Андрій Садовий: Залучити Нацгвардію — це була вказівка президента. Я сам був шокований

Станом на початок червня рейтинг довіри до міського голови Львова Андрія Садового давав йому хороші перспективи. КМІС нарахував потенційному кандидату в президенти та лідеру парламентської партії “Самопоміч” 32% довіри проти 35% у Надії Савченко.

Це — друге місце у рейтингу, в якому третьою йде Юлія Тимошенко (28%). Президент Петро Порошенко згідно з цим опитуванням має лише 16% довіри.

Опитування було оприлюднене за кілька днів після смертей на Грибовицькому сміттєзвалищі, яке було на балансі Львівської міської ради.

Сюди ще з кінця 50-х років минулого століття звозили відходи зі всього Львова та кількох районів області. Відтак, це — найбільше і найстаріше сміттєзвалище в Україні.

Очевидно, що ці рейтинги не врахували події, що слідували після трагедії. Згорьовані родичі загиблих рятувальників та мешканці прилеглих до полігону сіл звинувачували персонально Садового у тому, що сталося.

Мовляв, за десять років своєї діяльності на посаді мера він так і не спромігся збудувати сучасний сміттєсортувальний завод та закрити сміттєзвалище, яке ще в 2003-му році головний санітарний лікар Львівщини заборонив експлуатувати.

Не додасть відсотків у рейтинг довіри Садовому і скандальна сесія Львівської міської ради 9 червня, на якій мер мав звітувати за ситуацію в Грибовичах.

У цей день Ратушу охороняло кількасот бійців Нацвардії в бронежилетах, які приїхали в середмістя на військових машинах. Такого у Львові за часів незалежності не було ніколи.

Охочих покритикувати Садового не впускали всередину, що закінчилося сутичками. Опоненти мера оцінили ці події як повернення часів Януковича.

Ситуацію із сміттям вкрай заполітизували. Що й не дивно. Адже нарешті політичні опоненти Садового найшли його “Ахіллесову п’яту” — це перший випадок за десять років керівництва Львовом, де бездіяльність привела до смертей.

До цього рейтинги Садового залишалися стабільно високими, хоча і медіа писали про корупційні скандали з будівництвом стадіону до Євро-2012, про купівлю старих чеських трамваїв за ціною нових, продаж за заниженою в рази ціною комунального готелю “Львів” в центрі міста та універмагу на Площі Ринок, що зараз став “Театром пива”.

На політизацію трагедії з боку опонентів Садового і його соратники відповіли ще більшою політизацією.

Вони розкручують версію, що сміття під Львовом загорілося не випадково (хоча раніше самозаймання тут було нерідкісним явищем), а його підпалили, щоб нашкодити рейтингам потенційного кандидата в президенти та його політичному проекту “Самопоміч”.

УП спробувала розібратися у політичній логіці, яку нині пропагує Садовий і його команда.

МИ ЛИШИЛИСЯ ОДИН НА ОДИН З БІДОЮ, Я БУВ ГОТОВИЙ ПРОСИТИ АВІАЦІЮ У ІНОЗЕМЦІВ

— Який у вас настрій після подій останніх тижнів?

— У мене настрій робочий. Звичайно, що він відрізняється від того настрою, що був до усіх цих подій. Бо ми мали велику надію на те, що ми живемо в державі, яка завжди простягне руку допомоги. А тут ми лишилися один на один з дуже великою бідою.

Для мене це великий життєвий досвід. З однієї сторони, це великий біль за відсутність якісного державного управління, а з другої — я здивований, що проти нас запустили таку серйозну машину, темники для депутатів, політтехнологів, коментаторів. На телеканалах робляться картинки, що Львів завалений сміттям, хоча цього немає.

Хоча забезпечити вивіз сміття дуже складно, тому що Львів щодня продукує приблизно 700 тонн сміття, яке треба вивозити, а наш полігон зараз закритий. Кожного дня йде блокування на інших полігонах області.

Невідомі люди ставлять блокпости і перекривають дороги. А міліція з тим не може нічого зробити, дії міліції взагалі подібні на місію ОБСЄ,яка виконує так само функцію спостереження.

— Водночас, активісти з числа опонентів кажуть, що заяви про блокування вивозу сміття вам на зло — це неправда і не має такого масового спротиву. Тому уточніть, де саме ці блокування відбуваються і хто це робить?

