членство зазначено, що одним із кроків має бути “подальше посилення боротьби з корупцією, особливо на високому рівні…”. Викорінення корупції також було одним із пунктів, на якому наголошували донори під час Міжнародної конференції з питань відновлення України в Лугано в липні 2022 року.

Є ризик того, що відбудова України може створити нові можливості для корупції. Однак вона також може стати моментом руйнування старих способів ведення бізнесу та культурної рівноваги, який полегшить системні реформи. Для цього необхідно розглянути проблему й знайти шляхи вирішення, про що йдеться в нашому розділі про антикорупційну політику у відбудові України (Gorodnichenko, Sologoub, and Weder di Mauro 2022).

Стан корупції в Україні

Через три десятиліття після розпаду Радянського Союзу спостерігаються значні відмінності в показниках корупції в країнах із перехідною економікою (рис. 1). Країни Східної та Центральної Європи, які стали членами ЄС (ЄС-11), мають кращий контроль над корупцією, ніж дванадцять країн, які вийшли з Радянського Союзу, але не є членами ЄС (FSU12). Україна близька до середнього показника для дванадцяти пострадянських держав (FSU12).

МВФ (2017) зазначив відсутність прогресу в обмеженні корупції в Україні протягом десятиліття. Однак на рисунку 2 видно, що після Революції Гідності у 2014 році досягнуто значного прогресу.

Покращення пов’язані з реформами банківської системи, закупівель, управління державними підприємствами та правовою системою, а також новими органами, завданням яких є боротьба з корупцією. Україна також цифровізувала державні послуги. Під час пандемії інноваційна політика закупівель у таких містах, як Маріуполь, та через централізовану платформу держзакупівель ProZorro отримали високу оцінку як приклади найкращої практики в міжнародних порівняннях (OECD 2020, OCP 2021).

Антикорупційна політика у відбудові України

Наведене вище обговорення приводить нас до чотирьох принципів, якими слід керуватися в антикорупційній політиці під час відновлення України:

1. усунути можливості для корупції та отримання ренти

2. зосередитися більше на моніторингу та прозорості, ніж на громіздкому регулюванні

3. зробити інформацію та освіту невід’ємною частиною антикорупційних зусиль

4. забезпечити функціонування та довіру до антикорупційних та правових інституцій.

Процес відбудови України передбачатиме значний приплив коштів до країни з багатьох джерел, зокрема завдяки судовим процесам проти агресора, багатостороннім інституціям, двостороннім донорам та приватним коштам. Щоб обмежити можливості для корупції в цьому процесі, потрібна міцна координація між донорами та українським урядом щодо встановлення пріоритетів, узгодження умов та забезпечення прозорості та моніторингу. Це підтверджує ідею необхідності спільного незалежного агентства, як зазначалося в Becker et al. (2022).

Закупівельні процедури також відіграватимуть важливу роль у мінімізації ризику нецільового використання коштів вітчизняними чи іноземними учасниками. Подальший розвиток платформи електронних закупівель ProZorro та використання відкритих контрактів обмежить ризики корупції через збереження максимального рівня прозорості та підзвітності.

Після війни банкам знадобиться підтримка, щоб упорядкувати свої баланси. Цей процес має бути прозорим та передбачати залучення міжнародних партнерів з метою зменшення ризику неефективності та відволікання коштів. Державні підприємства потребують значних реформ для зменшення корупційних можливостей та підвищення ефективності. Ці реформи мають зосередитися на ефективному управлінні державними підприємствами, а з часом і на продуманому процесі приватизації, який може сприяти розбудові фінансових ринків. Інші органи влади також контролюють значні фінансові потоки, тому вдосконалення податкової системи, регулювання ринків та управління державними активами обмежить можливості нецільового використання державних коштів.

У процесі переходу від рівноваги з високим рівнем корупції до рівноваги з низьким рівнем корупції буде важливо задіяти всі частини суспільства. Пріоритетом має стати залучення громадянського суспільства до процесу відбудови України та забезпечення його подальшої участі в порядку денному щодо прозорості та моніторингу. Також важливим буде навчання студентів і широких верств населення щодо ціни корупції та способів боротьби з нею. Боротьбі з шахрайством може сприяти захист інформаторів та культура винагороди викривачів (Nyreröd and Spagnolo 2021). Також буде необхідно підтримувати повоєнний медіаландшафт, який стане частиною дискусій про те, як використовувати кошти на суспільне благо, та викриватиме осіб, які наповнюють власні кишені за рахунок державних коштів.