— Це, як правило, організації, пов'язані з партією “Свобода” та “УКРОП”. Вони блокують в Золочеві, Мостиськах, є проблеми в Буську, Бродах, Новояворівську.

Це робиться попри те, що міські ради на місцях дають нам зелене світло. Але невідомі особи приїжджають і говорять: “А ми проти”. І, як виглядає, це робиться централізовано.

— Яка їх ціль? Що цим блокуванням вони хочуть довести?

— Що Садовий завалив сміттям Львів, тому геть Садового.

— Ви заявляли, що пожежа на звалищі не є випадковістю, а підпалом. А ваші соратники припускають, що підпалили заради того, щоб знизити ваш рейтинг. Ви самі вірите в це? Адже самозаймання звалища траплялось і раніше.

— Я не є слідчий, а практик. Звалище горіло і раніше, але, зазвичай, в кінці літа (в умовах тривалої спеки — Авт.). Я не пригадую, щоб таке було у травні-червні. Фахівці мене переконують, що такої пожежі в таких об'ємах раніше не було.

Мене що дивує. В суботу почалася пожежа, а вже в неділю “Свобода” ініціювала позачергову сесію міської ради. В понеділок, коли люди потрапили під завал, вже кричали: “Садового у відставку!”.

Я приїхав до Львова, кажу: “Хлопці, там люди під землею, давайте концентрувати всі сили на цьому”. Але ні, нікого це не цікавило, їм треба була термінова сесія.

Розрахунок був дуже простий: що вже у вівторок (на четвертий день пожежі — УП) Львів буде завалений сміттям.

— Якщо розглядати підпал як сплановану акцію, щоб ваш рейтинг упав, то чому це сталося саме зараз? Щось відбулося?

— Можливо, щось має відбутися. Я цього не знаю. Але я в страшному сні ніколи не міг собі уявити, що таке може бути в нашій країні.

— Коли ви вперше звернулися до президента та уряду за допомогою? 

— У понеділок (30-го травня — УП) я був якраз на зустрічі у президента, ми з ним говорили про судову реформу, про зміни до Конституції. Коли я вже виїхав із зустрічі, я дізнався про обвал на сміттєзвалищі. Тоді я повернувся назад, але вже до президента не міг потрапити. Тому зайшов до Бориса Ложкіна (глава Адміністрації президента — УП .) і сказав: “Борис Євгенович, є проблема: горить полігон, люди під завалами. Втручайтеся, потрібна допомога”.

Вже потім, коли потуги місцевих рятувальників не давали результатів, я був готовий телефонувати до іноземців і просити, щоб вони надали хоч якусь авіацію.

Тоді Сергій Дмитровський (начальник ГУ ДСНС у Львівській обл —УП) переговорив зі своїм керівництвом і в Києві таки дали добро на авіацію.

— За десять днів після трагедії, 9 червня, ви зробили дивну заяву, мовляв, якби держава виділила авіацію на гасіння пожежі у перший день, то “люди б не загинули”. Але це дещо не логічно, бо ви звернулися до Ложкіна, вже коли на людей впало сміття, тобто коли трагедії не можна було уникнути.

— Був надзвичайний стан, організований в той самий день, на Київ йшли депеші (йдеться про перші дні пожежі — УП). Зрештою, кожен має свої посадові обов’язки, компетенцію, що він має робити в такій ситуації.

Я ж почав бити в набат, коли побачив, що вже повна криза, пожежа стає все більшою, а допомоги немає, і що місто вже завтра може завтра задихнутися в смітті. В цей час всі стояли збоку — посміхалися та спостерігали. Тоді довелося організувати звернення про зону екологічної небезпеки і аж тоді ми отримали реакцію.

І коли я поїхав попрощатися з хлопцями, які загинули, то в кожній родині мені казали: “Чому гасіння не відбувалося спеціальними засобами? Чому не були застосовані гелікоптери? Чому не було авіації?”. І я не мав їм що сказати. Мені було соромно.

— Тобто ви певні, що якби пожежу гасили одразу з авіації, обвалу можна було уникнути?

— Якби її гасили з повітря, думаю, обвал був би можливим, але не було б людських жертв.

ТУТ Є ВИНА ВЕЛИКОЇ КІЛЬКОСТІ ЛЮДЕЙ

— Відомо, що звалище, яке підпорядковане Львівській міській раді, працювало з численними порушеннями, зокрема технологічними. У звітах санепідемстанції у 2013 році згадується, що сміття прошаровується землею лише на 50% від потреби. Чому так?

— Керівництво комунального підприємства “Збиранка”, як утримує звалище, аргументує, що вони робили все правильно. Мені також не все подобається, але тут є вина великої кількості людей.

— Ви не мали впливу на керівництво “Збиранки”?

— Це є комунальне підприємство Львівської міської ради, яке підпорядковане управлінню житлово-комунального господарства, над ним є керівник департаменту, над яким є профільний заступник, а над ним — перший заступник, а вже потім міський голова.

Я не бачив жодного звернення від державних структур, які б ставили під сумнів фаховість керівника “Збиранки”. Були певні технологічні претензії, які виправлялися.

Цей керівник там працює достатньо давно і у нього закінчується контракт. Очевидно, що далі там буде працювати інша людина, бо нинішньому керівнику багато часу доведеться витрачати на спілкування з правоохоронними органами.

— А хто винен — директор “Збиранки” чи керівництво міста в тому, що “Львівводоканал” офіційно вивозив токсичний інфільтрат з сміттєзвалища і виливав у львівську каналізацію, пояснюючи це тим, що їх просто немає куди зливати, бо станція очищення інфільтрату на сміттєзвалищі не справлялася з потребами навіть на чверть?

— Частина з них дійсно вивозилася на очисні споруди, але це було регламентовано проектом. Вивозилася чітко регламентована кількість, з якою могли справитися очисні споруди.

— А за нелегальний вивіз кислих гудронів хто має відповідати? Чому взагалі був такий безлад на сміттєзвалищі?

— Ми не є власниками тих гудронів. Власниками тих гудронів є нафтомаслозавод, який збанкрутував.

— Але директор “Збиранки” міг не випустити машину з сміттєзвалища, в якій кудись везуть токсичні речовини?

— Якщо хтось вивіз якусь машину гудронів для того, щоб провести експеримент і дослідити, що робити з ними далі, то нехай. Бо це глобальна проблема. Їх там від 80 до 90 тисяч тонн і невідомо, як їх утилізувати. Я сподіваюся на проект з Європейським інвестиційним банком, що їхні фахівці зможуть тут залучити свій досвід.

— А хто відповідальний за нелегальне сортування сміття на полігоні, після чого його вивозили у невідомому напрямку? Сміття точно не на експерименти везли.

 —Тут має працювати міліція, щоб на сміттєзвалище не заходили всі, хто хоче. Хоч там і є пропускний режим, але поруч живуть люди, які поробили в себе у дворах невеликі сортувальні станції. І як тільки починаєш наводити там лад, то мешканці одразу виїжджають і перекривають дорогу.

— Тобто мешканці перекривали дороги, бо їм не давали сортувати нелегально сміття?! Я думала тому, що вимагали закрити полігон, який шкодить їхньому здоров'ю.

— Це настільки складна проблема, щоб її зрозуміти, то там треба побути.

— Я там була. Моє відчуття — там жодним чином не вирішувалася проблема нелегального сортування сміття. Як мінімум, директор звалища закривав на все це очі.  

— Закривав, якщо б не закривав, то мешканці б закрили полігон. Це був своєрідний шантаж.

— Тобто у вас був негласний договір з мешканцями, що ви їм дозволяєте сортувати сміття, а вони дають вам його туди звозити?

— У мене не було ні з ким негласного договору. Мені важливо, щоб місто було прибраним і охайним.

— Ще в 2013 році окремі мешканці Грибович судилися з Львівським міськвиконкомом з вимогою закрити сміттєзвалище і суд зобов'язав таки його закрити. Чому виконком не виконав рішення суду?

— Закрили б ми його, а що далі? Дуже часто під ті чи інші вибори робляться заяви, процеси, рішення і так далі.

— У 2013 році Львівська обласна прокуратура порушила проти вас особисто, міськвиконкому та міськради кримінальну справу за бездіяльність щодо вирішення проблеми сміттєзвалища. Зокрема, як розповів прокурор на позачерговому засіданні міськради 31-го травня, починаючи з 2006-го року ні ви, ні міськвиконком, жодного разу не зверталися до обласної адміністрації про виділення альтернативної земельної ділянки для нового полігону. Чому ви не шукали нову ділянку?

— Насправді, ми зверталися. Тим більше на сесії обласної ради це питання розглядалися. Було дуже багато протоколів обласної ради, рекомендацій, порад.