Процес вступу до ЄС забезпечить дорожню карту правових реформ, функціонування ринків та інших аспектів, які можуть знизити рівень корупції. Проте самого процесу вступу недостатньо для того, щоб перевести Україну з однієї рівноваги в іншу. Рисунок 3 показує, як змінилися показники корупції в інших країнах з перехідною економікою, які приєдналися до ЄС. Незважаючи на покращення, процес іде повільно, а також спостерігаються випадки відкочування назад. Коротко кажучи, процес вступу надасть стимул для збереження динаміки антикорупційних реформ, однак зусилля щодо переходу до рівноваги з низьким рівнем корупції та перебування в ній мають іти зсередини України.

Заключні зауваження

Антикорупційні реформи мають бути в центрі планів відновлення України. Не заради донорів, а для того, щоб усі кошти в процесі відбудови використовувалися  на благо всіх громадян України. Це дозволить отримати більше фінансування на відновлення та сприятиме довгостроковому зростанню. Процвітаюча Україна буде сильним членом Європейського Союзу, але щоб туди потрапити, необхідні підтримка поточних антикорупційних реформ та подальший прогрес.

Список літератури

Bardhan, Pranab (1997), “Corruption and Development: A Review of Issues”, Journal of Economic Literature, September, Vol. 35, No. 3, pp. 1320- 1346. 

Bardhan, Pranab (2012), “Corruption : A Policy Perspective”, mimeo

Becker, T, B Eichengreen, Y Gorodnichenko, S Guriev, S Johnson, T Mylovanov, K Rogoff, and 

B Weder di Mauro (2022), A Blueprint for the Reconstruction of Ukraine, CEPR Press.

Becker, T, J Lehne, T Mylovanov, N Shapoval, and G Spagnolo (2022), “Anti-corruption policies in the reconstruction of Ukraine“, in Y Gorodnichenko, I Sologoub, and B Weder di 

EU Commission (2022), Commission Opinion on Ukraine’s application for membership of the European Union, Brussels, 17.6.2022, COM(2022) 407 final

Ferraz, C. and Finan, F., 2008. Exposing corrupt politicians: the effects of Brazil’s publicly released audits on electoral outcomes. The Quarterly journal of economics, 123(2), pp.703-745.

Gorodnichenko, Y., I. Sologoub and B. Weder di Mauro (2022), Rebuilding Ukraine: Principles and Policies, CEPR Press.

IMF (2017), Ukraine Selected Issues, IMF Country Report No. 17/84. 

Larreguy, H., Marshall, J. and Snyder Jr, J.M., 2020. Publicising malfeasance: when the local media structure facilitates electoral accountability in Mexico. The Economic Journal, 130(631), pp.2291-2327.

Lugano (2022), Outcome Document of the Ukraine Recovery Conference URC2022 ‘Lugano Declaration’, Lugano, 4—5 July, 2022 

Mauro (eds), Rebuilding Ukraine: Principles and policies, CEPR Press, London. https://cepr.org/chapters/anti-corruption-policies-reconstruction-ukraine

Mauro, Paulo (1998), “Corruption: Causes, Consequences, and Agenda for Further Research”, IMF Finance & Development, March.

Nyreröd, T and G Spagnolo (2021), “On Corporate Wrongdoing in Europe and Its Enablers”, FREE Policy Brief, 13 April.

OCP — Open Contracting Partnership (2021), How cities can become procurement champions: Guidance inspired by Mariupol, Ukraine.

OECD — Organisation for Economic Co-operation and Development (2020), “Public Procurement and Infrastructure Governance: Initial policy responses to the Coronavirus (COVID-19) crisis”, OECD Publishing. 

• Торбйорн БЕКЕР, Інститут перехідних економік при Стокгольмській школі економіки

• Тимофій МИЛОВАНОВ,співзасновник VoxUkraine, почесний президент Київської школи економіки

• Наталія ШАПОВАЛ,Київська школа економіки