Але в 2013 році хто був тоді прокурором? Питання сміття — це завжди питання тиску, бо можна наїхати і щось виторгувати, виміняти.

Я ніколи не був у фаворі в жодної обласної влади, завжди мав свою окрему позицію, а в часи Януковича тим більше.

А ще я вам можу показати 18 відмов (про надання ділянки під полігон —УП), які ми отримали від різних місцевих рад області.

Питання нової ділянки стояло завжди. Ще за радянських часів планувалося, що буде резервний полігон в районі Стрия. Тобто цю проблему невирішеною ми отримали у спадок від Радянського Союзу.

Лише в 2013 році ми нарешті отримали проекту рекультивації сміттєзвалища. І коли зрозуміли, що жодне інвестор не зможе взятися за рекультивацію, бо це є збиток, а е бізнес, ми розпочали переговори з європейським інвестиційним банком, цю проблему ми почали вирішувати.

ЄІБ погодилися виділити орієнтовно 50 млн євро на 25 років під 1,5%, за які буде зроблена і рекультивація, і облаштований новий полігон, і збудований новий завод з глибинної переробки сміття. Всі процедури будуть відбуватися виключно за умовами Європейського Союзу і це мінімізує до нуля корупцію.

Ніхто кращих умов дати просто не в змозі.

— Ви плануєте піднімати тарифи за вивіз сміття, щоб повернути кредитні кошти?

— Однією з умов банку є чітка й планомірна тарифна політика. Але вона буде розписана на дуже тривалий період, враховуючи ситуацію в нашій країні. Бо коли люди бідні, то піднімати тарифи треба дуже обережно Власне, тут ЄІБ є дуже гнучким.

— На скільки, на вашу думку, доведеться піднімати тариф?

— Сьогодні я взагалі не хочу говорити про зміни тарифів, бо це використають проти мене. Якщо ми почнемо реалізацію проекту, люди побачать, що є позитивні зміни, то вони самі будуть готові платити на певний відсоток більше.

ГОТОВІ БУЛИ НА ВСЕ, ЩОБ САДОВИЙ ДОТИСНУВ ФРАКЦІЮ

— Голова Верховної Ради планував ініціювати створення тимчасової слідчої комісії по ситуації на Грибовицькому сміттєзвалищу. Ви підтримуєте таку ініціативу?

— Я б хотів, щоб така комісія попрацювала по всіх полігонах нашої держави, які часто в критичному стані. Щоб наша львівська біда стала поштовхом навести порядок в Україні.

Бо наразі у нас як стається біда, то починають шукати крайнього, а не вирішувати проблему. А проблема має системний характер, загальнодержавний характер.

— Водночас, прем'єр Гройсман заявив, що сміттєзвалища — це проблема місцевого самоврядування. І поставив у приклад Вінницю, де, мовляв, він навів порядок.

— Не рівняйте об’єми Вінниці і об’єми Львова, проблематику львівського і вінницького полігонів, тут дуже велика різниця.

Львівський полігон найбільший, в т.ч. і за об’ємом промислових відходів.

Я говорив з паном прем’єром неодноразово на цю тему. Він дійсно молодець, що працюючи у Вінниці, пережив страшні колапси. Він мав схожі ситуації, коли йому блокували (вивіз —УП) сміття.

І в цій ситуації він чи не єдиний, хто мені дав поради, що робити і на кого надіятись, а хто мені ніколи не допоможе.

— Що він вам порадив?     

— Триматися.

— Тобто ви вважаєте, він не бере участі в так званій, за версією вашої команди, кампанії з дискредитації вас і “Самопомочі” на сміттєвому скандалі?

— Думаю, що Володимир Гройсман в цьому участь не бере. Думаю, йому прикро за те, що так відбувається.

— А хто бере участь? Чутки з Ратуші вказували на заступника глави АП Віталія Ковальчука та голову парламентської фракції БПП львів'янина Ігора Гриніва, які в пік сміттєвого скандалу нібито перебували у Львові. Ви цю версію підтримуєте?

— Мені взагалі некоректно сьогодні на ці теми говорити. Та й я не маю часу на розкладання всіх цих пасьянсів. Десь на пенсії, можливо, щось і напишу на про це і розкажу. А сьогодні мені не до цього.

— Ви не вважаєте, що самі собі нашкодили, коли закликали правоохоронців пильно охороняти Ратушу в день запланованого вашого звіту у міській раді. Картинка з Ратуші, доступ до якої за вашої каденції завжди був відкритий, виглядала гнітюче.

— Я сам від цього був шокований. Напередодні увечері я отримав інформацію від спеціальних служб, що буде спроба захоплення Ратуші і спроби зірвати сесію.

Я написав стандартного листа керівнику обласної поліції, керівнику СБУ, прокурору, губернатору: “Прошу вас забезпечити порядок”. Адже я не маю в підпорядкуванні міліції, спеціальних служб, як я мав вчинити?

І коли ранком приходжу і бачу, що стоять якісь невідомі спецзагони, то кажу: “Хлопці, швиденько їдьте звідси. А то ще й десантні війська сюди підтягнуть”.

Вони дійсно поїхали, лишили сто людей всередині Ратуші. І як тільки машини поїхала, одразу УНА-УНСО, “свободівці” почали вриватися в міськраду. Оце дійсно вже було жахливо, бо за 25 років такого ніколи не було у Львові.

Напевно готувалася якась картинка, частину з неї ви побачили. Але головне, що тоді не пролилася кров.

Сьогодні ті самі люди, які вривалися в сесійну залу, били депутатів, били секретаря ради, нормально гуляють по місту, ніхто їх не рухає, вони далі планують свої різні акції. А львівська поліція в той час займає позицію ОБСЄ — споглядання за процесом.

— Тобто ви не кликали Нацгвардію?

— Та боронь Боже, яка Нацгвардія! Я знаю, що у деяких містах, зокрема, у Вінниці, в охороні мерії присутня Нацгвардія, але це двоє чи троє осіб.

Після обіду того дня мені зателефонував президент і сказав, що це він дав команду керівнику Національної гвардії України максимально захистити Львівську міськраду. І я був здивований тим, що Нацгвардія у нас, виявляється, підпорядковується президенту.

— Тобто ви вважаєте, що вас підставили?

— Якщо президент вирішив, що для захисту міської ради треба техніку й спецзасоби, то, напевно, він знав більше, ніж я.

Я ж, маючи інформацію напередодні про заплановану спробу зриву сесії та захоплення, просто написав стандартного листа одному, другому й третьому. А як я мав вчинити?

— Наступного разу що ви будете робити, до кого звертатися за охороною порядку?        

— Я вже їм писати не буду (керівникам силових органів — Авт). Бо тоді завтра, ще танки введуть у Львів чи десантуру. Я просто звернуся до львів’ян про допомогу.

— Якщо розглядати пожежу на сміттєзвалищі як політичний тиск на вас, то логічно, що про цю трагедію вам би мали нагадати перед голосування за судову реформу. З вами особисто переговорити щодо позитивного голосування “Самопомочі” в парламенті?

— Звичайно. Готові були на все, щоб тільки приїхав Садовий і дотиснув фракцію, щоб вона проголосувала так, як це було потрібно.

Використовували різні аргументи. Але я ніколи не буду робити речі, за які моя совість мене знищить. Ніколи в житті. Я не можу на таке піти.

— Є інформація, що нібито ви обіцяли позитивне голосування одинадцяти депутатів з фракції. Але вони вас не послухали.

— Я ніколи такого не говорив і не міг обіцяти. Навіть не думав ніколи про таке.

— Чи цікавиться у фракції вашою думкою щодо якогось ключового голосування? Вони враховують вашу думку при важливих рішеннях?

— Я завжди вимагаю від фракції, щоб вони були максимально об’єктивними і фаховими, коли відбувається обговорення того чи іншого законопроекту. Щоб приймали рішення на користь держави, абстрагуючись від будь-якого впливу.

Це і є мій наказ, який я їм завжди даю. Тобто жодні спроби якихось торгів мною не сприймаються в принципі.

Дуже часто, коли пробують шукати ключики до фракції, я говорю, що ключ до фракції дуже простий — це моральні цінності. Опоненти, коли чують від мене слово “цінності”, одразу пропонують якісь матеріальні блага, “цінности”. Я їм говорю: “Хлопці, ви мене не розумієте. Я про моральні цінності”. Але вони все-одно не розуміють.

— Ваші опоненти кажуть, що європейський політик після трагедії, що сталась, подав би у відставку. Чому ви цього не робите?

— Мене закликають політики. Але мешканці мене не закликають. Вони мене просять, щоб я працював і виконував свою роботу, не звертав увагу на це шумовиння, що є навколо.

Мар’яна П’ЄЦУХ